Рішення № 20788579, 05.01.2012, Господарський суд Чернігівської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м. Чернігів, пр-т Миру, 20, тел. 672-847

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

«05 »січня 2012 року Справа №5028/17/125/201

За ПОЗОВОМ: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАНАК"

14037, м. Чернігів, вул. Інструментальна, 22 Г

До ВІДПОВІДАЧА: Дочірнього підприємства "Чернігівська пересувна механізована колона № 59" Відкритого акціонерного товариства "Чернігівводбуд"

14034, м. Чернігів, вул. Лісна, 42

Про стягнення 83361,59 грн.

Суддя Кушнір І.В.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від Позивача: ОСОБА_1. адвокат, договір від 28.11.11р.

ОСОБА_2. представник, довіреність б/н від 22.12.11р.

Від Відповідача: ОСОБА_3. юрисконсульт, довіреність №13 від 05.01.12р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "ТАНАК" заявлено позов до Дочірнього підприємства "Чернігівська пересувна механізована колона № 59" Відкритого акціонерного товариства "Чернігівводбуд" про стягнення 83361,59 грн., в тому числі 72115,52 грн. основного боргу, 5642,79 грн. пені, 1997,50 грн. 3% річних та 3605,78 грн. інфляційних.

До початку судового засідання 05.01.12р. від Позивача надійшла заява про уточнення розміру позовних вимог, відповідно до якої Позивач остаточно просить стягнути з Відповідача 82126,51 грн., в тому числі 72115,52 грн. основного боргу, 5642,79грн. пені, 1853,86 грн. 3% річних та 2514,34 грн. інфляційних. Даною заявою Позивачем фактично зменшено суму 3% річних та інфляційних.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови отримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи, що зменшення позовних вимог є правом Позивача, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, ці дії не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд приймає вищевказану заяву Позивача про уточнення розміру позовних вимог, якою фактично зменшено позовні вимоги.

Представники Позивача підтримали позовні вимоги з урахуванням вищезазначеної заяви.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, у судовому засіданні 27.12.11р. представник Відповідача надав клопотання про відкладення розгляду справи на місяць для можливого врегулювання спору мирним шляхом у зв'язку з тяжким фінансовим станом на підприємстві та триваючими переговорами між сторонами.

Представники Позивача проти заявленого представником Відповідача клопотання заперечили, зазначивши, що ніяких конкретних пропозицій, які б влаштовували Позивача, Відповідачем не надано.

Враховуючи позицію Позивачів та ненадання Відповідачем доказів реальної перспективності зазначених переговорів суд відхиляє клопотання Відповідача.

Посилання Відповідача на тендер, що має відбутися 11.01.12р., та можливий арешт коштів Відповідача до тендеру, судом не приймаються, оскільки судове рішення по даній справі не набере чинності до моменту тендеру.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд,

В С Т А Н О В И В:

01.12.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТАНАК" (Позивач) та Дочірнім підприємством "Чернігівська пересувна механізована колона №59" Відкритого акціонерного товариства "Чернігівводбуд" (Відповідач) укладений договір №01/12/10 (далі Договір).

Згідно п.1.1. Договору, Постачальник (Позивач) зобовязується поставити, а Покупець (Відповідач) - прийняти та оплатити щебінь гранітний різних фракцій, відсів, пісок, цемент, товарний бетон, розчин та інші будівельні матеріали (надалі по тексту Продукція) на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до п.п.2.1.-.2.3. Договору Покупець здійснює 100% попередню оплату продукції на підставі рахунків-фактур за цінами, що діють на момент відвантаження. Розрахунок здійснюється безготівковим платежем на розрахунковий рахунок Постачальника. Загальна сума за цим Договором складає 750000,00 грн., у т.ч. ПДВ 125000,00 грн.

За умовами п.п.3.1.-3.2. Договору Постачальник здійснює відвантаження Продукції згідно заявок Покупця, які підтверджують кількість та строки поставки продукції у письмовій або усній формі. Постачальник може також здійснити доставку Продукції власним автомобільним транспортом за домовленістю сторін, при цьому Покупець зобовязується сплатити вартість транспортних послуг Постачальнику згідно виставлених рахунків-фактур. Покупець підтверджує отримання Продукції підписом у видатковій накладній.

Згідно п.4.1. Договору, він набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2011 року, або до остаточного виконання зобовязань кожної із сторін.

Позивачем відповідно до умов Договору було поставлено Відповідачу продукцію на суму 72903,00 грн., що підтверджуються видатковими накладними:

- №РН-1376 від 29.12.2010р. на суму 48555,00 грн.;

- №РН-1377 від 29.12.2010р. на суму 5682,60 грн.;

- №РН-0126 від 29.03.2011р. на суму 5329,80 грн.;

- №РН-0127 від 29.03.2011р. на суму 10425,00 грн.;

- №РН-0480 від 27.05.2011р. на суму 2910,60 грн.,

та виданими Відповідачем для отримання товару довіреностями №1387 від 01.12.10р., №1507 від 29.03.11р., №1548 від 27.05.11р.

Крім того, відповідно до акту №ОУ-0247 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 22.12.10р. були надані послуги вивантаження на суму 5519,52 грн. та згідно акту №ОУ-0060 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.04.11р. надані послуги цементовоза на суму 693,00 грн.

Позивачем були виставлені Відповідачу наступні рахунки-фактури:

-№СФ-0711 від 22.12.10р. на суму 5519,52 грн.;

-№СФ-0714 від 24.12.10р. на суму 48555,00 грн.;

-№СФ-0717 від 29.12.10р. на суму 5682,60 грн.;

-№СФ-0097 від 29.03.11р. на суму 5329,80 грн.;

-№СФ-0098 від 29.03.11р. на суму 10425,00 грн.

-№СФ-0187 від 29.04.11р. на суму 693,00 грн.

-№СФ-0271 від 27.05.11р. на суму 2910,60 грн.

Відповідач за отриманий товар розрахувався частково, сплативши 7000,00 грн., що підтверджується копією банківської виписки від 18.04.11р., наявною в матеріалах справи, з яких 5519,52 грн. було зараховано за надані послуги згідно акту №ОУ-0247 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 22.12.10р. (рахунок-фактура №СФ-0711 від 22.12.10р. на суму 5519,52 грн.) та 1480,48 грн. в рахунок оплати за отриману продукцію згідно видаткової накладної №РН-1376 від 29.12.2010р. на суму 48555,00 грн. (рахунок-фактура №СФ-0714 від 24.12.10р. на суму 48555,00 грн.).

Згідно акту звіряння взаємних розрахунків від 01.07.2011 року, підписаного між сторонами, станом на 01.07.2011 року заборгованість Відповідача складає 72115,52 грн.

Як вбачається з відмітки про реєстрацію вхідної кореспонденції та відбитку штампу Відповідача 07.07.2011р. Позивачем був наданий Відповідачу лист-претензія вих.№11/07-106 від 06.07.2011р. з вимогою сплатити 72155,52 грн.

У листі-відповіді вих.№303 від 05.09.11р. на вищевказаний лист-претензію Відповідач повідомив Позивачу, що на даний час він приймає участь у тендері на виконання робіт, а у вересні-жовтні 2011 року заплановано початок робіт. Надходження грошових коштів за виконані роботи планується у жовтні 2011 року, після чого заборгованість у сумі 72115,52 грн. буде сплачена.

Станом на момент подання позовної заяви заборгованість Відповідача становить 72115,52 грн.

Згідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України:

„За договором поставки одна сторона постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.”

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України:

«Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).»

Стосовно строків оплати за поставлену продукцію Позивачем зазначено наступне.

Відповідно до п.2.1. Договору Покупець здійснює 100% попередню оплату продукції на підставі рахунків-фактур за цінами, що діють на момент відвантаження. Обовязок сплати за поставлену Позивачем продукцію повязаний з настанням моменту здійснення відвантаження цієї продукції Позивачем згідно п.3.1. Договору та отриманням Відповідачем від Позивача рахунків-фактур. Крім того, з п.2.1. Договору випливає, що обовязок сплати за поставлений товар виникає у Відповідача в момент відвантаження продукції за цінами, що діють на цей момент, які визначені в рахунках-фактурах.

На думку Позивача, строк виконання зобовязання Відповідача щодо сплати за відвантажену продукцію визначений в п.2.1. Договору чітко з вказівкою на подію, яка неминуче має настати, і підлягає виконанню з настанням цієї події, а саме: Відповідач має сплатити Позивачу за продукцію в момент відвантаження продукції на підставі отриманого ним відповідного рахунку-фактури.

З цього приводу суд відмічає наступне.

Згідно ч.ч.1,2,4 ст.538 Цивільного кодексу України:

«1. Виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

2. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.

4. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.»

Згідно ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України:

«Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.»

Таким чином, враховуючи, що Відповідач не здійснив передбачену Договором попередню оплату товару, він був зобовязаний здійснити таку оплату в день отримання даного товару.

Відповідно до ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України (далі ГКУ):

«Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.»

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.631 Цивільного кодексу України:

«Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.»

Відповідно до ч.2 ст.193 ГКУ:

«Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.»

Згідно ч.1 ст.216 ГКУ:

“Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.217 ГКУ:

«Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.»

Згідно ч.1 ст.218 ГКУ:

«Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.»

Відповідно до ч.1 ст.230 ГКУ:

«Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.»

Згідно п.1 ст.546 Цивільного кодексу виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно ч.1 ст.548 Цивільного кодексу виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За умовами п. 6.2. Договору, за прострочення оплати Постачальник нараховує Покупцю пеню в розмірі подвійної ставки Національного банку України, що діє в період прострочення за кожен день прострочення платежу.

На підставі викладеного Позивачем була обґрунтовано нарахована Відповідачу пеня у розмірі 5642,79 грн. за період з 29.12.11р. по 25.11.11р. згідно наданого розрахунку, враховуючи вимоги, передбачені ч.6 ст.232 Господарського кодексу України.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач, враховуючи вищевикладене, обґрунтовано просить стягнути 3% річних у розмірі 1853,86грн. за період з 29.12.11р. по 02.12.11р. та 2514,34 грн. інфляційних за січень-листопад 2011 року відповідно до наданих розрахунків.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів своєчасної повної оплати за отриману продукцію та надані послуги, як і належних та достатніх письмових доказів, які б спростовували вищевикладені обставини, не надав.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, суд доходить висновку, що відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу судовий збір має бути покладений на Відповідача.

Також Позивач просить стягнути з Відповідача 5000 грн. витрат на правову допомогу.

В обґрунтування даних витрат Позивачем надані Договір про надання правової допомоги від 28.11.11р. про ведення справи в суді адвокатом ОСОБА_1, копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №369 від 27.12.2007р., виданого ОСОБА_1., акт приймання-передачі №1 наданих послуг від 19.12.11р. до договору про надання правової допомоги від 28.11.11р., платіжне доручення №1271 від 19.12.11р. на суму 5000,00 грн., з яких вбачається, що Позивачем були понесені витрати на правову допомогу, пов`язані з розглядом даної справи, в розмірі 5000,00 грн.

Згідно п.11. Інформаційного листа Вищого господарського суду України N01-8/155 від 13.02.2002р. «Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів та внесення змін і доповнень до деяких інформаційних листів»:

«Вирішуючи питання про розподіл витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням матеріалів конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.»

Вищевказану суму витрат на правову допомогу суд вважає співрозмірною з загальною обґрунтованою позовною вимогою, пред`явленою в позові, в розмірі 82126,51грн., оскільки відсоток витрат на оплату адвоката від неї складає близько 6,1%.

Дані витрати є судовими витратами, передбаченими ст.44 Господарського процесуального кодексу України, які підлягають відшкодування Позивачу в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.22, 33, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Чернігівська пересувна механізована колона №59" Відкритого акціонерного товариства "Чернігівводбуд" (14034, м. Чернігів, вул. Лісна, 42, код ЄДРПОУ 01037726, р/р2600426364 в АТ «Райфайзенбанк Аваль»МФО 380805) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАНАК" (14037, м.Чернігів, вул. Інструментальна, 22-Г, код ЄДРПОУ 30449503, р/р26009034190500 в ПАТ «Укрсиббанк м. Харків, МФО 351005) 72115 грн. 52 коп. основного боргу, 5642 грн. 79коп. пені, 1853 грн. 86 коп. 3% річних, 2514 грн. 34 коп. інфляційних, 5000 грн. на відшкодування витрат на оплату послуг адвоката, 1642 грн. 54 коп. на відшкодування судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.В. Кушнір

05.01.12