Рішення № 20752797, 11.03.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" березня 2011 р. Справа № 19/392-09

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Трест Київпідземшляхбуд-2», м. Київ;

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація розвитку Київської

області», м. Обухів Київської області;

про стягнення 58864850,80 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 7-498 від 26.06.2010 р.);

від відповідача: не зявився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Київської області звернулось з позовом Відкрите акціонерне товариство «Трест Київпідземшляхбуд-2»(надалі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація розвитку Київської області» (надалі відповідач) про стягнення 58864850,80 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що в порушення умов укладеного між сторонами Договору № 15/11-06 підряду на будівництво житлового масиву «Нова Богданівка»у с. Богданівка Броварського району Київської області від 15.11.2006 р., відповідач повністю не розрахувався за фактично виконані позивачем підрядні роботи, в результаті чого утворилась заборгованість в сумі 46337101,11 грн., за прострочення сплати якої нараховані пеня в сумі 775105,10 грн., інфляційні збитки 9642272,21 грн. та 3% річних у сумі 2110372,38 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.12.2009 р. порушено провадження у справі № 19/392-09 та призначено її розгляд на 08.02.2010 р.

Ухвалою від 08.02.2010 р. суд відклав розгляд справи на 01.03.2010 р., у звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача, неподанням витребуваних доказів та необхідністю витребування нових доказів по справі.

19.02.2010 р. через канцелярію суду надійшло клопотання представника відповідача про призначення по справі № 19/392-09 будівельно-технічної експертизи. Клопотання обґрунтоване тим, що позивачем не усунені існуючі з моменту введення житлового масиву в експлуатацію чисельні будівельні недоліки та недоробки, що виникли з його вини як підрядника. В даній справі висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, оскільки визначення обовязку відповідача щодо оплат боргу може бути здійснено тільки після зясування якості здійснених будівельних робіт та встановлення наявності чи відсутності недоробок. При цьому, відповідачем у клопотанні зазначено перелік питань, які необхідно поставити на вирішення експертизи.

Крім того, присутній у судовому засіданні 01.03.2010 р. представник позивача подав клопотання про залучення до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача акціонерний комерційний банк «Аркада». Дане клопотання обґрунтоване тим, що згідно з умовами п. 1.5. Договору № 15/11-06 підряду на будівництво від 15.11.2006 р. джерелом фінансування будівництва обєкта є залучені АКБ «Аркада», як Фондом фінансування будівництва, кошти фізичних та юридичних осіб.

Суд, розглянувши клопотання позивача, відмовив в його задоволенні, оскільки предметом спору по даній справі є належне виконання відповідачем своїх зобовязань як замовника за договором підряду, а тому рішення по даній справі ніяким чином не може вплинути на права та обовязки АКБ «Аркада».

Також, представником відповідача в засіданні суду був наданий відзив на позов, в якому відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що, відповідно до п. 7.1., 7.9. договору, підрядник сплачує штраф замовнику в розмірі 10% вартості неякісних робіт. Сума штрафу утримується замовником, як гарантія усунення недоліків підрядником за свій рахунок. В тому разі, коли підрядник не усунув недоліки у встановлені строки, змовник вправі усунути недоліки своїми силами за рахунок коштів гарантійного фонду. Таким чином, оскільки позивач виконав роботи за договором неякісно та не усунув недоліки за свій рахунок, тому відповідач правомірно не сплатив залишок заборгованості за фактично виконані роботи.

Відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України, в засіданні суду була оголошена перерва до 11.03.2010 р. для надання позивачу можливості підготувати свій перелік питань, які необхідно поставити на вирішення судової будівельно-технічної експертизи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.03.2010 р. провадження по справі № 19/392-09 було зупинено, на підставі ч. 2 ст. 79 ГПК України, в звязку з призначенням, відповідно до ст. 41 ГПК України, судової будівельно-технічної експертизи проведення, якої доручено Державному підприємству «Науково-дослідний інститут будівельних конструкцій Міністерства регіонального розвитку та будівництва України».

Матеріали справи № 19/392-09 були повернуті до господарського суду Київської області разом з супровідним листом від 27.10.2010 р. за № 201-3579, в звязку з невиконанням Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація розвитку Київської області» п. 3 резолютивної частини ухвали господарського суду Київської області від 11.03.2010 р. щодо проведення оплати експертизи.

