Рішення № 20744868, 07.12.2011, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 2-2120/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.2011  року  Фрунзенський районний суд  м. Харкова   у  складі:

головуючий суддя – Бобко Т.В.

секретар судових засідань –ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до державного підприємства «Завод імені ОСОБА_3»про стягнення суми, що належить виплаті при звільненні та відшкодування  моральної шкоди, -

В с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із позовом, яким просить стягнути з відповідача суму, належну до виплати при звільненні у розмірі 11309 гривень 19 копійок, середньомісячний заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, а також 5000 гривень – моральну шкоду.

В обґрунтування позовних вимоги позивач зазначав, що він у період часу з 19 листопада 2010 року по 22 червня 2011 року працював на ДП «Завод імені ОСОБА_3»токарем 5 розряду. 22 червня 2011 року позивач був звільнений за власним бажанням. На день звільнення заборгованість по заробітній платі складає 11309 гривень 19 копійок, при звільненні та до теперішнього часу зазначена сума позивачу не виплачена, при цьому відповідач посилається на відсутність коштів. Невиплатою заборгованості по заробітній платі позивачу було заподіяно моральну шкоду, яка виразилася у тому, що тривалий термін був порушений звичайний ритм життя позивача, позивач прикладав додаткові зусилля для організації свого життя. Непроведення позивачем остаточного розрахунку в день звільнення позивача і до теперішнього часу заподіяло позивачу величезні моральні страждання, позивач переживав з приводу існування своєї сім’ї, був позбавлений нормального спілкування із сім’єю, не мав можливості сплачувати комунальні послуги, через що утворилася заборгованість. Моральну шкоду позивач оцінює у 5000 гривень.

Позивач у судове засідання не з’явився, надав суду заяву, якою підтримує позовні вимоги у повному обсязі, просить їх задовольнити, у разі відсутності представника відповідача ухвалити заочне рішення по справі.

Відповідач у судове засідання не з’явився, просив розглянути справу без участі представника відповідача, представник відповідача надав заперечення на позовною заявою, якою зазначив наступне. Заборгованість по заробітній платі перед позивачем складає 4473,93 гривень, причиною несплати зазначеної заборгованості по заробітній платі стало тяжке фінансово-господарське становище підприємства. Проти стягнення середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку відповідач заперечує, посилаючись на те, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.07.2011 року порушено провадження по справі про банкрутство ДП «Завод ім. В.О. Малишева»і введений мораторій на задоволення вимог кредиторів, на даний час провадження по справі триває. Суми середнього заробітку, передбаченого ст. 117 КЗпП України, інші компенсаційні виплати не входять до структури заробітної плати, на виплату якої не розповсюджується мораторій, передбачений п. 6 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», отже мораторій, накладений ухвалою Господарського суду розповсюджується на зазначені виплати. Крім того, виплата середнього заробітку на час остаточного розрахунку передбачена як відповідальність за затримку розрахунку при звільненні, яка виникає тільки при наявності вини підприємства і по своїй суті є фінансовою санкцією за неналежне виконання грошового зобов’язання, що підпадає під дію мораторію. Відповідач заперечує проти позовних вимог в частині відшкодування позивачу моральної шкоди, посилаючись на те, що позивачем не надано жодного документу, що підтверджує факт спричинення моральної шкоди, розрахунок її розміру та доказів наявності причинного зв’язку.

Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, вважає позовну заяву такою,  що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З записів трудової книжки позивача серії АА № 210469 встановлено, що сторони перебували у трудових відносинах, 19 листопада 2010 року позивач був прийнятий на посаду токаря 5 розряду цеху200 ДП «Завод імені ОСОБА_3», згідно  розпорядження начальника відділу кадрів № 222 від 19.11.2010 року. 22 червня 2011 року позивач був звільнений за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України, згідно розпорядження начальника відділу кадрів № 114 від 22.06.2011 року.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ч. 116 цього Кодексу.

Відповідно до ст.. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Як вбачається з довідки ДП «Завод імені ОСОБА_3»від 31.10.2011 року № 3013, заборгованість з виплати остаточного розрахунку при звільненні перед позивачем складає 4473,93 гривень, середньомісячний заробіток складає 4320,86 гривень. Зазначена сума заборгованості з заробітної плати не заперечується позивачем.

Таким чином судом встановлено, що позивачу у день звільнення не було виплачено заборгованість по заробітній платі у повному обсязі.

Статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з  вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки,зазначені в ст..116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.     Таким чином відповідальність за затримку остаточного розрахунку виникає лише за наявності вини підприємства.

Відповідно до ст..237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.07.2011 року порушено провадження  по справі про банкрутство ДП «Завод імені ОСОБА_3»і введений  мораторій на задоволення вимог кредиторів, у тому числі заборонено нарахування неустойки (штраф, пеня), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів). Згідно листа Господарського суду Харківської області від 23.11.2011 року провадження по вищезазначеній справі на цей час   триває.

Вказані обставини свідчать на наявність поважних причин з боку відповідача затримки проведення своєчасного розрахунку з позивачем при його звільненні.

Відповідно до ст..12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»дія мораторію не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю та життю громадян, авторські винагороди.

Відповідно до ст..2 Закону України «Про оплату праці»та Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики № 5 від 13.01.2004 року, сума середнього заробітку, передбачена ст..117 КЗпП України, не входить в структуру заробітної плати, стягнення  середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку є фінансовими санкціями, передбаченими чинним законодавством за неналежне виконання грошових зобов’язань роботодавцем.

Таким чином, мораторій на задоволення вимог кредиторів, введений ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.07.2011 року, поширюється на стягнення середнього заробітку за час затримки виплати належних звільненому працівникові сум.

За таких обставин суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення середньомісячного заробітку за весь час затримки проведення остаточного розрахунку при звільненні, а також позовних вимог про відшкодування  моральної шкоди.

Виходячи з вищенаведеного, задоволенню підлягають позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з заробітної плати у зазначеному у довідці № 3013 від 31.10.2011 року розмірі –4473,93 гривень.        

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення в частині виплати заробітної плати, але не більш ніж за один місяць.

Судові витрати визначаються судом  виходячи з положень ст.88 ЦПК України, в зв’язку із задоволенням  вимог позивача, який на підставі законодавства  звільнений від сплати судового  збору, з відповідача  підлягає стягненню  в доход держави судовий збір  в розмірі 1 % від загальної суми задоволених позовних вимог майнового характеру.

На  підставі вищевикладеного, керуючись ст..ст. 36, 47, 116, 117, 237-1 КЗпП, ст..12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»,

ст..2 Закону України «Про оплату праці»,  ст..ст. 10, 11, 79, 88, 169, 209, 212-215, 217, 218,  367 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до державного підприємства «Завод імені ОСОБА_3»про стягнення суми, що належить виплаті при звільненні та відшкодування  моральної шкоди  –задовольнити частково.

Стягнути  з державного підприємства «Завод імені ОСОБА_3»на користьЗінченка ОСОБА_4 заборгованість по заробітній платі у сумі 4473,93 гривень.

Стягнути з державного підприємства «Завод імені ОСОБА_3» судові витрати на рахунок Державної судової адміністрації України,  розрахунковий рахунок 32214206700010 КБКД 22030001 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)», отримувач УДК у Фрунзенському районі м.Харкова, код отримувача (ЗКПО) 24134610, банк отримувача ГУДКУ у Харківській області, МФО банку отримувача 851011, у розмірі 188, 20 гривень.

Рішення в частині стягнення заборгованості по заробітній у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги.  Особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

                                                                                       Суддя: