Рішення № 20751580, 12.01.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.01.12 р. Справа № 7/372

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара

При секретарі судового засідання О.В.Журило

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка

До відповідача: Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи підприємця ОСОБА_1 м.Словянськ

Предмет спору: стягнення заборгованості за активну електроенергію 700, 03 грн., за перевищення договірних величин електроспоживання 266, 85 грн., 3% річних 5, 73 грн., пені 29, 53 грн.

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_2 довір.

Від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство „Донецькобленерго” м.Горлівка звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи підприємця ОСОБА_1 м.Словянськ про стягнення заборгованості за активну електроенергію 700, 03 грн., за перевищення договірних величин електроспоживання 266, 85 грн., 3% річних 5, 73 грн., пені 29, 53 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення споживачем умов договору про постачання електричної енергії №1867 від 22.01.2007р. в частині здійснення оплати вартості фактично спожитої електроенергії в травні червні 2011р. та електроенергії, спожитої понад договірну величину електроспоживання в червні 2011р.

Позивач вимоги підтримав, повідомив про той факт, що відповідач із заявою про коригування договірних величин електроспоживання на спірний період до ПАТ „Донецькобленерго” не звертався, вважає, що факт надання споживачу послуг з електропостачання розрахунковий період червень 2011р. підтверджено підписаним лише електропостачальником актом прийому-передачі за червень 2010р.

Відповідач у жодне судове засідання не прибув, письмовий відзив на позов не надав, правом на захист своїх інтересів не скористався, хоча про дату та час судових засідань був повідомлений належним чином.

У звязку з вищенаведеним, справа розглянута за наявними в ній матеріалами відповідно до приписів ст. 75 ГПК України.

Процесуальний строк розгляду спору продовжувався в порядку ст.69 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача суд ВСТАНОВИВ:

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту ПКЕЕ), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між ВАТ «Донецькобленерго», правонаступником якого є позивач по справі, та відповідачем, укладено договір про постачання електричної енергії №1867 від 22.01.2007р. (далі по тексту Договір). Договір укладено з додатками та додатковою угодою.

Строк дії Договору встановлено до 31.12.2007р. та Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення дії Договору або перегляд його умов (п.9.5 Договору).

З пояснень представника позивача та матеріалів справи вбачається, що у спірний період Договір був чинним.

Відповідно до р.1 Договору, постачальник (позивач) продає електричну енергію споживачу (відповідачу) для забезпечення електроустановок потреб споживача з приєднаною потужністю 20кВт, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Порядок обліку електричної енергії та порядок розрахунків за електричну енергію узгоджений сторонами в розділі 7 Договору та в Додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобовязаний виконати свій обовязок та зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Посилаючись на надання споживачу послуг з електропостачання в травні червні 2011р. та несплату останнім вартості таких послуг, ПАТ «Донецькобленерго» звернулось до суду та просить стягнути із споживача заборгованість в сумі 700,03 грн.

При розгляду всіх цих вимог, господарському суду насамперед необхідно зясувати, чи дійсно були надані послуги з електропостачання саме у вказаний період травень-червень 2011р.

За приписами п.1.2 ПКЕЕ, розрахунковий період це період часу, зазначений у договорі, за який визначається обсяг спожитої та/або переданої електричної енергії, величина потужності та здійснюються відповідні розрахунки.

Згідно п.1 додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору, розрахунковий період встановлено споживачу з 13 числа до такого ж числа наступного місяця.

В позові позивачем визначено спірний період травень-червень 2011р.

Факт надання послуг з електропостачання в розрахунковому періоді травень 2011р. підтверджено двостороннім актом прийому-передачі за цей період.

В підтвердження факту надання послуг з електропостачання в червні 2011р., позивач посилається на односторонній акт прийому-передачі за цей період пункт 9 додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору.

Акт прийняття-передавання товарної продукції за червень 2011р. підписаний лише електропостачальником, підпис споживача на ньому відсутній.

Пунктом 9 додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору передбачено, що в разі неповернення акта прийняття-передавання товарної продукції та акта звірки розрахунків у зазначений термін, вони вважаються узгодженими споживачем.

Факт направлення акта прийому-передачі за червень 2011р. підтверджено матеріалами справи, зокрема претензія-вимога №4744 від 22.06.2011р., повідомлення про вручення поштового відправлення від 22.06.2011р.

Таким чином, акт прийому-передачі товарної продукції (електроенергії) за червень 2011р. є узгодженим в редакції електропостачальника і іншого відповідачем не доведено.

На виконання умов Договору, позивач виставив відповідачу рахунки на сплату спожитої активної електроенергії за травень та червень 2011р. Рахунки за травень 2011р. отримані споживачем особисто, про що свідчить відповідна відмітка на самих рахунках. Рахунки за червень 2011р. були направлені споживачу рекомендованою кореспонденцією разом із вимогою-претензією №4744 від 22.06.2011р., що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення від 22.06.2011р.

Згідно пункту 7 додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору, остаточний розрахунок споживача за електричну енергію спожиту протягом розрахункового періоду здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка. Цей рахунок має бути оплачений споживачем протягом 5 банківських днів з дня його отримання.

У звязку з несплатою вказаних рахунків, позивач звернувся до суду та просить стягнути заборгованість в сумі 700,03 грн.

