Рішення № 20745988, 11.01.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.01.12 Справа№ 5015/7142/11

За позовом: товариства з обмеженою відповідальності "Енергозберігаючі технології", с. Зарічне,

до відповідача:Управління капітального будівництва Львівської міської ради, м. Львів,

про: стягнення 56869,24 грн.

Суддя Т. Рим

За участю представників:

позивача:ОСОБА_1 довіреність №9/9 від 01.09.2011 р.,

відповідача:ОСОБА_2 довіреність №05/2356 від 06.10.2011 р.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов товариства з обмеженою відповідальності "Енергозберігаючі технології" до Управління капітального будівництва Львівської міської ради про стягнення 56869,24 грн. Ухвалою від 29.11.2011 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 21.12.2011 р. Рух справи відображено у попередніх ухвалах.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору №50-п/2009 на виготовлення проектно-кошторисної документації не здійснив оплати за виконані роботи, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 45654,16 грн. Крім того, відповідачу нараховано 2314,60 грн. пені, 6270,05 грн. інфляційних збитків, 2630,43 грн.3% річних.

В судове засідання відповідач подав пояснення по справі (вх. №516/12 від 11.01.2012 р.), в якому не заперечує обовязку Управління капітального будівництва Львівської міської ради оплатити вартість виконаних робіт. Проте зазначає, що несплата виникла не через винні дії управління, а у звязку з неперерахуванням коштів Львівською міською радою на рахунки управління для оплати виконаних робіт за цим обєктом. Крім того, подав заяву про застосування позовної давності щодо вимог позивача про стягнення пені.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

Між сторонами у справі укладено договір №50-п/2009 від 21.07.2009 року на виготовлення проектно-кошторисної документації (надалі Договір). За умовами цього договору виконавець (позивач у справі) зобовязується власними силами і засобами в обумовлений строк у відповідності до замовлення, будівельних норм та правил виконати проектно-кошторисну документацію по обєкту: "Катедральний Собор Пресвятої Богородиці на вул. М. Грушевського, 2 у м. Львові (будівництво паливної та системи опалення)", а замовник (відповідач у справі) зобовязується прийняти та оплатити роботи.

Відповідно до пункту 2.1 Договору, зведеного кошторису (додаток №1.3 до Договору) та протоколу узгодження договірної ціни (додаток №2 до Договору) вартість робіт становить 45654,16 грн., в тому числі ПДВ 7609,03 грн. Додатком №3 до Договору погоджено графік виконання робіт.

На виконання умов Договору позивачем виконано, а відповідачем прийнято виконані роботи в повному обсязі на суму 45654,16 грн., про що сторонами складено акт №50-п/2009/1 від 24.12.2009 року. Жодних зауважень щодо якості, обємів виконання робіт та строків їх виконання відповідач не предявляв.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Між сторонами у справі виникли зобовязання з приводу виконання проектних та пошукових робіт на підставі Договору в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Пунктом 4.1 Договору передбачено, що розрахунок за цим договором замовник здійснює протягом 3-х днів після підписання акту виконаних робіт.

В силу статті 610, частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, оскільки сторонами у справі було погоджено строк виконання грошового зобовязання, відповідачем таке зобовязання було порушено, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 45654,16 грн. основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Пунктом 6.2 Договору передбачено, що за порушення строків платежів та розрахунків замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі однієї облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу. За таких обставин обґрунтованим є нарахування позивачем пені на суму порушеного грошового зобовязання.

Проте суд погоджується із запереченнями відповідача в цій частині з огляду на таке. Як встановлено судом, пунктом 4.1 Кредитного договору визначено, що розрахунок по цьому договору замовник здійснює на протязі 3-х днів після підписання акту виконаних робіт. Акт виконаних робіт підписано 24.12.2009 р. Прострочення оплати за виконані робот почалось 28.12.2009 р., а тому саме з цього часу розпочалося нарахування пені позивачем та тривало по 27.06.2010 р.

Відповідно до частини 1 статті 251, статті 253, статті 256 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частинами 1 та 5 статті 261 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Враховуючи ту обставину, що останнім днем нарахування позивачем пені є 27.06.2010 року, а позов заявлено 28.11.2011 року, позивачем пропущено позовну давність за вимогами про стягнення пені.

Частинами 3 та 4 статті 267 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. За таких обставин суд відмовляє у задоволенні вимоги про стягнення пені.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 6270,05 грн. інфляційних збитків, 2630,43 грн.3% річних, є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав,- на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача частково, судовий збір потрібно покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 11, 251, 253, 256, 258, 261, 267, 526, 530, 610, 612, 887 Цивільного кодексу України, статтями 1, 43, 33, 38, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Управління капітального будівництва Львівської міської ради (адреса: вулиця Горбачевського, будинок 10, місто Львів, 79044; ідентифікаційний код 04056049) на користь товариства з обмеженою відповідальності "Енергозберігаючі технології" (адреса: село Зарічне, Жидачівський район, Львівська область, 81795; ідентифікаційний код 20808038) 45654,16 грн. основного боргу, 6270,05 грн. інфляційних збитків, 2630,43 грн. 3% річних, 1354,05 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору

3.Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

4.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано 13.01.2012 р.

Суддя Рим Т.Я.