Ухвалою від 29.10.2010 р. суд поновив провадження у справі та призначив судове засідання на 08.11.2010 р.

У судовому засіданні представник позивача подав уточнення до позовної заяви № 7-211 від 08.11.2010 р., в якому уточнив підстави позовних вимог та навів свої заперечення на відзив відповідача.

Ухвалою від 08.11.2010 р. суд відклав розгляд справи на 16.11.2010 р., у звязку з неявкою в судове засідання повноважного представника відповідача.

15.11.2010 р. через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи після 10 грудня 2010 року, оскільки юрист товариства знаходиться у відпустці.

У судовому засіданні 16.11.2010 р. представник позивача з метою подальшого обєктивного розгляду справи звернувся до суду з клопотанням про призначення судової будівельно-технічної експертизи з переліком питань, які були зазначені в ухвалі господарського суду від 11.03.2010 р. та в клопотанні відповідача від 18 лютого 2010 року, з віднесенням витрат по проведенню експертизи на позивача.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення клопотання представника позивача та необхідність проведення у даній справі судової будівельно-технічної експертизи з метою встановлення існуючих будівельних недоліків та недоробок житлового масиву «Нова Богданівка»у с. Богданівка Броварського району Київської області які за доводами відповідача не були усунені позивачем, оскільки встановлення вказаних обставин потребує спеціальних знань та без висновку судової експертизи, який є належним засобом доказування в силу приписів ст.ст. 32, 34 ГПК України, спір не може бути вирішено по суті.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.11.2010 р. провадження по справі № 19/392-09 було зупинено, на підставі ч. 2 ст. 79 ГПК України, в звязку з призначенням, відповідно до ст. 41 ГПК України, судової будівельно-технічної експертизи проведення, якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

21.02.2011 р. на адресу господарського суду Київської області надійшли матеріали справи № 19/392-09 разом із Висновком № 10597/10-15 судової будівельно-технічної експертизи від 18 лютого 2011 року, складеного Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України.

Ухвалою від 21.02.2011 р., відповідно до ч. 3 ст. 79 ГПК України, суд поновив провадження у справі № 19/392-09, оскільки обставини, що зумовили його зупинення, усунуті та призначив розгляд справи на 03.03.2011 р.

Ухвалою від 03.03.2011 р. суд відклав розгляд справи на 11.03.2011 р. о 10 год. 00 хв.

В судовому засіданні яке відбулось 11 березня 2011 року представник відповідача звернувся до суду з заявою про відвід судді Карпечкіна Т.П.

Відповідно до ст. 20 ГПК України, суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є родичем осіб, які беруть участь у судовому процесі, якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений частиною третьою статті 2 1 цього Кодексу, або якщо буде встановлено інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості. Суддя, який брав участь в розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, прийнятої за його участю.

Згідно з ч. 5 ст. 20 ГПК України питання про відвід судді вирішується в нарадчій кімнаті судом у тому складі, який розглядає справу, про що виноситься ухвала.

Ухвалою від 11.03.2011 р. суд залишив заяву представника відповідача про відвід судді Карпечкіна Т.П. від розгляду справи № 19/392-09 без задоволення, оскільки в ході розгляду заяви про відвід судді Карпечкіна Т.П. будь-яких обставин, передбачених ст. 20 ГПК України, що викликають сумнів у його неупередженості, не встановлено. Відповідно до частини першої ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд дійшов висновку, що жодна із перерахованих у статті 20 ГПК України підстав відводу судді заявником не обґрунтована і не доведена.

До початку розгляду справи по суті представник відповідача звернувся з клопотанням про передачу справи № 19/392-09 для колегіального розгляду в складі трьох суддів, у звязку з її складністю.

Розглянувши подане представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація розвитку Київської області»клопотання, суд відмовив в його задоволенні, оскільки, відповідно до частини першої ст.46 Господарського процесуального кодексу України, справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово.

У суду відсутні підстави та докази на підтвердження цих підстав, що суддею Т.П. Карпечкіним одноособово не будуть всебічно та повно вивчені всі обставини справи №19/392-09 та не буде прийняте законне обґрунтоване рішення.

