Рішення № 20793655, 22.12.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

< УВАГА!!! ВСТУПНУ ТА РЕЗОЛЮТИВНУ ЧАСТИНИ В ЦЕЙ БЛАНК НЕ ВНОСИТИ!!! >

22 грудня 2011 р. 3630/11

Справа № 5010/2343/2011-1/53

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Соботник В. В., при секретарі судового засідання Лозі В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Сільськогосподарське товариство з обмеженою

відповідальністю "Промінь", с. Сюрте, Ужгородський район,

Закарпатська область,89432

до відповідача: ДП "М'ясопереробний комплекс "Росана" Товариства з обмеженою

відповідальністю "Росан-Агро" вул. Галицька,127, м. Рогатин,

Івано-Франківська область,77000

про стягнення 49 977грн. 23 коп. пені, 854 грн. 67 коп. - 3 % річних; 2 489 грн.78 коп.

- інфляційних збитків.

Представники сторін не з'явились.

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Промінь" подано позов до ДП "М'ясопереробний комплекс "Росана" Товариства з обмеженою відповідальністю "Росан-Агро" про стягнення 57 419 грн. 73 коп., з яких: 2 000 грн. 00 коп основного боргу, 52 027 грн. 23 коп. - пені; 886 грн. 72 коп.. - 3 % річних; 2 505 грн. 78 коп. - інфляційних збитків).

Ухвалою від 15.11.11 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 06.12.2011 року.

В судовому засіданні 06.12.11 представник позивача заявлені вимоги підтримав. В обґрунтування заявленої вимоги як на докази посилається на договір № 28/03/11 МП від 28.03.11, протокол узгодження ціни від 28.03.11 до договору № 28/03/11 МП, додаткову угоду № 1 від 14.04.2011 до договору № 28/03/11 МП, видаткові накладні № 161 від 29.03.2011, № 240 від 18.04.2011, № 346 від 14.06.11, № 362 від 01.07.11, виписки з банку від 14.04.11, від 18.05.11, від 25.05.11, від 01.06.11, від 08.06.11, від 09.06.11, від 24.06.11, від 11.07.11, вимогу про сплату боргу від 19.10.2011 № юр-320/11 (а.с.17-33). Відповідач в судове засідання не прибув, подав клопотання про відкладення розгляду справи (вх. №10302/2011 від 05.12.11) у зв'язку з неможливістю явки уповноваженого представника. Судом відкладено розгляд справи на 22.12.2011.

21.12.11 позивач подав заяву вх. № 10914/2011с (а.с. 61-70), в якій вказав на помилковість зарахування ним у суму позову 2000 грн. 00 коп. основного боргу та відповідно зменшив вимоги в частині стягнення суми пені, 3% річних та інфляційних втрат, а саме просить стягнути з відповідача 49 977 грн. 23 коп. пені, 854 грн. 67 коп. - 3 % річних; 2 489 грн.78 коп. - інфляційних збитків. Крім того, просить п. 3 прохальної частини позовної заяви від 09.11.2011 (вих. № юр-360/11) викласти у наступній редакції: "Стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору".

Відповідач 21.12.11 подав відзив на позов (вх. 10910/2011с), в якому повідомив суд про відсутність заборгованості ДП "М'ясопереробний комплекс "Росана" ТОВ "Росан-Агро" перед Сільськогосподарським ТОВ "Промінь" по договору № 28/03/11МП від 28.03.2011 року, вказав на безпідставність нарахування позивачем 3 % річних та інфляційних втрат та невідповідність розрахунку суми пені у розмірі 0, 1% та 0,5 % від вартості продукції за кожен день прострочення платежу, вимогам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Представники сторін в судове засідання 06.12.2011 року не з’явилися, хоча належним чином повідомлені про дату та час розгляду справи, про що свідчать підпис представника позивача на повідомленні про відкладення розгляду справи від 06.12.2011 року (а.с.57) та підпис представника відповідача на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 60).

Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР “Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції” визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

За таких обставин, враховуючи те, що сторони належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, та зважаючи на обмеженість строками розгляду справи, встановленими ст. 69 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до частини 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

За таких обставин, суд приймає заяву позивача вх. № 10914/2011с від 21.12.2011 на підставі ст. 22 ГПК України.

Предметом спору є стягнення 49 977 грн. 23 коп. пені, 854 грн. 67 коп. - 3 % річних, 2 489 грн.78 коп. - інфляційних збитків.

Дослідивши матеріали справи, суддя встановив наступне.