Шляхом дослідження всіх наявних у справі документів, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення боргу в сумі 700,03 грн. є доведеними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивач також просить стягнути з відповідача вартість спожитої понад договірну величину електроспоживання за червень 2011р. в сумі 266,85 грн.

При розгляді вимог про стягнення вартості спожитої понад договірну величину електроспоживання, господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до р.2 Договору, під час виконання умов цього Договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобовязуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричної енергії (далі ПКЕЕ).

Згідно п.4.2 ПКЕЕ (в редакції, що діяла у спірний період), відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії в наступному році з помісячним або поквартальним розподілом подаються споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом у термін, обумовлений договором.

Порядок визначення та узгодження договірних величин електроспоживання також викладений сторонами у розділі 5 Договору.

Згідно п.5.1 Договору, для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік, споживач не пізніше 01 листопада поточного року надає постачальнику електричної енергії відомість про обсяги очікуваного споживання електричної енергії у наступному році за формою встановленою додатком №7 „Обсяги очікуваного споживання електричної енергії та потужності споживачем” до цього Договору.

Заявлені згідно з пунктом 5.1 Договору обсяги споживання електричної енергії узгоджуються сторонами і оформлюються додатком №8 „Договірні величини споживання електричної енергії” до цього Договору як договірні величини споживання електричної енергії (п.5.2 Договору).

Відповідно до додатку „Договірні величини споживання електричної енергії” на 2011 рік, узгодженими величинами електроспоживання на червень 2011р. є 0,25 тис. кВт/год.

Згідно п.5.9 Договору та п.4.4 ПКЕЕ (в редакції, яка діяла у спірний період), споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії.

З матеріалів справи та пояснень позивача вбачається, що відповідач не звертався до позивача із заявою про коригування (збільшення) договірних величин електроспоживання на спірний період, і іншого відповідачем по справі не доведено.

За наведених вище обставин, суд дійшов висновку, що договірна величина електроспоживання, яка узгоджена сторонами в установленому порядку у відповідності до приписів чинного законодавства на червень 2011р. є 250 кВт/год.

Згідно акта прийому-передачі товарної продукції (електроенергії) за червень 2011р. вбачається, що відповідач фактично спожив 480 кВт/год (перевищення договірної величини активної електроенергії складає: кількість фактично спожитої величини активної електроенергії 480 кВт/год мінус кількість договірної величини активної електроенергії 250 кВт/год = 230 кВт/год).

У виконання умов Договору постачальник виставив відповідачу повідомлення №4731 від 21.06.2011р., а також рахунок на сплату суми вартості перевищення договірної величини електроспоживання за червень 2011р. на суму 266,85 грн.

Згідно ст. 26 Закону України “Про електроенергетику” (в редакції, що діяла в спірний період), споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Строк оплати рахунків, у тому числі рахунку за перевищення договірної величини споживання електричної енергії, який встановлений пунктом 7 та пунктом 9 додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору, складає 5 банківських дні з дня їх отримання.

Вказаний вище рахунок на момент розгляду справи відповідачем не сплачений, у звязку з чим за ним перед позивачем значиться грошове зобовязання за перевищення договірних величин електроспоживання за червень 2011р., і іншого відповідачем не доведено.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 266,85 грн. за перевищення договірних величин електроспоживання за червень 2011р. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 216218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п. п. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п.4.2.1 Договору, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4-2.3.5 цього Договору, з порушенням термінів, визначених додатком №5 „Порядок розрахунків”, споживач сплачує постачальнику електричної енергії неустойку у вигляді пені у розмірі 1% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, проте не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

На підставі вищевикладеного, враховуючи порушення відповідачем умов Договору в частині здійснення оплат виставлених рахунків, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 5,73 грн. та пені в сумі 29,53 грн.

3% річних та пеня нараховані позивачем відповідно до діючого законодавства арифметично вірно. Правильність нарахування 3% річних перевірена судом.

Таким чином вимоги про стягнення 3% річних в сумі 5,73 грн. та пені в сумі 29,53 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст.129 Конституції України, ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України, ст.67, 193, 275 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи підприємця ОСОБА_1 м.Словянськ про стягнення заборгованості за активну електроенергію 700, 03 грн., за перевищення договірних величин електроспоживання 266, 85 грн., 3% річних 5, 73 грн., пені 29, 53 грн. задовольнити.

Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи підприємця ОСОБА_3 АДРЕСА_1; АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, Донецька обл., м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, р/р із спеціальним режимом користування 260333021295 в ДОУ ПАТ „Ощадбанк”, МФО 335106, ЄДРПОУ 00131127) заборгованість в сумі 700,03 грн.

Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи підприємця ОСОБА_3 АДРЕСА_1; АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, Донецька обл., м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, р/р 26007302564739 в філії ЦМВ Промінвестбанку м.Горлівки Донецькоїобл., МФО 334464, ЄДРПОУ 00131127) вартість перевищення договірної величини електроспоживання в сумі 266,85 грн., 3% річних в сумі 5,73 грн., пеню в сумі 29,53 грн.

Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи підприємця ОСОБА_3 АДРЕСА_1; АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, Донецька обл., м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, р/р 26001307550283 в філії ЦМВ відділення ПІБ в м.Горлівка Донецької обл.., МФО 334464) державне мито в сумі 102,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 13.01.2012р.

Суддя Сгара Е.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >