Ухвала суду № 2075101, 20.08.2008, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-419/08 Головуючий у суді І інстанції Морозов С.М.

Суддя-доповідач Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2008 року

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Бистрик Г.М.,

суддів Малиніна В.В., Ситникова О.Ф.,

при секретарі Шевчук О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу позивача Державної податкової інспекції у Соломянському районні м. Києва на постанову Господарського суду м. Києва від 16.04.2007 року по справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіском ЛТД», третя особа Акціонерне товариство «Банк Велес» про зупинення операцій на рахунках,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2007 року Державна податкова інспекція у Солом'янському районі міста Києва (надалі ДПІ у Солом'янському районі міста Києва, позивач) звернулась до суду з позовом про зупинення операцій Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіском ЛТД» (надалі TOB «Сервіск ЛТД», відповідач) на рахунку № 260050010959, відкритому в AT «Банк Велес», свої вимоги обґрунтовуючи тим, що рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 13.06.2006 року визнано недійсним протокол Загальних зборів учасників TOB «Сервіском-ЛТД» з моменту його складання, установчий договір та статут TOB «Сервіском ЛТД» з моменту державної реєстрації та свідоцтво платника податку на додану вартість TOB «Сервіском ЛТД» від дати внесення його до реєстру платників податку на додану вартість.

Постановою господарського суду м. Києва від 16.04.2007 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Державна податкова інспекція у Соломянському районі м. Києва звернулась з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що вказана постанова суду є незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального права, тому підлягає скасуванню з постановленням нового рішення, яким просить задовольнити позовні вимоги повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Солом'янському районі міста Києва проведено невиїзну документальну перевірку TOB «Сервіском ЛТД» фінансово-господарської діяльності за листопад 2006 року, за результатами якої складено акт № 2658-0255/2303-33343298 від 22.01.2007 року.

Згідно податкової вимоги № 339/24-30 від 16.01.2006 року у TOB «Сервіском ЛТД» станом на 16.01.2007 року податковий борг підприємстваза узгодженими податковими зобов'язаннями становив 1 579 грн., в тому числі 1 289 грн. по податку на прибуток та 290грн. з податку на додану вартість.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем надано корінецьподаткового повідомлення-рішення про визначення відповідачеві податкового зобовязання з податку на додану вартість № 0000172303/0 від 24.01.2007 року, актом від 24.01.2007 року № 263/23-03 засвідчено неможливість вручення прийнятого податкового рішення та розміщення його на дошці податкових оголошень (повідомлень).

У зв'язку з несплатою суми донарахованого податкового зобов'язання за вказаним повідомленням-рішенням ДПІ у Солом'янському районі міста Києва прийнято другу податкову вимогу згідно якої податковий борг підприємства станом на 26.02.2007 року становив 180 507 грн., в тому числі 1 289 грн. по податку на прибуток, 179 218 грн. по податку на додану вартість.

Відповідно до пп. 9.1.1 п. 9.1 ст. 9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» адміністративний арешт активів платника податків є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу.

Згідно з п. „е" пп. 9.1.2 п. 9.1, ст. 9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» арешт активів може бути застосовано, якщо з'ясовується, що відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до закону, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, здійснює дії з переведення активів за межі України, їх приховування або передачі іншим особам.

Не заслуговують доводи апелянта, стосовно того, що позивач не є платником податку, оскільки рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 13.06.2006 року визнано недійсним протокол Загальних зборів учасників TOB «Сервіском-ЛТД» з моменту його складання, установчий договір та статут TOB «Сервіском ЛТД» з моменту державної реєстрації, свідоцтво платника податку на додану вартість TOB «Сервіском ЛТД» від дати внесення його до реєстру платників податку на додану вартість.

Відповідно до пп. 9.3.9 п. 9.3 ст. 9 цього Закону арешт активів у вигляді зупинення операцій на рахунку платника податків здійснюється за заявою податкового органу виключно на підставі рішення суду в порядку, передбаченому законодавством.

Суд першої інстанції вірно визначив, що заявлені позивачем вимоги про зупинення операції на рахунку TOB «Сервіском-ЛТД» в AT «Банк Велес» є вимогами щодо забезпечення адміністративного позову, та дійшов висновку про те, що вимога про заборону вчиняти певні дії, в т.ч. зупинити операції на банківських рахунках, цілком законно може бути реалізована як забезпечення адміністративного позову при розгляді конкретної справи, в якій може бути з'ясовано, що зупинення операцій на рахунках справді приведе до бажаного для податкового органу результату - забезпечення вимоги про примусове стягнення боргу, штрафних санкцій тощо.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем не заявлено позовних вимог, які б підлягали забезпеченню. А тому суд першої інстанції обґрунтовано відхилив вимоги позивача щодо зупинення операцій ТОВ «Сервіском ЛТД» на рахунку відкритому в АТ «Банк Велес».

При прийнятті рішення господарським судом обґрунтовано зроблено висновок, що між клієнтом та банком склалися цивільно-правові відносини, які регулюються податковим законодавством.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не обґрунтовано і не доведено підставність заявления вимог щодо зупинення операцій на банківському рахунку відповідача в окремому судовому провадженні, а не під час розгляду судом спору про стягнення з відповідача податкового боргу, що надає можливість поставити перед судом питання про забезпечення такого позову.

Доводи апеляційних скарг не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 204 КАС України.

Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргупозивача Державної податкової інспекції у Соломянському районні м. Києва залишити без задоволення, апостанову Господарського суду м. Києва від 16.04.2007 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді: