Рішення № 20751816, 20.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/51520.12.11 За позовомІнституту електрозварювання ім.. Є.О. Патона Національної академії наук України До Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрос»

Простягнення 6042,67 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Тодорович В.П.

Від відповідача Цеханський О.Е.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «УКОС»3733,18 грн. орендної плати за лютий 2011р., 1927,87 грн. відшкодування енергоресурсів та комунальних послуг за лютий 2011р., 319,74 грн. 3% річних, 61,88 грн. пені, а всього 6042,67 грн. заборгованості за договором № 1160-А від 01.01.2009р.

В процесі розгляду справи представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 3733,18 грн. заборгованості за оренду нерухомого майна, 400 грн. відшкодування енергоресурсів та комунальних послуг, 319,74 грн. 3% річних, 61,88 грн. пені.

Відповідач позовні вимоги не визнає, свої заперечення виклав у письмовому відзиві на позовну заяву від 16.11.2011р., стверджує, що сума сплати за грудень 2010р. та березень 2011р. розраховані у повній відповідності до діючого законодавства на підставі переоцінки вартості орендованого майна за Методикою Кабінету Міністрів України, проте суми сплати у січні та лютому 2011р. розраховані з порушення діючого законодавства, оскільки переоцінка вартості орендованого майна не була проведена з вини позивача.

Відповідач вважає, що загальний розмір орендної плати та відшкодування енергоресурсів та комунальних послуг по договору оренди нерухомого майна від 01.01.2009р. № 1160/а за січень та лютий 2011р. мають бути такими як за грудень 2010р.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі укладеного між сторонами договору оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі ІЕЗ ім. Є.О.Патона НАН України від 01.01.2009 р. № 1160-А Інститут електрозварювання ім. Є.О.Патона Національної академії наук України передає, а товариство з обмеженою відповідальністю «Укрос»приймає в орендне користування нерухоме майно, що знаходиться на балансі ІЕЗ ім. Є.О.Патона, поверх 3,4, кімнати 318,415 корпус 7 надалі "майно", що розміщено за адресою: м. Київ -150, вул. Боженка 15, площею 65.6 кв. м., приведеною площею 99.71 кв. м., вартість приміщення становить за експертною оцінкою станом на 31 жовтня 2008 р. 524800 грн. 1 кв.м. 8000 грн.

Згідно п. 1.2 договору майно передається в оренду з метою використання під офіс.

Відповідно до п. 2.1 договору майно передається Позивачем Відповідачу за актом приймання-передачі. Право користування та зобов'язання за цим договором з'являються у Відповідача з моменту підписання акту приймання-передачі майна.

Згідно акту приймання-передачі від 01.01.2009 р. Позивач передав, а Відповідач прийняв в оренду приміщення на 3,4 поверсі, кімната 318, 415 корпус 7, що розміщене за адресою: м. Київ, вул. Боженка, 15, площею 99.71 кв.м.

Відповідно до ч.І ст.763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 7.1 договору сторонами встановлено, що договір набуває чинності з дня передачі і діє до 31.12.2009 р.

Згідно п.5 ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що продовження строку дії даного договору оформляється в порядку встановленого в НАН України на підставі відповідного дозволу Бюро Президії НАН України. Додатковою угодою №1 від 22.4.2009, № 3 від 18.12.2009 р. та № 4 від 18.11.2010 р. договір оренди був подовжений до 31 грудня 2011 р.

Відповідно до п.3.1 договору за оренду майна орендар сплачує орендодавцю: орендну плату за базовий місяць листопад 2008 р. при 15% орендній ставці за 1 кв.м. 101.5 грн., за все приміщення 6658,4 грн., ПДВ 1331.68 грн., разом до сплати за місяць 7990,08 грн.; відшкодування спожитих енергоресурсів та користування засобами зв'язку 3108,11 гри.; відшкодування плати за землю 108.07 грн.

Згідно акту про звільнення приміщення від 31 липня 2009 року Відповідач передав Позивачеві приміщення - кімнату 318 поверху 3 корпусу 7 площею 26.1 кв.м.,приведеною площею 39.5 кв.м.

Згідно до додаткової угоди № 2 від від 01 серпня 2009 року Відповідач орендує приміщення площею 39.5 ,кв.м, а приведеною площею 60.04 кв.м і відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2009 року № 316 «Деякі питання оплати оренди державного майна»орендна плата до 31 грудня 2009 року, за базовий місяць розрахунку -червень 2009 року становить :

- за 1 кв.м- 50.63, за все приміщення 1999.89 грн., ПДВ - 399.98 грн., разом до сплати за місяць - 2399.87 грн.

Згідно умовам договору (п. 3.2.) Відповідач зобов'язувався щомісячно станом на перше число, наступного за звітним, здійснювати розрахунки по Договору належним чином на підставі виставлених рахунків за комунальні послуги, відшкодовувати податок на землю.

