Рішення № 20753020, 30.11.2011, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" листопада 2011 р.Справа № 15/89/5022-1528/2011

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бучинської Г.Б.

Розглянув справу

за позовом Приватного підприємства "Прогрес Агро" с. Ладичин, Теребовлянський район, Тернопільська область, 48124

до Державного підприємства "Мишковицький спиртовий завод" вул. Січових Стрільців, 1, с. Мишковичі, Тернопільський район, Тернопільська область, 47732

про cтягнення заборгованості на суму 31 973,53 грн. в тому числі 31 146,65 грн. сума боргу та 826,88 грн. - 3% річних.

За участю представників:

позивача: ОСОБА_1 довіреність №18/10-ЮР від 17.10.2011р.,

ОСОБА_2 довіреність №17/10-ЮР від 17.10.2011р.,

відповідача: не з'явився;

Суть справи:

Приватне підприємство "Прогрес Агро" с. Ладичин, Теребовлянський район, Тернопільська область, звернулося з позовом до Державного підприємства "Мишковицький спиртовий завод" вул. Січових Стрільців, 1, с. Мишковичі, Тернопільський район, Тернопільська область, про cтягнення заборгованості на суму 31 973,53 грн. в тому числі 31 146,65 грн. сума боргу та 826,88 грн. - 3% річних.

Сторони відповідно до ст. 64 ГПК України повідомлені про місце і час розгляду справи.

В розпочатому судовому засіданні представникам позивача розяснено права та обовязки, передбачені ст.ст. 20, 22, 811 ГПК України.

За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

Позивач подав 24.11.2011р. заяву про зменшення розміру позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 21 988,85 грн. боргу та 556,65 грн. трьох відсотків річних, що разом складає 22 545,50 грн..

Суд, розглянувши заяву, приймає її як таку, що подана у відповідності до ст. 22 ГПК України, у звязку з чим, предметом позовних вимог у даній справі є стягнення 22 545,50 грн.

Відповідач без поважних причин витребуваних ухвалами суду від 02.11.2011р. та 16.11.2011р. матеріалів не подав, повноважний представник в судове засідання не зявився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне:

Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема підприємств і організацій, які звертаються до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

За змістом положень вказаних норм, правом на предявлення позову до господарського суду наділені, зокрема юридичні особи, фізичні особи підприємці, а суд шляхом вчинення провадження у справі здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України та п. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний субєкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Позивач - Приватне підприємство "Прогрес Агро" с. Ладичин, Теребовлянський район, Тернопільська область, є юридичною особою, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 16371070004000164 від 04.10.2005р., а тому наділений правом на звернення до суду за захистом своїх прав.

Як вбачається з матеріалів справи, між Приватним підприємством "Прогрес Агро" та Державним підприємством "Мишковицький спиртовий завод" 10 жовтня 2008 року було укладено договір купівлі - продажу зерна № 10/10/08/31, за яким продавець зобов'язувався передати у власність покупця зерно, згідно пункту 1.1. договору, а покупець - прийняти і оплатити його вартість.

Відповідно до п. п. 2.1, 2.2 договору загальна кількість, ціна, умови та якість товару вказуються в Специфікаціях до даного договору, які є його невід ємною частинок.

Згідно з Специфікацій №№1,2 від 22 жовтня 2009 року сторонами погоджено, що ПП "Прогрес Агро" постачає зерно кукурудзи по ціні 800,00 гри. за 1 тонну, а зерно жита по ціні 785,00 гри. за 1 тонну.

Пунктом 4.1. визначено, що за невиконання умов договору винна сторона відшкодовує спричиненні цим збитки.

Розрахунок проводиться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця згідно виставленого рахунку (п.3.2 договору).

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобовязання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України).

У відповідності до п. 3.2. договору, покупець здійснює оплату вартості товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця згідно виставленого рахунку.

Позивач на виконання взятих зобовязань по вищезазначеному договорі відпустив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 301 146,65 грн., що підтверджується накладними №35 від 22.10.2009р. та №59 від 10.12.2009р. та довіреностями на отримання товару, наявними в матеріалах справи та не заперечені відповідачем у встановленому законом порядку.

Відповідач свої зобовязання по оплаті за поставлений товар виконав частково і за ним станом на час розгляду справи в суді рахується заборгованість в сумі 21988,85 грн..

Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання зобовязання не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приймаючи до уваги, що між сторонами в договорі №10/10/08/31 від 10.10.2008р. строк проведення оплати не був обумовлений, позивач 17.10.2011р. направив на адресу відповідача претензію вимогу №1 від 17.10.2011р. про сплату боргу в сумі 21988,85 грн., так як останній не виконав взяті на себе зобовязання, підтвердженням чого є опис вкладення у цінний лист із відтиском штемпеля відділення поштового звязку від 17.10.2011р..

З даною сумою боргу відповідач погодився, що підтверджується актом звірки розрахунків, наявним в матеріалах справи, що підписаний представниками ДП "Мишковицький спиртовий завод" без заперечень.

Таким чином, доводи позивача про порушення його майнових прав на заявлену суму (21988,85 грн.) є правомірними, документально підтвердженими та не спростованими відповідачем в установленому законом порядку.

Посилання позивача на вимогу №20 від 06.12.2010р., судом до уваги не приймаються, так як позивачем не надано належних доказів надіслання її відповідачу. Твердження позивача про те, що відмітка на вимозі свідчить про її отримання представником ДП "Мишковицьким спиртовим заводом" не заслуговує на увагу, оскільки остання не містить посадового становища особи, яка її одержала.

Також згідно вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У звязку з чим, суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення 12,65 грн., нарахованих за період з 25.10.2011р. по 31.10.2011р. (згідно розрахунку здійсненого судом) за даний період включно є правомірними.

В частині стягнення 544,00 грн. 3% річних в позові відмовляється, як надмірно заявлені.

У відповідності до ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідач в судове засідання не зявився, на день розгляду спору не надав суду будь-яких заперечень по суті заявлених позовних вимог, як і не надав суду доказів про погашення заборгованості перед позивачем, суд вважає позовні вимоги Приватного підприємства "Прогрес Агро" с. Ладичин, Теребовлянський район, Тернопільська область, щодо стягнення з Державного підприємства "Мишковицький спиртовий завод" вул. Січових Стрільців, 1, с. Мишковичі, Тернопільський район, Тернопільська область, 21 988,85 грн. заборгованості за поставлений товар та 12,65 грн. трьох процентів річних, обґрунтованими, підтвердженими документально та такими, що підлягають до задоволення.

Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1, 2, 12, 22, 32, 43, 44 - 49, 69, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Мишковицький спиртовий завод" вул. Січових Стрільців, 1, с. Мишковичі, Тернопільський район, Тернопільська область, код 00375154 на користь Приватного підприємства "Прогрес Агро" с. Ладичин, Теребовлянський район, Тернопільська область, код 32808272 21 988,85 грн. основного боргу, 12,65 грн. 3% річних, 220,02 грн. державного мита та 162,40 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В частині стягнення 544,00 грн. 3% річних відмовити.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

5.Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

6.На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "02" грудня 2011 року через місцевий господарський суд.

Це поле друкуватися не буде !!! Інформацію НЕ ЗМІНЮВАТИ !!!переведено в чистовик -8998

СуддяГ.Б. Бучинська