Рішення № 20793728, 22.12.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

<УВАГА!!! ВСТУПНУ ТА РЕЗОЛЮТИВНУ ЧАСТИНИ В ЦЕЙ БЛАНК НЕ ВНОСИТИ!!! >

22 грудня 2011 р. 3649/11 Справа № 5010/2100/2011-17/115

Господарський суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді <Довідник >, судді Неверовська Л. М. , судді <суддя учасник колегії >, при секретарі судового засідання Фітковський Л. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго", вул. Індустріальна, 34, м. Івано-Франківськ, 76014, в особі філії "Коломийський міський район електричних мереж", вул. Русина, 4, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78000;

до відповідача 1: Військова частина А-0742, вул. Крип'якевича, 163, м. Коломия, Івано-Франківська область,78200;

відповідача 2: Івано-Франківська квартирно-експлуатаційна частина району, вул. Національної Гвардії, 14-г, м. Івано-Франківськ, 76000

про стягнення 1920 грн. 45 коп., в т.ч. 792 грн. 24 коп. пеня, 617 грн. 09 коп. інфляційні втрати, 511 грн. 12 коп. 10 % річних

за участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 - юрист, (довіреність №305 від 19.04.11),

Від відповідача -1: не з'явились,

Від відповідача -2: ОСОБА_2 - юрисконсульт, (довіреність №28/1059 від 24.11.11)

ВСТАНОВИВ: подано позов про стягнення 1920 грн. 45 коп., в т.ч. 792 грн. 24 коп. пеня, 617грн. 09 коп. інфляційні втрати, 511 грн. 12 коп. 10 % річних.

В судовому засіданні 15.12.11 оголошувалась перерва до 22.12.11.

Представник позивача в судовому засідання позивні вимоги підтримав в повному обсязі, просить позов задовольнити.

Представник відповідача-2 подав суду письмові пояснення (вх.№ 10963/2011-свх від 22.12.11) по справі, в яких проти позову заперечує, вказуючи на те, що фінансування військових формувань здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України. Оскільки бюджетні кошти використовуються на цілі визначені бюджетними призначеннями, то кошторисом не передбачено використання бюджетних коштів на оплату пені, інфляційних, річних за несвоєчасну оплату спожитої електроенергії.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, господарський суд встановив наступне.

27.04.06 між Публічним акціонерним товариством "Прикарпаттяобленерго" в особі філії "Коломийський міський район електричних мереж" та Військовою частиною А-0742 було укладено договір № 1505 про постачання електричної енергії.

Відповідно до розділу 1 договору, позивач продає електричну енергію відповідачу-1 для забезпечення потреб електроустановок відповідача з приєднаною потужністю 1010,0 кВТ, а відповідач-1 оплачує позивачу вартість використаної (купленої) енергії та здійснює інші платежі згідно умовами договору.

Згідно п. 2.1 договору, під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, Правилами користування електричною енергією.

Пунктом 2.3.3 договору передбачено, що відповідач-1 зобов'язується оплачувати позивачу вартість електричної енергії згідно з умовами додатку №2 "Порядок розрахунків" та додатку №9 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

Пунктом 3 додатку №2 передбачено, що щомісячно відповідач-1 проводить остаточний розрахунок по всіх платежах, передбачених договором, протягом 5 операційних днів з дня отримання відповідачем-1 рахунку.

Розрахунковим періодом вважається період, який починається з 30 числа місяця та триває до 29 числа ( включно) поточного (наступного) місяця.

На виконання умов договору позивач здійснював поставку електричної енергії відповідачу-1 - Військовій частині А-2989. Однак, в порушення договірних зобов'язань відповідач-1 не проводив своєчасно та в повній мірі розрахунки за спожиту електроенергію за період з квітня 2011 року по вересень 2011 року.

Згідно з частинами 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно частини 1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Згідно ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" N 575/97-ВР від 16.10.97, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобовязання, а саме зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач-1 прийняті на себе зобовязання щодо своєчасної оплати за використану електричну енергію згідно умов договору належним чином не виконував.

Пунктом 4.2.1 договору сторони передбачили, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4 договору, з порушення термінів, визначеним додатком, відповідач-1 сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, 10 % річних та інфляційні збитки. Дана сума зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Додаток № 2 до договору "Порядок розрахунків" передбачає аналогічні положення (п. 8) щодо відповідальності у разі несвоєчасної оплати обумовлених договором платежів, крім того, встановлює, що відповідач-1 сплачує їх на поточний рахунок позивача протягом 5 операційних днів з дня отримання рахунку.

Як вбачається з матеріалів справи (а. с. 12-17), позивачем направлялися рахунки для оплати за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором № 1505 від 27.04.06. Однак, відповідачем-1 сплати за вказаними рахунками проведено не було.

За порушення термінів виконання договірних зобов'язань, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення 617 грн. 09 коп. інфляційних втрат за період з 01.04.2011 по 31.07.2011 р., 511 грн. 12 коп. 10 % річних за період з 01.04.2011 р. по 30.09.2011 р.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сторони встановили договірний розмір річних відсотків у разі прострочення виконання грошового зобовязання, а саме - 10 % річних від простроченої суми, що не суперечить законодавству та відповідає положенням ст. 625 ЦК України.

Господарським судом здійснено перевірку поданих позивачем розрахунків інфляційних втрат та 10 % річних. З огляду на правомірність та обґрунтованість здійснених позивачем нарахувань, позовні вимоги про стягнення 617 грн. 09 коп. інфляційних втрат, 511 грн. 12 коп. 10 % річних підлягають задоволенню.

На підставі п. 4.2.1 договору за прострочення виконання зобов'язання по оплаті спожитої електроенергії за період з 01.04.2011 р. по 30.09.2011 р., позивач за здійснив нарахування пені в сумі 792 грн. 24 коп.

Статтею ст. 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

В силу ст. 546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст. 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Пункт 6 ст.231 ГК України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

З огляду на правильність та обґрунтованість здійснених нарахувань, вимога позивача про стягнення пені в сумі 792 грн. 24 коп. обґрунтована та підлягає задоволенню.

Між позивачем - Публічним акціонерним товариством "Прикарпаттяобленерго" (кредитор) та відповідачем-2 - Івано-Франківською квартирно-експлуатаційною частиною району (поручитель) було укладено договір поруки № 2011/10 від 13.01.11.

Пунктом 1.1 договору поруки передбачено, що відповідач-2 (поручитель) зобов'язується солідарно відповідати перед позивачем (кредитором) за часткове виконання зобов'язань за договорами про постачання електричної енергії згідно Додатку №1, що були укладені між кредитором та боржниками. Згідно п. 2.1. договору, відповідач-2 (поручитель) поручається перед позивачем за виконання боржниками зобов'язань згідно договорів про постачання електроенергією згідно Додатку № 1, а саме: за повну та своєчасну оплату споживання електроенергії з січня 2011 по грудень 2011 р. включно, згідно щомісячно виставлених рахунків.

У відповідності до п. 3.2 договору поруки, відповідач-2 несе солідарну відповідальність за невиконання забезпечених зобов'язань боржників в повному обсязі, в т. ч. у вигляді пені в розмірі, передбаченому основним договором.

Згідно п. 3 додатку №1 до договору поруки, Військова частина А-2989 (відповідач-1) внесена до реєстру установ Міністерства оборони України, що включені в Договір поруки для оплати за споживання електроенергії у січні-грудні 2011 р.

Таким чином, відповідач-2 є поручителем перед позивачем за виконання відповідачем-1 зобов'язань за договором про постачання електричної енергії та несе солідарну відповідальність за невиконання зобов'язань за вказаним договором перед позивачем.

Пунктом 1 статті 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Механізм реалізації вимог кредитора у разі солідарного обов'язку боржників визначений ст. 543 ЦК України.

З огляду на встановлені судом обставини, позов слід задовольнити, стягнути солідарно з відповідача-1 як боржника, та відповідача-2 як поручителя 792 грн. 24 коп. пені, 617 грн. 09 коп. інфляційних втрат, 511 грн. 12 коп. 10 % річних.

Відповідно до ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на відповідачів.

Керуючись ст.ст. 526, 546, 549, 553, 554, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216, 230, 231, 275 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 49, ст. 82 -84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Публічного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" в особі філії "Коломийський міський район електричних мереж" до Військова частина А-0742 та Івано-Франківська квартирно-експлуатаційна частина району про стягнення 1920 грн. 45 коп. задовольнити.

Стягнути солідарно з Військової частини А-0742, вул. Крип'якевича, 163, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200 (ідентифікаційний код 24982516) та Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району, вул. Національної Гвардії, 14-г, м. Івано-Франківськ, 76000 (ідентифікаційний код 08494013) на користь Публічного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго", вул. Індустріальна, 34, м. Івано-Франківськ, 76014 (ідентифікаційний код 00131564) в особі філії "Коломийський міський район електричних мереж", вул. Русина, 4, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78000 (ідентифікаційний код 25683342) 792 грн. 24 коп. (сімсот дев'яносто дві гривні, двадцять чотири копійки) - пені, 617 грн. 09 коп. (шістсот сімнадцять гривень, дев'ять копійок) - інфляційних втрат, 511 грн. 12 коп. (п'ятсот одинадцять гривень, дванадцять копійок) - 10 % річних, 102 грн.(сто дві гривні) - витрат по сплаті державного мита, 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Головуючий суддя <Довідник >

Суддя Неверовська Л. М.

Суддя <суддя учасник колегії >

Повне рішення складено 27.12.11

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

______ Озарко Л. Р. 27.12.11