Після оголошення ухвали, якою суд залишив заяву представника відповідача про відвід судді Карпечкіна Т.П. від розгляду справи № 19/392-09 без задоволення, представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи на два дня для підготовки ще однієї письмової вмотивованої заяви про відвід судді.

Представник позивача проти перенесення розгляду справи заперечив, посилаючись на те, що представник відповідача зловживає наданими йому законом процесуальними правами. Крім того, ст. 77 ГПК України така підстава для відкладення розгляду справи, як підготовка письмової вмотивованої заяви про відвід судді не передбачена.

Враховуючи приписи статей 4-2, 4-3 ГПК України, судом була оголошена перерва в засіданні суду до 11.03.2011 р. об 11 год. 15 хв. для надання представнику відповідача можливості підготувати письмову заяву про відвід судді.

Після оголошеної перерви в засіданні суду, представник відповідача письмову заяву про відвід судді не подав, але повторно заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи на два дня для підготовки письмової вмотивованої заяви про відвід судді.

Суд відмовив у задоволенні клопотанні про перенесення розгляду справи, оскільки численні безпідставні заяви та клопотання представника відповідача свідчать про зловживання ним процесуальними правами та навмисне затягування розгляду справи, що порушує права позивача та суперечать вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Представник відповідача без будь-яких поважних причин та дозволу суду покинув зал судового засідання, тому подальший розгляд справи було здійснено за відсутності представника відповідача.

Присутній у судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

15 листопада 2006 року між позивачем (за договором підрядник) та відповідачем (за договором замовник), було укладено Договір № 15/11-06 підряду на будівництво житлового масиву «Нова Богданівка»у с. Богданівка Броварського району Київської області, у відповідності до умов якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується своїми силами та засобами здійснити будівництво обєкта: «Житловий масив «Нова Богданівка»у с. Богданівка, Броварського району Київської області (п. 1.1. договору). Під будівництвом обєкта сторони розуміють будівництво у відповідності із затвердженою проектно-кошторисною документацією і Технічною характеристикою на будинки кожної з пяти черг будівництва обєкта та своєчасне введення їх в експлуатацію (п. 1.2. договору).

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно з приписами ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта (ст. 875 Цивільного кодексу України).

Отже, укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.

У пунктах 2.1., 2.2. договору сторони визначили орієнтовні строки виконання робіт, при умові своєчасного фінансування: початок робіт - листопад 2006 року; за 1-ю чергою будівництва об'єкта: закінчення робіт - серпень 2007 р. передача будинків під заселення інвесторам - вересень 2007 р. За обєктом в цілому: закінчення робіт - серпень 2010 р. Строки будівництва для 2-5 черги будівництва та склад кожної з п'яти черг будівництва сторони будуть узгоджувати окремими додатковими угодами до цього Договору, за поданням замовника. Під датою завершення робіт сторони розуміють дату затвердження Акту Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченої будівництвом відповідної черги будівництва обєкта.

Згідно п. 3.1. договору, договірна ціна робіт за договором складає 250000000,00 грн.

Відповідно до п. 3.5. договору, для оплати виконаних робіт підрядник надає замовнику первинні документи з обліку в будівництві (акти виконаних робіт ф.КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт ф.КБ-3, за фактично виконані роботи) не пізніше 25-го числа звітного місяця. замовник розглядає надані документи у 5-денний термін після подання їх підрядником та, у разі відсутності зауважень, підписує їх. У разі виявлення зауважень до наданих підрядником документів, замовник письмово надає підряднику обґрунтовані зауваження.

На виконання умов договору, позивачем за період листопад 2006 року січень 2009 року було виконано робіт на загальну суму 241553227,20 грн., що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт (типова форма № КБ-2в) та довідками про вартість виконаних підрядних (типова форма № КБ-3), копії яких залучені до матеріалів справи.

У відповідності до ст. 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами, а у разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Відповідач за виконані позивачем роботи розрахувався частково на суму 195216126,09 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень доданими до матеріалів справи.

Отже, сума боргу за виконані позивачем, згідно умов Договору № 15/11-06 підряду на будівництво житлового масиву «Нова Богданівка»у с. Богданівка Броварського району Київської області від 15.11.2006 р., підрядні роботи станом на день розгляду справи становить 46337101,11 грн.

