Рішення № 20793274, 13.12.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.12.11 р. Справа № 33/195

Господарський суд Донецької області у складі судді Сич Ю.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного підприємства „Компанія Ортус Інвєст”, м.Донецьк (код ЄДРПОУ 36694995)

до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю „Шахта „Білозерська”, м.Добропілля (код ЄДРПОУ 36028628)

про стягнення заборгованості в сумі 1862510грн.93коп., 3% річних у розмірі 39993грн.04коп., інфляції в сумі 55589грн.37коп.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю б/н від 27.10.2011р.,

від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю №01-2134 від 26.05.2011р.

Позивач, Приватне підприємство „Компанія Ортус Інвєст”, м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з додатковою відповідальністю „Шахта „Білозерська”, м.Добропілля про стягнення заборгованості в сумі 1862510грн.93коп., 3% річних у розмірі 39993грн.04коп., інфляції в сумі 55589грн.37коп.

Ухвалою від 31.10.2011р. зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №33/195, сторони зобовязані надати документи та виконати певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору на виконання підрядних робіт №1/04/10-р від 01.04.2010р. в частині оплати виконаних робіт, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 1862510грн.93коп. та підстави для нарахування 3% річних у розмірі 39993грн.04коп., інфляції в сумі 55589грн.37коп.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії договору на виконання підрядних робіт №1/04/10-р від 01.04.2010р., додатку №1 до договору, додаткової угоди №1 від 01.06.2010р. до договору, додатку №1 до додаткової угоди №1 від 01.06.2010р., додаткової угоди №2 від 30.11.2010р. до договору, додаткової угоди №3 від 13.01.2011р. до договору, довідок про вартість виконаних підрядних робіт та витрат за жовтень 2010р., листопад 2010р., грудень 2010р., січень 2011р., актів про оплату виконаних підрядних робіт за жовтень 2010р., листопад 2010р., грудень 2010р., січень 2011р., актів приймання та бракування робіт від 30.10.2010р., 30.11.2010р., 30.12.2010р., 31.01.2011р., актів звіряння взаємних розрахунків, листа №16 від 16.06.2011р., податкових накладних №8 від 30.11.2010р., №9 від 31.12.2010р., №1 від 31.01.2011р., виписок за особовим рахунком, рахунків на оплату №8 від 02.12.2010р., №1 від 06.01.2011р., №2 від 04.02.2011р.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 11, 15, 16, 509, 525, 526, 530, 610, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 61, 64 Господарського процесуального кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Представником відповідача 13.12.2011р. надав усне заперечення проти позовних вимог, однак доказів в обґрунтування усних заперечень суду не представив.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Під час судового розгляду справи представників сторін було ознайомлено з правами та обовязками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням та заслухавши представників сторін, суд встановив:

01.04.2010р. між Товариством з додатковою відповідальністю „Шахта „Білозерська” (замовник) та Приватним підприємством „Компанія Ортус Інвєст” (підрядник) укладено договір на виконання підрядних робіт №1/04/10-р (далі Договір), за умовами якого підрядник виконує своїми силами роботи з ремонту капітальних та експлуатаційних гірничих виробіток (перекріпленню та підриванню ґрунту) замовника. Конкретні обсяги виконуються згідно завданням замовника, попередньо узгодженими з підрядником (п.1.1. Договору).

На момент розгляду справи до матеріалів справи не надано а ні змін, ні доповнень щодо виконання умов договору, крім тих, що додані до позовної заяви.

Із матеріалів справи вбачається, що сторонами погоджено вартість робіт та порядок їх оплати за договором.

За п. 2.1. Договору вартість виконаних робіт визначається на підставі договірної ціни, яка є невідємною частиною договору (додаток №1). Відповідно до вказаного додатку №1 вартість виконаних робіт складає 19442670грн.30коп.

Відповідно до п.15.1. Договору в редакції додаткової угоди №3 від 13.01.2011р. строк дії договору визначається з моменту підписання по 30.04.2012р. включно.

Пунктом 5.1. Договору передбачено, підрядник виконує роботи за цим договором у відповідності з місячним завданням, затвердженим замовником.

Так, на виконання умов Договору підрядником виконано у жовтні 2010р. на суму 581158грн.83коп., листопаді 2010р. 574605грн.99коп., грудні 2010р. 857620грн.95коп., січні 2011р. 739993грн.25коп., що підтверджується довідками про вартість виконаних підрядних робіт та актами. Зазначені довідки та акти підписані з обох сторін та підписи скріплені відбитками печаток підприємств, отже, суд робить висновок, що підрядні роботи прийняті замовником без заперечень.

