Рішення № 20751574, 12.01.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.01.12 р. Справа № 23/180

Позивач: Публічне акціонерне товариство ”Алчевський металургійний комбінат”, м. Алчевськ

до відповідача: Державного підприємства “Донецька залізниця”, м. Донецьк

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державне підприємство ”Ровенькиантрацит”, м. Ровеньки

про стягнення 8474, 13 грн.

Суддя Матюхін В.І.

Представники:

позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю

відповідача: ОСОБА_2 - за довіреністю

3-ї особи: ОСОБА_3. - за довіреністю

Публічним акціонерним товариством “Алчевський металургійний комбінат” до Державного підприємства “Донецька залізниця” предявлено позов про стягнення вартості нестачі вантажу (антрацит у вологому стані), відправленого 10.07.2011р. (вантажовідправник Державне підприємство ”Ровенькиантрацит”) за залізничною накладною на групу вагонів №53262606 у напіввагоні № 60004454 у загальній сумі 8474, 13 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що вагон з вантажем на станцію Комунарськ Донецької залізниці (станція призначення) прибув з недостачею, яка підтверджена складеним цією ж станцією комерційним актом від 13.07.2011р. БА 785222/42. Нестача, на його думку, виникла у звязку з незбереженням вантажу під час перевезення.

Залізниця, не заперечуючи факту нестачі, позов не визнала з посилання на те, що:

- вантажовідправник на порушення п.п.5, 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу не пересвідчився у тому, що перевезення у спірному вагоні не призведе до втрати вантажу і не вжив додаткових заходів щодо запобіганню видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення;

- відповідно до ст.31 Статуту залізниць України придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами;

- відповідно до ст.917 Цивільного кодексу України відправник вантажу має право відмовитись від наданого транспортного засобу, якщо він є непридатним для перевезення цього вантажу;

- якщо відправник не відмовивсь від непридатного для перевезення вантажу наданого транспортного засобу, то відповідальність за втрату, недостачу вантажу, що сталася внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника (розяснення президії ВГСУ від 29.09.08р. № 04-5/225).

Державне підприємство “Ровенькиантрацит” вважає, що винним в нестачі є перевізник.

Власник вантажу (продавець на початковому етапі) Державне підприємство “Ровенькиантрацит” надало суду копію рахунку на відвантажену продукцію № 73433 від 10.07.2011р., згідно якого вартість 1т антрациту за спірною відправкою становить 844,28грн. (з ПДВ).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін і 3-ї особи у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив:

10.07.2011р. Державне підприємство ”Ровенькиантрацит” (вантажовідправник) на адресу Відкритого акціонерного товариства ”Алчевський металургійний комбінат”, надалі перейменованого в Публічне акціонерне товариство “Алчевський металургійний комбінат” (вантажоодержувач) у напіввагоні № 60004454 за залізничною накладною на групу вагонів №53262606 зі станції Фащівка Донецької залізниці на станцію Комунарськ Донецької залізниці відвантажило антрацит у вологому стані. За накладною вага нетто у вагоні: 69 000 кг, брутто не вказано, тара 23 800 кг.

Згідно рахунку № 1007-22 ТОВ “ДТЕК Трейдінг”, виставленого позивачеві, ціна 1 т вугілля АМ 13-25 становить 1 005,95грн. без ПДВ.

Згідно рахунку відправника (Державне підприємство “Ровенькиантрацит”) вартість 1т антрациту за спірною відправкою становить 844,28грн. (з ПДВ).

На станції Дебальцеве-Сортувальна Донецької залізниці спірний вагон у звязку з технічною несправністю був відчеплений від потягу, про що цією ж станцією був складений акт ГУ-23 № 3293 (залізницею наданий не був).

На станції Дебальцеве-Сортувальна також були складені:

- акт про технічний стан вагону № 139 від 10.07.11р., згідно якого вагон технічно справний (?), втрата вантажу можлива, вантажовідправник не усунув зазори між кришкою люка проміжною балкою до 30мм;

- акт загальної форми № 422 від 10.07.11р., згідно якого навантаження в вагоні нижче бортів 100мм, маркування вапном, над 2, 3 люками воронкоподібне заглиблення розміром: 3000 х 1000 х ширину вагону; порушене маркування, над 3-м люком з правої сторони люка зазор 20мм між люком і хребтовою балкою, витікання вантажу, зазор закритий дрантям, витікання усунене.

