Рішення № 20793377, 19.12.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.11 Справа № 20/5009/6280/11

Суддя Гандюкова Л.П.

м. Запоріжжя

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “СВ АЛЬТЕРА” (01011, м Київ, вул. Рибальська,13)

до Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОДМАШ” (72310, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Фрунзе, 57 )

про стягнення суми 128 545,69 грн.

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1 (ордер №003255 від 02.12.2011р.,

довіреність б/н від 01.06.2011р.);

Від відповідача ОСОБА_2 (довіреність б/н від 05.01.2011 р.)

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з відповідача суми 128545,69 грн., із яких: сума 116894,66 грн. заборгованості за поставлений товар, сума 2767,03 грн. 3% річних, сума 8884,00 грн. збитків, які зазнав позивач від інфляційних процесів.

Ухвалою господарського суду від 18.10.2011р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі №20/5009/6280/11, судове засідання призначено на 16.11.2011р. Ухвалою суду від 16.11.2011р. на підставі ст.77 ГПК України розгляд справи відкладено на 05.12.011р. У судовому засіданні 05.12.2011р. за клопотанням позивача оголошувалась перерва до 19.12.2011р.

19.12.2011р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві. На підставі ст.ст.20,173, 174, 193, 198, 199, 265 ГК України, ст.ст.526, 530, 625, 629, 712 ЦК України просить стягнути з відповідача суму 116 894,66 грн. основного боргу за товар, поставлений згідно з переліченими у позовній заяві видатковими накладними, 2767,03 грн. 3% річних, 8884 грн. збитків від інфляційних процесів, а також 12500 грн. витрат на правовому допомогу на підставі ст.ст.4, 12 Закону України “Про адвокатуру”, ст.ст.28,44 ГПК України.

Відповідач позов не визнав у повному обсязі. У своєму письмовому відзиві зазначив, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки на час звернення позивача до суду товар, отриманий ТОВ “Продмаш” за видатковими накладними, вказаними у позовній заяві, оплачено у повному обсязі згідно з виставлених позивачем рахунків-фактур. Оплата підтверджується платіжним дорученням №3007 від 28.09.2010р. Не підлягає стягненню і сума витрат на адвоката. Як вбачається із наданих до позову документів: договору, додаткової угоди, платіжного доручення, позивачем було сплачено за юридичні послуги, а не послуги адвоката. Позовну заяву підписано керівником адвокатського обєднання, а відповідно до умов договору про надання юридичних послуг та додаткової угоди до нього ТОВ “СВ Альтера” повинна надавати представнику адвокатського обєднання відповідне доручення, отже позов підписано не уповноваженою особою.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

За видатковими накладними №СВ-013475 від 01.10.2010р. на суму 40405,35 грн., №СВ-013476 від 01.10.2010р. на суму 40 405,35 грн., №СВ-013477 від 01.10.2010р. на суму 9 060,26 грн., №СВ-013479 від 01.10.2010р. на суму 27023,70 грн. ТОВ “СВ Альтера” (Постачальник, позивач у справі) передав, а представник ТОВ “Продмаш” (Покупець, відповідач) на підставі довіреності №504 від 27.09.2010р. отримав товар (електрообладнання), всього загальною вартістю 116 894,66 грн.

Згідно з вказаними видатковими накладними підставою для розрахунків є рахунки-фактури: №СВ-01965 від 10.02.2010р., №СВ-03159 від 03.03.2010р., №СВ- №СВ-09169 від 02.06.2010р., №СВ-18940 від 24.09.2010р.

21.02.2011р. ТОВ “СВ Альтера” на адресу ТОВ “Продмаш” була направлена претензія вих.№30-юр/02-11 від 21.02.2011р. (а.с.47-48) про сплату суми основного боргу за поставлений товар у розмірі 116894,66 грн. згідно з видаткових накладних від 01.10.2010р. за №№СВ-013479, СВ-013475, СВ-013476, СВ-013477. У разі невиконання вимог було попереджено про виникнення необхідності звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів із додатковим нарахуванням на суму боргу на підставі ч.2 ст.625 ЦК України інфляційних втрат та 3% річних, а також понесених витрат на правову допомогу. Направлення даної претензії підтверджується фіскальним чеком №9942 від 21.02.2011р. та описом вкладення до нього (а.с.21).

18.10.2011р.ТОВ “СВ Альтера” звернулося до господарського суду з позовом про стягнення 116894,66 грн. боргу за товар, поставлений за переліченими видатковими накладними, 2767,03 грн. 3% річних, 8884,00 грн. збитків, які зазнав позивач від інфляційних процесів.

Вирішуючи спір, суд бере до уваги наступне. Боргом може бути визнане лише зобовязання, не виконане в установлений строк.

Згідно з ст.ст.11, 509 ЦК України підставами виникнення зобов`язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку), зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до положень ч.1 ст.181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, на підставі передачі товару за накладними, виставлення рахунків та їх прийняття до оплати, між субєктами господарської діяльності згідно з приписами ст.ст.11,202,509,642 ЦК України, ст.173 ГК України виникають зобовязання, які за своїм змістом фактично є укладенням договору поставки.

Частинами 1,7 ст.193 ГК України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом. Аналогічні приписи встановлені ст.ст.525,526 ЦК України.

Згідно з ч.ч.1, 6 ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, що не врегульовані цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст.692 ЦК покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач факту одержання від позивача товару згідно з вищепереліченими вказаними у підставі позову видатковими накладними не заперечив, однак зазначив, що розрахунки за вказаний товар здійснено ТОВ “Продмаш” у повному обсязі, на підтвердження чого надав платіжне доручення №3007 від 28.09.2010р. на суму 119 755,45 грн.

Відповідно до призначення платежу у вказаному платіжному дорученні, оплата здійснювалася, в тому числі, згідно з рахунками №СВ-03159 від 03.03.2010р., №СВ01965 від 10.02.2010р., №СВ18940 від 24.09.2010р., №СВ-09169 від 02.06.2010р.

Крім того, представник відповідача у судовому засіданні надав бухгалтерську виписку за 2010-2011 роки (а.с.35-37) щодо розрахунків з ТОВ “СВ Альтера” та пояснив, що кредиторська заборгованість ТОВ “Продмаш” перед ТОВ “СВ Альтера” існує, і станом на 01.11.2011р., згідно з наданої виписки, вона склала 90 566,25 грн. Однак, між сторонами, крім поставки за спірними накладними, є інші правовідносини щодо поставки товарів, що виникли на підставі інших накладних, і ця сума є заборгованістю за товар, який був поставлений позивачем за іншими накладними. Згідно з випискою за 2010 рік, у бухгалтерському обліку відповідача було відображено сальдо-кредит за документами від 01.10.2010р.: №3475 (40405,35 грн.), №3476 (40405,35 грн.), №3477 (9060,26 грн.), №3499 (27023,70 грн.) та проведену оплату за документом (п/д) 3007 від 28.09.2010р. на суму 119 755,45 грн.

Заперечуючи проти проведення оплати за товар за спірними видатковими накладними, позивач у письмову поясненні зазначив, що відповідно до листа вих.№6-09/025 від 24.09.2010р. відповідач просив сплачені згідно з платіжним дорученням кошти вважати оплатою інших рахунків (з іншими номерами та датами), виставлених у 2008-2010 роках. При цьому, оригінал листа позивачем не представлено, а надано до матеріалів справи лише його факсимільну копію, відповідно до змісту якого ТОВ “Продмаш” просить оплату по рахункам №СВ-03159, СВ01965, СВ18940, СВ-09169 вважати оплатою по іншим рахункам.

Відповідач, у свою чергу, факт направлення позивачу вищевказаного листа заперечив, на підтвердження чого надав копію витягу з Книги реєстрації вихідних документів ТОВ “Продмаш” за період з 06.08.2010р. по 20.10.2010р. включно, відповідно до якого такий лист не зареєстровано. Оригінал книги оглянуто в судовому засіданні.

Згідно з ст.ст.33, 34, 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Подання доказів для підтвердження підстави вимог є обовязком позивача.

Враховуючи зазначене, суд не бере до уваги надану позивачем факсимільну копію листа вих.№6-09/025 від 24.09.2010р. як доказ. Суд також враховує, що оплата платіжним дорученням №3007 із призначенням платежу згідно з рахунків СВ-03159, СВ01965, СВ18940, СВ-09169 була проведена 28.09.2010р., тому лист від 24.09.2010р. ніяким чином не міг би стосуватися оплати, здійсненої після дати його складення. До того ж, у самій наданій позивачем факсимільній копії листа йдеться про оплату від 24.09.2010р. Крім того, у факсимільній копії листа є посилання на рахунки і зазначені розміри сум, які не співпадають із сумами, дійсно вказаними у рахунках ( рахунок-фактура СВ-01965 на суму 27023,70грн., а не 28445,98грн.; рахунок-фактура СВ-09169 на суму 40405,35грн., а не 40122,50грн.; рахунок-фактура СВ-03159 на суму 9060,26грн., а не 9537,12грн.). Інших доказів, які б спростували факт проведення відповідачем оплати за спірними накладними, позивач не надав.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що товар, одержаний відповідачем за видатковими накладними від 01.10.2010р., вказаними у підставі позову, був оплачений ним 28.09.2010р. шляхом передплати згідно з попередньо виставлених рахунків, посилання на які є у цих накладних. Перелік товару, кількість, ціна, вказані у спірних видаткових накладних, повністю співпадають з рахунками-фактурами.

Оскільки правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів (ст.1 ГПК, ст.20 ГК України, ст.ст.15.16 ЦК України), право на позов виникає після порушення відповідачем права, тобто захисту підлягає порушене право.

Враховуючи вищезазначене, позивачем не доведено порушення його прав або оспорювання охоронюваних законом інтересів щодо своєчасного отримання оплати, а отже виникнення підстав для звернення до суду для їх захисту. Оскільки на час звернення до суду суми боргу, що є предметом позову, не існувало, позов предявлено необґрунтовано. Згідно з ст.ст.22,83 ГПК України право змінити предмет або підставу позову до початку розгляду справи по суті є правом позивача і він цим правом не скористався. Позивач заявляв клопотання про відкладення справи, оголошення перерви в судовому засіданні для надання додаткових доказів, які судом було задоволено. Таким чином, суд на підставі ст.4-3 ГПК України створював необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, пропонував звірити розрахунки.

По заявленому предмету та підставам позовні вимоги про стягнення суми основного боргу за видатковими накладними №№СВ-013475, СВ-013476, СВ-013477, СВ-013479 від 01.10.2010р., а також нарахованих на цю суму 3% річних та втрат від інфляції, які є похідними вимогами, задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, у задоволенні позову відмовляється повністю.

Згідно з ст.49 ГПК України судові витрати зі сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

Позивач просив стягнути з відповідача витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 12 500 грн., які згідно зі ст.44 ГПК України також відносяться до складу судових витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України “Про адвокатуру”.

Згідно з ч.1 ст.12 Закону України “Про адвокатуру” оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

У підтвердження даних витрат позивачем надано до справи копію витягу з договору №3 про надання юридичних послуг від 01.06.2011р., укладеного між ТОВ “СВ Альтера” та Адвокатським обєднанням “Розумні правові рішення” та додаткової угоди до нього від 01.10.2011р.; свідоцтво про реєстрацію Адвокатського обєднання №678 від 21.03.2011р.; платіжне доручення №141 від 05.10.2011р. на суму 12500 грн.

Згідно з додатковою угодою від 01.10.2011р., яку позивачем було укладено з адвокатським обєднанням до договору про надання юридичних послуг у звязку з необхідністю звернення до господарського суду Запорізької області за позовом ТОВ “СВ Альтера” до ТОВ “Продмаш” про стягнення грошових коштів та штрафних санкцій, визначено розмір гонорару, що становить 12500 грн. та встановлено, що повноваження та перелік представників наділених повноваженнями представляти інтереси ТОВ “СВ Альтера”, визначені в довіреності від 01.06.20011р.

Відповідно до змісту довіреності від 01.06.2011р., виданої ТОВ “СВ Альтера” на підставі договору про надання юридичних послуг №3 від 01.06.2011р., якою уповноважило працівників Адвокатського обєднання “Розумні правові рішення” в кількості чотирьох осіб, в тому числі Коновала Т.П., Кучерявого Д.Й., представляти інтереси та діяти незалежно один від одного від імені товариства, в тому числі в господарських судах, розписуватись від імені Товариства.

Слід зазначити, що позовна заява, яка отримана судом, підписана від імені ТОВ “СВ “Альтера” головою адвокатського обєднання Т.П.Коновалом, тому твердження відповідача у своїх запереченнях про те, що позов підписано не уповноваженою особою, є необґрунтованими. У судових засіданнях на підставі довіреності від 01.06.2011р. представництво інтересів ТОВ “СВ Альтера” здійснював ОСОБА_1 (свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1, видане 25.10.2011р.), який діяв на підставі ордеру, виданого АО “Розумні правові рішення” КМ №003255 від 02.12.2011р.

Відповідно до приписів ст.49 ГПК України при відмові в позові суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката, покладаються на позивача. Оскільки за наслідками розгляду даної справи у задоволенні позовних вимог відмовляється за недоведеністю, в даному випадку витрати на послуги адвоката до стягнення з відповідача не підлягають.

Оскільки позивачем при поданні позовної заяви за платіжним дорученням №668 від 03.10.2011р. з урахуванням ціни позову зайво сплачено 141 грн. 54 коп. державного мита, суд вважає за необхідне повернути позивачу із державного бюджету зазначену суму грошових коштів.

Керуючись ст.ст.1, 4-3,33, 34, 36, 49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “СВ АЛЬТЕРА” (м Київ, код ЄДРПОУ 25401254) із державного бюджету суму 141 грн. 54 коп. зайво сплаченого державного мита, сплаченого за платіжним дорученням №668 від 03.10.2011р.

Суддя Л.П.Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення підписано у повному обсязі 23.12.2011р.

23.12.2011