Рішення № 20745763, 10.01.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.12 Справа № 26/243/2011

Суддя Єжова С.С., за участю секретаря судового засідання Антонової І.В., розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтер-Ком”, м.Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Промислова група „ТЕР”, м.Луганськ

про стягнення 267835 грн. 73 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача представник за довіреністю ОСОБА_1, довіреність №1 від 01.09.2011;

від відповідача не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений за договором №11-923 від 23.09.2011 товар в сумі 267835 грн. 73 коп.

Відповідач відзивом б/н від 20.12.2011 вимоги позову відхилив, оскільки вважає договір №11/923 недійсним.

Клопотанням від 10.01.2012 відповідач просив суд розглянути справу за його відсутності за наявними матеріалами.

Суд, з урахуванням думки позивача, вважає можливим задовольнити вказане клопотання.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Інтер-Ком” (продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Промислова група „ТЕР” (покупець, відповідач) 23.09.2011 був укладений договір №11-923 (далі-договір), за умовами якого продавець зобовязався передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити магістральні тепловози та іншу залізничну техніку (як некомплектну та потребуючу ремонту, так і комплектну, яка пройшла ремонт), запасні частини, приналежності і комплектуючі до залізничної техніки (нові, бувші у спожитку, в тому числі які пройшли відновлення і ремонт) товар (п.1.1 договору).

Згідно п.1.2 договору поставка товару по цьому договору здійснюється партіями. Кількість, марка, модель, рік випуску та вартість товару, який входить в поставку, вимоги до його якості і комплектності, а також інші умови, що відносяться до товару, вказуються сторонами в Специфікаціях до договору, які є невідємними частинами цього договору.

Відповідно до п.2.1 договору ціна товару складає грошову суму, виражену в національній валюті України, вказану в специфікації до договору на відповідну партію товару.

В п.2.4 договору сторони обумовили, що оплата за партію товару здійснюється 100% по факту продажу і підписання сторонами акту приймання-передачі протягом 10 банківських днів.

Згідно п.2.5 договору днем оплати вважається день зарахування грошових коштів на банківський рахунок продавця, вказаний в п.11 цього контракту.

Відповідно до п.3.2 договору передача партії товару покупцю продавцем здійснюється зі складанням двостороннього акту приймання-передачі.

23.09.2011 між сторонами була підписана специфікація №1 до договору №11-923, в якій сторони обумовили поставку магістрального тепловозу серії 2ТЕ10М секція А за ціною 158760 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ.

Відповідно до акту приймання-передачі №1 від 03.10.2011 відповідачу був переданий обумовлений тепловоз і покупець зазначив в акті, що претензій до комплектності та технічного стану тепловозу в нього немає (а.с.32).

26.09.2011 між сторонами була підписана специфікація №2 до договору №11-923, в якій сторони обумовили продаж магістрального тепловозу серії 2ТЕ10М секція А за ціною 158760 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ.

За актом приймання-передачі №2 від 03.10.2011 відповідачу був переданий вказаний в специфікації №2 товар (а.с.34).

30.09.2011 між сторонами була підписана специфікація №3 до договору №11-923, в якій сторони узгодили умови поставку товару на загальну суму 152150 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ.

За актом приймання-передачі №3 від 03.10.2011 відповідач отримав від позивача обумовлений специфікацією №3 товар.

Також між сторонами була підписана видаткова накладна №05 від 03.10.2011, яка підтверджує отримання відповідачем товару на загальну суму 500100 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ.

Як зазначив позивач, і це не оспорюється відповідачем, між сторонами був проведений взаємозалік на загальну суму 232264 грн. 27 коп.

Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача з урахуванням проведеного взаємозаліку склав 267835 грн. 73 коп.

Претензія-вимога позивача №21/10 від 18.10.2011 залишена відповідачем без відповіді та задоволення, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань) є, зокрема, договір.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст.655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1, ч.2, ч.3 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, враховуючи викладені приписи законодавства та матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість та задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар за договором №11-923 від 23.09.2011 в сумі 267835 грн. 73 коп.

Посилання відповідача на недійсність договору №11-923 від 23.09.2011 є необґрунтованим, враховуючи наступне.

Відповідач зазначає, що в порушення приписів ч.2 ст.203 Цивільного кодексу України директором позивача ОСОБА_2 при підписанні договору №11-923 не надано відповідних повноважень на укладення таких правочинів і що договір був підписаний за відсутності представників відповідача.

В ст.113 Цивільного кодексу України дається поняття та види господарських товариств.

Статтею 116 цього Кодексу передбачені права учасників господарського товариства, в т.ч. відповідно до ч.2 цієї статті учасники господарського товариства можуть також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом.

В ст.237 Цивільного кодексу України дається поняття представництва та його підстави.

Як вбачається із статуту Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтер-Ком” (а.с.9-21) учасником товариства є ОСОБА_2.

Згідно п.5.1 Статуту управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є учасник товариства і директор товариства. Органом контролю є ревізійна комісія товариства.

Пунктом 5.6 Статуту встановлено, що учасником товариства створюється одноособовий виконавчий орган директор товариства, який здійснює управління поточною діяльністю товариства. Виконання обовязків директора товариства може бути покладено учасником на себе.

Відповідно до п.5.11 Статуту директор діє від імені товариства в межах, встановлених Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України „Про господарські товариства” та цим Статутом. Директор має право, в т.ч. без довіреності виконувати дії від імені товариства та представляти товариство у відношеннях з громадянами, підприємствами, установами, організаціями в Україні та за її межами.

Таким чином, суд дійшов висновку, що директор ОСОБА_2 і це також підтверджується наказом №1 від 25.01.2002 (а.с.23) мав право укладати від імені Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтер-Ком” договір №11-923 від 23.09.2011 і діяв в межах повноважень, встановлених Статутом підприємства.

Крім того, Законом не вимагається обовязкової участі обох сторін при підписанні договору.

Частиною 1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не доведено, що позивач ввів його в оману при укладенні спірного договору щодо ціни товару.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачена свобода договору, тобто сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч.1 ст.632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Як вбачається із умов договору №11-923 від 23.09.2011, а саме п.2.1, ціна узгоджується сторонами в специфікаціях до договору на відповідну партію товару, які є його невідємними частинами.

В специфікаціях №1 від 23.09.2011, №2 від 26.09.2011, №3 від 30.09.2011, які підписані сторонами та скріплені печатками підприємств сторони узгодили ціну товару, з якою погодився і відповідач, підписавши вказані специфікації.

Доводи відповідача про те, що він наполягав на нотаріальному посвідченні договору №11-923 від 23.09.2011, останнім належним чином не доведені, а Законом не передбачена обовязковість нотаріального посвідчення вказаного договору.

Необґрунтованими є доводи відповідача про те, що жодної поставки за спірним договором не відбувалось, оскільки вказані доводи спростовуються матеріалами справи, в т.ч. актами приймання-передачі (а.с.32, 34, 36), які підписані сторонами та скріплені печатками підприємств.

Судовий збір покладається на відповідача, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 10.01.2012 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтер-Ком” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Промислова група „ТЕР” задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Промислова група „ТЕР”, вул.Совєтская, б.76, кім.1221, м.Луганськ, код 33112140 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтер-Ком”, вул.Совєтская, б.42, м.Луганськ, код 31857114 заборгованість в сумі 267835 грн. 73 коп., судовий збір в сумі 5356 грн. 72 коп., видати наказ позивачу.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 12.01.2012.

Суддя С.С. Єжова