Постанова № 2075120, 26.08.2008, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-4385/08 р.                                             Головуючий  у  1 інстанції Шабунін С.В.

                          Суддя-доповідач Романчук О.М.

П О С Т А Н О В А

                                             І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

26 серпня 2008 року.                                                                                           м. Київ.

               Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого:                                                                    Романчук О.М.,

Суддів:                                                                               Малиніна В.В.

                                                                                           Бєлової Л.В.

при секретарі                                                                    Ткаченко Т.С.

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Кредитної спілки «Укркредитсервіс» на постанову Господарського суду м. Києва від 29.01.2007 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва до Кредитної спілки «Укркредитсервіс» про стягнення 256069, 31 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва (далі - Позивач) було  заявлено адміністративний позов про стягнення податкової заборгованості з Кредитної спілки «Укркредитсервіс» (далі - Відповідач) в сумі 256 069,31 грн.

Постановою Господарського суду м. Києва від 29.01.2007 року позов задоволено у повному обсязі.

 Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу та просив суд скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи,  позивачем була здійснена виїзна планова комплексна перевірка своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, правильності здійснення валютних операцій, додержання порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) відповідача за період з 11.11.2004 року по 01.01.2006 року.

На основі вищенаведеної перевірки було складено Акт про результати виїзної планової комплексної перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, правильності здійснення валютних операцій, додержання порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) № 365-22/1-33227955 від 10.03.2006 року (далі - Акт)

Вищенаведеним Актом було визначено податкове зобов`язання відповідача в сумі 256069,31 грн., в тому числі: по ПДВ в сумі 107472,56 грн.; по податку на прибуток в сумі 148162,74 грн.; штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки в сумі 125.28 грн.; податок з доходів найманих працівників в сумі 169.73 грн.; комунальний податок в сумі 139,00 грн.

На підставі Акту позивачем було прийнято такі податкові  повідомлення-рішення : від 26.05.06р. № 0000132201/1/40084 на суму 148162,74 грн. (по сплаті ПДВ), 26.05.06р. № 0000152201/1/40083 на суму 107472,56 грн. (по сплаті податку на прибуток), від 13.03.06р. №0000142201/0-8933 на суму 125,28 грн. (по заборгованості по штрафних санкціях за порушення законодавства про патентування,  норм регулювання обігу готівки), від 13.03.06р. № 0000341705/0-8936 на суму 169,73 грн. (по сплаті податку з доходів найманих працівників, від 13.03.06р. № 0000122201/0-8932 на суму 175,1 грн.

Відповідпо до п. 5.2.1 та абз.1 п. 5.2.2. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі - Закон) - податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

У разі, коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

Таким чином, податкове зобов`язання вважається узгодженим з моменту отримання платником податків податкового повідомлення-рішення.

Підпунком 5.4.1. п. 5.4. ст. 5 Закону визначено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п.п. 6.2.4. п. 6.2. ст. 6 Закону - податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

У такому самому порядку надсилаються податкові повідомлення.

У разі, коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Порядок встановлення дошок податкових повідомлень визначається центральним податковим органом.

Податкові повідомлення або податкові вимоги, розміщені з порушенням правил, установлених цим підпунктом, вважаються такими, що не були врученими (надісланими) платнику податків.

Відповідно до наданих позивачем доказів, позивачем були вручені відповідно до вищенаведених норм Закону податкові повідомлення-рішення від 13.03.06р. №0000142201/0-8933 на суму 125,28 грн. (по заборгованості по штрафних санкціях за порушення законодавства про патентування,  норм регулювання обігу готівки), від 13.03.06р. № 0000341705/0-8936 на суму 169,73 грн. (по сплаті податку з доходів найманих працівників) та від 13.03.06р. № 0000122201/0-8932 на суму 175,1 грн. Дані факти були вірно встановлені судом першої інстанції.

