Постанова № 20753283, 10.01.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" січня 2012 р.Справа № 21/17-2472-2011

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі: Головуючого судді: Воронюка О.Л. Суддів: Єрмілова Г.А., Лашина В.В. При секретарі: Хом`як О.С. За участю розпорядника майна арбітражного керуючого Москаленко В.Л., посвідчення № 644 від 26.02.1999р.

Інші учасники провадження у справі про банкрутство в судове засідання не з'явились. Про час, дату та місце його проведення повідомлені належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

ПАТ „Судноплавна компанія ”Укррічфлот” в особі філії „Херсонський суднобудівний-судноремонтний завод ім. Комінтерну”

на ухвалу господарського суду Одеської області від 07.12.2011р.

по справі № 21/17-2472-2011

за заявою ПАТ „Судноплавна компанія ”Укррічфлот” в особі філії „Херсонський суднобудівний-судноремонтний завод ім. Комінтерну”

до ТОВ „Одеський звязок”

про банкрутство

Відповідно до ст.4-4, 81 ГПК України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами.

Встановила:

22.06.2011р. ПАТ „Судноплавна компанія ”Укррічфлот” в особі філії „Херсонський суднобудівний-судноремонтний завод ім. Комінтерну” звернулося до господарського суду із заявою про визнання ТОВ „Одеський звязок” банкрутом, відповідно до Закону України “Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (надалі Закон про банкрутство), оскільки останній неспроможний виконати свої безспірні грошові зобовязання перед кредитором на загальну суму 632 826 грн. 58 коп., протягом трьох місяців після настання встановленого для їх погашення строку.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.06.2011р. за заявою ПАТ „Судноплавна компанія ”Укррічфлот” в особі філії „Херсонський суднобудівний-судноремонтний завод ім. Комінтерну” порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ „Одеський звязок”, за загальною процедурою, відповідно до ст.ст. 6,7 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та призначено розпорядником майна боржника - арбітражного керуючого Москаленко В.Л.

Ухвалою підготовчого засідання господарського суду Одеської області від 21.07.2011р. визнано ПАТ „Судноплавна компанія „Укррічфлот” в особі філії „Херсонський суднобудівний судноремонтний завод ім. Комінтерну” кредитором до ТОВ „Одеський звязок” із грошовими вимогами у сумі 632 826 грн. 58 коп. Зобовязано кредитора ПАТ „Судноплавна компанія „Укррічфлот” в особі філії „Херсонський суднобудівний судноремонтний завод ім. Комінтерну”, у десятиденний строк за його рахунок подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради чи Кабінету Міністрів (газети “Голос України” чи “Урядовий курєр”) оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ „Одеський звязок”, з метою виявлення всіх кредиторів та можливих санаторів.

Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ „Одеський звязок”, було опубліковане в газеті „Голос України” від 23.08.2011р. № 156 (5156).

У тридцятиденний термін із дня публікації оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ „Одеський звязок” до господарського суду Одеської області надійшла крім іншого заява ПАТ „Перший Український Міжнародний Банк” про визнання його кредитором до боржника із грошовими вимогами на суму 34432 850 грн. 49 коп. та включення їх у повному обсязі до першої черги вимог кредиторів у справі про банкрутство ТОВ „Одеський звязок”

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.12.2011р. (суддя Зеленов Г.М.) визнано ПАТ „Перший Український Міжнародний Банк” кредитором до ТОВ „Одеський звязок” із грошовими вимогами у сумі 34432975 грн. 49 коп., та призначено попереднє засідання господарського суду.

Ухвала суду мотивована тим, що грошові вимоги ПАТ „Перший Український Міжнародний Банк” на суму 34432850 грн. 49 коп. є обґрунтованими, з посиланнями на ст. ст. 543, 553, 554, 599 Цивільного кодексу України та іпотечний договір № 7.6 88/І-5 від 30.10.2009р. (предметом якого є: нерухоме майно, яке розташовано за адресою: м. Миколаїв, вул. Поздовжня дванадцята, буд. 86, обєкт оціночною вартістю 4013598 грн. 48 коп.), укладений між боржником та ПАТ „Перший Український Міжнародний Банк”, в якості забезпечення виконання зобовязань ТОВ „КІВІТ” кредитного договору № 7.6-88 від 30.10.2009р.

Не погоджуючись із ухвалою суду від 07.12.2011р., ПАТ „Судноплавна компанія ”Укррічфлот” в особі філії „Херсонський суднобудівний-судноремонтний завод ім. Комінтерну” звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким визнати грошові вимоги ПАТ „Перший Український Міжнародний Банк” до боржника в розмірі 4013598, 48 грн., оскільки вважає, що оскаржувана ухвала не обґрунтована та не відповідає вимогам матеріального законодавства України.

Крім того, скаржник вважає, що ТОВ „Одеський звязок” відповідно до укладеного договору іпотеку та Закону України „Про іпотеку” виступає лише майновим поручителем ТОВ „КІВІТ” (позичальника) і відповідає перед кредитором (ПАТ „Перший Український Міжнародний Банк”) за виконання зобов'язань позичальника лише виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Розпорядник майна - арбітражний керуючий Москаленко В.Л., не погоджуючись з доводами, викладеними в апеляційній скарзі ПАТ „Судноплавна компанія ”Укррічфлот” в особі філії „Херсонський суднобудівний-судноремонтний завод ім. Комінтерну”, просить суд залишити ухвалу господарського суду Одеської області від 07.12.2011р. без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, оскільки вважає її безпідставною та необґрунтованою, з мотивів викладених у відзиві.

Інші представники сторін у справі про банкрутство ТОВ „Одеський звязок” в судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце його проведення повідомлені належним чином, про причини незявлення суд не повідомили.

Враховуючи строки розгляду справи в апеляційній інстанції, передбачені ст. 102 ГПК України, судова колегія вважає, що неявка всіх представників сторін не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення розпорядника майна - арбітражного керуючого Москаленко В.Л., обговоривши доводи апеляційної скарги ПАТ „Судноплавна компанія ”Укррічфлот” в особі філії „Херсонський суднобудівний-судноремонтний завод ім. Комінтерну”, перевіривши наявні матеріали на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області, проаналізувавши застосування норм процесуального та матеріального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі

Відповідно до статті 41 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство в порядку провадження, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, які превалюють, як спеціальні норми права, у застосуванні над загальними нормами ГПК України.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” кредитор юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобовязань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також, органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування податків і зборів( обов'язкових платежів).

Грошове зобовязання зобовязання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 30.10.2009р. між ПАТ „ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК” (далі-Банк), що є правонаступником ЗАТ „ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК”, та ТОВ „КІВІТ” (позичальник) був укладений кредитний договір № 7.6-88, відповідно до умов якого Банк зобовязується надати позичальнику кредит у розмірі 20600000,00 грн., а позичальник зобовязується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути Банку в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені зазначеним Кредитним договором.

З метою забезпечення виконання зобовязання ТОВ „КІВІТ” перед банком за кредитним договором № 7.6-88 від 30.10.2009р., між ПАТ „ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК” та ТОВ „Одеський звязок” було укладено іпотечний договір № 7.6-88/1-5.

Як вбачається з копій матеріалів справи, ПАТ „ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК” не здійснював заходи по примусовому стягненню заборгованості із основного боржника - ТОВ „КІВІТ”, а також інших поручителів, оскільки здійснював спроби досудового врегулювання спору.

За умовами іпотечного договору № 7.6-88/1-5 від 30.10.2009р. ТОВ „Одеський звязок” (іпотекодавець) передало в іпотеку ПАТ „ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК” (іпотекодержатель) належне йому на праві власності нерухоме майно.

Відповідно до п.2.1 договору предметом іпотеки є будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: м. Миколаїв, вул. Поздовжня дванадцята, буд. 86.

Статтею 6 договору іпотеки встановлено, що іпотекодержатель набуває права звернення стягнення на предмет іпотеки та одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки , зокрема у разі, якщо у момент настання строку виконання основного зобов'язання за кредитним договором воно не буде виконано належним чином.

Отже, ТОВ „Одеський звязок” виступає майновим поручителем перед ПАТ „ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК” за кредитними зобов'язаннями ТОВ „КІВІТ” на підставі договору № 7.6-88 від 30.10.2009р.