Відповідно до п.3.3 договору Відповідач сплачує інші платежі згідно п.3.2. договору за фактично спожиті послуги до 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно одержаних рахунків, а також проводить авансування за два місяці орендної оплати за окремими рахунками Позивача.

Згідно п. 4.2.2. договору орендар зобов'язався своєчасно і у повному обсязі сплачувати платежі за договором.

Згідно листа та п.7.3 договору строк дії договору припинено достроково за взаємною згодою сторін з 01.03.2011 року. Відповідно до п.7.4 Орендар до дня розірвання цього договору зобов'язаний повністю сплатити всі платежі за договором.

Пунктом 3.6. договору передбачено, що за несвоєчасну оплату орендних платежів та за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги орендар сплачує неустойку у розмірі двох облікових ставок НБУ від суми боргу за кожний день прострочки, включаючи день платежу.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Договір від 01.01.2009 р. № 1160-А є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України та Законом України “Про оренду державного та комунального майна”.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи підтверджується факт передачі приміщення в оренду, користування ним відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

За твердженням Позивача, відповідно до укладеного договору оренди нерухомого майна від 01.01.2009 № 1160/А до 01.01.2011 діяла пільга, визначені у додатку № 2 до методики, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2009 № 316 і застосовувалась у розмірі 45% встановленого обсягу. Оскільки з 01.01.2011р. відмінена дана пільга, то розмір орендної плати встановлюється з початку укладення договору оренди.

Але, суд погоджується з твердженнями Відповідача, що оскільки Договір оренди продовжувався, то він мав виконуватися на тих самих умовах, але Позивач безпідставно в односторонньому порядку підняв суму орендної плати. Суду доведено, що Відповідач вимагав продовжувати договірні відносини на тих самих умовах та згідно до п.2 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»провести переоцінку майна та розрахувати новий розмір орендної плати за Методикою КМУ. Після неодноразових вимог Відповідача Позивач виконав цей розрахунок тільки к березню місяцю 2011р. І з 01.03.2011р. уклав новий договір оренди з Відповідачем №1287/А.

Суд також погоджується з запереченнями Відповідача, щодо нарахування Позивачем орендної плати за січень та лютий 2011р. з порушенням діючого законодавства, оскільки переоцінка вартості орендованого майна не була проведена з вини Позивача.

Тому, суд вважає, що загальний розмір орендної плати та відшкодування енергоресурсів та комунальних послуг по договору №1160/а від 01.01.2009р. мають складати:

- за січень 2011р.- 4787,98грн.

- за лютий 2011р.- 4787,98грн.

Відповідач, після отримання ухвали про порушення провадження у справі частково погасив борг у сумі 1527,87 грн. відшкодування енергоресурсів та комунальних платежів, залишок у розмірі 400 грн. відшкодування на момент розгляду справи не був погашений.

Згідно ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що одним із основних обовязків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт наявності боргу у Відповідача за договором оренди № 1160/А у сумі 400,00грн. суми відшкодування енергоресурсів та комунальних платежів Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до 3.6. договору, що за несвоєчасну оплату орендних платежів та за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги орендар сплачує неустойку у розмірі двох облікових ставок НБУ від суми боргу за кожний день прострочки, включаючи день платежу.

Отже, порушення відповідачем строків оплати за надані послуги, передбачений п. 3.6 Договору оренди від 01.01.2009р., є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Тому, Позивачем також правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Таким чином, за прострочення терміну платежу з відповідача належить стягнути пеню у сумі 108,89 грн., відповідно до уточненого розрахунку Позивача з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.

З огляду на наявність прострочення грошового зобовязання, позивач також правомірно нарахував відповідачу суму боргу з урахуванням 3% річних за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Згідно здійсненого позивачем уточненого розрахунку з відповідача підлягає стягненню 21,07 грн. 3% річних, відповідно до ст. 625 ЦК України, з яким суд також погоджується та вважає обґрунтованим.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог в частині стягнення 400,00грн. суми відшкодування енергоресурсів та комунальних платежів, 108,89грн. пені, 21,07 грн.-3% річних.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково, в частині стягнення 400,00грн. суми відшкодування енергоресурсів та комунальних платежів, 108,89грн. пені, 21,07грн. - 3% річних. В решті частині позову суд відмовляє з підстав вищевикладених.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрос»(03150, м. Київ, вул. Боженка, 15, 04073, м. Київ, вул. Склюренка, 5, код ЄДРПОУ 20048523) на користь Інституту електрозварювання ім. Є.О.Патона Національної академії наук України (03150, м. Київ, вул. Боженко, 11, код ЄДРПОУ 05416923) 400 (чотириста) грн. відшкодування енергоресурсів та комунальних послуг, 108 (сто вісім) грн. 89 коп. пені, 21 (двадцять одну) грн. 07 коп. 3% річних, 71 (сімдесят одну) грн. 96 коп. державного мита та 166 (сто шістдесят шість) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

В решті частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 03.01.2012р.