Рішення № 20793711, 22.12.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

<УВАГА!!! ВСТУПНУ ТА РЕЗОЛЮТИВНУ ЧАСТИНИ В ЦЕЙ БЛАНК НЕ ВНОСИТИ!!! >

22 грудня 2011 р. 3641/11 Справа № 5010/2329/2011-2/143

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Круглової О.М., при секретарі судового засідання Кошилович М. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Азимут-Трейд", вул. Плеханова, 18б/2, м. Дніпропетровськ, 49054

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Західно-українська продовольча компанія "Берест-Продторг" вул. Торгова, 1, м. Івано-Франківськ, 76000

про стягнення заборгованості за Договором поставки №0302/03 від 03.02.2010р. у сумі 182 695,07 грн., з яких:151 790,48 грн. - основний борг; 15 725,54 грн. - пеня; 15 179,05 грн. - штраф.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представник, (довіреність №б/н від 04.04.2011р.).

від відповідача: представники не з"явилися.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Азимут-Трейд" (далі Позивач) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західно-українська продовольча компанія "Берест-Продторг" (далі Відповідач) про стягнення заборгованості за Договором поставки №0302/03 від 03.02.2010р. у сумі 182 695,07 грн., з яких:151 790,48 грн. - основний борг; 15 725,54 грн. - пеня; 15 179,05 грн. - штраф.

Позивач позовні вимоги підтримав, в обгрунтування позовних вимог посилається на невиконання відповідачем умов договору поставки №0302/03 від 03.02.2010р. щодо повної оплати поставленого товару.

Відповідач в судове засідання повторно не з"явився, будь-яких заперечень в спростування позовних вимог чи доказу оплати боргу не подав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином - ухвалами суду від 10.11.11 та 01.12.11, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення (а.с.2, 54).

За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору по суті, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом

встановлено:

З матеріалів справи вбачається, що 03.02.10 між позивачем та відповідачем укладено Договір поставки товару №0302/03, відповідно до умов якого Постачальник (позивач) взяв на себе обов”язок поставити і передати у власність Покупця (відповідач) товар, а останній взяв на себе зобов”язання прийняти цей товар та своєчасно оплатити його вартість (п.1.1 Договору).

Факт поставки товару на суму 764366,25 грн. підтверджується наступними видатковими накладними:

від 12.03.2010. №РН-0000108 на суму 99 200 грн.;

від 19.03.2010. №РН-0000123 на суму 147 400 грн.;

від 14.05.2010. №РН-0000215 на суму 43 200 грн.;

від 16.09.2010. №РН-000358 на суму 79 200 грн.;

від 05.11.2010. №РН-000453 на суму 27 500 грн.;

від 05.11.2010. №РН-000455 на суму 46 903,75 грн.;

від 15.11.2010. №РН-000476 на суму 68 200 грн.;

від 10.12.2010. №РН-000512 на суму 77 400 грн.;

від 04.01.2011. №РН-0000001 на суму 36 300 грн.;

від 17.01.2011. №РН-0000019 на суму 47 062,50 грн.;

від 14.02.2011. №РН-00067 на суму 56 000 грн.;

від 16.02.2011. №РН-00074 на суму 36 000 грн.

Належним чином завірені копії зазначених видаткових накладних, а також податкових накладних містяться в матеріалах справи (а.с.10-33).

Однак, як вбачається з матеріалів справи договірною було поставка товару на суму 139062,5 грн. (податкові накладні та видаткові накладні від 17.01.2011 №РН-0000019 на суму 47 062,50 грн.; від 14.02.2011 №РН-00067 на суму 56 000 грн.; від 16.02.2011 №РН-00074 на суму 36 000 грн. - а.с.28-33), а поставка на суму 625303,75 (видаткові накладні - а.с.10-27) була позадоговірною, оскільки відсутня посилка (прив"язка) на Договір поставки.

Відповідно до п.3.3. договору відповідач повинен здійснити оплату за товар в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача проягом 21-го календарного дня з момента відвантаження кожної партіїтовара.

Враховуючи, що відповідач частково розрахувався за отриманий товар на загальну суму 612 575,77 грн. (банківська виписка - а.с.34-35), заборгованість за поставлений товар станом на день звернення до суду становила 151 790,48 грн.

Відповідно до ст.629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться в ст.ст. 179, 193 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 265 Господарського кодексу україни за договором поставки одна сторона постачальник зобов”язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов”язується прийняти товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Якщо у зобов”язанні встановлено строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню в цей строк (ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 15-16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання. Відповідач заперечень проти позову та доказів належного виконання своїх зобовязань не надав, доводи позивача не спростував, тому суд вважає позовну вимогу щодо стягнення 151 790,48 грн. заборгованості за поставлений товар обгрунтованою і такою, що підлягає до задоволення.

Слід визнати частково обгрунтованими вимоги позивача щодо стягнення пені та штрафу, враховуючи наступне:

В силу ст.546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 статті 232 ГК України, встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.1 Договору передбачено, що за невиконання умов договору винна сторона сплачує іншій стороні пеню з розрахунку 0,2 % від суми простроченого зобов"язання за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, а у випадку несвоєчасної оплати товару покупець зобов"язаний сплатити постачальнику штраф у розмірі 10 % від вартості поставленого, але не оплаченого товару (п.7.2 Договору).

Враховуючи, що договірною була поставка на суму 139062,5 грн., то від цієї суми слід нараховувати пеню і штраф.

Відповідно до вимог частини 1 статті 4-7 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

З врахуванням вищенаведеного, ставки НБУ, яка діяла на момент нарахування, ч.6 статті 232 ГК України, суд самостійно здійснив перерахунок пені, обгрунтований розмір якої за період прострочки з 11.03.11 по 06.08.11 становитиме 8799,04 грн., розрахунок додається (а.с.56), а штраф (10%) - 13906,25 грн.

Щодо стягнення решту пені та штрафу слід зазначити наступне:

Згідно ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі, недодержання якої тягне за собою нікчемність зазначеного правочину. Частиною 1 ст.549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Законодавством передбачено, що сплата штрафних санкцій повинна бути встановлена в договорі, тому відповідні вимоги позивача щодо стягнення таких повинні бути передбачені умовами договору та зафіксовані у письмовій формі.

Оскільки, в даному випадку частково мали місце позадоговірні відносини (позадоговірна поставка), суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення решту пені та штрафу є безпідставними, а тому в їх задоволенні слід відмовити.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З врахуванням вищенаведеного слід стягнути з відповідача 151790,48 грн. основного боргу, 8799,04 грн. пені та 13906,25 грн. штрафу.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти судові витрати пропорційно задоволеним вимогам, а саме: 3489,91 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 179, 193, 265 ГК України, ст.ст. 509, 526, 530, 610, 612, 614, 625, 629, 692 Цивільного кодексу України, ст.33, 34,43, 44, 49,75 ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Азимут-Трейд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західно-українська продовольча компанія "Берест-Продторг" про стягнення 182 695,07 грн. заборгованості- задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Західно-українська продовольча компанія "Берест-Продторг" (вул. Торгова, 1, м. Івано-Франківськ, 76000, код 22180534) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Азимут-Трейд" (вул. Плеханова, 18б/2, м. Дніпропетровськ, 49054, код 34986223) 151790 (сто п"ятдесят одну тисячу сімсот дев"яносто) грн. 48 коп. основного боргу, 8799 (вісім тисяч сімсот дев"яносто дев"ять) грн. 04 коп пені, 13906 (тринадцять тисяч дев"ятсот шість) грн. 25 коп. штрафу, 3489 (три тисячі чотириста вісімдесят дев"ять) грн. 91 коп. судового збору.

Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяКруглова О. М.

повне рішення складено 27.12.11

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

_помічник судді Шунтов О. М. 27.12.11