28.03.11 року між Сільськогосподарським ТОВ "Промінь" (постачальник) та ДП "М'ясопереробний комплекс "Росана" ТОВ "Росан-Агро" (покупець) укладено договір поставки № 28/03/11 МП, за умовами якого постачальник зобов'язувався передавати у власність покупця свині живою вагою, а покупець приймати їх та своєчасно здійснювати оплату на умовах даного договору.

Відповідно до п. 5.1. Договору, оплата вартості продукції здійснюється по кожній окремій партії згідно видаткових накладних 14 календарних днів з моменту поставки.

Згідно п. 4 додаткової угоди № 1 від 14.04.2011 до договору № 28/03/11 МП, покупець зобов'язується оплатити шляхом перерахування на поточний рахунок продавця вартість поставленого товару в строк до 27.04.2011.

На виконання вказаного договору позивачем передано відповідачу товар на загальну суму 1 073 914 грн. 00 коп., який відповідачем оплачений з порушенням строків передбачених п. 5.1 договору № 28/03/11 МП від 28.03.11 та п. 4 додаткової угоди № 1 від 14.04.2011 до вказаного Договору.

Частиною 1 ст. 174 Господарського кодексу України, встановлено, що господарський договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань.

Відповідно до ч.1 ст. 175 Господарського кодексу України майново - господарські зобов‘язання, які є одним із видів господарських зобов‘язань, - це цивільно-правові зобов‘язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов‘язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов‘язаної сторони виконання її обов‘язку.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку, а згідно ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи несвоєчасність оплати відповідачем поставленого товару, позивачем нараховано пеню на суму 49 977грн. 23 коп., 854 грн. 67 коп. 3 % річних, 2 489 грн.78 коп. інфляційних збитків (а.с. 65).

Розрахунок суми пені здійснений позивачем згідно п. 8.2 договору № 28/03/11 МП від 28.03.11 та п. 5 додаткової угоди № 1 від 14.04.2011 до Договору у розмірах - 0, 1% та 0,5 % від вартості продукції за кожен день прострочення платежу, відповідно.

Даний розрахунок не може бути прийнятий судом як належний з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ч. 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Такий висновок узгоджується з практикою Верховного суду України (постанови від 24.10.2011 у справі № 25/187, від 07.11.2011 у справі № 5002-2/5109-2010 )

Згідно розрахунку, здійсненого судом з урахуванням вимог законодавства та наявної практики (а.с. 79), сума пені складає 4 415 грн. 75 коп.

Таким чином, до задоволення підлягають позовні вимоги щодо стягнення 4 415 грн. 75 коп. пені. В частині стягнення 45 561 грн.48 коп. пені - слід відмовити.

Положеннями статті 625 чинного Цивільного кодексу України передбачено обов’язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив правильність нарахування позивачем 3% відсотків річних та інфляційних втрат.

Розрахунки здійснені з урахуванням визначеного договором періоду виникнення заборгованості та у відповідності до вимог чинного законодавства.

Факт прострочки виконання грошового зобов’язання за договором № 28/03/11 МП від 28.03.11 підтверджується матеріалами справи, не спростований відповідачем, отже вимоги позивача щодо стягнення 3% річних в сумі 854 грн. 67 коп. та 2 489 грн.78 коп. інфляційних втрат обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України, покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 49, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь" до ДП "М'ясопереробний комплекс "Росана" Товариства з обмеженою відповідальністю "Росан - Агро" про стягнення 49 977грн. 23 коп. пені, 854 грн. 67 коп. - 3 % річних; 2 489 грн.78 коп. - інфляційних збитків - задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства "М'ясопереробний комплекс "Росана" Товариства з обмеженою відповідальністю "Росан - Агро", 77000, вул. Галицька,127, м. Рогатин, Івано-Франківська область (код 30086815) на користь Сільськогосподарського товариство з обмеженою відповідальністю "Промінь", 89432, с. Сюрте, Ужгородський район, Закарпатська область (13591304), 4 415 (чотири тисячі чотириста п'ятнадцять) грн. 75 коп. пені, 854 (вісімсот п'ятдесят чоткодири) грн. 67 коп. - відсотків річних, 2 489 (дві тисячі чотириста вісімдесят дев'ять) грн.78 коп. інфляційних втрат, 206 (двісті шість) 08 коп. судових витрат.

Наказ суду видати після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 45 561 грн.48 коп. пені - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Соботник В. В.

Повне рішення складено 23.12.11

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

______ Сліпенчук Н.А. 23.12.11