Рішення № 20752735, 11.01.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/23711.01.12 За позовомТовариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Наста»

доВідкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

провідшкодування матеріальної шкоди в сумі 5292,85 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники: від позивача ОСОБА_1 (представник за довіреністю); від відповідача не зявився. СУТЬ СПОРУ:

У листопаді 2011 року Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Наста»(далі позивач або СК «Наста») звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(далі відповідач або СК «Оранта») 5292,85 грн. заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 30.03.2011 у результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі ДТП) було пошкоджено автомобіль «Suzuki SX4», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який був застрахований у СК «Наста». Остання виплативши страхове відшкодування, набула прав свого страхувальника до винної особи. Оскільки винним у скоєнні ДТП визнано ОСОБА_2., цивільно-правова відповідальність якого за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП за участю автомобіля «Toyota Land Cruiser Prado», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, була застрахована в СК «Оранта», то обовязок з відшкодування збитків у межах лімітів покладається на відповідача.

Ухвалою суду від 02.11.2011 порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд на 23.11.2011.

Ухвалою суду від 23.11.2011 розгляд справи відкладено на 05.12.2011.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду м. Києва від 05.12.2011 з огляду на те, що суддя Сташків Р.Б. з 05.12.2011 перебував на лікарняному, з метою дотримання вимог Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), на підставі рішення зборів суддів Господарського суду міста Києва від 03.02.2011 (протокол №1 від 03.02.2011) та ст. 4-6 ГПК України, справу №34/237 передано на розгляд судді Мудрому С.М.

Ухвалою суду від 05.12.2011 розгляд справи відкладено на 20.12.2011.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду м. Києва від 15.12.2011 з огляду на те, що суддя Сташків Р.Б. з 15.12.2011 вийшов з лікарняного, з метою дотримання вимог ГПК України, на підставі вищезазначеного рішення зборів суддів Господарського суду міста Києва від 03.02.2011 та ст. 4-6 ГПК України, справу №34/237 передано назад на розгляд судді Сташківу Р.Б.

Ухвалою суду від 20.12.2011 розгляд справи відкладено на 11.01.2012.

У судове засідання 11.01.2012 представник відповідача не зявився, проте через канцелярію суду подав заяву, відповідно до якої позов визнав та просив суд здійснити розгляд справи за відсутністю представника відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

30.03.2011 приблизно о 10 год. 10 хв. по вул. Лукянівськів в м. Києві була скоєна ДТП, а саме відбулося зіткнення автомобіля «Toyota Land Cruiser Prado», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (далі автомобіль «Toyota»), яким керував ОСОБА_2. із автомобілем «Suzuki SX4», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі автомобіль «Suzuki»), яким керував ОСОБА_3. Дана обставина підтверджується довідкою відділу ДАІ № 8792831 про обставини дорожньо-транспортної пригоди від 14.05.2011 та постановою Шевченківського районного суду м. Києва у адміністративній справі № 3-4631/11, копії яких містяться у матеріалах справи.

ДТП сталася в результаті порушення ОСОБА_2 вимог пункту 10.9 Правил дорожнього руху України, що підтверджується вказаними довідкою ВДАІ та постановою Шевченківського районного суду м. Києва. Вказаною постановою суду ОСОБА_2. визнано винним у вчинені правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Suzuki», який належить ОСОБА_3.

Пошкоджений автомобіль був застрахований на підставі договору № 212.8905 добровільного страхування наземного транспорту від 18.11.2010, укладеного між СК «Наста»та ОСОБА_3. (далі Договір добровільного страхування).

Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Suzuki», складеного 20.04.2011 (далі Звіт від 20.04.2011) вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників автомобіля «Suzuki»у результаті його пошкодження при ДТП складає 5659,74 грн.

Реальна вартість ремонту пошкодженого автомобіля «Suzuki»складає 5829,04 грн., про що свідчить рахунок-фактура №407481_РФ_00178110 від 04.05.2011, копія якого міститься у матеріалах справи.

На підставі вищевказаного Договору добровільного страхування та страхового акта №2011-03-30/001, позивач виплатив страхове відшкодування у сумі 5292,85 грн. шляхом перерахування на рахунок СТО (ДП «Авто Інтернешнл») 2381,37 грн. та зарахування 2911,48 грн. у рахунок сплати недоотриманих страхових платежів. Дані обставини підтверджуються платіжним дорученням № 1453 від 20.05.2011 та карткою рахунку 3611001 за період 19.11.2010 18.11.2011, виданою бухгалтерію позивача (в частині зарахування коштів).

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відтак, СК «Наста», здійснивши виплату страхового відшкодування, набула права потерпілої особи в межах здійсненої виплати, тобто в сумі 5292,85 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно ОСОБА_2 внаслідок експлуатації автомобіля «Toyota».

Згідно з частиною 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем «Toyota», встановлена у судовому порядку.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2. була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) №ВЕ/6996011 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (тип договору 3), відповідно до якого СК «Оранта»взяла на себе обовязок відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третіх осіб під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу автомобіля «Toyota», і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2. (Страхувальника). Вказаним договором (полісом №ВЕ/6996011) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000 грн., франшиза 0 грн. (пункт 2), строк дії з 30.10.2010 до 29.10.2011 (пункт 3).

Отже, відповідач є особою на яку полісом №ВЕ/6996011 покладено обовязок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля «Toyota»на час спірної ДТП.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно з пунктами 35.1, 35.2 статті 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(у редакції статті чинній до її зміни Законом України від 17.02.2011 № 3045-VI, який набув чинності 19.09.2011) для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву. До заяви додаються довідки про дорожньо-транспортну пригоду, довідки відповідних закладів охорони здоров'я щодо тимчасової втрати працездатності або довідки спеціалізованих установ про встановлення стійкої втрати працездатності (інвалідності) у разі її виникнення, інші документи, які мають відношення до даної дорожньо-транспортної пригоди, завірені у встановленому порядку.

Позивачем на виконання вказаної норми було надіслано відповідачу претензію (заяву) №712-10/03 від 04.08.2011 про виплату страхового відшкодування за полісом № ВЕ/6996011. Крім того, до вказаної претензії (заяви) були додані документи визначені у статті 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», і які є необхідними для виплати страхового відшкодування. Дана заява із доданими до неї документами була отримана відповідачем 09.08.2011, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(у редакції чинній станом на момент отримання відповідачем заяви про виплату страхового відшкодування за полісом) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Проте, відповідач у встановлений строк суми страхового відшкодування позивачу не виплатив.

Судом враховано, що позов до відповідача заявлений у межах лімітів його відповідальності за спірним страховим випадком.

Враховуючи зазначене, суд визнає за законні та обґрунтовані вимоги позивача, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, повязані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85, 111-28 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд 75, ідентифікаційний код 00034186) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Наста»(01025, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 5 Б, ідентифікаційний код 35893575) 5292 (пять тисяч двісті девяності дві) грн. 85 коп. відшкодування матеріальної шкоди (виплати страхового відшкодування), а також 102 (сто дві) грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяСташків Р.Б.

Рішення підписано 12.01.2012