Проте, як вбачається з відзиву на позов та наданих суду під час розгляду справи пояснень представника відповідача, відповідач відмовляється сплачувати заборгованість в розмірі 46337101,11 грн. за виконані підрядні роботи, посилаючись на те, що позивач в порушення умов договору не усунув на вимогу відповідача за власний рахунок дефекти та недоробки, які були виявлені після закінчення будівництва будинків.

Таким чином, сума заборгованості в розмірі 46337101,11 грн. фактично є компенсаціє відповідача на усунення виявлених недоліків та дефектів за власний рахунок.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

У відповідності з приписами ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно п.п. 3.6., 3.7. договору, оплата виконаних підрядником робіт здійснюється замовником не пізніше 15 днів з дня підписання ним форм за фактично виконані роботи (ф. КБ-2в, ф. КБ-3) у розмірі 97% кожного оформленого акту, з урахуванням сплаченого авансу. Накопичені за період будівництва відповідної черги обєкта 3% є гарантійним фондом (як гарантія виконання зобовязань підрядником за цим договором), що сплачуються замовником наступним чином: а) 2% - через 15 календарних днів після передачі будинків відповідної черги будівництва під заселення інвесторам та передачі за цією чергою будівництва експлуатуючій організації місць загального користування, зовнішніх інженерних мереж, зовнішньобудинкових мереж (до вузла вводу у житловий будинок) тепло-, енерго-, водопостачання й водовідведення, окремо розташованих та вбудованих інженерних споруд з обладнанням; б) 1% - через 12 місяців після передачі експлуатуючій організації інженерних мереж та споруд з обладнанням.

Розмір гарантійного фонду зменшується замовником на суму витрат, понесених ним на усунення дефектів і недоробок за вимогами інвесторів, що фіксується двосторонніми актами, на оплату комунальних послуг у зв'язку з несвоєчасним заселенням будинків з вини підрядника тощо.

Пунктом 3.11. договору передбачено, що у разі виявлення дефектів та недоробок протягом 12 місяців з моменту передачі будинків інвесторам та/або передачі громадських споруд та інженерних комунікацій експлуатуючій організації замовник письмово повідомляє про це підрядника. Підрядник зобовязаний усунути виявлені дефекти і недоробки за власний рахунок у визначені замовником строки, при умові, що дефекти і недоробки виникли з вини підрядника та якщо протягом зазначеного терміну не відбулися порушення встановлених норм і правил експлуатації обєкта.

За клопотанням відповідача та згідно з приписами ч. 4 ст. 853 Цивільного кодексу України, у даній справі була призначена судова будівельно-технічна експертиза з метою встановлення існуючих будівельних недоліків та недоробок житлового масиву «Нова Богданівка»у с. Богданівка Броварського району Київської області, які за доводами відповідача не були усунені позивачем.

Згідно абз. 3 ч. 2 роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 11.11.98 р. № 02-5/424 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи», судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Статтею 3 Закону України «Про судову експертизу»передбачено, що судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об'єктивності і повноти дослідження.

В рамках проведеної судової будівельно-технічної експертизи було встановлено, що:

- відхилень під час виконання підрядною організацією (ВАТ «Трест Київпідземшляхбуд-2») робіт по будівництву першої черги житлового масиву «Нова Богданівна»у с. Богданівка Броварського району Київської області, від вимог державних будівельних норм, правил та технологій будівництва, а також розробленої проектної документації, допущено не було, або вони були усунені до моменту здачі закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію;

- житлові будинки першої черги житлового масиву «Нова Богданівка»у с. Богданівка Броварського району Київської області, в частині виконаних підрядною організацією (ВАТ «Трест Київпідземшляхбуд-2») робіт, станом на 31.03.2009 року, були придатні до експлуатації;

- окремі наявні, станом на момент проведення 29.12.2010 року обстеження, локальні недоліки та несправності (перелік яких зазначено в дослідницькій частині по кожному з будинків, до яких експертам було забезпечено доступ) могли виникнути внаслідок відсутності догляду за період часу після здачі 31.03.2009 року першої черги житлового масиву «Нова Богданівка»у с. Богданівка Броварського району Київської області в експлуатацію.

