Рішення № 20793844, 22.12.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

< УВАГА!!! ВСТУПНУ ТА РЕЗОЛЮТИВНУ ЧАСТИНИ В ЦЕЙ БЛАНК НЕ ВНОСИТИ!!! >

22 грудня 2011 р. 3672/11

Справа № 5010/2314/2011-28/134

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кавлак І.П.

При секретарі судового засідання: Кузишин У.Б.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Телец”

вул. Бориспільська, буд. 9, м. Київ, 02099

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю

“Західноукраїнська продовольча компанія “Берест-Продторг”

вул. Торгова, 1, м. Івано-Франківськ, 76019

про стягнення 42990 грн. 74 коп. в тому числі:

42000 грн. - основної заборгованості, 990 грн. 74 коп. - 3% річних

Представники сторін в судове засідання не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Телец” звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Західноукраїнська продовольча компанія “Берест-Продторг” про стягнення 43128 грн. 83 коп., в тому числі: 42000 основної заборгованості, 1128 грн. 83 коп. - 3% річних.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 31/12-09 купівлі-продажу товарів від 31.12.09 в частині здійснення розрахунку за товар, у зв”язку з чим у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість в сумі 42000 грн. 00 коп. З огляду на наявність зазначеної заборгованості позивачем нараховано 1128 грн. 83 коп. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 08.11.11 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 06.12.11.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 06.12.11, у зв'язку з нез'явленням представника відповідача у судове засідання, розгляд справи відкладено на 22.12.11.

22.12.11 представник позивача в судове засідання не з»явився, але 20.12.11 через загальний відділ господарського суду Івано-Франківської області надійшла заява ТзОВ "Телец" про уточнення позовних вимог (вх. № 10862/11-свх, а.с. 76,77), відповідно до якої зменшено розмір позовних вимог; позивач просить суд стягнути з відповідача 42990 грн. 74 коп., в тому числі: 42000 грн. 00 коп. основного боргу, 990 грн. 74 коп. 3% річних.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, а тому заява позивача (вх. № 10862/11-свх від 20.12.11) підлягає прийняттю та розгляду по суті, відповідно до зменшених позовних вимог. При цьому суд виходить з того, що зменшення розміру позовних вимог в судовому засіданні не порушує процесуальних прав відповідача.

Представник відповідача жодного разу в судове засідання не з"явився, своїм правом на участь у судовому розгляді не скористався, відзиву на позов не надіслав, хоча належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи ухвалами суду від 08.11.11 (вих. № 19878) та від 06.12.11 (вих. № 21873), що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення отриманого відповідачем –15.11.11 та 17.12.11 (а.с. 2, 74).

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997 року № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні 22.12.11 не надходило.

Вищезазначені обставини свідчать про належне виконання господарським судом обов”язку щодо повідомлення відповідача про вчинення судом певних процесуальних дій по даній справі та про те, що відповідачеві відомо про порушення провадження у даній справі.

Отже, відповідач мав можливість скористатися правами, передбаченими ст. 22 ГПК України, що ним зроблено не було. Вищезазначене свідчить про ігнорування відповідачем вимог суду щодо забезпечення явки свого уповноваженого представника в судові засідання по розгляду даної справи та подання письмового відзиву на позов.

Частиною 3 ст. 22 ГПК України встановлено, що сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР “Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції” визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов”язків цивільного характеру.

За таких обставин, суд, дослідивши матеріали справи, враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, зважаючи на обмеженість строками розгляду справи, встановленими ст. 69 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно дослідивши фактичні обставини справи, об”єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 31.12.09 між позивачем (далі - продавець) та відповідачем (далі - покупець) укладено договір № 31/12-09 купівлі-продажу товарів (далі –Договір; а.с. 11).

Пунктом 1.1 сторони погодили, що продавець продає, а покупець купує та оплачує товар на умовах та в порядку, визначеними даним договором.

У відповідності до умов Договору, позивач –ТзОВ «Телець»передав відповідачеві - ТзОВ “Західноукраїнська продовольча компанія “Берест-Продторг” товар на суму 348585 грн. 20 коп., що підтверджується матеріалами справи, а саме: видатковими накладними, відповідними довіреностями на отримання товару та актами звірки взаєморозрахунків (а.с. 12-29).

Порядок розрахунків обумовлений в розділі 4 договору.

Пунктом 4.4. Договору встановлено, що оплата залишкової суми вартості товару здійснюється покупцем не пізніше 21 календарних днів з дати передачі товарів покупцю.

Відповідач лише частково проплатив суму заборгованості в розмірі 308585 грн. 20 коп., оплату залишку вартості отриманого товару в сумі 42000 грн. 00 коп. не здійснив.

З метою досудового врегулювання спору, 04.01.11 позивачем на адресу відповідача направлено дві платіжні вимоги: вих..№ 20 від 17.03.11 та вих..№ 98 від 20.10.11 про погашення існуючого боргу (а.с. 30,31); даний факт підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 48). Проте, вимоги щодо сплати заборгованості залишені без відповіді та задоволення.

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов”язань.

Згідно з ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Приписами ст.33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 4000 грн. 00 коп. за отриманий відповідачем на підставі видаткових накладних товар, на час прийняття рішення не сплачена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи. Приймаючи до уваги вчинення відповідачем дій, що свідчать про визнання ним боргу, а саме, підписання акту звірення розрахунків станом на 20.10.11 (а.с. 49), часткової оплати відповідачем заборгованості за отриманий товар в сумі 308585 грн. 20 коп., у суду достатньо підстав вважати, що вимога про стягнення з відповідача 4000 грн. 00 коп. заборгованості підлягає задоволенню.

Факт прострочки виконання грошового зобов»язання за договором № 31/12-09 купівлі-продажу товарів від 31.12.09 підтверджується матеріалами справи, відповідачем не спростований.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов”язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору (ст.ст. 612, 625 ЦК України). Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, судом перевірено правильність нарахування позивачем 3% річних в сумі 990 грн. 74 коп.

Наявний в матеріалах справи розрахунок позивача (а.с. 76) є арифметично вірним. Зважаючи на те, що факт прострочки виконання грошового зобов”язання за договором № 31/12-09 купівлі-продажу товарів від 31.12.09 відповідачем не спростований, підтверджується матеріалами справи, вимога позивача щодо стягнення 3% річних в сумі 990 грн. 74 коп. обґрунтована та підлягає задоволенню.

Судові витрати за правилами ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.124 Конституції України, ст.ст. 174, 193, 216 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 546, 549, 610, 611, 612, 625, 629, 655 ЦК України, керуючись ст.ст. 4-3, 22, 33, 49, 55, 75, ст. 82, ст.ст. 83-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Телец” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Західноукраїнська продовольча компанія “Берест-Продторг” про стягнення 42990 грн. 74 коп., в тому числі: 42000 грн. 00 коп. основного боргу, 990 грн. 74 коп. 3% річних задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Західноукраїнська продовольча компанія “Берест-Продторг” ( вул. Торгова, 1, м. Івано-Франківськ, 76019; код 22180534) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Телец” ( вул. Бориспільська, буд. 9, м. Київ, 02099; код 23523918) –42000 (сорок дві тисячі)грн. 00 коп. основного боргу, 990 (дев»ятсот дев»яносто) грн. 74 коп. 3% річних, 429 (чотириста двадцять дев»ять) грн. 91 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.П. Кавлак

Повне рішення складено 27.12.11

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

______ Кавлак І. П. 27.12.11