Рішення № 20792347, 02.11.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.11.11 р. Справа № 33/159

Господарський суд Донецької області у складі судді Сич Ю.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбаспроект”, м.Донецьк (код ЄДРПОУ 34225236)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Спецпроект плюс”, м.Донецьк (код ЄДРПОУ 33755709)

про стягнення заборгованості в сумі 431765грн.00коп., 3% річних у розмірі 42095грн.53коп., інфляційних витрат у розмірі 167671грн.87коп.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1. за довіреністю б/н від 01.09.2011р.,

від відповідача: не зявився.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Донбаспроект”, м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Спецпроект плюс”, м.Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 431765грн.00коп., 3% річних у розмірі 42095грн.53коп., інфляційних витрат у розмірі 167671грн.87коп.

Ухвалою від 02.09.2011р. зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №33/159, сторони зобовязані надати документи та виконати певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору на виконання проектних робіт №11/03/08 від 11.03.2008р. в частині оплати виконаних робіт, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 431765грн.00коп. та підстави для нарахування 3% річних у розмірі 42095грн.53коп., інфляційних витрат у розмірі 167671грн.87коп.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії договору на виконання проектних робіт №11/03/08 від 11.03.2008р., додатків №1, №2, №3, №4, №5, №6, акту здавання-приймання проектних робіт №07/09-ПР від 03.09.2008р., банківських виписок, рахунка-фактури №ПК-0006/09 від 03.09.2008р., листа №03-09/08-11 від 03.09.2008р., №10-04/08-15 від 10.04.2008р.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 49, 54-57 Господарського процесуального кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог.

Відповідач, який належним чином був повідомлений ухвалами господарського суду, про час і місце розгляду справи, які направлялись на юридичну адресу відповідача, зазначену відповідно до витягу з ЄДРПОУ, заявлені вимоги не оспорив, відзив на позов не представив, в судові засідання не зявився, тому згідно ст.75Господарського процесуального Кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Під час судового розгляду справи представника позивача було ознайомлено з правами та обовязками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням та заслухавши представника позивача, суд встановив:

11.03.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Спецпроект плюс” (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Проектна компанія „Герц” (проектувальник) укладено договір на виконання проектних робіт №11/03/08 (далі Договір), за умовами якого замовник доручає, а проектувальник приймає на себе зобовязань з розробки проектно-кошторисної документації стадії „ЕП”, стадії „П” та стадії „Р” для будівництва торгівельно-розважального комплексу по вул.Мечнікова (перехрестя з пр.Ленінським) в м.Донецьку (п.2.1. Договору).

За п.2.4. Договору замовник зобовязується на умовах та в порядку, встановлених положеннями договору прийняти та оплатити роботи, виконані проектувальником.

На момент розгляду справи до матеріалів справи не надано а ні змін, ні доповнень щодо виконання умов договору, крім тих, що додані до позовної заяви.

Із матеріалів справи вбачається, що сторонами погоджено вартість робіт та порядок їх оплати за договором.

За п.3.1. Договору договірна ціна виконання робіт, які є предметом договору, згідно протоколу узгодження договірної ціни (додаток №2, який є невідємною частиною договору та окремо від нього не розглядається) складає 7090200,00 (сім мільйонів девяносто тисяч двісті)грн., в т.ч. ПДВ 20% - 1181700,00 (один мільйон сто вісімдесят одна тисяча сімсот гривень 00коп.).

Відповідно до п.3.2. Договору договірна ціна, зазначена в п.3.1. Договору, включає до себе:

-вартість розробки проектної документації стадії „ЕП” 709020,00грн. (включаючи ПДВ 20%);

-вартість розробки проектної документації стадії „П” 2481570,00грн. (включаючи ПДВ 20%);

-вартість розробки проектної документації стадії „Р” 3899610,00грн. (включаючи ПДВ 20%)

За п.4.1. Договору роботи оплачуються замовником поетапно, в порядку та в строки, передбачені графіком платежів, який доданий до цього договору як додаток №4, який є невідємною частиною і окремо від договору не розглядається, на підставі рахунка, який виставляється проектувальником.

Так, додатком №4 передбачено, що сплату авансу замовник здійснює протягом 10 банківських днів після підписання договору у розмірі 177255грн.00коп.; перерахування оплати у розмірі 177255грн.00коп. замовник здійснює протягом 25 банківських днів після підписання договору; кінцевий розрахунок у розмірі 354510грн.00коп. повинен бути здійсненний після узгодження замовником та органом містобудування та архітектури.

Так, як стверджує позивач та вбачається з матеріалів справи замовником здійснено оплату авансу у розмірі 177255грн.00коп., на підтвердження чого в матеріалах справи міститься копія банківської виписки.