Крім того, відповідачем до матеріалів справи надано рішення приймальної комісії, викладене в Акті готовності об'єкта до експлуатації від 31.03.2009 року за № 94-е (том II, а.с.57-63), згідно якого перша черга будівництва житлового масиву «Нова Богданівка»у с.Богданівка Броварського району Київської області вважається закінченою будівництвом та готовою до експлуатації, а також Свідоцтво № 10000046 про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил»(том II, а.с.56), видане 31.03.2009 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області, яким Інспекцією було засвідчено відповідність закінченого будівництвом об'єкта (житлового масиву «Нова Богданівка»у с.Богданівка Броварського району Київської області) проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил та підтверджено його готовність до експлуатації.

Натомість відповідач, в порушення приписів ст. 33 ГПК України, не надав суду доказів, що підтверджують наявність дефектів та недоліків у виконаних позивачем підрядних роботах, зокрема, підписані сторонами дефектні акти, докази понесення відповідачем витрат на усунення дефектів і недоробок за вимогами інвесторів, що фіксується двосторонніми актами, на оплату комунальних послуг, у зв'язку з несвоєчасним заселенням будинків з вини підрядника тощо.

Статтею 193 Господарського кодексу України визначені загальні умови виконання господарських зобов'язань, згідно з якими суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів замовник зобовязаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за виконані, на підставі Договору № 15/11-06 підряду на будівництво житлового масиву «Нова Богданівка»у с. Богданівка Броварського району Київської області від 15.11.2006 р., роботи становить 46337101,11 грн. Під час розгляду справи зазначена сума заборгованості відповідачем належними доказами спростована не була.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 46337101,11 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача за порушення виконання зобовязань по оплаті виконаних робіт пеню в сумі 775105,10 грн., нараховану за період з 15 жовтня 2007 року по 15 квітня 2008 року, на підставі п. 11.10 договору, а також розраховані, у відповідності з приписами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, втрати від інфляційні в сумі 9642272,21 грн. за період з грудня 2007 року по грудень 2009 року та 3% річний у сумі 2110372,38 грн. за період з 15 жовтня 2007 року по 14 грудня 2009 року.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно п. 11.10. договору, за несвоєчасні розрахунки згідно п.п. 3.6., 3.7. договору (оплата виконаних робіт), замовник сплачує підряднику пеню у розмірі 0,1% від простроченої суми платежу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, виходячи зі змісту пункту 11.10. договору та приписів ст. 549 ЦК України, сторонами за порушення строків оплати виконаних робіт встановлена відповідальність у вигляді пені.

Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за невчасне виконання грошових зобовязань, є Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»від 22.11.1996р. № 543/96, відповідно до статті 3 якого розмір пені за порушення грошового зобовязання розраховується із суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Аналогічна норма також закріплена частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України.

У відповідності з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд перевірив правильність нарахування пені за прострочку платежу та задовольняє її за розрахунком позивача, доданим до позовної заяви, в сумі 775105,10 грн. за період з 15 жовтня 2007 року по 15 квітня 2008 року.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, розмір яких, за розрахунками позивача, складає: 9642272,21 грн. інфляційних втрат за період з грудня 2007 року по грудень 2009 року та 3% річний у сумі 2110372,38 грн. за період з 15 жовтня 2007 року по 14 грудня 2009 року. Отже, позовні вимоги в цій частині також обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати в тому числі витрати за проведення судової експертизи, відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація розвитку Київської області»(08700, Київська область, м. Обухів, вул. Каштанова, 23; код ЄДРПОУ 33123854) на користь Відкритого акціонерного товариства «Трест Київпідземшляхбуд-2»(02105, м. Київ, вул. Тампере, 13-б; код ЄДРПОУ 04012721) заборгованість в сумі 46337101 (сорок шість мільйонів триста тридцять сім тисяч сто одну) грн. 11 коп., пеню в сумі 775105 (сімсот сімдесят пять тисяч сто пять) грн. 10 коп., інфляційні збитки в сумі 9642272 (девять мільйонів шістсот сорок дві тисячі двісті сімдесят дві) грн. 21 коп. та 3% річних у сумі 2110372 (два мільйони сто десять тисяч триста сімдесят дві) грн. 38 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 25500 (двадцять пять тисяч пятсот) грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн., 17829 (сімнадцять тисяч вісімсот двадцять девять) грн. 60 коп. витрати за проведення судової експертизи.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Т.П. Карпечкін