Постанова № 20753287, 11.01.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" січня 2012 р.

Справа № 5024/1962/2011

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Картере В.І.,

суддів: Лавриненко Л.В., Пироговського В.Т.

при секретарі судового засідання –Головченко І.І.

за участю представників:

від Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської – не з’явився, належним чином повідомлений,

від ВАТ „Херсонрибгосп” - не з’явився, належним чином повідомлений

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Херсонрибгосп”

на рішення Господарського суду Херсонської області від 14.11.2011р.

у справі № 5024/1962/2011

за позовом Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області

до Відкритого акціонерного товариства „Херсонрибгосп”

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Новофедорівська сільська рада Голопристанського району Херсонської області (далі –НСР) звернулась до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства (далі - ВАТ) „Херсонрибгосп”, в якій, з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 07.11.2011р. (а.с.37), просила внести зміни до договору оренди земельної ділянки від 02.09.2005р. №040572100316, а саме:

- пункт 9 викласти в такій редакції: „Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється у грошовій формі в розмірі 11,5 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки і вноситься на рахунок місцевого бюджету”.

- пункт 8 викласти в такій редакції: „Договір укладено на 5 років до 02 вересня 2015 року. Після закінчення строку договору „Орендар” має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі „Орендар” повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово „Орендодавця” про намір продовжити його дію.

В обґрунтування позову позивач послався на Закон України №309-VI від 03.06.2006р., яким були внесені зміни до Закону України „Про оренду землі”, положеннями ч. ч. 4, 5 ст. 21 якого визначено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою, крім земель сільськогосподарського призначення, для всіх інших категорій земель –трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України „Про плату за землю”.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 14.11.2011р. (суддя Немченко Л.М.) позовні вимоги задоволено частково, а саме: внесено зміни у п. 9 договору оренди земельної ділянки від 02.09.2005р. та викладено його в наступній редакції: „9. Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється у грошовій формі в розмірі 11,5 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки і вноситься на рахунок місцевого бюджету”. В решті позову відмовлено.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Відкрите акціонерне товариство „Херсонрибгосп” подало апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити.

Зокрема апелянт стверджує, що суд першої інстанції розглянув справу за відсутності відповідача, який не був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, а також про зміну позивачем позовних вимог.

Крім того, апелянт звертає увагу апеляційного господарського суду на те, що місцевий господарський суд самостійно змінив предмет позову, оскільки ним були внесені зміни в текст вже існуючого основного договору оренди землі від 02.09.2005р., а позивач, уточнюючи свої позовні вимоги, просив лише зобов’язати відповідача укласти з ним додаткову угоду до договору оренди землі.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого просить апеляційну скаргу залишити без змін, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду –без змін. Також позивач, пославшись на відсутністю фінансування з державного бюджету, просить розглянути апеляційну скаргу відповідача без участі представника Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області.

11.01.2012р. до апеляційного господарського суду надійшла телеграма відповідача, відповідно до якої останній просить розглянути апеляційну скаргу без участі його представника.

Відповідно до ч.2 ст.101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального і процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, 02.09.2005р. між Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області (Орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством „Херсонрибгосп” (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, зареєстрований у Голопристанському відділі Херсонської регіональної філії Державного земельного кадастру за №040572100316 від 02.09.2005р., відповідно до умов якого Орендодавець надав, а Орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку, несільськогосподарського призначення, землі рекреаційного призначення –землі запасу Новофедорівської сільської ради строком на 5 років.

Згідно з п. 2 вказаного договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 2,2541 га.

Земельна ділянка передається в оренду для розміщення бази відпочинку „Лелека” (п. 1 договору).

Пунктом 9 договору оренди земельної ділянки від 02.09.2005р. встановлено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 6 801,00 грн. на рік.

Відповідно до п. 13 договору оренди земельної ділянки від 02.09.2005р. сторони узгодили, що розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у випадках:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджено документами;

- в інших випадках, передбачених законодавством України.

27.08.2010р. Новофедорівською сільською радою Голопристанського району Херсонської області прийнято рішення № 990 „Про дозвіл на продовження терміну дії договорів оренди” відповідно до якого, продовжено термін дії договору оренди земельної ділянки площею 2,2541 га ВАТ „Херсонрибгосп” ДП „Ксенія” під розміщення бази відпочинку „Лелека” в с. Залізний Порт вул. Шкільна, 80 терміном на 5 років, орендна плата 11,5 % від нормативно-грошової оцінки, з урахуванням сервітутного проїзду до житлових будинків та земельних ділянок.

01.09.2011р. позивач направив відповідачу лист пропозицію №2-11/275 (а.с.13) щодо укладення додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки відносно продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки та встановлення нової ставки орендної плати.

05.09.2011р. відповідач направив відповідь на вказаний лист, в якому зазначив про некомпетентність голови правління підписувати додаткову угоду до договору оренди та повідомив, що питання про розгляд, затвердження та делегування прав на укладання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 02.09.2005р. винесено на чергове засідання Наглядової ради товариства.

Вважаючи, що такими діями відповідач ухиляється від укладання додаткової угоди до договору, позивач звернувся до місцевого господарського суду із відповідним позовом.

Однак, заявою від 07.11.2011р. позивач змінив предмет позову та просив внести зміни до договору оренди земельної ділянки від 02.09.2005р. №040572100316 щодо розміру орендної плати та строку дії договору.

Місцевий господарський суд задовольнив позовні вимоги частково, а саме - вніс зміни у п. 9 договору оренди земельної ділянки від 02.09.2005р. щодо розміру орендної плати за користування земельною ділянкою, яка є предметом вказаного договору.

У задоволенні позовних вимог в частині внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 02.09.2005р. щодо строку дії договору оренди господарський суд першої інстанції відмовив пославшись на те, що п.8 договору оренди земельної ділянки визначено порядок його продовження, яким сторони вже скористались, про що свідчить рішення Новофедорівської сільської ради від 27.08.2010р. №990.

Апеляційний господарський суд погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, з огляду на таке:

Відповідно до приписів частини 1 ст.2 Закону України „Про оренду землі” відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно з приписами ст.ст. 5 та 21 Закону України „Про оренду землі” орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою, а орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до положень п. 35 ч.1 ст.26 Закону України „Про місцеве самоврядуванні в Україні” виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання про затвердження відповідно до закону ставок земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у власності відповідних територіальних громад.

Також, приписами ст. 59 Закону України „Про місцеве самоврядуванні в Україні” встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Згідно із ст. 144 Конституцій України та ст. 73 Закону України „Про місцеве самоврядуванні в Україні” рішення органів місцевого самоврядування є обов’язковими для виконання на відповідній території.

Отже акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Враховуючи викладене, а також беручи до уваги те, що рішення Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області від 27.08.2010р. № 990 „Про дозвіл на продовження терміну дії договорів оренди” є діючим на даний момент, воно є обов'язковим для виконання.

Відповідно до приписів статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, а також у разі істотної зміни обставин, яким сторони керувалися при укладенні договору згідно з приписами ст. 652 ЦК України.

Згідно з приписами статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 3 червня 2008р. № 309-VІ (309-17) внесено зміни до частин четвертої та п`ятої статті 21 Закону України “Про оренду землі”, відповідно до яких річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України “Про плату за землю”.

Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки.

Статтею 30 Закону України “Про оренду землі” передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Крім того, відповідно до приписів п. 288.4 ст. 288 Податкового кодексу України, який вступив в дію з 01.01.2011 р., розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою (п.288.5 ПК України):

для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом у відповідності до п.288.4-288.5.1 статті 288 Податкового Кодексу України.

Отже, наведеними вище нормами чинного законодавства передбачена можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом.

Таким чином, враховуючи те, що умовами договору оренди також передбачена можливість внесення змін до договору (п.13), а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду України від 06.12.2010р. по справі № 2-1/10068-2008, від 23.05.2011р. по справі №7/105-10 (30/234-09), від 04.07.2011р. по справі №41/81 ПД та постановах Вищого господарського суду України від 06.04.2011р. по справі 53/245-10, від 26.04. 2011р. по справі № 61/319- 10 та від 06.07.2011р. по справі № 2/25-11.

Відносно позовних вимог в частині внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 02.09.2005р. щодо строку дії договору, то у їх задоволенні правомірно відмовлено місцевим господарським судом з огляду на таке:

Відповідно до п.8 договору оренди земельної ділянки від 02.09.2005р. договір укладено на 5 років. Після закінчення строку дії договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку його дії повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області від 27.08.2010р. № 990, продовжено термін дії договору оренди земельної ділянки від 02.09.2005р., що в свою чергу свідчить про те, що сторони вже скористались встановленим договором оренди правом на продовження його дії.

Посилання апелянта в апеляційній скарзі на те, що місцевий господарський суд самостійно змінив предмет позову, оскільки ним були внесені зміни в текст вже існуючого основного договору оренди землі від 02.09.2005р., а позивач, уточнюючи свої позовні вимоги, просив лише зобов’язати відповідача укласти з ним додаткову угоду до договору оренди землі, не приймаються до уваги апеляційним господарським судом, оскільки в матеріалах справи міститься заява про зміну предмету позову (а.с.37), яка була подана із дотримання приписів ч.4 ст. 22 ГПК України, і відповідно до якої позивач змінив предмет позову та просив внести відповідні зміни до договору оренди земельної ділянки від 02.09.2005р.

Таким чином місцевий господарський суд цілком правомірно дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог лише в частині внесення змін до договору оренди земельної ділянки щодо розміру орендної плати.

Однак правильно вирішивши спір по суті суд першої інстанції припустився порушень норм процесуального права.

Так, ствердження апелянта про неналежне повідомлення його про час та місце судового засідання та розгляд справи за його відсутності не спростовується матеріалами справи, в яких відсутнє поштове повідомлення про вручення відповідачу ухвали місцевого господарського суду від 27.10.2011р. про відкладення розгляду справи на 14.11.2011р.

Відповідно до п.2 ч.3 ст. 104 ГПК України, порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час та місце засідання суду.

Враховуючи викладене, оскаржене судове рішення підлягає скасуванню у зв’язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 85, 99, 101-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Херсонрибгосп” –задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Херсонської області від 14.11.2011р. по справі № 5024/1962/2011 –скасувати.

Позовні вимоги задовольнити частково:

Внести зміни до п. 9 договору оренди земельної ділянки № 040572100316 від 02.09.2005 року укладеного між ВАТ „Херсонрибгосп” та Новофедорівською сільською радою та викласти його в наступній редакції: „п.9. Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється у грошовій формі в розмірі 11,5 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки і вноситься на рахунок місцевого бюджет”.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ВАТ „Херсонрибгосп” на користь Державного бюджету України державне мито у сумі 85,00 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі -236,00 грн.00 коп.

Доручити Господарському суду Херсонської області видати відповідний наказ.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя: В.І. Картере

Судді: Л.В. Лавриненко

В.Т. Пироговський

Повний текст постанови підписаний 12.01.2012р.