Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
08.11.11 р. Справа № 33/169
Господарський суд Донецької області у складі судді Сич Ю.В.
при секретарі судового засідання Толкунової Л.О., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Треналофф-траст”, м. Донецьк (код ЄДРПОУ 31297444)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецько-Курахівський завод металоконструкцій”, м. Курахове (код ЄДРПОУ 36261243)
про стягнення заборгованості в сумі 5389грн.00коп., інфляційних витрат в сумі 365грн.91коп., 3% річних у розмірі 132грн.57коп., штраф в сумі 538грн.90коп.
за участю представників:
позивача: ОСОБА_1 за довіреністю №4 від 03.01.2011р.,
відповідача: не зявився.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Треналофф-траст”, м. Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецько-Курахівський завод металоконструкцій”, м. Курахове про стягнення заборгованості в сумі 5389грн.00коп., інфляційних витрат в сумі 365грн.91коп., 3% річних у розмірі 132грн.57коп., штраф в сумі 538грн.90коп.
Ухвалою від 29.09.2011р. зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №33/169, сторони зобовязані надати документи та виконати певні дії.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобовязань за договором про надання послуг №32-04/10 від 01.04.2010р. в частині оплати виконаних робіт, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 5389грн.00коп. та підстави для нарахування інфляційних витрат в сумі 365грн.91коп., 3% річних у розмірі 132грн.57коп., штраф в сумі 538грн.90коп.
На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії договору про надання послуг №32-04/10 від 01.04.2010р., протоколу договірної ціни, актів приймання-передачі робіт №101 від 13.04.2010р., №152 від 30.04.2010р., №161 від 17.05.2010р., №220 від 23.06.2010р., №231 від 29.06.2010р., №233 від 29.06.2010р., рахунків №36/3 від 30.03.2010р., №4/4 від 13.04.2010р., №60/4 від 30.04.2010р., №9/5 від 17.05.2010р., №7/6 від 11.06.2010р., №25/6 від 23.06.2010р., №41/6 від 29.06.2010р., №45/6 від 29.06.2010р., №2/9 від 01.09.2010р., банківських виписок.
Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 49, 54-57 Господарського процесуального кодексу України.
Представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог.
Відповідач, який належним чином був повідомлений ухвалами господарського суду, про час і місце розгляду справи, які направлялись на адресу зазначену відповідно до спеціального витягу з ЄДРПОУ станом на 08.11.2011р., заявлені вимоги не оспорив, відзив на позов не представив, в судові засідання не зявився, тому згідно ст.75Господарського процесуального Кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами.
Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського-процесуального кодексу України.
Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Розгляд справи відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.
Під час судового розгляду справи представника позивача було ознайомлено з правами та обовязками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням та заслухавши представника позивача, суд встановив:
01.04.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Донецько-Курахівський завод металоконструкцій” (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Треналофф-траст” (виконавець) укладено договір про надання послуг №32-04/10 (далі Договір), за умовами якого виконавець зобовязується надати замовнику на взаємовигідних умовах послуги будівельної техніки та механізмами (далі за текстом техніка) (п.1.1. Договору).
На момент розгляду справи до матеріалів справи не надано а ні змін, ні доповнень щодо виконання умов договору, крім тих, що додані до позовної заяви.
Із матеріалів справи вбачається, що сторонами погоджено вартість послуг та порядок їх оплати за договором.
Строк дії цього договору встановлюється від дати його підписання до 31 грудня 2010 року. Умови цього договору зберігають силу протягом всього строку його дії (п.3.1. Договору).
Вартість послуг визначається згідно протоколу договірної вартості послуг будівельної техніки та механізмів, які є невідємною частиною цього договору Додаток №1 (п.2.1. Договору).
Зазначений протокол договірної вартості техніки та механізмів, копія якого долучена до матеріалів справи, підписаний з обох сторін та скріплений відбитками печаток підприємств.
Відповідно до п.2.5. Договору надані послуги приймаються згідно акту приймання-передачі виконаних робіт, які замовник зобовязується підписати протягом 3 днів після його надання або направити виконавцю мотивовану відмову від приймання послуг.
Так, сторонами підписані та скріплені відбитками печаток підприємств акти приймання-передачі робіт №101 від 13.04.2010р. на суму 5726грн.00коп., №152 від 30.04.2010р. 2684грн.00коп., №161 від 17.05.2010р. 2678грн.50коп., №220 від 23.06.2010р. 21404грн.00коп., №231 від 29.06.2010р. 4497грн.00коп., №233 від 29.06.2010р. - 1288грн.00коп. Відповідно до чого, суд робить висновок, що зазначені вище послуги прийняті замовником без заперечень.
