Рішення № 20745205, 21.12.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.12.11 р. Справа № 24/287

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

При секретарі судового засідання (помічнику) Смірновій Ю.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго», м.Горлівка

до відповідача: Територіального відділення Державної судової адміністрації України в Донецькій області, м.Донецьк

про: стягнення 758,31 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довір. №55-11«Д» від 26.04.2011р.

від відповідача: не зявились

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «Донецькобленерго» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Територіального відділення Державної судової адміністрації України в Донецькій області про стягнення трьох відсотків річних у розмірі 144,46 грн. та пені 613,85 грн. за порушення строків розрахунків за спожиту електроенергію за договором про постачання електричної енергії № 360 від 28.07.2006р., крім того, судові витрати.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 26, 27 Закону України «Про електроенергетику», ст.ст. 174, 193, 231-232 Господарського кодексу України, ст.ст. 258, 625 Цивільного кодексу України, Правилами користування електричною енергією.

На підтвердження позовних вимог надано суду копію договору на постачання електроенергії з додатками, копії рахунків та актів прийому-передачі товарної продукції (електроенергії), розрахунок боргу, копії платіжних доручень, статутні документи підприємства.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що Територіальне відділення Державної судової адміністрації України в Донецькій області фінансується виключно за рахунок державного бюджету і розрахунки за спожиту електроенергію прямо залежать від відповідного фінансування. Оскільки кодами економічної класифікації видатків на 2010 р. не було передбачено фінансування витрат на сплату пені, штрафів та інфляційних нарахувань, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог в цій частині. Також відповідач повідомив, що платіжним дорученням від 23.11.2011р. №1439 було погашено заборгованість у загальному розмірі 637,76грн. за 2011р.

Розгляд справи відкладався згідно ст.77 ГПК України.

Позивач в судовому засіданні, що відбулось 21.12.2011р., надав клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення пені та 3% річних за період січень, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень 2011р. в сумі 612,61грн. (513,29 грн. - пеня та 99,32 грн. - 3% річних) у зв'язку зі сплатою відповідачем. В іншій частині позовні вимоги залишив без змін.

Відповідач в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд встановив наступне.

До приведення статутних документів у відповідність з Законом України «Про акціонерні товариства» позивач мав назву Відкрите акціонерне товариство «Донецькобленерго», про що свідчить копія свідоцтва про державну реєстрацію Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго».

За приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як вбачається, 28.07.2006р. між позивачем (постачальник електричної енергії) та відповідачем (споживач) укладено договір на постачання електричної енергії № 360, за умовами якого постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача із загальною приєднаною потужністю 23,8 кВ, а споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Згідно із п.2.3.4. та п.2.3.5 договору, споживач зобовязався оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами Додатку №5 „Порядок розрахунків за електроенергію”, а також оплачувати послуги з компенсації перетікання реактивної енергії згідно з Додатком №6 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної енергії».

Пунктом 4.2.1 договору сторони встановили, що за внесення платежів, передбачених пунктами п.2.3.4. та п.2.3.5 цього договору з порушенням термінів, визначених додатком № 5 „Порядок розрахунків за електроенергію” споживач сплачує постачальнику електроенергії пеню у розмірі 0,05% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Згідно п.9 Додатку 5 «Порядок розрахунків» до Договору остаточний розрахунок Споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, а також інші платежі, передбачені цим договором та ПКЕЕ, здійснюється на підставі виставленого Постачальником електричної енергії, рахунка грошовими коштами на рахунки постачальника електричної енергії, у терміни, що не перевищують 10 операційних днів від дня отримання рахунку.

За твердженнями позивача, відповідач розраховувався за спожиту електроенергію з порушенням строків обумовлених договором.

З матеріалів справи вбачається, що позивач зобовязання за договором виконував, постачав відповідачеві електричну енергію, про що свідчать підписані обома сторонами відповідні акти приймання-передачі товарної продукції (електроенергії) за період січень-червень, вересень-грудень 2010р та січень-серпень 2011р. Також позивач виставляв відповідачу відповідні рахунки на сплату спожитої у цей період електроенергії, які отримані уповноваженими особами відповідача, про що свідчать відповідні відмітки на цих рахунках уповноваженої особи відповідача.

