Рішення № 20793308, 23.12.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "23" грудня 2011 р.Справа № 6/5007/144/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді <Поле для текста >

судді Терлецької-Байдюк Н.Я.

судді <Поле для текста >

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1 - довіреність №2355 від 23.12.2011р.;

від відповідача Назаров В.П. - керівник (паспорт серії ВМ НОМЕР_1, виданий

Житомирським МВ УМВС України в Житомирській області 10.07.2001р.).

Розглянув справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Житомирський маслозавод" (м.Житомир)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована організація з експлуатації систем газопостачання" (м.Житомир)

про стягнення 360000,00 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 360000,00грн. боргу за неналежне виконання договору №12/475 на поставку природного газу від 20.12.2007 року. Також просить стягнути з відповідача судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. На виконання вимог ухвали суду надав довідку за вих.№2356 про стан заборгованості відповідача станом на 23.12.2011 року.

Представник відповідача в засіданні суду позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Відповідно до ч.5 ст.22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Враховуючи, що дії відповідача не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд приймає визнання позову відповідачем.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 20.12.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована організація з експлуатації систем газопостачання" (відповідач/постачальник) та Відкритим акціонерним товариством "Житомирський маслозавод" (в подальшому перейменоване на Публічне акціонерне товариство "Житомирський маслозавод") (позивач/споживач) було укладено договір №12/475 на поставку природного газу з додатками (а.с.10-16), за умовами якого постачальник, що діє на підставі Ліцензії №107608 від 06.09.2005р. (на право постачання природного газу на ринку України за нерегульованим тарифом) зобов'язується поставити природний газ споживачу, який зобов'язаний прийняти та своєчасно розрахуватися за поставлений постачальником природний газ в 2008 році.

Пунктом 8.1 Договору визначено, що Договір вважається укладеним з моменту його підписання і діє до 20 грудня 2008 року, а в частині розрахунків - до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань по Договору. Даний Договір може бути пролонгований на наступний строк за письмовим погодженням Сторін.

Відповідно до п.1.2 договору строк, обсяги поставки природного газу та його ціна додатково погоджуються сторонами і вказуються в пронумерованих Додатках, які є невід'ємними частинами цього договору.

Так, Додатком №1 сторони погодили плановий реєстр розподілу природного газу на 2008 рік, за яким постачальник зобов'язаний був поставити природного газу в обсязі 2400 куб.м (а.с.13).

Ціна і порядок оплати природного газу, що поставляється споживачу, визначені розділом 4 договору від 20.12.2007 року.

Відповідно до п.4.1 договору ціна природного газу, який постачальником поставляється споживачу, на момент укладення цього договору становить 1039,20грн. за 1000,00куб.м газу, в тому числі ПДВ 20% - 173,20грн. Зазначена ціна є динамічною.

Пунктом 4.4 Договору передбачено, що оплата за природний газ здійснюється споживачем на умовах передоплати:

- 50% від відповідної суми проводиться за 5 робочих днів до початку місяця поставки,

- 50% до 15 числа звітного місяця.

У разі не проведення оплати у зазначений термін постачальник має право не виконувати свої зобов'язання по подальшій поставці газу у плановому місяці і не заводити відповідні обсяги через ОДУ ДК "Укртрансгаз".

Згідно п.4.5 договору від 20.12.2007р., якщо сума здійсненої споживачем оплати перевищує вартість поставленого газу в звітному місяці, то різниця між вартістю поставленого газу в звітному місяці і сумою фактично проведеної оплати зараховується в рахунок оплати поставки газу в наступному місяці.

Як зазначив позивач, за період з 25 грудня 2007 року по 28 квітня 2008 року ціна природного разу неодноразово змінювалась, в зв'язку з чим сторонами підписувались Додатки до Договору про погодження ціни на природний газ.

Так, відповідно до Додатку № 2 від 25 грудня 2007 року, з 01 січня 2008 року ціна за 1000,0 кубічних метрів газу разом складає 1301,63 гривні (а.с.14).

Додатком №3 від 28 березня 2008 року у відповідності до умов Договору ціна за 1000,0 кубічних метрів газу з квітня 2008 року збільшено до 1 346,50 гривень (а.с.15).

У відповідності до Додатку № 4 від 28 квітня 2008 року ціна за 1000,0 кубічних метрів газу збільшено до 1451,41 гривні (а.с.16).

Позивач умови договору виконував належним чином, про що свідчить підписаний акт звірки розрахунків за період дев'яти місяців 2008 року згідно якого станом на 01 січня 2008 року Відповідач мав невиконаних зобов'язань на 87430,41грн.

За даними позивача, в 2008 році на підставі розділу 4 Договору споживач сплатив постачальнику за поставку останнім природного газу кошти в сумі 1966670,79грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (а.с.45-78), чим збільшив розмір сплачених постачальнику коштів, з урахуванням заборгованості останнього станом на 01.01.2008 року до загальної суми 2054101,20грн.

На виконання своїх зобов'язань згідно умов Договору постачальник поставив у 2008 році природний газ споживачу на загальну суму 1687746,60грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу та видатковою накладною, копії яких долучені до матеріалів справи (а.с.39-44).

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, за останнім утворилась заборгованість перед ПАТ "Житомирський маслозавод" в розмірі 366354,60грн.

Платіжним дорученням №120 від 20.10.2008 року відповідач повернув позивачу частину сплаченої суми в розмірі 6354,60грн.

12.10.2011 року позивач направив на адресу відповідача лист-вимогу (претензію) щодо сплати грошових коштів згідно договору №12/475 від 20.12.2007 року (а.с.26-27), яка залишена без задоволення.

Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань, у останнього на день звернення позивача з позовом до суду перед ПАТ "Житомирський маслозавод" існує заборгованість у сумі 360000,00грн., що визнається відповідачем.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 ГК України).

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст. 712 ЦК України).

Так, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч.1 ст.692 ЦК України).

Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач позов визнав.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.33,43,44,49,82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована організація з експлуатації систем газопостачання" (10024, м.Житомир, проїзд Академіка Тутковського, буд.15, кв.45, код 33555464)

- на користь Публічного акціонерного товариства "Житомирський маслозавод" (10002, м.Житомир, вул.Івана Гонти, буд.4, код 00182863) - 360000,00грн. боргу, а також 3600,00грн. сплаченого державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі поданняапеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяТерлецька-Байдюк Н.Я.

Повне рішення складено 26 грудня 2011 року.

Віддрукувати: <Поле для текста >

1 - в справу

<Текст >

<Текст >