Рішення № 20792945, 23.12.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.12.11 р. Справа № 33/173

Господарський суд Донецької області у складі судді Сич Ю.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Корпорації „ПромЕкономСервіс”, м.Донецьк (код ЄДРПОУ 30953021)

до відповідача Державного підприємства „Донецька залізниця”, м.Донецьк (код ЄДРПОУ 01074957)

про стягнення боргу в сумі 600000грн.00коп.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю №7 від 24.10.2011р.,

від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю №Н-01/2047 від 01.08.2011р.

Позивач, Корпорація „ПромЕкономСервіс”, м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Державного підприємства „Донецька залізниця”, м.Донецьк про стягнення боргу в сумі 600000грн.00коп.

Ухвалою від 05.10.2011р. господарський суд Донецької області прийняв зазначену позовну заяву та порушив провадження у справі №33/173.

Ухвалою від 16.11.2011р. господарський суд на підставі ст. 41 Господарського процесуального кодексу України призначив судову експертизу охорони прав на обєкти інтелектуальної власності. Проведення якої доручив Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз (вул.Дубравна, 1-Б, м.Донецьк, 83087).

Ухвалою від 16.11.2011р. господарський суд зупинив провадження у справі №33/173 на підставі п.1 ч.2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно супровідного листа від 18.11.2011р. господарський суд направив матеріали справи №33/173 на адресу Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз.

14.12.2011р. на адресу господарського суду Донецької області надійшли висновок експерта №6241/30 від 06.12.2011р. та матеріали справи №33/173.

Ухвалою від 15.12.2011р. господарський суд Донецької області поновив провадження у справі та призначив останню до розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов ліцензійного договору №Д/БМЕС-11247/НЮ від 10.02.2011р. в частині своєчасної виплати винагороди (роялті), внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 600000грн.00коп.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії ліцензійного договору №Д/БМЕС-11247/НЮ від 10.02.2011р., додатку №1 до договору, акту приймання-передачі від 10.02.2011р., ліцензії, листів №Г-43т/320 від 02.03.2011р., №13/2011 від 03.03.2011р., №06/462 від 25.03.2011р., №24 від 28.03.2011р., актів вводу в експлуатацію, патенту на винахід №77143 „Спосіб електростабілізаційної протинакипної підготовки води, система і установка, що його реалізують”, опису до патенту на винахід, банківських виписок.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 526, 611, 629, 638 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 12 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 180, 232 Господарського кодексу України.

Представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог.

16.11.2011р. представник відповідача надав відзив на позовну заяву, за яким проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що для промірного користування винаходом за патентом №77143 не потрібно отримувати у корпорації „ПромЕкономСервіс” дозволу (ліцензії) та сплачувати за це роялті.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського-процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Під час судового розгляду справи представників сторін було ознайомлено з правами та обовязками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням та заслухавши представників сторін, суд встановив:

Частина 4 статті 1 Закону України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” передбачає, що винахід (корисна модель) результат інтелектуальної діяльності людини в будь якій сфері технології.

Як передбачено п. 13 ст. 1 Закону України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” патент (патент на винахід, деклараційний патент на винахід, деклараційний патент на корисну модель, патент (деклараційний патент) на секретний винахід, деклараційний патент на секретну корисну модель) охоронний документ, що засвідчує пріоритет, авторство і право власності на винахід (корисну модель).

Як вбачається з матеріалів справи, 16.10.2006р. Державним департаментом інтелектуальної власності в Державному реєстрі патентів України на винаходи зареєстровано патент на №77143 „Спосіб електростабілізаційної протинакипної підготовки води, система і установка, що його реалізують”, відповідно за яким власником зазначено Корпорація „ПромЕкономСервіс”.

Особливі немайнові і майнові права субєктів права інтелектуальної власності на винахід та корисну модель охороняються Законом України № 3687-ХІІ від 15.12.1993р. “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”. Відповідно до статті 28 вказаного Закону використанням винаходу (корисної моделі) визнається:

виготовлення продукту із застосуванням запатентованного винаходу (корисної моделі), застосування такого продукту, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого продукту в зазначених цілях;

застосування процесу, що охороняється патентом, або пропонування його для застосування в Україні, якщо особа, яка пропонує цей процес, знає про те, що його застосування забороняється без згоди власника патенту або, виходячи з обставин, це і так є очевидним.

Продукт визнається виготовленим із застосуванням запатентованного винаходу (корисної моделі), якщо при цьому використано кожну ознаку, включену до належного пункту формули винаходу (корисної моделі), або ознаку еквівалентну їй.

Процес, що охороняється патентом, визнається застосованим, якщо використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу, або ознаку, еквівалентну їй.

