Ухвала суду № 2075186, 17.07.2008, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-2435/08 Головуючий 1-ої інстанції Морозов С.М.

Суддя-доповідач - Попович О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2008 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

Головуючого судді Попович О.В.

Суддів: Бистрик А.М.

Усенко В.Г.

при секретарі Романова Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на Постанову Господарського суду м. Києва від 07.06.2007 року у справі за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями «Віталмар Агро» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання нечинним акту та рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

Підприємство з іноземними інвестиціями «Віталмар Агро» звернувся до Господарського суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання нечинним акту та рішення.

Постановою Господарського суду м. Києва від 07.06.2007 року позов Підприємства з іноземними інвестиціями «Віталмар Агро» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання нечинним акту та рішення задоволено частково. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва №0003682306/0 від 02.06.2006 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування в розмірі 875932 грн. (в тому числі за травень 2005 року на суму 568615 грн. та за серпень 2005 року на 307317 грн.). Стягнуто з рахунків Державного бюджету на користь Підприємства з іноземними інвестиціями «Віталмар Агро» судові витрати в сумі 3,10 грн. в решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається порушення Господарським судом м. Києва норм матеріального права, що відповідно до п. 4 ст. 202 КАС України є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, з 01.04.2004 року по 31.12.2005 року ДПІ у Печерському районі м. Києва було проведено виїзну планову документальну перевірку Підприємство з іноземними інвестиціями «Віталмар Агро». За її результатами складено відповідний акт № 212/23-06/30855748 від 24 травня 2006 року. На підставі даного акту від 24.05.2006 року № 212/23-06/30855748, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003682306/0 від 02.06.2007 року. Даним рішенням позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 875932,00 грн.

Господарський суд м. Києва в своєму рішенні прийшов до висновку про правомірність, законність та обґрунтованість позовних вимог в частинні визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, а тому, дане податкове повідомлення-рішення є незаконним та підлягає скасуванню.

Апеляційна інстанція повністю погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не було завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у травні 2005 року на 568615,00 грн. та у серпні 2005 року на 307317,00 грн., виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, в тому числі з акту перевірки позивача, на користь позивача у період травень, липень 2005 року здійснювались поставки кукурудзи фуражної, ячменю фуражного, пшениці продовольчої 3-5-го клас фуражної 6-го класу тощо згідно укладених договорів з ЗAT «Сільгосппродукт», «Агроанкор», TOB торговий дім «Зернотрейд» та TOB «Юні Трейд Компанія», які є зареєстрованими платниками податку на додану вартість.

На підтвердження отримання продукції за укладеними договорами та розрахунку з контрагентами, позивачем до справи надані відповідні первинні документи (договори, товарні накладні, платіжні доручення та інші), сплату податку на додану вартість в ціні придбаної продукції, підтверджують податкові накладні, що були включені підприємством до податкового кредиту у травні, серпні 2005р.

Всі операції з придбання сільськогосподарської продукції у вказаних підприємств відображені у податковому та бухгалтерському обліку позивача.

Згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання плат податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишає продавця товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку підтверджені податковими накладними.

Відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 6.2 Наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997р. №165 «Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх затвердження» факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), а також право покупця, зареєстрованого як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на вартість засвідчує податкова накладна.

Підпунктом 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Закон України «Про податок на додану вартість» дає повний і вичерпний перелік обовязкових реквізитів, які повинна містити в собі податкова накладна, а саме - відповідно до п.п. 7.2 ст. 7 названого Закону податкова накладна має містити визначені реквізити.

Податкові накладні, видані позивачу ЗАТ «Сільгосппродукт», ПП «Агроанкор», ТОВ торговий дім «Зернотрейд» та TOB «Юні Трейд Компанія» та на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит у травні, серпні 2005р., повністю відповідають ви чинного законодавства України і це не заперечувалось відповідачем ані в акті перевірки а час слухання справи.

Зазначені підприємства є платниками податку на додану вартість, зареєстровані в установленому законом порядку (зазначено в акті перевірки), і це не заперечується сторон справі. Позивач також є платником податку на додану вартість, зареєстровані установленому законом порядку про що зазначено у акті перевірки.

Відповідачем не надано суду будь-яких доказів на підтвердження визнання договорів, укладених позивачем з вказаними підприємствами недійсними.

Судом першої інстанції правомірно не були прийняті до уваги посилання відповідача на правомірність зменшені бюджетного відшкодування за оспорюваним рішенням з тих підстав, що контрагенти контрагентів позивача не задекларували чи не сплатили податок до бюджету.

Отже, суд першої інстанції зясував всі обставини по справі та дійшов правильного висновку, що у позивача були всі підстави для включення витрат сплаті ПДВ за податковими накладними отриманими від ЗАТ «Сільгосппродукт», ПП «Агроанкор», TOB торговий дім «Зернотрейд» та TOB «Юні Трейд Компанія» та включеним складу до податкового кредиту у травні, серпні 2005р.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції зроблено правильний висновок, що позивач діяв згідно вимог Закону України «Про податок на додану вартість», а тому не може бути притягнутий до відповідальності.

Також, відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не були надані докази щодо порушення позивачем законодавства про оподаткування.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, зясовані всі обставини. Судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Відповідач не довів обставин правомірності податкового рішення-повідомлення, а тому підстав для скасування оскаржуваного рішення не вбачається. Тому, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на Постанову Господарського суду м. Києва від 07.06.2007 року у справі за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями «Віталмар Агро» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання нечинним акту та рішення, необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на Постанову Господарського суду м. Києва від 07.06.2007 року залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду м. Києва від 07.06.2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України у порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя __ Попович О.В.

Судді __ Бистрик Г.М.

__ Усенко В.Г.