Рішення № 20745633, 05.01.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" січня 2012 р. Справа № 5/116-11

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства “Миронівський хлібопродукт” в особі Київської філії Публічного акціонерного товариства “Миронівський хлібпродукт”, Київська обл., м. Миронівка

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ярош Траст”, Броварський район, с. Зазимє

про стягнення 5200924,35 грн.

за участю представників:

позивача:ОСОБА_1 дов. від 21.12.2011р. № 22/1

відповідача:ОСОБА_2 дов. від 28.12.2011р. № 53

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства “Миронівський хлібопродукт” в особі Київської філії Публічного акціонерного товариства “Миронівський хлібпродукт” (далі Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ярош Траст” (далі Відповідач) про стягнення 5200924,35 грн., з яких 4709904,70 грн. основний борг, 1767,80 грн. інфляційні втрати, 105215,82 грн. 30% річних, 384036,03 грн. пеня.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобовязань щодо здійснення повного розрахунку за поставлений товар у спірному періоді.

В судовому засіданні представник позивача надав суду клопотання від 05.01.2012р., яким в порядку ст. 22 ГПК України зменшив розмір позовних вимог в частині заявленої до стягнення суми 30% річних і пені та просить суд стягнути з відповідача 4709904,70 грн. основного боргу, 1767,80 грн. інфляційних втрат, 78263,51 грн. 30% річних, 40436,59 грн. пені.

За таких обставин в даному провадженні суд розглядає остаточні вимоги позивача про стягнення 4709904,70 грн. основного боргу, 1767,80 грн. інфляційних втрат, 78263,51 грн. 30% річних та 40436,59 грн. пені.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги в редакції клопотання про зменшення розміру позовних вимог від 05.01.2012р. та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Представник відповідача, присутній в судовому засіданні, позовні вимоги визнає частково в сумі 4145626,71 грн. з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Також представник відповідача зазначає, що позивач безпідставно не зменшив розмір заявленого до стягнення боргу на суму 55000 грн., яка складається з здійснених відповідачем двох останніх проплат згідно платіжних доручень № ЯТ-00001903 від 21.12.2011р. на суму 50000,00 грн. та № ЯТ-00001962 від 29.12.2011р. на суму 5000,00 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір поставки від 01.01.2011р. № КФ-122 (далі договір), відповідно до умов якого, позивач - постачальник зобовязався поставити, а відповідач покупець прийняти та оплатити товар у кількості, по найменуваннях і цінах, зазначених у накладних (товаро-транспортних або товарних), що виписуються на кожну партію товару (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору ціна по кожному найменуванню і на кожну партію товару визначається на підставі прас-листів постачальника та вказується в накладних на кожну партію товару і містить у собі податок на додану вартість.

Згідно п. 2.2 договору оплата кожної партії товару здійснюється в безготівковій формі за реквізитами як зазначено в п. 9.7 договору (банківськими рахунками тощо) в незалежності від того, що поставка може бути здійснена та накладна (товаро-транспортна або товарна) оформлена відповідною філією постачальника зазначеної в п. 3.3 договору яка здійснила поставку товару. Розрахунки також можуть здійснюватись шляхом внесення вартості отриманого від постачальника товару в касу постачальника. Всі розрахунки проводяться в національній грошовій одиниці України.

Форма та строки оплати товару визначається за кожним асортиментом товару й зазначаються в додатках до цього договору, які є його невідємною частиною (п. 2.3 договору).

У відповідності до п. 2.4 договору днем здійснення платежу в безготівковій формі вважається день в який сума, що підлягає сплаті, зарахована на рахунок постачальника.

Згідно п. 3.3 договору датою постачання вважається дата підписання накладної (товаро-транспортної або товарної) обома сторонами, що засвідчує прийняття товару покупцем від постачальника. Сторони погодилися, що особи, які підписали накладні (товаро-транспортну або товарну) з прикладанням печатки/штампу підприємства (філії) являються уповноваженими особами на підписання даних документів і їхні підписи свідчать про приймання-передачу товару.

Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2011р. Якщо жодна з сторін за 30 календарних днів письмово не попередить іншу про припинення взаємодії на момент закінчення строку дії договору, такий договір вважається пролонгованим строком ще на один календарний рік (п. 5.1 договору).