Вимоги ПАТ „ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК” у справі про банкрутство ТОВ „Одеський звязок” обґрунтовані наявністю договорів майнової поруки боржника за кредитним зобов'язанням ТОВ „КІВІТ” перед Банком, якому фактично було надано кредитні кошті.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України „Про заставу” застава це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.

Згідно вимог ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 583 ЦК України заставодавцем може бути боржник або третя особа ( майновий поручитель).

Згідно з приписами ст. 1 Закону України „Про іпотеку” іпотека вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким, іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом; майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника.

Виходячи з вимог ст. 583 ЦК України, майновий поручитель є суб'єктом такого виду забезпечення виконання основного зобов'язання, як застава, при якому нерухоме майно, що передано в забезпечення основного зобов'язання, залишається у володінні і користуванні майнового поручителя.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про іпотеку” іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання, одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника.

Відповідно до умов укладених кредитного та іпотечного договорів, боржник виступав майновим поручителем, тобто, відповідно до змісту договорів та вимог Закону України „Про іпотеку”, ст.ст. 583, 590 Цивільного кодексу України, майно боржника було передано в іпотеку для забезпечення виконання грошового зобовязання третьої особи за укладеним банком з нею кредитним договором.

Таким чином, боржник ТОВ „Одеський звязок” не є позичальником за кредитним договором № 7.6-88 від 30.10.2009р. та не отримував від банку грошових коштів, не має зобов'язань по поверненню кредитних коштів, а виступає майновим поручителем позичальника ТОВ „КІВІТ” за договором іпотеки № 7.6-88/1-5 від 30.10.2009р. і як майновий поручитель несе відповідальність перед банком тільки власним майном, переданим в іпотеку.

Необхідною ознакою набуття статусу кредитора у справі про банкрутство, виходячи з вимог п.п. 3, 7 ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” є наявність саме зобов'язань грошового, тобто фінансового характеру.

У звязку із вищевикладеним, судова колегія вважає, що суд першої інстанції безпідставно визнав вимоги ПАТ „ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК”, що виникли на підставі іпотечного договору від 30.10.2009р., оскільки у боржника майнового поручителя за договором іпотеки, відсутнє грошове зобов'язання перед банком.

Тому виходячи зі змісту ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” ПАТ „ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК” не є кредитором у справі про банкрутство ТОВ „Одеський звязок”.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України “Про іпотеку” у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону, а саме, у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки..

У разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом або при ліквідації юридичної особи - іпотекодавця іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання, якщо іпотекодержатель і правонаступник іпотекодавця не досягнуть згоди про інше.

Частиною 3 статті 33 Закону України “Про іпотеку” передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

На підставі вищевикладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції належним чином не дослідив обґрунтованість заявлених кредиторських вимог ПАТ „ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК” у сумі 34 432 975,49 грн. до боржника та відповідність їх вимогам чинного законодавства, оскільки визнання кредиторських вимог Банку в розмірі 34 432 975,49 грн., що забезпечені заставою, є помилковими та такими, що не ґрунтуються на вимогах закону.

За таких обставин, судова колегія вважає, що оскаржувана ухвала господарського суду Одеської області від 07.12.2011р. не відповідає обставинам справи та вимогам закону, а тому підлягає скасуванню, а матеріали апеляційного провадження по справі № 21/17-2472-2011 - направленню до господарського суду Одеської області.

Керуючись ст.ст. 103-104-106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ПАТ „Судноплавна компанія ”Укррічфлот” в особі філії „Херсонський суднобудівний-судноремонтний завод ім. Комінтерну” - задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Одеської області від 07.12.2011р. у справі №21/17-2472-2011 скасувати.

У задоволені грошових вимог ПАТ „„ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК” у сумі 34 432 975,49 грн. відмовити.

Матеріали апеляційного провадження по справі № 21/17-2472-2011 передати до господарського суду Одеської області.

Головуючий суддяВоронюк О.Л.

СуддяЄрмілов Г.А.

СуддяЛашин В.В.

Повний текст постанови підписано 12.01.2012р.