Рішення № 20792867, 20.12.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.12.11 р. Справа № 33/202пд

Господарський суд Донецької області у складі судді колегії суддів: головуючого судді Сич Ю.В., судді Подколзіної Л.Д., судді Лейби М.О.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства „Лисичанська нафтова інвестиційна компанія”, м.Лисичанськ (код ЄДРПОУ 32292929)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Дон-Текс” м.Донецьк (код ЄДРПОУ 35951165)

про визнання договору про відступлення права вимоги №0103/Т від 01.03.2010р. недійсним; визнання недійсною згодою (письмове погодження) ОСОБА_3 на укладення договору №0103/Т від 01.03.2010р.; визнання права відсутнім.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю №104 від 01.03.2011р.,

від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю „06/11 від 04.05.2011р.

В судовому засіданні 23.11.2011р.

оголошено перерву до 12.12.2011р.,

в судовому засіданні 12.12.2011р.

оголошено перерву до 20.12.2011р.

на підставі ст. 77 Господарського

процесуального кодексу України.

Позивач, Приватне акціонерне товариство „Лисичанська нафтова інвестиційна компанія”, м.Лисичанськ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Дон-Текс” м.Донецьк про встановлення відсутності права Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрбудпромконтракт” та укладання з Товариством з обмеженою відповідальністю „Дон-Текс” договору відступлення права вимоги №0103/Т від 01.03.2010р. без отримання згоди Приватного акціонерного товариства „Лисичанська нафтова інвестиційна компанія”; встановлення відсутності права ОСОБА_3 на погодження укладання договору відступлення права вимоги №0103/Т від 01.03.2010р.; встановлення відсутності права Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрбудпромконтракт” на укладання з Товариством з обмеженою відповідальністю „Дон-Текс” удаваного правочину факторингу шляхом підписання договору відступлення права вимоги №0103/Т від 01.03.2010р.; встановлення відсутності права Товариства з обмеженою відповідальністю „Дон-Текс” здійснювати розрахунок з Товариством з обмеженою відповідальністю „Укрбудпромконтракт” по договору про відступлення права вимоги №0103/Т (сплачувати винагороду у сумі 456644грн.40коп.) до моменту отримання грошових коштів від Приватного акціонерного товариства „Лисичанська нафтова інвестиційна компанія”; визнання недійсним договору про відступлення права вимоги №0103/Т від 01.03.2010р.; визнання недійсним згоди (письмове погодження) ОСОБА_3 від імені Приватного акціонерного товариства „Лисичанська нафтова інвестиційна компанія” на укладення договору відступлення права вимоги №0103/Т від 01.03.2010р.; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів Приватного акціонерного товариства „Лисичанська нафтова інвестиційна компанія”.

Ухвалою суду від 03.11.2011 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 33/202пд, сторони зобовязані надати документи та виконати певні дії.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 13.12.2011р. справу №33/202пд передано на розгляд колегії суддів: головуючого судді СичЮ.В., судді Подколзіної Л.Д., судді Лейби М.О.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на відсутність схвалення з боку позивача повідомлення щодо укладення договору про відступлення права вимоги №0103/Т від 01.03.2010р., відсутність повноважень у ОСОБА_3 щодо укладення, зміни, розірвання договорів та погодження відступлення зобовязання за ними, та зазначає, що договір №0103/Т від 01.03.2010р. є удаваним правочином, направленим на приховування договору факторингу, який в порушення ст. 1079 Цивільного кодексу України, у звязку із чим підлягає визнанню недійсним.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії договору генерального підряду на демонтаж печей комплексу ЄП-300 №УСПК-08-02 від 16.04.2008р., договору про відступлення права вимоги №0103/Т від 01.03.2010р., повідомлення про відступлення права вимоги від 01.03.2010р., посадової інструкції директора департаменту реалізації інвестицій ЗАТ „ЛІНІК”,

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 203, 215, 1079 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 54, 57, 61, 64 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог.

12.12.2011р. представником позивача надано клопотання про зупинення провадження у справі у звязку із розглядом повязаної із нею справою №2/12пд, предметом спору якої є визнання недійсним договору відступлення права вимоги №0103/Т від 01.03.2010р.

За приписами ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення повязаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Однак, позивачем не наведено суду обставин, які унеможливлюють розгляд справи №33/202пд в розумінні ч.1 ст. 79 Господарського кодексу України та доказів на підтвердження своєї вимоги. У звязку із чим, господарський суд відхиляє клопотання позивача про зупинення провадження у справі.