Згідно п. 1 додатку № 1 від 01.10.2011р. до Договору, який ідентичний п. 1 додатку № 1 від 01.11.2011р. до Договору сторони дійшли згоди щодо строків оплати за кожним асортиментом товару, зокрема, ТМ ”Наша Ряба” охол строк оплати з моменту поставки складає 4 банківські дні, ТМ “Наша Ряба” зам. 4 банківські дні, ТМ “Сертифікований Ангус” 4 банківські дні, ТМ “Бащинський” (К) 16 банківських днів, ТМ “Європродукт” 16 банківських днів, ТМ “Дружба Народів” 16 банківських днів, ТМ “Бащинський” (Л) 16 банківських днів, ТМ “Легко” 16 банківських днів, Напівфабрикати 16 банківських днів, ТМ “Торопишки” 16 банківський днів, Кулінарні вироби та н/ф 16 банківських днів, Качка 4 банківські дні, ТМ “ФУА ГРА” 4 банківські дні, Гусятина 4 банківські дні, Гусятина (паштети) 9 банківських днів.

На виконання умов договору позивач в період з 02.10.2011р. по 16.12.2011р. поставив відповідачу товар по наступним товаро-транспортним накладним:

Дата товаро-транспортної накладної:Номер товаро-транспортної накладної:Сума поставленого товару за товаро-транспортною накладною (з урахуванням коригування), грн.:

02.10.2011КВ_054597127151,03

05.10.2011КВ_054760433 893,60

05.10.2011КВ_054760315 689,59

06.10.2011КВ_054819340 152,76

08.10.2011KB_054905714 729,17

09.10.2011КВ_054955460 460,43

10.10.2011КВ_054974137 085,23

11.10.2011КВ_055061539 199,95

11.10.2011КВ_055067475 317,30

12.10.2011КВ_05510481 313,04

12.10.2011КВ_055104919 165,79

13.10.2011КА_0094508134 823,10

13.10.2011КВ_055124118 878,70

14.10.2011КВ_055220215 375,53

15.10.2011ЧЕ_0080619139 285,72

16.10.2011KB_055292135 456,09

18.10.2011КВ_0554059463,20

18.10.2011КА_0094991130 175,31

18.10.2011КВ_05540585 392,08

19.10.2011КВ_05543931 589,04

20.10.2011КА_0095233105 734,27

20.10.2011КВ_055517854 594,74

22.10.2011КА_0095455164 826,72

25.10.2011КА_0095715149 563,43

27.10.2011КА 009601095 799,21

01.11.2011КА_0096312147 130,04

01.11.2011КВ_056082736 830,64

04.11.2011ЧЕ_0082118128 774,93

04.11.2011КВ_056182755 841,76

08.11.2011КВ_056387394 240,36

08.11.2011КВ_056393428 371,50

11.11.2011КВ_056535397 009,51

11.11.2011КВ_056539944 916,60

15.11.2011КВ_0567034109 788,00

19.11.2011КВ_056935375 381,04

20.11.2011КВ_056964876 094,98

21.11.2011KB_057005937 546,49

21.11.2011КВ_057006094 274,11

22.11.2011КВ_057062759 503,53

25.11.2011КВ_0572027103 071,45

26.11.2011КВ_05723089 931,04

26.11.2011КВ_057250836 265,36

26.11.2011КВ_057248496 070,05

27.11.2011КВ_057299463 613,67

27.11.2011КВ_057306474 882,39

28.11.2011КВ_057325986 251,05

29.11.2011КВ_057383673 976,22

30.11.2011КВ_0574416114 627,62

30.11.2011КВ_05742525 709,00

01.12.2011КВ100001305389,27

01.12.2011КВ_057520873 157,75

02.12.2011КВ_057568284 788,20

03.12.2011КВ_057596598 690,18

04.12.2011КВ_057639357 013,04

04.12.2011КВ_057642993 572,98

05.12.2011КВ_057685598 973,03

06.12.2011КВ_057747690 432,12

07.12.2011КВ_057796974 603,11

08.12.2011КВ_057852840 014,70

09.12.2011КВ_057902465 427,01

10.12.2011КВ_057920432 127,24

10.12.2011КВ_057916093 441,76

11.12.2011КВ_057989365 134,55

11.12.2011КВ_057989475 145,78

12.12.2011КВ_058031589 316,83

13.12.2011КВ_0581065103 319,16

14.12.2011КВ_058156861 211,14

14.12.2011КВ_058157252 177,30

15.12.2011КВ_0582192104 392,30

16.12.2011КВ_0582705103 035,86

на загальну суму 4722579,68 грн., а відповідач вказаний товар отримав. Зазначені накладні підписані в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

Разом з тим відповідач свої зобовязання щодо здійснення повного розрахунку за поставлений товар по вище переліченими накладними не виконав, в звязку з чим за ним рахувався борг станом на 20.12.2011р. в розмірі 4709904,70 грн.

Розмір зазначеної заборгованості станом на 20.12.2011р. підтверджується актом звірки взаєморозрахунків між сторонами у справі, відповідно до якого за даними відповідача сальдо на користь позивача станом на 20.12.2011р. складає 4811241,64 грн. Зазначений акт складений та підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками підприємств, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.

Судом встановлено, що звертаючись до суду 22.12.2011р. з даним позовом позивач врахував здійснену відповідачем згідно платіжного доручення № ЯТ-00001903 від 21.12.2011р. проплату в розмірі 50000,00 грн. та заявив до стягнення суму боргу зменшивши його розмір на вказану суму проплати. Зазначене підтверджується змістом позовної заяви в якій він про це зазначає.

З огляду на зазначене, заперечення відповідача проти позову, які полягають в тому, що позивач безпідставно не зменшив розмір заявленого до стягнення боргу на суму здійсненої відповідачем згідно платіжного доручення № ЯТ-00001903 від 21.12.2011р. проплати в розмірі 50000,00 грн. судом відхиляються, як необґрунтовані і безпідставні та такі, що спростовуються наявними матеріалами справи.

Крім того, судом досліджено, що відповідач під час розгляду справи в суді сплатив на користь позивача згідно платіжного доручення № ЯТ-00001962 від 29.12.2011р. 5000,00 грн., що підтверджується даними бухгалтерського обліку відповідача за період з 02.10.2011р. по 31.12.2011р., завірена копія якого залучена до матеріалів справи, та зазначене не заперечувалось позивачем під час розгляду справи.

Оскільки відповідачем під час розгляду справи сплачена частково сума основного боргу в розмірі 5000,00 грн. то предмет спору в даній справі у вказаній частині відсутній.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає за можливе на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 5000,00 грн. основного боргу припинити.

За таких обставин, за відповідачем на час розгляду справи рахується борг в розмірі 4704904,70 грн. - різниця між перерахованими коштами та загальною вартістю поставленого товару у спірний період по переліченим вище накладним.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобовязань щодо здійснення повного розрахунку за поставлений товар у спірний період по переліченим вище накладним, в звязку з чим за ним на час розгляду справи рахується борг в розмірі 4704904,70 грн. Доказів сплати вказаного боргу відповідач суду не надав.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 4704904,70 грн. заборгованості.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобовязання щодо здійснення розрахунку за поставлений товар, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 30% річних з простроченої суми грошового зобовязання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.3 договору встановлено, що за прострочку оплати отриманого товару покупець сплачує на користь постачальника 30% річних з простроченої суми за весь час прострочення.

Згідно розрахунку позивача інфляційні втрати за час прострочення з 01.11.2011р. по 30.11.2011р. складають 1767,80 грн., 30% річних з простроченої суми за період з 23.10.2011р. по 22.12.2011р. складають 78263,51 грн.

Здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та 30% річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

Крім того, позивач на підставі п. 7.3 договору просить суд за прострочку оплати отриманого товару стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, розмір якої за розрахунком позивача за період з 23.10.2011р. по 22.12.2011р. складає 40436,59 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязань припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Здійснений позивачем розрахунок пені відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем в розмірі 4704904,70 грн. на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 4704904,70 грн. основного боргу, 1767,80 грн. інфляційних втрат, 78263,51 грн. 30% річних та 40436,59 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача, оскільки спір виник в наслідок його неправильних дій. Доказів протилежного відповідач суду не надав.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 77, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Припинити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 5000 грн.

2. Решту позову задовольнити повністю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ярош Траст” (07415, Київська область, Броварський р-н, с. Зазимє, вул. Київська, 20, ідентифікаційний код 36940861) на користь Публічного акціонерного товариства “Миронівський хлібпродукт” (08800, Київська обл., Миронівський р-н, м. Миронівка, вул. Елеваторна, 1, ідентифікаційний код 25412361) 4704904 (чотири мільйони сімсот чотири тисячі девятсот чотири) грн. 70 коп. основного боргу, 1767 (одну тисячу сімсот шістдесят сім) грн. 80 коп. інфляційних втрат, 78263 (сімдесят вісім тисяч двісті шістдесят три) грн. 51 коп. 30% річних, 40436 (сорок тисяч чотириста тридцять шість) грн. 59 коп. пені, 56460 (пятдесят шість тисяч чотириста шістдесят) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.