Постанова № 20767717, 12.01.2012, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.2012 року Справа № 18/5005/12506/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лотоцької Л.О.- доповідача,

суддів: Бахмат Р.М., Євстигнеєва О.С.

при секретарі: Ревковій Г.О.

за участю представників:

прокурора: Рижик С.О., помічник Дніпропетровського міжрайонного природоохоронного

прокурора, посвідчення № 04 від 14.01.2010 року;

позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність № 7/11-2521 від 23.12.2011 року ;

відповідача: не зявився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпропетровського міжрайонного природоохоронного прокурора на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2011р. у справі № 18/5005/12506/2011

за позовом: Дніпропетровського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради

до: Відкритого акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут технології машинобудування»(м. Дніпропетровськ)

про: внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 14.08.2004 року,

ВСТАНОВИВ:

Дніпропетровський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут технології машинобудування»(далі ВАТ «Український науково-дослідний інститут технології машинобудування») про зміну пункту 4.1 договору оренди земельної ділянки від 14.08.2004 року, укладеного між Дніпропетровською міською радою та ВАТ «Український науково-дослідний інститут технології машинобудування», з урахуванням уточнень до позовної заяви, виклавши його в наступній редакції: «п. 4.1. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі. Розмір орендної плати встановлюється у мінімальному розмірі, встановленому Податковим кодексом України».

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2011 року (суддя Петрова В.І.) по справі № 18/5005/12506/2011 у позові відмовлено.

Не погодившись з оскаржуваним рішенням, Дніпропетровський міжрайонний природоохоронний прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2011 року у справі № 18/5005/12506/2011 та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Скаржник вважає, що зазначене рішення суду підлягає скасуванню, оскільки існує невідповідність висновків, викладених у рішенні, що оскаржується, обставинам справи, а також з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування своєї позиції скаржник посилається на наступне.

З моменту набрання чинності змін до Закону України «Про оренду землі»- 04.06.2008 року, та з моменту набрання чинності Податковим кодексом України - 01.01.2011 року, розмір річної орендної плати за земельну ділянку, надану в оренду ВАТ «Український науково-дослідний інститут технології машинобудування», суперечить чинному законодавству, оскільки статтею 288 Податкового кодексу України передбачено, що розмір орендної плати за земельні ділянки встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення розміру земельного податку, а для інших категорій земель трикратного розміру земельного податку.

Держава в особі Дніпропетровської міської ради не отримала за 2008 2011 роки орендну плату в повному обсязі, що викликає необхідність приведення договору оренди земельної ділянки, укладеного між Дніпропетровською міською радою та відповідачем по справі, у відповідність до вимог чинного законодавства.

Скаржник зазначає, що питання сплати податку на землю та оплати орендної плати за користування земельною ділянкою з 01.01.2011 року регулюються виключно Податковим кодексом України.

Згідно п. 4.7 спірного договору оренди земельної ділянки розмір орендної плати переглядається щорічно у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції, в інших випадках, передбачених законом.

Крім того, у звязку з введенням в дію Податкового кодексу України, який набрав чинності 01.01.2011 року, відбулися істотні зміни обставин, які в силу ст. 652 Цивільного кодексу України змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір, або уклали б його на інших умовах.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.12.2011 року апеляційна скарга була прийнята до розгляду, розгляд справи було призначено у судовому засіданні на 12.01.2012 року.

12.01.2012 року ПАТ «Український науково-дослідний інститут технології машинобудування»звернулося до суду апеляційної інстанції з клопотанням про відкладення розгляду справи у звязку з неможливістю бути присутнім у судовому засіданні з причин відрядження представника.

Обставиною, яка зумовлює відкладення розгляду справи є неможливість вирішення справи в даному судовому засіданні з якихось обставин, а також з підстав, наведених у ст. 77 Господарського процесуального кодексу України. Зазначені обставини та підстави оцінюються судом, який розглядає справу, для реалізації наданого йому права на відкладення розгляду справи з метою її вирішення.

Враховуючи, що обставини відсутності представника відповідача не є такими, що унеможливлюють вирішення спору в даному судовому засіданні, суду не надано відповідних доказів, які б підтверджували неможливість участі представника у даному судовому засіданні, колегія суддів вважає, що заявлене клопотання підлягає відхиленню.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора та представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга Дніпропетровського міжрайонного природоохоронного прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

На підставі рішень Дніпропетровської міської ради № 156/15 від 18.02.2004 року та № 132/18 від 14.07.2004 року між Дніпропетровською міською радою орендодавець та ВАТ «Український науково-дослідний інститут технології машинобудування»- орендар 14.08.2004 року укладено договір оренди землі (далі Договір), за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,7573 га, яка знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, просп. Кірова, 46 і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:06:038:0048.

В пункті 1.2 Договору вказано цільове використання земельної ділянки 1.11.5 дослідження і розробки.

Згідно пункту 4.1 Договору річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі в розмірі 1 % від її нормативної грошової оцінки та дорівнює розміру земельного податку.

Пунктом 4.2 визначено, що зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього договору у порядку та у випадках, передбачених законодавством України.

