Рішення № 20752659, 10.01.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/41410.01.12 За позовомПриватного підприємства "КФ ТЛС"

ДоПриватного підприємства "Кондитерська "Лісова Пісня"

Простягнення дебіторської заборгованості 13509,68 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

від позивачаОСОБА_1. (дов. б/н від 01.01.2012р.)

від відповідача не зявився

В судовому засіданні 10.01.2012р. відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "КФ ТЛС" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Приватного підприємства "Кондитерська "Лісова Пісня" про стягнення 13509, 68 грн., з яких 12059, 26 грн. основної заборгованості за Договором поставки №34 від 01.01.2011р. за поставлений відповідачу товар, 204, 84 грн. пені, 1205, 93 грн. штрафу, 39,65 грн. трьох відсотків річних, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову в порядку ст. ст. 66, 67 ГПК України, у відповідності до якої просить суд:

- вжити заходів до забезпечення позову у справі шляхом накладення арешту на грошові кошти Відповідача, які знаходяться на рахунку: р/р 260030104770 в ЗАТ «Прокредитбанк»МФО 320984 та на будь-якому іншому рахунку, виявленому державним виконавцем в межах ціни позову з урахуванням витрат по сплаті судового збору, разом в сумі 14987, 18 (чотирнадцять тисяч девятсот вісімдесят сім) грн. 18 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки №34 від 01.01.2011р. в частині оплати за поставлений товар. Позовні вимоги вмотивовані положеннями ст. ст. 525, 526, 549, 692 ЦК України, ст. ст. 193, 232 ГК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2011 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №9/414, розгляд справи призначено на 10.01.2012 року.

В судове засідання 10.01.2012 року відповідач не зявився, вимоги ухвали суду про порушення провадження не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представником позивача вимоги ухвали суду від 16.12.2011 року виконано, надано додаткові матеріали та письмові пояснення по справі, оригінали документів для огляду в судовому засіданні. Надано усні пояснення по справі, підтримано позовні вимоги в повному обсязі.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд прийшов до висновку про те, що вона не може бути розглянута судом, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

У відповідності до ч. ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно з пунктом 1 статті 22 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік” від 22.12.2011 року №2857-VI станом на 01.01.2012 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1073,00 грн.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, ставка за подання до господарського суду заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову складає 1,5 розміру мінімальної заробітної плати.

Тобто за подання заяви по забезпечення позову, заявником мало бути сплачено 1411,50 грн. судового збору. Доказів оплати позивачем поданої в судовому засіданні заяви про забезпечення позову суду до заяви не додано.

Враховуючи вищевикладене та недотримання заявником ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, суд залишає без розгляду заяву Приватного підприємства «КФ ТЛС»про забезпечення позову.

Крім того, суд звертає увагу заявника, що ним у заяві не наведено обставин та не надано доказів щодо того, що відповідачем вчиняються дії (бездіяльність), що може призвести до неможливості чи утруднення виконання рішення суду, у випадку задоволення позовних вимог.

Враховуючи те, що незявлення представника Відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01 січня 2011 року між Приватним підприємством «КФ ТЛС»(далі по тексту Позивач, Постачальник за Договором) та Приватним підприємством «Кондитерська «Лісова пісня»(далі по тексту Відповідач, Покупець за Договором) укладено Договір поставки №34 (далі по тексту - Договір).

Відповідно до умов вказаного Договору (п. 1.1.), в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов'язується поставляти та передавати у власність Покупцю визначений цим Договором товар (надалі іменується «Товар»), а Покупець зобов'язується приймати цей Товар та своєчасно здійснювати за нього оплату.

У відповідності до п. п. 1.2., 1.3., 1.4. Договору, товаром в даному договорі є сировина для хлібопекарських та кондитерських виробництв. Товар передається Покупцеві окремо узгодженими партіями. Загальна ціна Договору складається з цін вартості Товару за всіма накладними.

Найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару, її дольове співвідношення (асортимент, номенклатура) по сортам, видам, маркам, типам, що підлягає поставці за цим Договором, визначається за домовленістю сторін в рахунках, накладних та інших документах, які є невідємною частиною цього Договору (п. 2.1. Договору).

Постачальник зобов'язаний передати Покупцю товар протягом 5-х робочих днів з дня отримання письмової заявки (факсимільним зв'язком, електронною поштою, поштовим відправленням, наочно), а Покупець зобов'язаний прийняти Товар на місці поставки. Датою поставки є дата отримання Покупцем Товару відповідно до виписаної Постачальником накладної, що містить підпис компетентної особи або особи уповноваженої належною довіреністю Покупця про прийняття товару (п. п. 3.1., 3.2. Договору).

Пунктом 4.1. Договору передбачено, Покупець сплачує поставлений Постачальником Товар шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника або внесення готівки в касу підприємства. Ціни на товар, що поставляється за цим Договором, зазначаються в накладних. За домовленістю сторін ціна товару може змінюватися, з урахуванням росту цін на даний вид товару (п. 4.2. Договору).

Підпис уповноваженої особи Покупця на накладній вважається згодою Покупця на запропоновану Постачальником ціну товару, вказану в такій накладній (п. 4.3. Договору).

Розрахунок за товар, що поставляється за цим Договором, здійснюється Покупцем: протягом пяти банківських днів з моменту поставки Товару (дати зазначеної в накладній, але не пізніше дати наступної поставки); на умовах попередньої оплати (п. п. 4.4., 4.4.1., 4.4.2. Договору).

Пунктом 8.1. Договору передбачено, що цей Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими особами Сторін і скріплення печатками та діє до 31.12.2011 року, але в будь-якому випадку до повного виконання зобовязань.

В разі, якщо одна із сторін письмово не заявить про розірвання Договору за один місяць до закінчення строку Договору він вважається кожний раз переукладеним на один наступний рік на тих же умовах.

За ствердженням Позивача, станом на момент розгляду справи Відповідачем кошти за поставлений товар сплачено частково, в результаті чого у Відповідача перед Позивачем утворилась заборгованість у розмірі 12059, 26 грн.

Також, за ствердженням Позивача, 17.11.2011р. на адресу Відповідача було направлено претензію вих. №17/11-25 від 17.11.2011р., з вимогою про погашення заборгованості за Договором у розмірі 12059,26 грн. Як зазначає позивач, відповідачем відповіді на направлені вимоги не надано, заборгованість не сплачено.

Позивач просить суд стягнути з Відповідача 12059, 26 грн. основної заборгованості, 204, 84 грн. пені, 1205, 93 грн. штрафу, 39, 65 грн. трьох відсотків річних.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

За своєю правовою природою Договір №34 від 01.01.2011р. є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В статті 692 ЦК України зазначено, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

На виконання умов Договору, Позивачем поставлено Відповідачу товар на загальну суму 12632, 42 грн., згідно видаткових накладних №1093 від 29.09.2011р. на суму 2231,04 грн., №1094 від 29.09.2011р. на суму 135,94 грн., №1128 від 05.10.2011р. на суму 1910,04 грн., №1129 від 05.10.2011р. на суму 272, 68 грн., №1154 від 11.10.2011р. на суму 1640, 04 грн., №1155 від 11.10.2011р. на суму 204,98 грн., №1168 від 14.10.2011р. на суму 2005, 09 грн., №1194 від18.10.2011р. на суму 272, 14 грн., №1195 від 1756, 43 грн., №1246 від 28.10.2011р. на суму 2000, 04 грн., №1247 від 28.10.2011р. на суму 204, 00 грн. (оригінали видаткових накладних підписаних представниками сторін та скріплені печатками/штампами, було надано для огляду в судовому засіданні, належним чином засвідчені копії додано до матеріалів справи).

За твердженням Позивача, поставлений товар Відповідачем оплачено частково, сума заборгованості станом на момент розгляду справи складає 12059, 26 грн.

Також, на підтвердження наявності у відповідача перед позивачем заборгованості у розмірі 12059, 26 грн., позивачем до матеріалів справи додано Акт звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на 31.10.2011р., підписаний представниками та скріплений печатками сторін.

Доказів оплати заборгованості у розмірі 12059, 26 грн. Відповідачем суду не надано.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Факт наявності боргу у Відповідача перед Позивачем за Договором в сумі 12059, 26 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, строк оплати зазначеного боргу у відповідності до положень п. 4.4.1. Договору настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на суму 12059, 26 грн.

Також Позивачем заявлено вимоги про стягнення з Відповідача 204, 84 грн. пені на підставі та 1205,93 грн. штрафу, на підставі п. 5.2. Договору.

У відповідності до п. 5.2. Договору, у випадку порушення термінів оплати товару, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі 3% від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення оплати за товар, а при простроченні більше ніж на 20 діб додатково штраф в розмірі 10% від суми заборгованості за товар.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій передбачений ст. 231 Господарського кодексу України. Відповідно до ч. 6 ст. 231 Цивільного кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

За змістом цих норм закону забезпечення виконання зобов'язання у вигляді неустойки (штрафу, пені) - це санкція, спрямована на виконання зобов'язання, що може бути застосована лише до реальних зобов'язань, які є чинними й дія яких не припинена; нею може забезпечуватися лише дійсна вимога, розмір якої обраховується із суми невиконаного, неналежно виконаного чи несвоєчасно виконаного зобов'язання за фактично надані послуги. У разі ж розірвання договору така санкція не може нараховуватися на майбутнє, оскільки надання послуг припинилося. При цьому штраф та пеня є різновидами неустойки відповідно до норм ЦК України та різними видами штрафних санкцій відповідно до норм ГК України.

Згідно зі ст. 61 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а штраф і пеня відносяться до одного виду юридичної відповідальності, у звязку з чим вимога позивача у даній справі щодо стягнення з відповідача пені і штрафу, протирічить основному принципу Конституції України щодо неможливості застосування до винної особи відповідальності двічі.

За таких обставин, враховуючи викладене суд відмовляє у стягненні 204,84 грн. пені, оскільки застосування за невиконання грошового зобов'язання і пені, і штрафу одночасно є неправомірним та суперечить приписам наведених норм та нормам Конституції України, зокрема.

Аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України, наприклад, у постанові від 12.07.07. № 13/710-06.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню сума штрафу в розмірі 1205,93 грн. у відповідності до п. 5.2 Договору, оскільки прострочення оплати відбулося понад двадцять днів.

Крім того, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 39,65 грн. трьох відсотків річних за період 3 29.10.2011р. по 07.12.2011р.

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобовязання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Оскільки вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 3% річних ґрунтуються на законі (ст. 625 Цивільного кодексу України), а Відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобовязання, перевіривши розрахунок позивача, суд приходить до висновку позовні вимоги Позивача в частині стягнення 3 % річних підлягають задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення вимог Позивача щодо стягнення з Відповідача 39,65 грн. трьох відсотків річних.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в судові засідання жодного разу не зявився, витребувані ухвалами суду документи та пояснення не надав, наведені позивачем у позовній заяві обставини не спростував.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Приватне підприємство «КФ ТЛС» підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за позов майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, що еквівалентно, тобто від 1 411,50 грн. до 56460,00 грн.

Ціна позову у даній справі становить 13509,68 грн., тобто позивач повинен був сплатити 1 411,50 грн. судового збору, проте, як вбачається з квитанції №89 від 08.12.2011 року позивачем було сплачено судовий збір за розгляд Господарським судом міста Києва позовної заяви у даній справі у розмірі 1 477,50 грн., тобто у розмірі більшому ніж передбачено Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до п. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, суд приходить до висновку, про повернення позивачу надлишкової суми сплаченого судового збору у розмірі 66,00 грн.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Кондитерська «Лісова пісня»(04209, м. Київ, просп. Героїв Сталінграда, буд. 24, секція 10; код ЄДРПОУ 34891818; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на корить Приватного підприємства «КФ ТЛС»(39600, Полтавська область, м. Кременчук, квартал 278, буд. 6, кв. 53; код ЄДРПОУ 30941262) 12059 (дванадцять тисяч пятдесят девять) грн. 26 коп. основної заборгованості, 1205 (одна тисяча двісті пять) грн. 93 коп. штрафу, 39 (тридцять девять) грн. 65 коп. трьох відсотків річних, 1390 (одна тисяча триста девяносто) грн. 10 коп. витрат з судового збору.

3. Повернути Приватному підприємству «КФ ТЛС»(39600, Полтавська область, м. Кременчук, квартал 278, буд. 6, кв. 53; код ЄДРПОУ 30941262) з державного бюджету надлишкову суму сплаченого судового збору у розмірі 66 (шістдесят шість) грн. 00 коп.

4. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СуддяГ.П. Бондаренко

Рішення підписано 13.01.2012 року