Будь-який продукт, процес виготовлення якого охороняється патентом, за відсутністю доказів протилежного вважається виготовленим із застосуванням цього процесу за умови виконання принаймні однієї з двох вимог:

продукт, виготовлений із застосуванням процесу, що охороняється патентом, є новим:

існують підстави вважати, що зазначений продукт виготовлено із застосуванням данного процесу і власник патенту не в змозі шляхом прийнятних зусиль визначити процесс, що застосовувався при виготовленні цього продукту.

Оскільки в процесі вирішення спору між сторонами виникли розбіжності щодо процессу виготовлення продукту, судом була призначена судова експертиза для встановлення факту використання способу, який захищений патентом на винахід.

Відповідно до висновку експерта №6241/30 від 06.12.2011р. експертом встановлено:

1.у представлених на дослідження обєктах ДП „Донецька залізниця”:

котельня ТЧ-4 локомотивного депо ст. Красноармійськ, котельня ДС-Центральна ст. Дебальцеве-Сортувальне, котельня районної лікарні ст. Дебальцеве, використано кожну ознаку незалежних пунктів 1, 5, 6 формули винаходу за патентом України №77143 „Спосіб електростабілізаціної протинакипної підготовки води, система і установка, що його реалізують”;

2.ТОВ „ПромЕкономСервіс” використано кожну ознаку, включену в незалежні пункти 5і 6 формули винаходу за патентом України №77143 „Спосіб електростабілізаціної протинакипної підготовки води, система і установка, що його реалізують”.

Ухвалою від 16.06.2011р. судом попереджено експерта, якому буде доручено проведення судової експертизи, про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку.

Так, у суду відсутні підстави вважати висновок експерта недостатньо ясним чи неповним.

Відповідно до ст. 34 того ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За змістом ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За приписом ч.5 ст. 28 Закону України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” патент надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати винахід (корисну модель) без його дозволу, за винятком випадку, коли таке використання не визнається згідно з цим Законом порушенням прав, що надаються патентом.

10.02.2011р. між Держанив підприємством „Донецька залізниця” (ліцензіат) та Корпорацією „ПромЕкономСервіс” (ліцензіар) укладено ліцензійний договір №Д/БМЕС-11247/НЮ (далі Договір), за умовами якого ліцензіар є власником виключних прав на винахід „Спосіб електростабілізаційної протинакипної підготовки води, система і установка, що його реалізують”, захищений на території України патентом України №77143; ліцензіар надає ліцензіату за винагороду (роялті) невиключну ліцензію на використання у власній виробничій діяльності на умовах дійсного договору винаходу - „Спосіб електростабілізаційної протинакипної підготовки води, система і установка, що його реалізують” за патентом України №77143 (п.п. 1.1., 1.2. Договору).

Пунктом 3.1. Договору зазначено, що після укладення цього договору ліцензіар зобовязаний передати ліцензіату ліцензію і технічну документацію, необхідну і достатню для успішного застосування технології БАУ за ліцензією. Ліцензія надається протягом 10 календарних днів з дня підписання цього договору.

Датою передачі ліцензії вважається дата підписання акту прийому-передачі ліцензії обома сторонами (п.3.2. Договору).

За п.1.7. Договору строк дії ліцензії складає 10 років.

Відповідно до п.4.1. вартість невиключної ліцензії за договором складає 4200000грн., ПДВ не передбачений законодавством. Згідно з п.п.196.1.6. п 196.1. ст. 196 Податкового кодексу України роялті не є обєктом оподаткування ПДВ. Роялті сплачується за користування кожною установкою БАУ. Розмір роялті установок БАУ зазначено в додатку №1 до цього договору.

Виплату роялті ліцензіат здійснює протягом 90 банківських днів від дати підписання акту вводу в експлуатацію кожної установки БАУ (п.5.3. Договору).

Однак, відповідач виконав зобовязання по оплаті ліцензії не в повному обсязі, сплативши роялті у розмірі 3600000грн.00коп.

У звязку із чим, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 600000грн.00коп.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обовязки.

Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Доказів погашення вищезазначеної заборгованості відповідачем суду не представлено.

Заперечення відповідача проти позовних вимог спростовуються висновками суду наведеними вище.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення боргу в сумі 600000грн.00коп. підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті витрат на проведення експертизи, державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають покладенню на відповідача у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись Законом України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 41, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Корпорації „ПромЕкономСервіс”, м.Донецьк до відповідача, Державного підприємства „Донецька залізниця”, м.Донецьк про стягнення боргу в сумі 600000грн.00коп. задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства „Донецька залізниця” (83000, м.Донецьк, вул.Артема, 68, код ЄДРПОУ 01074957) на користь Корпорації „ПромЕкономСервіс” (83102, м.Донецьк, вул.Стадіонна, 10, код ЄДРПОУ 30953021) борг у розмірі 600000грн.00коп., витрати по сплаті судової експертизи у розмірі 3384грн.00коп., державне мито у розмірі 6000грн.00коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236грн.00коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 23.12.2011р.

Суддя Сич Ю.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >