Ухвала суду № 20788045, 10.01.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи <Текст >

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

10.01.2012Справа № 23/5009/7875/11

За заявою ініціюючого кредитора Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 14, ідент. код юридичної особи 20523160)

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Промгруп 2008»(69057, м. Запоріжжя, вул. Антенна, 18, ідент. код юридичної особи 35979573)

про визнання банкрутом

Суддя Шевченко Т.М.

Представники сторін:

від кредитора: ОСОБА_1., довіреність №15506/10-014 від 31.10.2011 р.;

від боржника: не зявився.

Кредитор (Державна податкова інспекція у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя) звернулась до господарського суду Запорізької області із заявою про порушення справи про банкрутство відносно боржника (Товариства з обмеженою відповідальністю «Промгруп 2008») в порядку ст.ст. 11, 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Ухвалою від 16.12.2011 р. господарським судом прийнято заяву до розгляду і порушено провадження у справі, введено процедуру розпорядження майном боржника та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, підготовче засідання суду призначено на 10.01.2012 р.

Боржник (ТОВ «Промгруп 2008») відзив на заяву кредитора про порушення провадження у справі про банкрутство не надав, в судові засідання уповноваженого представника не направив, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлений відповідно до вимог закону згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відсутність відзиву боржника не зупиняє провадження у справі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»).

В судовому засіданні 10.01.2012 р. представник ініціюючого кредитора підтримала доводи, викладені в заяві про порушення провадження у справі про банкрутство, а також подала клопотання про призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Багмета С.В., надавши відповідну згоду арбітражного керуючого.

Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.

Вислухавши пояснення представника кредитора, дослідивши матеріали справи, надані документи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Провадження у справі про банкрутство ТОВ «Промгруп 2008»(боржник) порушено за заявою ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (ініціюючий кредитор).

Згідно зі Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи № 033246 та Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців боржник зареєстрований державним реєстратором виконавчого комітету Запорізької міської ради як субєкт підприємницької діяльності (юридична особа) 09.06.2008 р. за адресою місцезнаходження: 69057, м. Запоріжжя, вул. Антенна, 18, за ідентифікаційним кодом юридичної особи - 35979573.

Відповідно до вимог частини 3 статті 6 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі Закон про банкрутство) справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно до вимог частини 7 статті 7 Закону про банкрутство заява кредитора повинна містити, крім відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, також: розмір вимог кредитора до боржника з зазначенням розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті; виклад обставин, що підтверджують наявність зобов'язання боржника перед кредитором, з якого виникла вимога та строк його виконання; докази того, що сума підтверджених вимог перевищує суму в триста мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом; докази обґрунтованості вимог кредитора; інші обставини, на яких ґрунтується заява кредитора.

У статті 1 Закону про банкрутство визначено, що безспірними вимогами визнаються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Відповідно до приписів п. 1 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження»державною виконавчою службою підлягають виконанню, зокрема, такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами, та накази господарських судів.

До розрахункових документів, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника у безспірності порядку, належать ,зокрема, платіжні вимоги, оформлені відповідно до п. 1.25 ст. 1, п. 1 п. 21.1 ст. 21, п. 4 п. 22.1 ст. 22, ч. 2 п. 22.2 ст. 22 Закону України від 5 квітня 2001 р. № 2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»).

В пункті 29 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство»зазначено, що безспірність вимог щодо стягнення недоїмок зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) має підтверджуватися документами про узгодження суми податкового зобов'язання.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно із п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України у разі, коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Пунктами 58.2, 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України передбачено, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Згідно із ч. 8 ст. 7 Закону про банкрутство до заяви кредитора додаються відповідні документи: копія неоплаченого розрахункового документа, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів.

Крім того, відповідно до ч. 10 ст. 7 Закону про банкрутство до заяви кредитора - органу державної податкової служби чи інших державних органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), додаються докази вжиття заходів до отримання заборгованості по обов'язкових платежах у встановленому законодавством порядку.

Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 14.1.153 ст. 14 та п. 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу; органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Згідно із п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право: звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктами 95.1-95.3 ст. 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження»у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються податковими органами, банками та іншими фінансовими установами. Рішення зазначених органів можуть виконуватися відповідно до закону також іншими органами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами.

Згідно із вимогами частини 4 статті 11 Закону про банкрутство у підготовчому засіданні суддя оцінює подані документи, заслуховує пояснення сторін, розглядає обґрунтованість заперечень боржника.

