Ухвала суду № 20752931, 03.01.2012, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" січня 2012 р. Справа № 5019/2517/11

за позовом Приватне акціонерне товариство "Лада-Полісся"

до відповідача <Текст >Фізична особа підприємець ОСОБА_3 <Текст >

про стягнення в сумі 44 178 грн. 83 коп.

Суддя Качур А.М.

Представники:

від позивача : представник ОСОБА_1 (довіреність №07 від 10.11.2011 року);

від відповідача : представник ОСОБА_2 (довіреність №1576 від 16.11.2011 року);

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 17.11.2011 по 07.12.2011.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач-Приватне акціонерне товариство “Лада-Полісся” звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з Відповідача - приватного підприємця ОСОБА_3 44178,83грн. неустойки.

В судовому засідання представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнає. Просить суд відкласти розгляд справи для подання відзиву. Водночас, представник позивача заперечив проти відкладення розгляду справи, посилаючись на те, що в позивача було достатньо часу для подання доказів. Клопотання представника відповідача відхиляється, оскільки у сторін було достатньо часу для подання доказів, проведено 3 судових засідання, строк розгляду справи передбачений статтею 69 ГПК закінчився, клопотання про продовження строку сторонами не подано.

За таких обставин, керуючись ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу та вирішити спір за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ:

31 грудня 2010 року між позивачем та відповідачем були укладені два договори суборенди нежитлового приміщення, згідно яких відповідач прийняв в строкове платне користування нежитлові приміщення за адресою вул. Соборна, 177а у м. Рівне. Згідно вказаних договорів загальна орендна плата за оренду приміщення становить 4417,83 грн. Згідно п. 3.1 договорів суборенди орендна плата сплачується не пізніше 20 числа поточного місяця.

Згідно п.2.1 Договорів суборенди строк суборенди встановлено до 31 травня 2011 року, але у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення його дії, договір вважається пролонгованим на той самий термін і на тих самих умовах. Позивач своїм листом повідомив відповідача про припинення дії договору після 31 травня 2011 року і зобов'язав останнього звільнити приміщення, але відповідач знехтував цією вимогою і продовжує користуватись приміщенням позивача про що свідчить акт складений за участю представника комунальної власності міста.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 11 жовтня 2011 року по справі № 5019/1632/11 з відповідача стягнуто орендну плату по 31 травня 2011 року та зобов'язано звільнити орендовані приміщення та встановлено належне повідомлення відповідача про припинення дії договору та звільнення приміщення до 01.06.2011 року.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства; крім того підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) шкоди.

Відповідно до ст.202 ЦК України, - правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до ст.509 ЦК України, - зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.(ст.526 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.(чч.1, 5 ст.762 ЦК України).

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених в договорі оренди. Припис про негайне звільнення приміщення, після припинення строку дії договору, містить ст. 785 ЦК України

18.10.2011 року комісія в складі представників Гарника О.В. - начальника відділу правового регулювання, Пжицької С.Б. - начальника відділу комунального майна в присутності генерального директора ПрАТ "Лада-Полісся" Стрільчука О.П. встановила факт неможливості передачі нежитлового приміщення за адресою. м. Рівне, вул.Соборна, 177а, оскільки приміщення зачинено суборендарем Заварзіною Т.П., замінені замки, орендар ключів не має.

Листом від 22.11.2011р. № 08-1031 відповідача було зобов'язано негайно звільнити приміщення та повернути його управлінню комунальною власністю.

Проте, на момент розгляду справи вказане нежитлове приміщення не передано, що і не заперечується представником відповідача в судовому засіданні..

Ст. 611 ЦК України визначає, що за порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 2. ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

За умовами ч. 1 ст. 548 виконання зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Право на стягнення неустойки за прострочення повернення приміщення закріплено у спеціальній правовій нормі - ч. 2 ст. 785 ЦК України.

Частиною 2 ст. 785 ЦК України встановлена відповідальність за не виконання обов'язку наймачем щодо повернення об'єкта оренди у вигляді сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача неустойку за період з 01.06.2011р. по 01.11.2011р. у розмірі 44178,83грн..

Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГК України якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Пункт 3 ст.83 ГПК України зазначає про право суду у виняткових випадках зменшити розмір неустойки, яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобов'язання. За положеннями ч.3. ст.551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Правила частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником.

Заявлені вимоги по стягненню з відповідача неустойки в розмірі подвійної плати за користування річчю застосовуються позивачем у зв'язку з порушенням зобов'язання по поверненню орендованого майна.

Разом з тим, позивач не надав суду доказів в підтвердження наявності збитків внаслідок неповернення відповідачем орендованого приміщення.

Враховуючи, що розмір заявлених позивачем штрафних санкцій удвічі перевищує розмір орендної плати, яку міг отримати позивач за період з 01.06.2011 по 01.11.2011, відсутність збитків у позивача внаслідок неповернення орендованого приміщення, а також з урахуванням інтересів боржника, відповідно до засад справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства, суд вважає за можливе зменшити розмір нарахованих позивачем санкцій (неустойки) на 50 відсотків.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, але таким, що підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст.44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд , -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_3, (33000, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Приватне акціонерне товариства “Лада-Полісся”, (33001, м. Рівне, вул.Барона Штейнгеля, 1, код ЄДР 22556519) 22089,41грн. неустойки, 441,79грн. витрат по сплаті державного мита та 236грн. 00коп. витрат на послуги з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Качур А.М.

підписано "10" січня 2012 р.