Рішення № 20788174, 12.01.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.12 Справа № 5/194/2011

За позовом Шахтарського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Державного підприємства “Шахтарськантрацит”, м. Шахтарськ Донецької області

до Державного підприємства “Шахта “Перевальська”, м. Перевальськ Луганської області

про стягнення 69610,76 грн.

Суддя Васильченко Т.В.

в присутності представників сторін:

від заявника -Прибіга І.О, прокурор відділу представництва інтересів громадян та держави в судах прокуратури області, посвідчення №984 від 13.05.2010 року;

від позивача –не прибув;

від відповідача - не прибув.

Суть спору: Шахтарський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Державного підприємства “Шахтарськантрацит” звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості згідно укладеного договору поставки № 20/11-08у від 20.11.2008 в сумі 69610,76 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву №01-153 від 19.12.2011 проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що вимоги позивача заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією відповідача для їх пред’явлення, а відповідно до п. 4 ст. 112 ЦК України вимоги заявлені після спливу строку задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідують, що залишилось після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

В судовому засіданні 19.12.2011 у відповідності до вимог ч. 3 ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 12.01.2012 до 10 год. 00 хв.

Після оголошеної перерви, позивач в судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином про що свідчить запис про оголошення перерви та протокол судового засідання від 19.12.2011.

Відповідач також в судове засідання не прибув, проте надіслав на адресу суду клопотання №01-154 від 20.12.2011 про розгляд справи без його участі.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників, які приймали участь під час розгляду справи, оцінивши подані докази в їх сукупності та оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд

в с т а н о в и в:

20 листопада 2008 року між сторонами у справі укладено договір на поставку вугільної продукції №20/11-08у, за умовами п. п. 1.1, 1.2 якого постачальник (позивач) здійснює поставку у власність покупця енергетичного вугілля (надалі - вугілля) за марками, у кількості, за ціною та з якісними характеристиками, визначеними сторонами в даному договорі та специфікаціях, що є невід’ємними частинами даного договору, а покупець (відповідач) приймає поставлене вугілля і здійснює оплату його вартості.

Додатками до договору (специфікації) (а.с.15-17) сторони визначили марку, об’єм, якість та ціну вугілля, а також строки та умови його поставки.

Відповідно до п. 4.1 договору покупець здійснює 100% попередню оплату вугілля шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок постачальника.

За змістом п. 3.3. договору умови поставки –FCA (залізнична станція відправника) у розумінні Інкотермс 2000 залізнична станція відправника вказується сторонами у відповідних специфікаціях. Залізничний тариф від залізничної станції відправника сплачує покупець. Вартість подачі-прибирання вагонів оплачує постачальник, можливі випадки оплати цих послуг покупцем з подальшим виставленням рахунків постачальнику.

На виконання умов даного договору позивачем поставлено відповідачу вугілля на загальну суму 589699,96 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі вугільної продукції №294 від 24.11.2008, №305 від 08.12.2008 та №304 від 08.12.2008, які підписаними повноважними представниками сторін без заперечень та скріплені печатками підприємства, а також квитанціями про приймання вантажу №50530260, 50530259, 51352512, 51352514, 51352523, 51352527, 50990967, 50990971, 50990978.

Відповідач, в свою чергу, здійснив часткову оплату поставленого вугілля, сплативши 408248,00 грн., внаслідок чого виникла заборгованість за поставлене вугілля в сумі 181451,96 грн.

Крім того, в порядку п. 3.3 договору позивачем були виставлені відповідачу рахунки на оплату залізничного тарифу в сумі 18582,00 грн., а саме рахунок-фактура № 359 від 24.11.2008 на суму 4939,20 грн., № 371 від 08.12.2008 на суму 9870,00 грн. та № 373 від 08.12.2008 на суму 3772,80 грн., які залишені відповідачем без оплати.

12.08.2011 позивач звернувся до відповідача з вимогою №11/264 оплатити наявну заборгованість за відвантажене вугілля та з оплати залізничного тарифу в загальній сумі 200033,96 грн., однак відповідач вимогу позивача залишив без задоволення.

30.09.2011 між сторонами у справі підписано акт зарахування зустрічних однорідних вимог, згідно якого зараховано зустрічні однорідні вимоги на суму 130423,20 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача за договором поставки вугільної продукції №20/11-8у від 20.11.2008 складає 69610 грн. 76 коп., про що свідчать акти звірки взаємних розрахунків станом на 01.07.2011 та на 01.10.2011.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов’язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

За приписами ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач, в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України, звернувся до відповідача з вимогою про погашення заборгованості за договором поставки вугільної продукції №20/11-08у від 20.11.2008, але відповідач вимогу позивача залишив без задоволення.

Згідно умов п. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

П. 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного та враховуючи, що факт належного виконання позивачем своїх договірних зобов`язань та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині повної оплати отриманого вугілля та залізничного тарифу підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем, суд прийшов до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Під час розгляду справи доказів часткової або повної сплати суми боргу відповідачем надано не було.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги.

Щодо доводів викладених у відзиві на позовну заяву №01-153 від 19.12.2011, то вони не приймаються судом до уваги, оскільки проведення ліквідації підприємства у відповідності до вимог Цивільного та Господарського кодексів України не звільняє відповідача від виконання взятих на себе за договором зобов’язань, а ст. 112 ЦК України лише визначає черговість задоволення вимог у випадку ліквідації підприємства.

За таких обставин, враховуючи, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та її фактичними обставинами, суд прийшов до висновку про їх задоволення, з покладенням на відповідача судового збору в порядку вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Шахта «Перевальська», Луганська область, м. Перевальськ, вул. Технічна, 1 ідентифікаційний код 26497452 на користь Державного підприємства «Шахтарськантрацит», Донецька область, м. Шахтарськ, вул. Крупської, 20 ідентифікаційний код 32299510 заборгованість в сумі 69610 грн. 76 коп., а також судовий збір в сумі 1411 грн. 50 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано - 16.01.2012

Суддя Т.В. Васильченко