Пунктом 9.3. Договору передбачено, при завершені кожного етапу робіт, а також по закінченню робіт, проектувальник надає замовнику акт здавання-приймання виконаних робіт з додатком до нього комплекту документації, передбаченої за таким етапом робіт.

У відповідності до п.9.4. Договору замовник повинен протягом 5 (пяти) днів з моменту отримання акту та комплекту документації підписати акт або подати проектувальнику письмову мотивовану відмову від прийняття робіт (етапу робіт).

У випадку мотивованої відмови замовника від прийняття робіт (етапу робіт), замовник та проектувальник складають двосторонній акт із зазначенням переліку необхідних доробок та строків їх виконання (п.9.5. Договору).

Так, сторонами підписаний акт здавання-приймання проектних робіт №07/09-ПР від 03.09.2008р. та підписи скріплені відбитком печатки підприємства, на загальну суму 709020грн. У звязку із чим суд робить висновок, що роботи прийняті замовником без заперечень. З урахування виплаченого авансу, сума яка підлягає перерахуванню за актом складає 531765грн.00коп.

Оскільки, сторони не визначили строк кінцевих розрахунків вказаним додатком №4, строк виконання зобовязання щодо оплати виконаних робіт визначається за приписами ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, позивачем направлено на адресу відповідача претензію №03-09/08-11 від 03.09.2008р. з вимогою оплатити заборгованість у розмірі 531765грн.00коп., до якої долучено рахунок-фактури №ПК-0006/9 від 03.09.2008р. Так, на вказаній претензії міститься напис замовника щодо отримання вказаної претензії 03.09.2008р.

Отже, кінцевим строком оплати виконаних робіт є 10.09.2008р.

Однак, у зазначений термін замовником не була здійснена оплата виконаних робіт у зазначеному розмірі, внаслідок чого у останнього перед позивачем 11.09.2008р. виникла заборгованість у розмірі 531765грн.00коп.

Проаналізувавши вищезазначений договір, судом встановлено, що останній за своєю правовою природою є договором підряду та підпадає під регулювання статей 837-864 Цивільного кодексу України.

За статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обовязки.

Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до наданої позивачем копії банківської виписки відповідачем 16.02.2009р. здійснено оплату заборгованості у розмірі 100000грн.00коп.

Інших доказів погашення заборгованості сторонами суду не представлено.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заборгованість у розмірі 431765грн.00коп. замовником до теперішнього часу не погашена.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі 431765грн.00коп. обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні витрати в сумі 167671грн.87коп. та 3% річних у розмірі 42095грн.53коп.

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних судом встановлено, що позивачем невірно здійсненний розрахунок, а саме: невірно визначений період нарахування та сума заборгованості.

Здійснивши розрахунок 3% річних самостійно, суд дійшов висновку, що за період з 11.09.2008р. по 15.02.2009р. розмір 3% річних нарахованих на суму 531765грн.00коп. становить 6892грн.29коп., за період з 16.02.2009р. по 25.08.2011р. на суму 431765грн.00коп. 32684грн.02коп., що разом складає 39576грн.31коп.

Відповідно до чого, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково у розмірі 39576грн.31коп.

Перевіривши розрахунок інфляційних витрат, судом встановлено, що у вказаному розрахунку позивачем також невірно визначений період нарахування та сума заборгованості.

Однак, здійснивши самостійно розрахунок інфляційних витрат у відповідності з вимогами листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ”, суд дійшов висновку, що нарахована позивачем сума інфляційних витрат не суперечить нормам чинного законодавства та позовні вимоги в частині стягнення інфляційних витрат у розмірі 167671грн.87коп. підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню пропорційно розміру задовлених позовних вимог у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, ч.2 ст. 530, ст.ст. 625, 837 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Донбаспроект”, м.Донецьк до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Спецпроект плюс”, м.Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 431765грн.00коп., 3% річних у розмірі 42095грн.53коп., інфляційних витрат у розмірі 167671грн.87коп. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Спецпроект плюс” (83015, м.Донецьк, пр.Миру, буд.15, код ЄДРПОУ 33755709, п/р 26000010154709 в Донецькі регіональній дирекції ПАТ „ВТБ Банк” м.Київ, МФО 321767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Донбаспроект” (83003, м.Донецьк, пр.Ілліча, буд.15А, код ЄДРПОУ 34225236, п/р 26008301782697 в ГУ „Промінвестбанк”, м.Донецьк, МФО 334635) суму основної заборгованості у розмірі 431765грн.00коп., інфляційні витрати в сумі 167671грн.87коп., 3% річних у розмірі 39576грн.31коп., державне мито в розмірі 6390грн.13коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235грн.07коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 02.11.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 04.11.2011р.

Суддя Сич Ю.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >