Рішення № 20744722, 04.01.2012, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

04 січня 2012 р. Справа 12/93/2011/5003

за позовом: Тульчинської міської ради Вінницької області (вул. Леніна, 1, м.Тульчин, Вінницька область, 23600).

до: Споживчого товариства "Леховіцер" (вул. Польова, 6, м. Тульчин, Вінницька область, 23600).

про стягнення 65 432,50 грн.

Головуючий суддя Кожухар М.С.

Cекретар судового засідання Матущак О.В.

Представники :

позивача : ОСОБА_1 - за дорученням; ОСОБА_2 - за дорученням ;

відповідача : не з"явився

ВСТАНОВИВ :

Подано позов, в якому позивач просив суд стягнути зі Споживчого товариства "Леховіцер" 65 432,50 грн., з яких: 52 440,00 грн. боргу, що виник внаслідок неналежного виконання договірних зобов"язань за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 30.05.2007р., 12 992,50 грн. пені.

Ухвалою суду від 04.11.2011р. порушено провадження у даній справі з призначенням судового засідання на 01.12.2011 р.

В судовому засіданні 01.12.2011р. представником позивача подана заяву про зміну ідентифікаційного коду відповідача на № 30806797, оскільки у позовній заяві у коді ЄДРПОУ відповідача допущено описку.

Дана заява прийнята судом на підставі ст. 22 ГПК України, адже таке уточнення не тягне за собою заміни сторони.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, наведених у відзиві № б/н від 30.11.2011 р. Зокрема у відзиві на позов відповідач посилається на те, що позивачем некоректно розраховано ціну позову в частині пені.

Ухвалою суду від 01.12.2011р. розгляд справи відкладено на 04.01.2012р., в зв"язку з ненаданням усіх необхідних для розгляду справи документів та необхідністю у додаткових доказах.

В судове засідання 04.01.2012р. з"явились представники позивача. Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що стверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції відповідачу 09.12.2011р. за № 2360022576767.

Відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

За таких обставин, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Представники позивача подали заяву про уточнення позовних вимог від 04.01.2012р., в якій просять суд стягнути з відповідача пеню за прострочення платежу за період з 26.06.2007р. по 01.10.2011р., але не більшу за 12 992,50 грн.

Дана заява прийнята судом на підставі ст. 22 ГПК України.

Також представником позивача надано письмове пояснення від 04.01.2012р., в якому зазначено, що відповідно до п. 4.2. договору купівлі-продажу земельної ділянки від 30.05.2007р., у разі порушення терміну оплати за земельну ділянку, передбаченого розділом 2 договору, Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі 0,1 % від несплаченої суми за кожен день прострочки, але не більше 10% від суми платежу - загальної ціни договору 129 925,00 грн., сума пені не більше 12 992,50 грн.

Заслухавши надані в судовому засіданні пояснення представників позивача, дослідивши наявні матеріали справи, суд встановив наступне.

На підставі Рішення 11 сесії 5 скликання Тульчинської міської ради Вінницької області від 27 квітня 2007р. "Про продаж у власність земельних ділянок несількогосподарського призначення" та погодженого Тульчинською райдержадміністрацією розпорядження № 328р від 21.05.2007 року, 30.05.2007р. між Тульчинською міською радою Вінницької області (Продавець) та Споживчим товариством "Леховіцер" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки.

За умовами даного договору, Продавець продав, а Покупець купив земельну ділянку площею 9206 кв.м., згідно плану земельної ділянки. Кадастровий номер: 0524310100:01:019:0025: (01:019:0025) згідно довідки № 74 виданої Тульчинським районним відділом земельних ресурсів 23.05.2007 року. (п. 1.1. Договору).

Місцерозташування земельної ділянки: місто Тульчин Вінницької області, вул. Польова за № 6 (шість) (п. 1.2. Договору).

Відповідно до п. 1.3. Договору, цільове призначення земельної ділянки - для обслуговування майнового комплексу.

Другим розділом сторони визначили ціну договору.

Так, відповідно до п. 2. Договору, продаж земельної ділянки проводиться за 129 925 (сто двадцять дев"ять тисяч дев'ятсот двадцять п"ять) гривень без урахування ПДВ, згідно звіту з експертної грошової оцінки земельної ділянки виготовленого ПП "Подільська земля" 05.02.2007 року.

Покупець здійснює розрахунки з Продавцем в наступному порядку:

-100 % коштів від загальної ціни продажу земельної ділянки має бути перераховано на рахунок Тульчинської міської ради Вінницької області до 27.05.2012 року;

-13 105 (тринадцять тисяч сто п"ять) гривень Покупець заплатив Продавцю до підписання цього договору;

-кошти що залишилися Покупець щомісячно зобов'язується перераховувати на рахунок Продавця до 25 числа кожного місяця у розмірі 1 980 (тисяча дев"ятсот вісімдесят) гривень.

Четвертим розділом передбачена відповідальність сторін.

У випадку невиконання Покупцем умов цього договору Продавець має право вимагати виконання Покупцем своїх обов'язків належним чином, а також відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань, або має право розірвати цей Договір, у встановленому порядку і вимагати відшкодування збитків, спричинених його розірванням. (п. 4.1. Договору).

Відповідно до п. 4.2. Договору, в разі порушення терміну оплати за земельну ділянку, передбаченого Розділом 2 даного Договору, Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі 0,1 відсотка від несплаченої суми за кожен день прострочки, але не більше 10 відсотків від суми платежу.

Обов'язок Продавця передати земельну ділянку Покупцю вважається виконаним після сплати вартості земельної ділянки відповідно до Розділу 2 цього Договору. (п. 6.1. Договору).

Право власності на земельну ділянку переходить до Покупця після одержання Покупцем державного акта на право власності на землю. (п. 6.2. Договору).

Цей Договір є обов'язковим для Сторін з моменту підписання обома Сторонами. (п. 11.1 Договору).

Відповідач не сплатив кошти в сумі 13 105,00 грн. до підписання договору купівлі-продажу, що стверджується листом Управління державної казначейської служби України у Тульчинському районі Вінницької області № 01-60/12 від 29.12.2011р., та за отриману за Договором земельну ділянку розрахувався частково, що стверджується наданими позивачем 04.01.2012 р. виписками держказначейства щодо надходження коштів за договором купівлі-продажу земельної ділянки.

Станом на день подачі позову та розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 52 440,00 грн.

Наведене стверджується поясненнями представників позивача, матеріалами справи та відсутністю заперечень відповідача стосовно суми боргу.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов такого висновку.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено у ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Такі ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як вбачається із матеріалів справи предметом позову є стягнення боргу за земельну ділянку згідно договору купівлі-продажу.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 692 цього Кодексу покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки станом на час розгляду справи відповідач не надав доказів погашення заборгованості у повному обсязі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 52 440,00 грн. боргу підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивачем за неналежне виконання грошових зобовязань пред'явлено до стягнення з відповідача 12 992,50 грн. пені за період з 26.06.2007р. по 01.10.2011р.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконання частини зобов'язання, або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч.1 ст.624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Пунктом 4.2 договору сторони визначили, що в разі порушення терміну оплати за земельну ділянку, передбаченого Розділом 2 даного Договору, Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі 0,1 відсотка від несплаченої суми за кожен день прострочки, але не більше 10 відсотків від суми платежу.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, граничний розмір пені, який не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, визначений спеціальним законом, положення якого не встановлюють обмежень щодо визначення сторонами в договорі розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

Отже, при визначені розміру відповідальності за невиконання грошових зобов'язань пріоритет мають норми Закону, а не положення договору.

У розрахунку пені позивач не врахував цих положень законодавства.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 12 992,50 грн. пені підлягають частковому задоволенню в сумі 7 203,30 грн., що визначена, виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ, протягом шести місяців з дати виникнення права вимоги відносно суми заборгованості, яка утворилась на 26.06.2007 р. та окремо по кожній сумі, що підлягала сплаті щомісячно (п. 2 Договору), за період з 26.06.2007 р. по 01.10.2011 р. (в межах позовних вимог). Розрахунки пені стосовно кожної суми заборгованості з урахуванням часткової поетапної сплати, здійснені за допомогою програми "Капіталізатор" долучені до матеріалів справи. Загальна сума пені складається з сум пені, визначених за допомогою вказаної програми по кожній сумі заборгованості, що виникла та мала місце за період з 26.06.2007 р. по 01.10.2011 р.

При цьому суд приймає до уваги, що сума пені відповідно до п. 4.2 Договору обмежена 10 відсотками від суми загального платежу, тобто сумою 12992,25 грн.

Згідно з положеннями ст. 49 ГПК України судові витрати зі сплати держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 49, 82, 84, 115,116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути зі Споживчого товариства "Леховіцер" (вул. Польова, 6, м. Тульчин, Вінницька область, 23600, ) на користь Тульчинської міської ради Вінницької області (вул. Леніна,1, м. Тульчин, Вінницька область, 23600) 52 440 грн. (п'ятдесят дві тисячі чотириста сорок грн.) боргу, 7 203,3 грн. (сім тисяч двісті три грн. 30 коп.) пені, 596,43 грн. (п"ятьсот дев"яносто шість грн. 43 коп.) витрат на сплату держмита, 215,12 грн. (двісті п'ятнадцять грн. 12 коп.) витрат на оплату за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

Суддя Кожухар М.С.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 10 січня 2012 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (вул.Польова,6, м.Тульчин, Вінницька область, 23600).