Постанова № 20753211, 11.01.2012, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.01.2012 року Справа № 35/5005/13150/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Головка В.Г. (доповідач)

суддів: Логвиненка А.О., Стрелець Т.Г.

при секретарі: Ревковій Г.О.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 24.06.2011

від відповідача: Тітенко С.В., керівник

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2011р. по справі №35/5005/13150/2011

за позовом Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Екосад", с. Червоні Плоди Криворізького району Дніпропетровської області

про стягнення 17024,84грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2011р. у справі №35/5005/13150/2011 (суддя Широбокова Л.П.) в задоволені позову Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Екосад" про стягнення 17024,84грн. відмовлено.

Не погодившись з зазначеним рішенням господарського суду, позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення скасувати, посилаючись на наступне:

-відповідач здійснює забір води з водного обєкту із застосуванням технічних пристроїв (насосної станції з вузлом фільтрації), включаючи забір води із застосуванням каналів, в даному випадку каналу №33, тобто відповідач у своїй діяльності здійснює спеціальне водокористування відповідно до ст. 48 Водного кодексу України;

-відповідач є первинним водокористувачем та здійснює спеціальне водокористування у своїй діяльності відповідно до норм Водного кодексу України, тобто здійснює забір води з каналу № 33 за допомогою обладнання для збору води та постачає воду до свого підприємства для задоволення господарсько - побутових потреб, тощо.

Відповідач у відзив на апеляційну скаргу просив рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, судова колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Із матеріалів справи вбачається, що представниками позивача Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області 20.04.2011р. було складено акт №96 перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства, в якому зазначено, що ТОВ «Екосад»використовує технічну воду з каналу №33 ДПП «Кривбаспромводопостачання»для сезонного зрошення крапельним шляхом саду із застосуванням крапельних ланцюгів «Аква ПС»на території с. Червоні Поди Новопільської сільради Криворізького району. Забір здійснюється за допомогою насосної станції з вузлом фільтрації, яка обладнана насосним агрегатом №М40/20 АЕ потужністю 28куб.м/год. Облік води здійснюється за допомогою водовимірювального приладу, держповірка якого закінчилася, журнал первинного обліку водокористування не ведеться, на час перевірки забір води не здійснювався. Термін дії дозволу на спеціальне водокористування на забір води з каналу №33 закінчився 09.08.2010р., новий дозвіл не отримано.

В цей же день Державною екологічною інспекцію в Дніпропетровській області було складено протокол №3296 про адміністративне правопорушення директором ТОВ «Екосад»ОСОБА_2 ст.44 Водного кодексу України, за що постановою від 21.04.2011р. його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляду штрафу в сумі 136грн.

Штраф ОСОБА_2. сплачено в повному обсязі і постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності в установленому порядку не оскаржувалась, що підтвердили представники сторін у судовому засіданні.

На підставі вказаного акту позивач, відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів», затвердженої наказом Мінохоронприроди №37 від 18.05.1995р. з наступними змінами, розрахував збитки спричинені державі ТОВ «Екосад» за період з 09 по 20 серпня 2010р. в сумі 17 024,84грн. (а.с.19).

Відповідач збитки в добровільному порядку не сплатив, що стало підставою звернення до суду з позовом.

Згідно статті 1 Водного кодексу України водокористуванням є використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів).

Відповідно до статті 42 Водного кодексу України водокористувачами в Україні можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства. Водокористувачі можуть бути первинними і вторинними.

Первинні водокористувачі - це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води.

Вторинні водокористувачі (абоненти) - це ті, що не мають власних водозабірних споруд і отримують воду з водозабірних споруд первинних водокористувачів та скидають стічні води в їх системи на умовах, що встановлюються між ними. Вторинні водокористувачі можуть здійснювати скидання стічних вод у водні об'єкти також на підставі дозволів на спеціальне водокористування.

Згідно пункту 9 статті 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу. За статтею 49 цього Кодексу спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

Відповідно до статті 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових..., сільськогосподарських... та інших державних і громадських потреб.

Відповідач здійснює водозабір з каналу №33 ДПП «Кривбаспромводопостачання»на підставі договору №14 від 27.04.2010р. для власних потреб із застосуванням технічних пристроїв, що підтверджується матеріалами перевірки та не заперечується ним самим.

Однак відповідного дозволу щодо спеціального водокористування відповідач в установленому порядку не отримав, а його посилання на договірні правовідносини з ДПП «Кривбаспромводопостачання»не можуть бути прийняті до уваги, оскільки наявність договору не може замінити відсутній дозвіл.

За таких обставин висновок суду, що відповідач перебував в договірних правовідносинах, використовував воду в обсягах, передбачених умовами договору, і не може вважатися первинним водокористувачем, є помилковим.

Згідно норм статті 110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Водокористувачі звільняються від відповідальності за порушення водного законодавства, якщо вони виникли внаслідок дії непереборних сил природи чи воєнних дій. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні, зокрема, у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

Відповідно до статті 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на користь держави збитків в сумі 17024,84грн. є правомірними, а тому підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, рішення суду слід скасувати відповідно до ст.104 Господарського процесуального кодексу України, а позов - задовольнити.

Судові витрати слід покласти на відповідача відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

В ході розгляду справи позивач надав клопотання щодо процесуального правонаступництва у звязку з утворенням територіальних органів Державної екологічної інспекції відповідно до постанови Кабінету міністрів України №995 від 14.09.2011р.

Відповідно до вимог ст.25 Господарського процесуального кодексу України суд вважає можливим задовольнити дане клопотання, замінивши сторону у справі - Державну екологічну інспекцію в Дніпропетровській області на Державну екологічну інспекцію у Дніпропетровській області.

Керуючись ст.99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Здійснити процесуальне правонаступництво, замінивши сторону у справі - Державну екологічну інспекцію в Дніпропетровській області на Державну екологічну інспекцію у Дніпропетровській області.

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2011р. у справі №35/5005/13150/2011 скасувати.

Позов задовольнити.

Стягнути товариства з обмеженою відповідальністю "Екосад" (код 33949374) на користь держави збитки в сумі 17024,84грн., державне мито в сумі 170,24грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн. та судовий збір за перегляд справи в апеляційному порядку в сумі 705,75грн.

Видачу наказів на виконання даної постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий В.Г.Головко

Судді Т.Г. Стрелець

А.О.Логвиненко