З матеріалів також вбачається, що платіжним дорученням №1439 від 23.11.2011р. відповідач перерахував позивачу 637,76 грн. з призначенням платежу «акт звірки 360 від 21.11.2011 пеня -534,36грн., 3% річних 103,40 Кіров р/с мДон за 2011р. без ПДВ».

Отже, після порушення провадження у справі відповідач погасив пеню 534,35 грн. та 3% річних 103,40 грн. за 2011рік, тому станом на момент прийняття рішення у справі відсутній предмет спору в цій частині.

Згідно п.1-1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи наведене суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в частині вимог про стягнення з відповідача пені - 534,35 грн. та 3% річних 103,40 грн. за період січень-серпень 2011р.

Предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача 145,70 грн., з яких 45,13 грн. 3% річних за період з 20.01.2010р. по 28.12.2010р. та 100,57 грн. - пеня за період з 20.11.2010р. по 28.12.2010р.

За приписами статті 26 Закону України „Про електроенергетику” споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобовязань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обовязкові умови договору відповідно до законодавства. За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Дана норма кореспондує з пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України. Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обовязковим до виконання.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно п.1, п.3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем розрахований розмір пені та предявлений до стягнення на суму 100,57 грн. виходячи з подвійної ставки НБУ за кожний день прострочки, що відповідає Закону України «Про відповідальність за порушення грошових зобовязань».

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за допомогою програмного комплексу «Законодавство», господарський суд вважає цей розрахунок обґрунтованим та арифметично вірним. Отже з відповідача підлягає стягненню розмір пені у сумі 100,57 грн.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, позивач також нарахував відповідачу та просить стягнути 3 % річних в розмірі 45,13 грн.

Враховуючи, що судом встановлено факт порушення строків розрахунків за договором з боку відповідача, що також не заперечується самим відповідачем, тому суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про нарахування і стягнення сум пені, 3% річних.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за допомогою програмного комплексу «Законодавство», господарський суд вважає розрахунок позивача обґрунтованим та арифметично вірним, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню саме у визначеному позивачем розмірі 45,13 грн.

Отже, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені та 3% річних підлягають задоволенню.

Враховуючи, що відповідачем здійснено часткову оплату заборгованості після порушення провадження у справі, тому судові витрати підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 38, 43, 49, п.1-1 ст.80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В :

Припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача пені - 534,35 грн. та 3% річних 103,40 грн. за період січень-серпень 2011р., за відсутністю предмету спору.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м. Горлівка, до Територіального управління судової адміністрації Донецької області, м. Донецьк, про стягнення 45,13 грн. 3% річних за період з 20.01.2010р. по 28.12.2010р. та 100,57 грн. - пеня за період з 20.11.2010р. по 28.12.2010р., задовольнити.

Стягнути з Територіального управління судової адміністрації Донецької області (83086, м.Донецьк, пр. Лагутенка, 14, ЄДРПОУ 26288796) на користь Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, на рахунок структурної одиниці Центральних електричних мереж №26004301745393 в філії Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області, МФО 334635, ЄДРПОУ 00131469) 100,57 грн. пені, 45,13 грн. 3% річних.

Стягнути з Територіального управління судової адміністрації Донецької області (83086, м.Донецьк, пр. Лагутенка, 14, ЄДРПОУ 26288796) на користь Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, п/р структурної одиниці Центральних електричних мереж №260013007550283 в філії Центрально-Міського відділення ПАТ Промінвестбанк м. Горлівка Донецької області, МФО 334466, ЄДРПОУ 00131268) витрати на сплату державного мита у сумі 102,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати накази у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Величко Н.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

У судовому засіданні 21.12.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 26.12.2011р.

Вик. (062) 381-91-20

Надруковано 3 прим.:

1 у справу

2 - сторонам