Крім того, згідно з абз.1 п. 6.2.1. п. 6.2. ст. 6 Закону - у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Таким чином, виходячи із вищенаведеної норми випливає прямий обов`язок податкового органу направити платнику податків податкові вимоги.

Так, Позивачем була вручена відповідачу, у відповідності до вищенаведених вимог Закону, перша податкова вимога №1/667 від 17.04.2006 року, якою йому було визначено суму податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями в розмірі 169,73 грн. та друга податкова вимога №2/1103 від 29.06.2006 року, якою було визначено суму податкового боргу за узгодженими податковими, зобов'язаннями в розмірі 434,01 грн. Дані факти також були вірно встановлені судом першої інстанції.

Що ж до заборгованостей, які були нараховані відповідачу відповідно до податкових  повідомлень-рішеннь  від 26.05.06р. № 0000132201/1/40084 на суму 148162,74 грн. (по сплаті ПДВ) та від 26.05.06р. № 0000152201/1/40083 на суму 107472,56 грн. (по сплаті податку на прибуток), то в матеріалах справи не має жодного доказу направлення та вручення позивачем вищенаведених повідомлень-рішень та податкових вимог на суму податкового зобов`язання по ним.                                                                          

А тому, суд першої інстанції не правильно прийшов до висновку про узгодженість податкових зобов`язань на суму 255635, 30 грн. відповідно до податкових повідомлень- рішень від 26.05.06р. № 0000132201/1/40084 та від 26.05.06р. № 0000152201/1/40083, оскільки дані повідомлення –рішення не були вручені відповідно до вимог Закону.

Також, судом першої інстанції було правильно встановлено факт часткової сплати відповідачем суми комунального податку у розмірі 36,10 грн., а тому заборгованість по комунальному податку станом на день розгяду справи у суді першої інстанції становила 139,00 грн.

Відповідачем до апеляційної скарги було надано копії платіжних доручень про сплату податкового боргу відповідно до податкових повідомлень-рішень від 13.03.06р. №0000142201/0-8933, від 13.03.06р. № 0000341705/0-8936 та від 13.03.06р. № 0000122201/0-8932.

Відповідно ч.2 ст. 203 КАС України - якщо судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення нечинним і закриває провадження у справі.

Оскільки, судом першої інстанції було винесено законне та обгрунтоване рішення щодо податкового боргу визначеного відповідно до податкових повідомлень-рішень від 13.03.06р. №0000142201/0-8933, від 13.03.06р. № 0000341705/0-8936 та від 13.03.06р. № 0000122201/0-8932, а оплата податкового боргу у цій частині була здійснена відповідачем після ухвалення постанови Господарського суду м. Києва від 29.01.2007 року, то колегія суддів має визнати зазначену постанову нечинною та закрити провадження у частині стягнення податкового боргу визначеного відповідно до податкових повідомлень-рішень від 13.03.06р. №0000142201/0-8933, від 13.03.06р. № 0000341705/0-8936 та від 13.03.06р. № 0000122201/0-8932.

На підставі наведеного, зважаючи на те, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права,  що призвело до неправильного вирішення справи, керуючись ст. ст. 160, 195, 198, 202, 203, 205, 207 КАСУ, суд

П О С Т А Н О В И В :

 Апеляційнускаргу відповідача, Кредитної спілки «Укркредитсервіс», задовольнити частково. Скасувати постанову Господарського суду м. Києва від 29.01.2007 року у частині стягнення податкового боргу  відповідно до податкових  повідомлень-рішеннь  від 26.05.06р. № 0000132201/1/40084 на суму 148162,74 грн. та від 26.05.06р. № 0000152201/1/40083 на суму 107472,56 грн.  та винести нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у цій частині.

Визнати постанову Господарського суду м. Києва від 29.01.2007 року нечинною та закрити провадження по справі у частині стягнення податкового боргу визначеного відповідно до податкових повідомлень-рішень від 13.03.06р. №0000142201/0-8933, від 13.03.06р. № 0000341705/0-8936 та від 13.03.06р. № 0000122201/0-8932.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий:

Судді: