Рішення № 20793841, 22.12.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

<УВАГА!!! ВСТУПНУ ТА РЕЗОЛЮТИВНУ ЧАСТИНИ В ЦЕЙ БЛАНК НЕ ВНОСИТИ!!! >

22 грудня 2011 р. 3671/11 Справа № 5010/2441/2011-19/139

Господарський суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді <Довідник >, судді Максимів Т. В. , судді <суддя учасник колегії >, при секретарі судового засідання Конашенко О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: приватного підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1,77111

до відповідача: Бурштинської міської ради Галицького району Івано-Франківської області вул.С.Стрільців,4, м. Бурштин, Галицький район, Івано-Франківська область,77111

про стягнення 2021,80 грн.

за участю представників сторін:

від відповідача: представник ОСОБА_3, (довіреність № 4 від 06.09.11.)

від позивача: адвокат ОСОБА_4, (посвідчення № 756 від 05.01.11. )

ВСТАНОВИВ:

приватний підприємець ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до Бурштинської міської ради Галицького району Івано-Франківської області про стягнення 2021,80 грн. Позивач обґрунтував позовні вимоги невиконанням відповідачем зобов"язань щодо оплати поставленого товару - будівельних матеріалів.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтвердив в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав та подав клопотання вх.№10931/2011-свх. від 22.12.11 про відстрочку виконання рішення на три місяці. В обґрунтування заявленого клопотання вказує, що кошти на відшкодування боргів минулих років не були закладені у бюджеті на 2011 рік та будуть закладені при формуванні бюджету на 2012 рік.

Розглянувши матеріали справи, подані позивачем та зібрані судом із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги , давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

На підставі накладних №18 від 26.11.08, №1341від 23.04.09, №1808 від 01.09.10, №1855 від 06.09.10, копії яких долучені до матеріалів справи позивачем поставлено відповідачу товар (будівельні матеріали) на загальну суму 2021,80 грн.

Відповідно до ст.15-16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Цивільні права та обов"язки виникають, із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов"язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов"язків , зокрема, є договори та інші правочини (ст.11 ЦК України та 174 ГК України). Отримання відповідачем (в особі його представника) товару від позивача, підписання акта звірки 01.05.11 (а.с.13), свідчать про існування між сторонами зобов"язань з приводу поставки товару.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи, що договір на поставку товару між сторонами не укладено, зобов"язання по оплаті вказаної суми виникло у відповідача перед позивачем відповідно до ст.530 ЦК України - в семиденний термін з моменту отримання вимоги про оплату. Такою вимогою є претензія №б/н від 22.09.11, яка направлена відповідачу 26.09.11, що підтверджується поштовою квитанцією (а.с.11а). Отже, боржник зобов"язаний був виконати зобов"язання до 11.10.11.

Таким чином, за документальними даними, поданими позивачем, беручи до уваги акт звірки розрахунків від 01.05.11, заборгованість відповідача перед позивачем становить 2021,80 грн.

Згідно з п. 2 ст. 614 ЦК України, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання. Відповідач доказів належного виконання своїх зобовязань не надав, доводи позивача не спростував.

Судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобовязання, щодо оплати поставленого товару, тому вимоги позивача про стягнення 2021,80 грн. боргу обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Що стосується відстрочки виконання рішення, то відповідно до ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, приймаючи рішення, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Згідно п. 2 Роз"яснення Вищого арбітражного суду України від 12.09.96 р. N 02-5/333 "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України", підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, які б свідчили про можливість надання відповідачу відстрочки чи розстрочки виконання судового рішення.

Отже, вказана процесуальна норма не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може розстрочити чи відстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні розстрочки є винятковість цих випадків та їх обєктивний вплив на виконання судового рішення.

За таких обставин, враховуючи наведене та беручи до уваги:

статтю 121 ГПК України, яка встановлює можливість відстрочки, розстрочки виконання рішення господарського суду у виняткових випадках, залежно від обставин справи, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим;

суд, виходячи з розуміння відсутності коштів на відшкодування боргів минулих років та дефіцитом коштів у бюджеті , що встановлені судовим слуханням обставини є винятковими, свідчать про скрутний фінансовий стан відповідача, а відтак ускладнюють виконання судового рішення по справі та враховуючи інтереси як стягувача так і боржника, для надання можливості відповідачу здійснити погашення боргу, з метою реального виконання рішення, вважає за правильне заяву про відстрочку виконання рішення по справі задовольнити частково та відстрочити виконання рішення на два місяці.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи, а саме 1411,50 грн. судового збору.

Суд також вважає за доцільне зазначити, що відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, до складу судових витрат входить, зокрема, оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають відшкодуванню за наявності документального підтвердження витрат, таким підтвердженням може бути угода про надання послуг щодо ведення справи в суді, платіжне доручення або інший фінансовий документ, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Частиною 3 ст. 48 ГПК України передбачено, що витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України “Про адвокатуру”. Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Статтею 12 Закону України “Про адвокатуру” передбачено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Судом встановлено, що між позивачем та адвокатом ОСОБА_4 (посвідчення № 756 від 05.01.11) укладено договір про надання правових послуг адвокатом в господарському процесі № б/н від 15.11.11.

Відповідно до п.5.1. договору, за надання юридичної допомоги клієнт зобов"язується виплатити адвокату гонорар у розмірі 600 (шістсот) гривень.

Позивачем оплачено надані юридичні послуги, що підтверджується розрахунковою квитанцією №933704 від 15 листопада 2011 року, оригінал якої долучено до матеріалів справи (а.с.16).

Враховуючи вищенаведене та приписи ст. 49 ГПК України, витрати на оплату послуг адвоката в сумі 600,00 грн. є підтвердженими матеріалами справи та підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного , у відповідності до ст. 124 Конституції України, ст.11, 15, 16, 525, 526, 530, 614 ЦК України, ст. 174, 193 ГК України, Закону України “Про адвокатуру”, керуючись ст. 48, 49, ст. 82 -85, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов приватного підприємця ОСОБА_2 до Бурштинської міської ради Галицького району Івано-Франківської області про стягнення 2021,80 грн. задовольнити.

Стягнути з Бурштинської міської ради Галицького району Івано-Франківської області вул.С.Стрільців,4, м. Бурштин, Галицький район, Івано-Франківська область,77111(код 04357466) на користь приватного підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1,77111 (код НОМЕР_1) - 2021,80 (дві тисячі двадцять одну гривню вісімдесят копійок) - заборгованості, 600,00 (шістсот гривень) - витрат на оплату послуг адвоката, а також 1411,50 (одну тисячу чотириста одинадцять гривень п"ятдесят копійок ) - судового збору.

Відстрочити виконання рішення на два місяці.

Стягнення проводити з 22.02.12 .

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Головуючий суддя <Довідник >

Суддя <Довідник >

Суддя Максимів Т. В.

Повне рішення складено 27.12.11

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

______ Матейко І. В. 27.12.11