Як зазначено в пункті 4.7 Договору, розмір орендної плати переглядається щорічно або у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; змін у цільовому використанні земельної ділянки; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршенням стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Згідно п. 3.1. Договору, договір укладено на п'ятнадцять років.

Договір був посвідчений 14.08.2004 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрований в реєстрі за № 5927.

Договір зареєстровано у Дніпропетровській регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 10.12.2004 року за № 5925.

Відповідне повідомлення про встановлення розміру річної орендної плати, відповідно до рішення міської ради від 02.02.2011 року, та приведення укладених договорів до вимог чинного законодавства було опубліковане в офіційному виданні Дніпропетровської міської ради газеті «Наше місто»від 22.02.2011 року № 26 (3306) із зазначенням необхідності в установлений строк зявитися для вирішення питання щодо приведення договору оренди землі до вимог чинного законодавства.

У звязку із введенням в дію Податкового кодексу України з 01.01.2011 року (від 02.12.2010 № 2755-VІ) Закон України “Про плату за землю” втратив чинність згідно частини 2 Прикінцевих положень Кодексу. Питання сплати податку на землю та оплати орендної плати за користування земельною ділянкою з 01.01.2011 року регулюється виключно Податковим кодексом України.

Згідно із статтею 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно з вимогами статті 21 Закону України “Про оренду землі”, орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Статтями 288.5 288.5.2 Податкового кодексу України унормовано, що розмір орендної плати за земельні ділянки встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом Податкового кодексу, а також не може перевищувати для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації обєктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких обєктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 % нормативної грошової оцінки; для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 % нормативної грошової оцінки.

За статтею 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (стаття 652 Цивільного кодексу України).

Згідно із статтею 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Статтею 30 Закону України “Про оренду землі” визначено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Згідно із статтею 13 Конституції України, земля є обєктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією. Держава забезпечує захист прав усіх субєктів права власності та господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі субєкти права власності рівні перед законом.

До розмежування земель державної і комунальної власності повноваження з розпорядження землями в межах населених пунктів, здійснюють відповідні міські, сільські та селищні ради, а за межами населених пунктів відповідні органи виконавчої влади (розділ Х перехідні положення, пункт 12 Земельного кодексу України).

Частина 2 статті 19 Конституції України зобовязує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З метою приведення рішень міської ради та проектів рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом міської ради, у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства, керуючись Земельним кодексом України, Податковим кодексом України та Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні”, 02.02.2011 року Дніпропетровською міською радою прийнято рішення № 216/8 “Про приведення рішень міської ради та деяких проектів рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом міської ради, у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства”, яким визначено, що до моменту прийняття міською радою рішення про визначення розміру річної орендної плати за земельні ділянки залежно від їх функціонального використання встановити розмір річної орендної плати за користування земельними ділянками у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України, незалежно від мети використання. Встановлено, що усі нормативні акти, які було прийнято міською радою до прийняття цього рішення, діють в тих частинах, що не суперечать положенням цього рішення.

Згідно приписів статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обовязковими до виконання на відповідній території.

Згідно з пунктом 3.4.7 Рекомендацій Президії ВГСУ від 02.02.2010 № 04-06/15 “Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства” у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за землю та затвердженням нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть бути не взяті до уваги лише у разі скасування такого рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Аналогічна правова позиція викладена в пункті 2.19 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 року “Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин”, де передбачено, що у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Прийняте органом місцевого самоврядування рішення щодо визначення розміру річної орендної плати за користування земельною ділянкою, у встановленому законом порядку не скасоване.

З урахуванням наведеного позовні вимоги підлягали задоволенню.

Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом. Оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору (Постанови Верховного Суду України від 16.12.2010 року по справі № 2-1/10068-2008, від 30.05.2011 року № 11/042 у справі № 17/299-10, Постанови Вищого господарського суду України від 29.11.2011 року у справі № 33/5005/6063/2011, від 29.11.2011 року у справі № 20/5005/6349/2011, від 27.12.2011 року у справі № 30/5005/9423/2011).

З урахуванням викладеного рішення прийнято місцевим господарським судом за неповністю дослідженими обставинами справи, викладені у рішенні висновки не відповідають обставинами справи, що є підставою для його скасування.

Керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровського міжрайонного природоохоронного прокурора задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2011р. у справі № 18/5005/12506/2011 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити в повному обсязі.

Пункт 4.1 договору оренди земельної ділянки, укладеного між Дніпропетровською міською радою та ВАТ «Український науково-дослідний інститут технології машинобудування»14.08.2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрованого в реєстрі за № 5927, зареєстрованого у Дніпропетровській регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру»10.12.2004 року за № 5925, викласти в наступній редакції: «п. 4.1. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі. Розмір орендної плати встановлюється у мінімальному розмірі, встановленому Податковим кодексом України».

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут технології машинобудування» (49000, м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, 46, код ЄДРПОУ 14311577) на користь державного бюджету 85 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 470 грн. 50 коп. судового збору за розгляд справи апеляційною інстанцією.

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Головуючий суддя: Л.О. Лотоцька

Судді: Р.М. Бахмат

О.С. Євстигнеєв

(постанову виготовлено в повному обсязі 12.01.2012 року)