Представник відповідача 17.11.2011р. надав відзив на позовну заяву, за яким проти позовних вимог заперечує та зазначає, що основним договором, за яким відбувалося відступлення права вимоги не встановлено прямої заборони, а лише обмеження, яке повністю відповідає змісту с.1 ст. 516 Цивільного кодексу України, яке має наслідки чітко передбачені ч.2 ст. 516 Цивільного кодексу України, щодо передачі прав і обовязків третій особі, діюче законодавство України не передбачає недійсності договору відступлення права вимоги при відсутності згоди боржника (саме таку думку висловив і Вищий господарський суд України в своїй постанові №39/209 від 06.07.2010р.); надсилаючи в третє аналогічний позов з того ж самого предмету , та з тих же самих підстав, що були вже досліджені господарським судом Донецької області, позивач намагається уникнути відповідальності, щодо погашення заборгованості, яка стягується у господарському суді Луганської області по справі №6/77/2011 від 16.05.2011р. До вказаного відзиву відповідачем долучено копії рішень господарського суду Донецької області №2/216пд від 14.07.2011р., №18/180пд від 10.10.2011р.

Під час судового розгляду справи представників сторін було ознайомлено з правами та обовязками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського-процесуального кодексу України.

На підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи судом відкладався.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне:

Згідно ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно ст.2 ГПК України, господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

За змістом положень вказаних норм, правом на предявлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, субєктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд зясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Статтею 20 Господарського кодексу України та ст. 16 Цивільного Кодексу України визначені способи захисту прав і законних інтересів субєктів господарювання.

Так, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

У своїй позовній заяві позивач просить суд здійснити захист свого порушеного права шляхом встановлення відсутності права Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрбудпромконтракт” та укладання з Товариством з обмеженою відповідальністю „Дон-Текс” договору відступлення права вимоги №0103/Т від 01.03.2010р. без отримання згоди Приватного акціонерного товариства „Лисичанська нафтова інвестиційна компанія”; встановлення відсутності права ОСОБА_3 на погодження укладання договору відступлення права вимоги №0103/Т від 01.03.2010р.; встановлення відсутності права Товариств з обмеженою відповідальністю „Укрбудпромконтракт” на укладання з Товариством з обмеженою відповідальністю „Дон-Текс” удаваного правочину факторингу шляхом підписання договору відступлення права вимоги №0103/Т від 01.03.2010р.; встановлення відсутності права Товариства з обмеженою відповідальністю „Дон-Текс” здійснювати розрахунок з Товариством з обмеженою відповідальністю „Укрбудпромконтракт” по договору про відступлення права вимоги №0103/Т (сплачувати винагороду у сумі 456644грн.40коп.) до моменту отримання грошових коштів від Приватного акціонерного товариства „Лисичанська нафтова інвестиційна компанія”; визнання недійсним згоди (письмове погодження) ОСОБА_3 від імені Приватного акціонерного товариства „Лисичанська нафтова інвестиційна компанія” на укладення договору відступлення права вимоги №0103/Т від 01.03.2010р.

Таким чином, позивач просить встановити певний юридичний факт факт використання відповідачем корисних моделей.

Позивач фактично звертається до суду з вимогою про встановлення певного факту, що виходить за межі повноважень господарських судів, оскільки розглядаючи таку вимогу, суд не здійснює захисту прав та охоронюваних законом інтересів учасників господарських відносин. Тому, обраний позивачем спосіб захисту своїх прав не відповідає способам, встановленим чинним законодавством, і, як наслідок, не призводить до поновлення його порушеного права.

Заявлена позивачем вимога про встановлення певного факту не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки ця вимога є нічим іншим як встановлення факту, що має юридичне значення. Цей факт може встановлюватися господарськими судами лише при існуванні та розгляді сторонами спору про право цивільне. Його встановлення є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог.

Оскільки невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для прийняття судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині встановлення відсутності права Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрбудпромконтракт” та укладання з Товариством з обмеженою відповідальністю „Дон-Текс” договору відступлення права вимоги №0103/Т від 01.03.2010р. без отримання згоди Приватного акціонерного товариства „Лисичанська нафтова інвестиційна компанія”; встановлення відсутності права ОСОБА_3 на погодження укладання договору відступлення права вимоги №0103/Т від 01.03.2010р.; встановлення відсутності права Товариств з обмеженою відповідальністю „Укрбудпромконтракт” на укладання з Товариством з обмеженою відповідальністю „Дон-Текс” удаваного правочину факторингу шляхом підписання договору відступлення права вимоги №0103/Т від 01.03.2010р.; встановлення відсутності права Товариства з обмеженою відповідальністю „Дон-Текс” здійснювати розрахунок з Товариством з обмеженою відповідальністю „Укрбудпромконтракт” по договору про відступлення права вимоги №0103/Т (сплачувати винагороду у сумі 456644грн.40коп.) до моменту отримання грошових коштів від Приватного акціонерного товариства „Лисичанська нафтова інвестиційна компанія”; визнання недійсним згоди (письмове погодження) ОСОБА_3 від імені Приватного акціонерного товариства „Лисичанська нафтова інвестиційна компанія” на укладення договору відступлення права вимоги №0103/Т від 01.03.2010р.

Щодо позовної вимоги про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги №0103/Т від 01.03.2010р. господарський суд зазначає наступне.

01.03.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Укрбудпромконтракт” (первісний кредитор) та Товариства з обмеженою відповідальністю „Дон-Текс” (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги №0103/Т, за умовами якого первісний кредитор відступає, в новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредиторові, згідно умов договору №УСПК-08-02 генерального підряду на демонтаж печей комплексу ЄП-300 від 16.04.2008р. та додаткових угод до нього, укладеного між первісним кредитором та ЗАТ „Лисичанська інвестиційна нафтова компанія”.

Ухвалою від 25.05.2011р. господарським судом порушено провадження у справі №2/126пд за позовом позовом Приватного акціонерного товариства „ Лисичанська нафтова інвестиційна компанія”, м.Лисичанськ до відповідача1, Товариства з обмеженою відповідальністю „Дон-Текс”, м.Донецьк до відповідача2, Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрбудпромконтракт”, м.Донецьк про визнання недійсним договору №0103/Т від 01.03.2010р. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на той факт, що вказаний вище договір суперечить п. 9.15. договору генерального підряду №УСПК-08-02 від 16.04.2008р., оскільки уступка права вимоги (заміна кредитора) за цим договором без письмової згоди не допускається, а позивач не надав такої письмової згоди.

Рішенням господарського суду від 14.07.2011р. по справі №2/126пд відмовлено у задоволенні позовних вимог. Крім того, судом у вищевказаному рішенні спростовано наведену позивачем обставину щодо відсутності повноважень Алешникова С.П. погоджувати відступлення права вимоги.

Ухвалою від 22.08.2011р. господарським судом Донецької області порушено провадження по справі №18/180пд за позовом Приватного акціонерного товариства „ Лисичанська нафтова інвестиційна компанія”, м.Лисичанськ до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Дон-Текс”, м.Донецьк про визнання недійсним договору, предметом спору якої є визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 01.03.2010р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю „Укрбудпромконтракт” та Товариства з обмеженою відповідальністю „Дон-Текс” з тих підстав, що вказаний договір є удаваним правочином, направленим на приховування договору факторингу, який в порушення ст. 1079 Цивільного кодексу України фактично був укладений з метою безоплатної передачі вимоги до позивача на отримання відповідачем прибутку.

Рішенням господарського суду Донецької області від 10.10.2011р. по справі №18/180пд, яке набрало законної сили, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

За приписами п.2 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про припинення провадження в частині визнання недійсним договору про відступлення права вимоги №0103/Т від 01.03.2010р.

Також позивач просить відновити становище, яке існувало до порушення прав та законних інтересів Приватного акціонерного товариства „Лисичанська нафтова інвестиційна компанія”.

Однак, враховуючи той факт, що у судовому порядку договір №0103/Т від 01.03.2010р. недійсним не визнаний, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав застосування наслідків недійсності правочину.

Інших правових підстав відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів Приватного акціонерного товариства „Лисичанська нафтова інвестиційна компанія”, позивачем суду не представлено.

З огляд у на вищевикладене, господарський суд відмовляє у задоволенні позовних вимог щодо відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів Приватного акціонерного товариства „Лисичанська нафтова інвестиційна компанія”.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у звязку з відмовою у задоволенні позову покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 32-34; 36; 43; 49; п.2 ч.1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі в частині визнання недійсним договору про відступлення права вимоги №0103/Т від 01.03.2010р. на підставі п.2 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відмовити у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства „Лисичанська нафтова інвестиційна компанія”, м.Лисичанськ до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Дон-Текс” м.Донецьк про встановлення відсутності права Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрбудпромконтракт” та укладання з Товариством з обмеженою відповідальністю „Дон-Текс” договору відступлення права вимоги №0103/Т від 01.03.2010р. без отримання згоди Приватного акціонерного товариства „Лисичанська нафтова інвестиційна компанія”; встановлення відсутності права ОСОБА_3 на погодження укладання договору відступлення права вимоги №0103/Т від 01.03.2010р.; встановлення відсутності права Товариств з обмеженою відповідальністю „Укрбудпромконтракт” на укладання з Товариством з обмеженою відповідальністю „Дон-Текс” удаваного правочину факторингу шляхом підписання договору відступлення права вимоги №0103/Т від 01.03.2010р.; встановлення відсутності права Товариства з обмеженою відповідальністю „Дон-Текс” здійснювати розрахунок з Товариством з обмеженою відповідальністю „Укрбудпромконтракт” по договору про відступлення права вимоги №0103/Т (сплачувати винагороду у сумі 456644грн.40коп.) до моменту отримання грошових коштів від Приватного акціонерного товариства „Лисичанська нафтова інвестиційна компанія”; визнання недійсним згоди (письмове погодження) ОСОБА_3 від імені Приватного акціонерного товариства „Лисичанська нафтова інвестиційна компанія” на укладення договору відступлення права вимоги №0103/Т від 01.03.2010р.; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів Приватного акціонерного товариства „Лисичанська нафтова інвестиційна компанія”.

У судовому засіданні 20.12.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 23.12.2011 р.

< Список >Сич Ю.В.

< Список >Лейба М.О.

< Список >Лейба М.О.

< Текст >