Рішення № 20746725, 11.01.2012, Балаклійський районний суд Харківської області

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

справа № 2001/2-1461/11

провадження № 2/2001/60/2012

м. Балаклія 11.01.2012 року

Балаклійський районний суд Харківської області -

головуючий: Стригуненко В.М.,

за участі

секретаря: Паточка А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЛАФОРТ»про стягнення майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок злочину, судових витрат, -

в с т а н о в и в:

14.12.2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_2: 2002,29 гривень компенсації майнової шкоди, до якої входить: 1000 гривень суми франшизи, 675,36 гривень витрат за автотоварознавче дослідження, 299,97 гривень витрат на бензин, 26,96 гривень за телеграму, 5000 гривень компенсації моральної шкоди, судових витрат; з відповідача ПАТ «Страхова компанія «ЛАФОРТ»(далі ПАТ «СК«ЛАФОРТ»): 12337,89 гривень компенсації майнової шкоди, до якої входить: 287,05 гривень за придбані медичні припарати, 12050,84 гривень відповідальність страхувальника за матеріальну шкоду за пошкодження автомобіля, 5000 гривень компенсації моральної шкоди (ліміт відповідальності 5% з 100000 гривень), завданої відповідачем ОСОБА_2 у липні 2011 року порушенням правил безпеки дорожнього руху, що спричинило позивачу середньої тяжкості тілесне ушкодження, за що був визнаний винним за вироком суду. Крім того, в результаті вказаної ДТП належний позивачу автомобіль НОМЕР_1, отримав значні механічні пошкодження.

Моральну шкоду обґрунтовує перенесеним сильним фізичним болем, душевними стражданнями, спричиненими внаслідок ДТП, зазначає, що внаслідок отриманих травм був позбавлений можливості вести нормальний образ життя, тривалий час знаходився на лікуванні, хвилювався за своє одужання. Також позивач був позбавлений можливості користуватися автомобілем, на якому він добирався до роботи та використовував в повсякденному житті, а в результаті значних механічних пошкоджень ремонт та відновлення автомобіля є недоцільним.

Позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 заявлені клопотання про розгляд справи за їх відсутності, що є їхнім правом відповідно до ч.2 ст.158 ЦПК України. Відповідач також вказав про повне невизнання позову. Обидва вказали про відсутність у них інших доказів (а.с.40, 41).

Співвідповідач ПАТ «СК«ЛАФОРТ»про час і місце судового засідання повідомлений належним чином ще 22.12.2011р., тоді ж отримав матеріали позову, судові документи, однак його представник в судове засідання не з'явився, причину неявки не повідомлено, заяви про розгляд справи за їх відсутності не надано. Тому, справа вирішується на підставі наявних у ній доказів. Письмових заперечень не надано (а.с.35).

Згідно зі ст.ст.10, 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст.ст.59, 60 того ж Кодексу доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши до суду належні та допустимі докази на їх підтвердження, крім випадків встановлених ст.61 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судом встановлені обставини і визначені відповідні до них правовідносини.

Як убачається з вироку Балаклійського районного суду Харківської області від 25.11.2011 року, що набрав законної сили, ОСОБА_2 визнаний винним і засуджений за ч.1 ст.286 КК України. Встановлено, що 30.07.2011 року, приблизно о 07.30 годині в с. Вербівка Балаклійського району Харківської області, ОСОБА_2, рухаючись по польовій дорозі у напрямку до с. Яковенкове Балаклійського району Харківської області, віїхав на смугу зустрічного руху, де здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_1 під керуванням власника ОСОБА_1, який рухався у зустрічному напрямку. Внаслідок ДТП останньому були спричинені ушкодження середньої тяжкості закрита травма грудної клітини, перелом другого ребра справа (а.с.7-9).

Згаданий вирок суду відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК України має преюдиціальне значення по цій справі.

Згідно Договору (полісу) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВВ/4738356 від 13.10.2010 року з на той час - АТЗТ СК «КАПІТАЛ-ПОЛІС», зараз ПАТ «СК«ЛАФОРТ»застрахована цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 із використанням автомобіля НОМЕР_2. Згідно до п.п.1, 2 Договору, станом на день ДТП він був чинний і сторонами його дійсність не оспорюється (згідно п.3 договору строк дії з 14.10.2010 року по 13.10.2011 року) (а.с.28).

Згідно до вказаного договору та ст.6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

За умовами договору ліміт відповідальності страховика за майнову шкоду, заподіяну життю і здоров'ю на одного потерпілого становить 100 000 гривень, франшиза складає 1000 гривень.

Відповідно до ст.1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені ст.1166 ЦК України.

Пошкодженням автомобіля в результаті дорожньо-транспортної пригоди позивачу ОСОБА_1 заподіяно матеріальну шкоду. Внаслідок економічної недоцільності відновлення автомобіля АЗЛК-2141, вартість якого становить 27772,74, що більше його ринкової вартості на момент пошкодження у 13050,84 гривень, то остання сума і становить розмір матеріальної шкоди пошкодженням автомобіля, що і заявлена позивачем та підтверджується матеріалами справи (а.с.12-27). Цей розмір матеріальної шкоди відповідачами належними доказами не спростований, ОСОБА_2 при розгляді кримінальної справи не заперечувався.

Сума страхового відшкодування до виплати Страхувальнику з урахування визначеної Договором страхування франшизи складає 12 050,84 грн.

З відповідача ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню майнова шкода в розмірі 1000 гривень, що становить розмір франшизи, на яку була зменшена відповідальність страхувальника за матеріальну шкоду.

Позивачем ОСОБА_1 під час досудового слідства у добровільному порядку було сплачено 657,36 гривень за проведення автотоварознавчого дослідження, що у разі призначення відповідної експертизи було б безкоштовним та не є прямою матеріальною шкодою; з товарного чеку на придбання медикаментів не убачається про те , що вони придбані позивачем за призначенням лікаря та використані при під час його лікування при травмуванні у ДТП 30.07.2011р.; з чеків на придбання бензину та відправлення телеграми не убачається про те, що ці оплати були здійснені саме позивачем, були необхідними та перебувають у зв'язку з ДТП 30.07.2011р. (а.с.29).

Тому з правових підстав, визначених у ст.ст.22, 1166, 1187 ЦК України, можливості для стягнення вищевказаних 1271,34 гривень як матеріальної шкоди, з урахуванням викладених обставин не убачається.

Транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки, на підставі ч.2 ст.1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За змістом ст.23 ЦК України, оскільки підставою виникнення обов'язку відшкодувати моральну шкоду є злочин, то завжди є і моральні страждання з приводу порушення майнових прав фізичної особи.

Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода повинна бути відшкодованою особою яка її завдала, а саме відповідачем, який визнаний винним у ДТП.

Згідно п.22.1 ст.22, ст.23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до ліміту відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи. В разі заподіяння шкоди життю і здоров'ю потерпілого, страховик частково відшкодовує моральну шкоду, не більше 5% встановленого ліміту.

Ліміт відповідальності відповідача ПАТ «СК«ЛАФОРТ»за договором становить 5% від 100 000 гривень = 5000 гривень моральної шкоди.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги необхідності, достатності, доведеності, розумності і справедливості.

Моральну шкоду розуміють як втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежновід характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

При відшкодуванні моральної шкоди необхідно з'ясовувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних страждань, а також в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та чим він при цьому керується.

Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»№ 4 від 31.03.95р. (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верхов ного Суду України № 5 від 25.05.01р.), під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі неза конними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може поляга ти, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності, прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших нега тивних наслідків. Суд при вирішенні спору про відшкодування моральної (не майнової) шкоди повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіян ня позивачеві страждань (фізичних, душевних, психічних тощо) або втрат немайнового характеру (їх тривалості, можливості відновлення тощо), за яких обставин чи яким діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить; суд також повинен враховувати стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосун ках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, а також інші обставини, що мають значення для вирішення справи.

Моральна шкода позивачем оцінена в 10000 гривень, тобто по 5000 гривень з кожного з відповідачів, та обґрунтована перенесеним сильним фізичним болем, емоційним стресом, душевними стражданнями, які були заподіяні внаслідок ДТП, зазначає, що через отримані травми, наслідки яких продовжуються, був позбавлений можливості вести нормальний образ життя, тривалий час знаходився на лікуванні, хвилювався за своє одужання. Також позивач був позбавлений можливості користуватися автомобілем, на якому він добирався до роботи та використовував в повсякденному житті, а ремонту автомобіль не підлягає.

Таким чином, приймаючи до уваги наведене, факт порушення майнових прав ОСОБА_1 з боку відповідача ОСОБА_2 та відповідних у зв'язку з цим душевних страждань, які вочевидь мали місце внаслідок спричинення йому сильного фізичного болю, змушення лікуватися після отриманих травм під час перебування на стаціонарному лікуванні; тривалості порушення укладу життя, певних життєвих планів, пов'язаних з необхідністю продовження амбулаторного лікування та неможливістю приступити до роботи, життєвого ритму; витрат власного часу та прикладання зусиль для участі у слідчих діях, проведення власним коштом оцінки пошкодження автомобіля і пов'язаних з цим витрат, у суді при розгляді кримінальної справи та на звернення до суду; понесення певних затрат, пов'язаних з явкою до слідчого у м. Харків та суду; глибини та інтенсивності перенесених ним та продовжуваних переносити духовних страждань; тривалої неможливості використовувати автомобіль; відсутності з боку відповідачів добровільної волі на відшкодування завданої йому шкоди, стягнути з кожного з відповідачів на його користь в рахунок зазначеного відшкодування по 5000 гривень, визнавши, що саме така грошова сума з урахуванням усіх істотних обставин справи та вимог розумності і справедливості є достатньою для компенсації позивачеві усіх тих негативних наслідків, які пов'язані з протиправної поведінкою ОСОБА_2 (а.с.37-39).

У відповідності до ст.88 ЦПК України судові витрати розподіляються між сторонами пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10-11, 60, 88, 208-233 ЦПК України,

ст.ст.22, 23, 1166-1167, 1187 ЦК України, -

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого в АДРЕСА_2) 1000 гривень компенсації матеріальної шкоди, 5000 гривень компенсації моральної шкоди та 47 гривень 05 копійок судових витрат.

3.Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЛАФОРТ»(04050 м. Київ вул. Довнар-Запольського-9/10, код 25005889) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого в АДРЕСА_2) 12050 гривень 84 копійки компенсації матеріальної шкоди, 5000 гривень компенсації моральної шкоди та 47 гривень 05 копійок судових витрат.

4.В іншій частині позову відмовити.

5.Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 17 гривень 74 копійки судового збору.

6.Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЛАФОРТ»на користь держави 196 гривень 86 копійок судового збору.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Балаклійський районний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий В.М. Стригуненко