Проаналізувавши викладені норми чинного законодавства та дослідивши подані документи, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, безспірність вимог ініціюючого кредитора підтверджується документами про узгодження суми податкового зобовязання податковим повідомленням-рішенням № 0000011601/0 від 12.01.2011 р. про розрахунок податковим органом суми грошового зобовязання платника податків (5153718 грн. за основним платежем, 2576859 грн. штрафних санкцій). Вказане податкове повідомлення-рішення отримано боржником, не оскаржене, ані у адміністративному, ані у судовому порядку, сума податкового зобовязання у встановлені строки (протягом 10 днів з моменту отримання) не сплачена.

Кредитором вжито заходи щодо погашення суми податкового боргу, а саме: в порядку ст. 59 Податкового кодексу України надіслано боржнику податкову вимогу про сплату податкового боргу (податкова вимога 82 від 26.01.2011 р.) у розмірі 7722545,00 грн., з яких: 5145686,00 грн. основного платежу, 2576859,00 грн. штрафних санкцій, а також вжито заходів щодо стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, шляхом звернення до суду про стягнення податкового боргу в порядку ст. 93 Податкового кодексу України.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20.09.2011 р. по справі № 2а-0870/2046/11 подання ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя задоволено частково, стягнено кошти в частині суми податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 7722545 грн. у банках, обслуговуючих ТОВ «Промгруп 2008»на користь державного бюджету Орджонікідзевського району.

В ході виконання кредитором вказаного рішення суду платіжна вимога (№ 177 від 03.10.11) повернута філією «ЗРУ «АТ Банк «Фінанси та кредит»м. Запоріжжя, в якому відкрито рахунок боржника, стягувачу без виконання.

Платіжні вимоги не виконані банком через брак коштів на рахунках боржника є доказом неплатоспроможності боржника.

Отже, вжиті кредитором заходи щодо погашення заборгованості не надали позитивного результату, борг не погашений.

Щодо складу та розміру вимог ініціюючого кредитора, суд зазначає наступне.

Статтею 22 Закону України «Про державний бюджет на 2011 рік»встановлено на 2011 рік мінімальну заробітну плату: <…> з 1 грудня - 1004 гривні.

Статтею 1 Закону про банкрутство визначено, що боржник це субєкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати грошові зобовязання перед кредиторами, у тому числі зобовязання щодо сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообовязкового державного соціального страхування, податків і зборів (обовязкових платежів) протягом 3 місяців після настання встановленого строку їх сплати.

Згідно із ст. 6 Податкового кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу. Збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій.

Податковий кодекс України (стаття 8) визначає види податків і зборів (обовязкових платежів), вичерпний перелік яких міститься у ст.ст. 8-10 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 4.2 ст. 4 Податкового кодексу України загальнодержавні, місцеві податки та збори, справляння яких не передбачено цим Кодексом, сплаті не підлягають.

Отже, передбачені Податковим кодексом України пеня, штраф, інші фінансові санкції, що застосовуються до платника податків за порушення податкового законодавства, в перелік загальнодержавних, місцевих податків і зборів не включені.

Визначені кредитором грошові вимоги до боржника, які складаються з сум штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, не відносяться до переліку податків та зборів, що покладаються в основу кредиторських вимог відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство, а тому не можуть бути підставою порушення справи про банкрутство.

Заявлена кредитором сума боргу за основним платежем у розмірі 5153718 грн. перевищує 300 мінімальних розмірів заробітної плати (1004 Ч 300 = 301 200), що відповідає вимогам ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство.

Досліджені обставини справи, проаналізовані норми чинного законодавства свідчать про наявність визначених законодавством про банкрутство ознак неплатоспроможності боржника.

З огляду на викладене, суд визнає вимоги ініціюючого кредитора в розмірі 5153718 грн. боргу за основним платежем податку на додану вартість.

Стосовно штрафних санкцій, то кредитор, за заявою якого порушено провадження у справі про банкрутство, має право заявляти додаткові майнові вимоги до боржника у межах строку, встановленого у статті 14 Закону (ч. 8 ст. 11 Закону про банкрутство).

Відповідно до ч. 11 ст. 11 Закону про банкрутство за результатами розгляду заяви кредитора та відзиву боржника у підготовчому засіданні виноситься ухвала, в якій визначаються: розмір вимог кредиторів, які подали заяву про порушення справи про банкрутство; дата складення розпорядником майна реєстру вимог кредиторів, який має бути складений та поданий до господарського суду на затвердження не пізніше двох місяців та десяти днів після дати проведення підготовчого засідання суду; дата попереднього засідання суду, яке має відбутися не пізніше трьох місяців після дати проведення підготовчого засідання суду; дата скликання перших загальних зборів кредиторів, які мають відбутися не пізніше трьох місяців і десяти днів після дати проведення підготовчого засідання суду; дата засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника, чи про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи припинення провадження у справі про банкрутство, яке має відбутися не пізніше шести місяців після дати проведення підготовчого засідання суду.

З огляду на положення статті 11 Закону про банкрутство розпорядник майна боржника призначається судом, або при порушенні справи про банкрутство, або у підготовчому засіданні.

Розпорядник майна - фізична особа, на яку у встановленому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»порядку покладаються повноваження щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника на період провадження у справі про банкрутство (ст. 1 Закону про банкрутство).

Згідно із ст. 31 Закону про банкрутство, якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів.

Згідно з наведеним Законом одна і та ж особа може виконувати функції арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство відповідно до вимог цього Закону.

Якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражні керуючі діють на підставі ліцензії арбітражного керуючого, виданої уповноваженим органом у порядку, встановленому законом. <…>

Відповідно до ст. 13 Закону про банкрутство з метою забезпечення майнових інтересів кредиторів в ухвалі господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство або в ухвалі, прийнятій на підготовчому засіданні, вказується про введення процедури розпорядження майном боржника і призначається розпорядник майна у порядку, встановленому цим Законом.

Розпорядник майна призначається господарським судом із числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі, відомості про яких надаються в установленому порядку Вищому господарському суду України.

Кредитори мають право запропонувати кандидатуру розпорядника майна, яка відповідає вимогам, передбаченим цим Законом.

Ініціюючим кредитором господарському суду запропоновано кандидатуру арбітражного керуючого Багмета Сергія Володимировича (ліцензія Державного департаменту з питань банкрутства серії АВ № НОМЕР_1 від 17.04.2009, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, місце проживання: АДРЕСА_1; адреса для листування: АДРЕСА_2) на виконання обовязків розпорядника майна боржника.

Розглянувши кандидатуру арбітражного керуючого Багмета Сергія Володимировича суд вирішив, що, оскільки вказана кандидатура запропонована ініціюючим кредитором та відповідає вимогам статті 31 Закону про банкрутство, розпорядником майна боржника ТОВ «Профгруп 2008»слід призначити арбітражного керуючого Багмета Сергія Володимировича.

Отже, за результатами підготовчого засідання суд визнає грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника в сумі 5153718 грн., зобовязує ініціюючого кредитора здійснити публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство; призначає розпорядника майном боржника арбітражного керуючого Багмета Сергія Володимировича; визначає дату складення розпорядником майна боржника реєстру вимог кредиторів; дату проведення попереднього засідання суду; дату скликання перших загальних зборів кредиторів, а також дату засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника, чи про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи припинення провадження у справі про банкрутство.

Керуючись ст.ст. 5, 11-13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст.ст. 41, 45, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Запорізької області

УХВАЛИВ:

Визнати грошові вимоги Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 14, ідент. код юридичної особи 20523160) в сумі 5153718 грн.

Зобовязати заявника (кредитора Державну податкову інспекцію у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя) подати до офіційного друкованого органу за його рахунок оголошення про порушення справи про банкрутство боржника (Товариства з обмеженою відповідальністю «Промгруп 2008», м. Запоріжжя), яке має містити повне найменування боржника, його поштову адресу, ідентифікаційний код юридичної особи, банківські реквізити, найменування та адресу господарського суду, номер справи, відомості про розпорядника майна. Докази опублікування оголошення (примірник газети) подати до суду не пізніше 26.01.2012 р.

Розпорядником майна боржника призначити арбітражного керуючого Багмета Сергія Володимировича (ліцензія Державного департаменту з питань банкрутства серії АВ № НОМЕР_1 від 17.04.2009, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, місце проживання: АДРЕСА_1; адреса для листування: АДРЕСА_2).

Зобовязати розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Багмета Сергія Володимировича скласти реєстр вимог кредиторів та подати його до господарського суду на затвердження до 01.03.2012 р.

Попереднє засідання суду призначити на 05.03.2012 р. о 10-00.

Зобовязати розпорядника майна боржника Багмета Сергія Володимировича скликати перші загальні збори кредиторів до 20.03.2012 р.

Засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника, чи про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи припинення провадження у справі про банкрутство призначити на 23.04.2012 р. о 10-00.

Завірені примірники ухвали надіслати: кредитору, боржнику, розпоряднику майна.

СуддяТ.М. Шевченко

Попереднє засідання на 05.03.2012в 10:00.

дата призначення розпорядника майна 10.01.12

розпорядник майна Багмет Сергій Володимирович