Належність довідок, актів та рахунків до вищенаведеного Договору судом перевірена.

За умовами п. 4.4. Договору замовник перераховує підряднику грошові кошти за виконані роботи на підставі рахунку у відповідності з актами приймання виконаних робіт по формі №2 та довідки про вартість виконаних робіт по формі №3 протягом 21 банківського дня після виконання та приймання робіт. В рахунках, актах та довідках підрядник в обовязковому порядку зазначає номер та дату договору.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем за наведені вище роботи здійснено оплату не в повному обсязі. Так, відповідачем оплачено виконані роботи за жовтень 2010р., за листопад 2010р. частково у розмірі 309709грн.25коп., за грудень 2010р. та січень 2011р. взагалі не оплачено.

У відповідності з ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У звязку із чим, враховуючи умови Договору в частині строків оплати виконаних робіт, виникла заборгованість:

30.12.2010р. за листопад у розмірі 264896грн.74коп.,

03.02.2011р. за грудень 2010р. у розмірі 857620грн.95коп.,

02.03.2011р. за січень 2011р. у розмірі 739993грн.25коп.,

що разом складає 1862510грн.94коп.

Проаналізувавши вищезазначений договір, судом встановлено, що останній за своєю правовою природою є договором підряду та підпадає під регулювання статей 837-864 Цивільного кодексу України.

За статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обовязки.

Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Доказів погашення вищезазначеної заборгованості відповідачем суду не представлено.

Також, суд зазначає, що з моменту порушення провадження у справі минуло майже два місяці, однак відповідач, наданими йому в порядку ст. 22 ГПК України процесуальними правами на представлення відзиву на позовну заяву, доказів, які б у встановленому законом порядку спростовували викладені позивачем в позовній заяві обставини та представлені в їх обґрунтування докази не скористався.

Крім того, в матеріалах справи міститься копія акту звіряння взаємних розрахунків станом на 31.01.2011р., який підписаний з боку відповідача головним бухгалтером та підпис скріплений печаткою підприємства, за яким останній підтверджує наявність заборгованості перед позивачем на суму 1862510грн.93коп.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі 1862510грн.93коп. є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 39993грн.04коп. та інфляційні витрати у розмірі 55589грн.37коп. за періоди з 30.12.2010р. по 27.10.2011р. на суму 264896грн.73коп., з 03.02.2011р. по 27.10.2011р. на суму 857620грн.94коп., з 02.03.2011р. по 27.10.2011р. на суму 739993грн.26коп.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку, що визначені позивачем періоди нарахування та суму здійснених нарахувань відповідають приписам чинного законодавства.

Відповідно до чого, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 39993грн.04коп. підлягають задоволенню.

Перевіривши розрахунок інфляційних витрат, судом встановлено, що у при здійсненні розрахунків за період з 02.03.2011р. по 27.10.2011р. на суму 739993грн.26коп. позивачем допущено помилку в частині визначення суми інфляційних витрат.

Здійснивши самостійно розрахунок інфляційних витрат у відповідності з вимогами листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ”, суд визначив, що розмір інфляційних витрат нарахованих за період з 02.03.2011р. по 27.10.2011р. на суму 739993грн.26коп. становить 16979грн.02коп.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних витрат підлягають задоволенню частково у розмірі 55548грн.55коп.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню пропорційно розміру задовлених позовних вимог у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, ч.1 ст. 530, ст.ст. 625, 837 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства „Компанія Ортус Інвєст”, м.Донецьк до відповідача, Товариства з додатковою відповідальністю „Шахта „Білозерська”, м.Добропілля про стягнення заборгованості в сумі 1862510грн.93коп., 3% річних у розмірі 39993грн.04коп., інфляції в сумі 55589грн.37коп.. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю „Шахта „Білозерська” (85013, Донецька область, м.Добропілля, вул.Строїтельна, буд. 17, код ЄДРПОУ 36028628) на користь Приватного підприємства „Компанія Ортус Інвєст” (83017, м.Донецьк, бул.Шевченка, буд.26, код ЄДРПОУ 36694995) суму основної заборгованості у розмірі 1862510грн.93коп., інфляційні витрати в сумі 55548грн.55коп., 3% річних у розмірі 39993грн.04коп., державне мито в розмірі 19580грн.53коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.00коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 13.12.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 19.12.2011р.

Суддя Сич Ю.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >