Ухвала суду № 20752560, 11.01.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 УХВАЛА Справа № 34/41511.01.12 За скаргоюТовариства з обмеженою відповідальністю “Алві-2”

на неправомірні дії відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у м. Києві.

у справі №34/415

За позовомПублічного акціонерного товариства “Сведбанк”

доТовариства з обмеженою відповідальністю “Алві-2”

простягнення 608103,3 грн. та 806873,77 дол. США

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1., представник за довіреністю;

від відповідача не зявився;

від ВДВС не зявився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 29.11.2010 у справі №34/415 позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Алві-2” (01133, м. Київ, вул. Мечникова, буд.8, кв. 22; ідентифікаційний код 23708871) на користь Публічного акціонерного товариства “Сведбанк” (01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, 30; ідентифікаційний код 19356840) заборгованість за кредитним договором №832 К-Н від 14.08.2008 в сумі 1346467 (один мільйон триста сорок шість тисяч чотириста шістдесят сім) грн. 29 коп. та заборгованість за Генеральним договором про відкриття акредитивів в сумі 711823 (сімсот одинадцять тисяч вісімсот двадцять три) дол. 66 цент. США та 44 (сорок чотири) грн. 91 коп. пені за несвоєчасну сплату комісії в гривнях, а також 3220 (три тисячі двісті двадцять) дол. 03 дол. США витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

15.12.2010 на виконання рішення Господарського суду від 29.11.2010, яке набрало законної сили 10.12.2010, видано наказ.

19.10.2011 відповідачем в порядку ст.121-2 ГПК України подано скаргу на неправомірні дії відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у м. Києві (далі ВДВС), в якій просив суд визнати неправомірними відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у м. Києві при виконанні рішення Господарського суду м. Києва від 29.11.2010 у справі №34/415, визнати недійсним акт опису та арешту майна від 04.10.2011, серія 818 №2.

Ухвалою суду від 20.12.2011 розгляд скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Алві-2” на неправомірні ВДВС було відкладено до повернення матеріалів справи №34/415 з апеляційної інстанції.

Ухвалою суду від 01.12.2011 розгляд скарги призначено на 14.12.2011.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду м. Києва з огляду на те, що суддя Сташків Р.Б. з 05.12.2011 перебував на лікарняному, та з метою дотримання вимог Господарського процесуального кодексу України, керуючись рішенням зборів суддів Господарського суду міста Києва від 03.02.2011 (протокол №1 від 03.02.2011) та ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України передано справу №34/415 на розгляд судді Мудрому С.М.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду м. Києва з огляду на те, що суддя Сташків Р.Б. з 15.12.2011 вийшов з лікарняного та з метою дотримання вимог Господарського процесуального кодексу України, керуючись рішенням зборів суддів Господарського суду міста Києва від 03.02.2011 (протокол №1 від 03.02.2011) та ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України передано справу №34/415 на розгляд судді Сташківу Р.Б.

Розгляд скарги неодноразово відкладався.

Відповідно до п. 1 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги (п. 2 ст. 121-2 ГПК України).

На призначене судове засідання 11.01.2012 представник скаржника не зявився.

Дослідивши матеріали скарги суд відмовляє в її задоволенні з огляду на наступне

Відповідно до статті 115 ГПК України судові рішення ухвалюються іменем України і є обовязковими до виконання на всій території України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України “Про виконавче провадження ” (далі Закон).

Згідно зі ст. 1 Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі рішення).

Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, зокрема судових наказів (ст.17 Закону). Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення (п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону).

Частиною 2 статті 25 Закону встановлено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Судом встановлено, що 10.06.2011 постановою головного Державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Магдою С.Г ВП №27346257 відкрито виконавче провадження щодо виконання наказу Господарського суду міста Києва від 15.12.2010 №34/415 та встановлено боржнику строк добровільного виконання до 16.06.2011.

04.10.2011 Державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Магдою С.Г проведено акт опису й арешту майна нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою м. Київ, пр.-кт Перемоги, 10-Б та складено акт серія 818 №2

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що в приміщення за адресою м. Київ, пр-т Перемоги, 10-Б, якому дається детальний опис в акті, державний виконавець не входила.

Проте жодних доказів на підтвердження вказаних обставин скаржником не надано.

Крім того, представник відповідача в скарзі зазначає, що дії щодо опису та арешту нерухомого майна є незаконними у звязку із тим, що вказане майно є іпотекою, а відповідно до ст. 39 Закону України "Про іпотеку" у рішенні суду про звернення стягнення на предмет іпотеки зазначаються:

загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;

опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;

заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону;

пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки;

початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Рішення Господарського суду м. Києва від 29.11.2010 року справа № 34/415, на підставі якого виданий наказ № 34/415 від 15.12.2010 та відкрито виконавче провадження, не містить вказаних вимог.

Проте, дане твердження не знаходить свого підтвердження в матеріалах справи №34/415, адже наказ виданий на стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Алві-2” на користь Публічного акціонерного товариства “Сведбанк” заборгованості за кредитним договором №832 К-Н від 14.08.2008 в сумі 1346467,29 грн. та заборгованості за Генеральним договором про відкриття акредитивів в сумі 711823,66 дол. США та 44,91 грн. пені за несвоєчасну сплату комісії в гривнях, а також 3220,03 дол. США витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Враховуючи вищезазначене, скаржником не доведено суду факту вчинення незаконних та протиправних дій відділом державної виконавчої служби головного управління юстиції у м. Києві при виконанні рішення Господарського суду м. Києва від 29.11.201 у справі №34/415.

Підстав визнавати недійсним акт опису та арешту майна від 04.11.2011, серія 818 №2 теж немає.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Скаржником не доведено неправомірності дій ВДВС.

Обовязок доведення покладено на особу яка звертається до суду з певними вимогами.

Відповідно до Розяснень Вищого господарського суду України від 28.03.2002 № 04-5/365 “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобовязує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Відтак, подана Товариством з обмеженою відповідальністю “Алві-2” скарга на неправомірні дії відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві задоволенню не підлягає за недоведеністю. А тому обставини зазначені скаржником в скарзі не є підставою для визнання неправомірними дії державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві при виконанні рішення Господарського суду м. Києва від 29.11.2010 по справі №34/415 та визнавати недійсним акт опису та арешту майна від 04.11.2011, серія 818 №2.

Враховуючи викладене та керуючись Законом України “Про виконавче провадження ”, статтями 33, 86, 121-2 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Алві-2” на неправомірні дії відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в установленому законом порядку.

Суддя Сташків Р.Б.