За п.2.2. Договору оплата за цим договором здійснюється грошовими коштами та поточний рахунок виконавця, протягом 5-ти днів після надання та підписання акту приймання-передачі виконаних робіт.
У звязку із чим, кінцевий строк оплати за надані послуги становить:
за актом №101 від 13.04.2010р. 18.04.2010р.,
за актом №152 від 30.04.2010р. 05.05.2010р.,
за актом №161 від 17.05.2010р. 22.05.2010р.,
за актом №220 від 23.06.2010р. 28.06.2010р.,
за актом №231 від 29.06.2010р. 04.07.2010р.,
за актом №233 від 29.06.2010р. 04.07.2010р., що разом складає
Однак, у встановлені умовами договору строки оплата у повному обсязі за вказаними вище актами здійснена не була.
Так, замовником, відповідно до банківських виписок, копії яких долучені до матеріалів справи, сплаченого за надані послуги 32888грн.50коп.
Таким чином, не сплаченими залишились акти приймання-передачі робіт №231 від 29.06.2010р. у сумі 396грн.00коп. та №233 від 29.06.2010р. у сумі 1288грн.00коп., внаслідок чого, 10.07.2010р. у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 5389грн.00коп.
Проаналізувавши вищезазначений договір, судом встановлено, що останній за своєю правовою природою є договором про надання послуг та підпадає під регулювання статей 901-907 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
За приписами ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Доказів сплати зазначеної заборгованості суду відповідачем не представлено, відповідно до чого, суд робить висновок, що зазначена заборгованість у розмірі 5389грн.00коп. відповідачем не сплачена до теперішнього часу.
За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.
За огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення суми заборгованості у розмірі 5389грн.00коп. є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Також позивача відповідно до позовної заяви просить стягнути з відповідача інфляційні витрати в сумі 365грн.91коп., 3% річних у розмірі 132грн.57коп.
Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.
У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок 3 % річних за період з 25.11.2010р по 20.09.2011р., суд дійшов висновку, що заявлений позивачем період нарахування та сума у розмірі 132грн.57коп. не суперечить нормам чинного законодавства. Відповідно до чого, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 132грн.57коп. підлягають задоволенню.
Перевіривши розрахунок інфляційних витрат, судом встановлено, що заявлена сума нарахувань за визначений позивачем період з грудня 2010 року по червень 2011 року визначена невірно.
Здійснивши перерахунок інфляційних витрат, судом встановлено, що сума інфляційних витрат за період з грудня 2010 року по червень 2011 року становить 365грн.70коп.
У звязку із чим, позовні вимоги щодо стягнення інфляційних витрат підлягають задоволенню частково у розмірі 365грн.70коп.
Також позивачем заявлено стягнення штрафу в сумі 538грн.90коп.
Відповідно до п.5.7. Договору при невиконанні сторонами своїх зобовязань більше 90 днів, винна сторона виплачує іншій стороні штраф у розмірі 10% від суми невиконаного зобовязання.
За ч.2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.
За приписами ч.4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
У звязку із чим, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення штрафу у розмірі 538грн.90коп. підлягають задоволенню.
Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню пропорційно розміру задовлених позовних вимог у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 549, 901, 903 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Треналофф-траст”, м. Донецьк до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецько-Курахівський завод металоконструкцій”, м. Курахове про стягнення заборгованості в сумі 5389грн.00коп., інфляційних витрат в сумі 365грн.91коп., 3% річних у розмірі 132грн.57коп., штраф в сумі 538грн.90коп. задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецько-Курахівський завод металоконструкцій” (85612, Донецька область, Марїнський район, м.Курахове, Промислова зона, 69, код ЄДРПОУ 36261243) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Треналофф-траст” (83052, м.Донецьк, бул.Шевченка, б.105, код ЄДРПОУ 31297444) заборгованість у розмірі 5389грн.00коп., 3% річних у розмірі 132грн.57коп, інфляційні витрати у розмірі 365грн.70коп., штраф у розмірі 538грн.90коп., державне мито в розмірі 102грн.00коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235грн.99коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У судовому засіданні 08.11.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено та підписано 14.11.2011р.
Суддя Сич Ю.В.
< Список ><Довідник >
< Список ><Довідник >
< Текст >
Судове рішення № 20792362, Господарський суд Донецької області було прийнято 08.11.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 33/169. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: