Ухвала суду № 20752935, 10.01.2012, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" січня 2012 р. Справа № 5019/2772/11

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецпромпостач"

до відповідача <Текст >Товариство з обмеженою відповідальністю Сільгосппідприємство "Нива" <Текст >

про стягнення в сумі 307 650 грн. 64 коп.

Суддя Качур А.М.

Представники:

Від позивача : ОСОБА_1 довіреність №08/11-юр від 08.11.2011р.

Від відповідача : ОСОБА_2. довіреність №472 від 20.12.2011р.

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

В судовому засіданні 10.01.2012 оголошувалась перерва з 10:20 год. до 14:15 год.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецпромпостач" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Сільгосппідприємство "Нива" заборгованості за поставлений товар в розмірі 251003,96грн., пені за прострочення оплати в сумі 28185,54грн., 3% річних від простроченої суми що становить 10214,48грн., інфляційних витрат в сумі 18246,66грн.. В обґрунтування вимог Позивач зазначає, що Відповідачем порушено умови укладеного між сторонами Договору на постачання товару №2510\03 від 25 жовтня 2010 р. в частині проведення розрахунків за отриманий товар.

05 січня 2012 року Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому розрахунок заборгованості вважає невірним та частково визнає позовні вимоги.

В судовому засіданні від 10.01.2012 року Позивачем до суду було подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої Позивач просить стягнути з Відповідача на свою користь 251003,96 грн. - заборгованості за поставлений товар, 26528,81грн. - пені за прострочення оплати, 10214,48грн.- 3% річних від простроченої суми, 18246,66грн. - витрат від інфляції.

Представник Відповідача в судовому засіданні від 10 січня 2012 року позов частково визнав.

Вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ

25 жовтня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецпромпостач" (далі продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Сільгосппідприємство "Нива" (далі покупець, відповідач) було укладено Договір поставки №2510\03. Відповідно до предмету договору Продавець зобовязується передати у власність Покупця, а Покупець зобовязується прийняти та оплатити Калійно-магнієве добриво (каліймаг) (названий в подальшому товар).

Відповідно до п. 1.2. договору загальна кількість товару становить 600 тон.

Відповідно до п.2.2. договору покупець зобовязаний: прийняти від продавця якісний, придатний до використання та призначенням товар; оплатити вартість товару в порядку, передбаченому даним договором.

Згідно п. 4.1. договору відвантаження товару здійснюється продавцем до 30.11.2010 року.

Відповідно до п.5.1. договору ціна товару складає 1700 грн.\тн. в тому числі ПДВ 340грн.

Пунктом 6.1. договору встановлено, що оплата за даним договором здійснюється шляхом банківського переказу коштів на рахунок продавця на протязі 5 банківських днів після поставки партії товару.

Позивач виконав свої обовязки щодо поставки товару що підтверджується: накладною № 89 від 02 листопада 2010 року на суму 207448,80 грн., податковою накладною №89 від 01 листопада 2010 р. та квитанцією про приймання вантажу №36148968; накладною №91 від 05 листопада 2012 року на суму 198861,78 грн., податковою накладна №91 від 05.11.2010 р. та квитанцією про приймання вантажу 336148969, що в загальній сумі становить 406310,58грн..

На виконання умов договору поставки відповідач частково розрахувався за поставлений товар що підтверджується: платіжним дорученням №91 від 31 січня 2011 року на суму 42306,00грн.; платіжним дорученням № 233 від 03 березня 2011р. на суму 30000грн.; платіжним дорученням №569 від 05 квітня 2011р.на суму 10000,00 грн.; платіжним дорученням №650 від 07 квітня на суму 10000,00грн.; платіжним дорученням №900 від 04 травня 2011 року на суму 50000,00грн.; платіжним дорученням № 3346 від 04 листопада на суму 13000,62грн., що в загальному становить 155306,62грн..

Позивач разом з відзивом на позовну заяву надав копії платіжних доручень №388 від 26 листопада 2010 р. на суму 10000,00грн. та №1641 від 04 листопада 2010 року на суму 360000,00грн., в яких в графі призначення платежу вказано «за калій магнієве добриво згідно договору 0909/02 від 09.09.2010р.». Дані платіжні доручення не є підтвердженням розрахунку за поставлений товар згідно договору №2510\03 від 25 жовтня 2010року.

Таким чином, за відповідачем рахується заборгованість за поставлену продукцію в сумі 251003,96грн..

06 жовтня 2011року Позивач направив на адресу Відповідача претензію №30/09-2 на суму 130000,62 грн. в якій просить провести оплату за поставлений товар.

У відповідь на претензію Відповідач надіслав на адресу Позивача гарантійний лист в якому Відповідач гарантує здійснення повного розрахунку за договорами поставки №2510/03 від 25 жовтня 2010року та №0909/02 від 09 вересня 2010 року у строк не пізніше 25.11.2011року. в розмірі 130000,62грн.

За умовами ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як передбачено ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.546 ЦКУ виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 230 ГКУ штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 231 ГКУ штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п.7.1. договору за невиконання чи неналежне виконання умов даного договору сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що за прострочення виконання зобовязань по оплаті товару, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки від неоплаченої суми.

Керуючись п.7.1. та 7.2. Договору, з огляду на прострочення виконання зобов'язання та порушення умов договору щодо оплати вартості товару Позивач нарахував Відповідачу за період з 10.12.2010р. по 09.06.2011 р. пеню в сумі 26528,81грн..

Розрахунок пені судом перевірено, визнано законним та обґрунтованим.

Відповідно до ст.. 625 ЦКУ боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За період з 31.10.2010 р. по 06.12.2011р. позивачем за невиконання умов договору було нараховано Відповідачу 3% річних в сумі 10214,48 грн.

Розрахунок річних судом перевірено, визнано законним та обґрунтованим.

За період з 08.11.2010 р. по 31.11.2011р. позивачем за невиконання умов договору було нараховано Відповідачу інфляційних витрат в сумі 19246,66грн.

Розрахунок інфляційних витрат перевірено судом, визнано законним та обґрунтованим.

Доказів розрахунку в повному обсязі за поставлений товар Відповідач суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, про стягнення з відповідача 251003,96грн основного боргу, пені в сумі 26528,81грн., 3% річних в сумі 10214,48 грн., інфляційних в сумі 19246,66грн. підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на законі та договорі, не спростовані відповідачем, відтак підлягають задоволенню з покладенням судових витрат на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сільгосппідприємство "Нива" (35600, Рівненська обл., м. Дубно, пров.Проїзний, код ЄДРПОУ 32404621, р/р 260024910 в Рів. Од «Райфвайзен Банк Аваль», МФО 333227) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпромпостач" (77300, Івано-Франківська обл., М.Калуш, вул.. Привокзальна,17, код ЄДРПОУ 307214420, р/р 26008000570001 у Калуському відділенні ІФФ ПАТ «Банк «Київська Русь»МФО 336008) - 251003,96грн основного боргу, пені в сумі 26528,81грн., 3% річних в сумі 10214,48 грн., інфляційних в сумі 19246,66грн., та 6 153 грн. 01 коп. судового збору за подання позовної заяви.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Качур А.М.

підписано "11" січня 2012 р.