Після усунення причин, які були підставою для відчеплення, спірний вагон 12.07.2011р. за досилочною накладною № 53283164 станції Дебальцеве-Сортувальна був направлений на станцію призначення.

На станцію призначення вагон прибув 13.07.2011р., де був складений акт загальної форми № 247 від 13.07.2011р. Підстава складання акту загальної форми під час огляду було виявлене воронкоподібне заглиблення.

На підставі абз.2 ч.1 ст.52 Статуту залізниць України (прибуття вантажу з ознаками недостачі під час перевезення у відкритому рухомому складі) вантаж видавався з перевіркою його маси представниками станції Комунарськ Донецької залізниці. За результатами перевірки залізницею був складений комерційний акт БА 785222/42 від 13.07.11р., згідно з яким:

·навантаження в вагоні нижче бортів 300мм, вантаж не маркований;

·над 5, 6 люками по середині вагону є воронкоподібне заглиблення розміром: 1000 х 1500 х 1800мм;

·люк зламаний, підварений;

·люка і двері зачинені, витікання вантажу відсутнє;

·вагон в технічному відношенні справний;

·зважування вагону проводилося на тензометричних вагонних терезах ПАТ “Алчевський металургійний комбінат” два рази, нестача виявилася при кожному переважуванні;

·вага нетто зважування вантажу 60 600 кг (брутто 84 400 кг, тари з брусу 23 800кг), нестача вантажу складає 8 400кг проти даних залізничної накладної.

Комерційний акт підписано: з боку залізниці - заступником начальника станції з вантажної і комерційної роботи, двома прийомоздавальниками, один з яких старший, з боку одержувача заступником начальника вантажної служби.

Зважаючи на те, що:

Відповідно до ст.909 Цивільного Кодексу України (ЦК) за договором перевезення перевізник зобовязаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його управомоченій на отримання вантажу особі.

Згідно п.2 ст.924 ЦК перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 ЦК обумовлено: у разі порушення зобовязань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 12 Закону України “Про залізничний транспорт” залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Ст.23 Закону “Про залізничний транспорт” передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно з ст.113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин.

Згідно ст.26 Закону України “Про залізничний транспорт” обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

Відповідно до ст.130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Статтею129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Факт нестачі за спірним перевезенням матеріалами справи підтверджений, зокрема комерційним актом.

Залізниця не довела, що нестача виникла з незалежних від перевізника причин.

Відповідно до ч.2 ст.114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно ст.115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Сума недостачi з урахуванням норми недостачi (сума норми природної втрати маси вантажу i граничного розходження визначення маси нетто) складає 5 926,85грн. із розрахунку: 7 020 кг (нестача вантажу з урахуванням норми недостачі 2%) х 844,28грн. (вартість 1т концентрату вугільного марки Г, зданого до перевезення з ПДВ).

Господарський суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню частково у сумі 5 926,85грн. В іншій частині позов безпідставний і задоволенню не підлягає.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, ст.ст.909, 920, 924 п.2 Цивільного Кодексу України, ст.ст.307, 314 Господарського кодексу України, ст.ст.23, 26 Закону України “Про залізничний транспорт”, ст.113, ч.2 ст.114, ст.ст.115, 129 Статуту залізниць України, п.27 Правил видачі вантажів і керуючись ст.ст. 49, 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства “Донецька залізниця” (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 68, п/р № 2600101511508 у Донецькій філії Укрексімбанку, МФО 334817, п/р 260390600019 у Донецькій філії АБ “Експрес-банк”, МФО 335838, код ЄДРПОУ 01074957) на користь Публічного акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат” (94202, м. Алчевськ, Луганська область, вул.. Шмідта, 4, п/р 2600919055 в Луганській обласній дирекції АТ “Райфайзен Банк Аваль”, МФО 304007, код ЄДРПОУ 05441447) 5 926,85грн. основного боргу (вартість нестачі), 71,34грн. відшкодування витрат по оплаті державного мита, 165,06грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом 10 днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.

Суддя Матюхін В.І.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

Повний текст рішення складено 12.01.2012р.

Надруковано примірників:

1 до справи;

1 позивачу;

1 відповідачу.

Вик

Тел.381-91-18