Рішення № 20744579, 10.01.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 108

РІШЕННЯ

Іменем України

10.01.2012

Справа №5002-9/5172-2011

За позовом Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Західно-Кримський елеватор", (97420, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Виноградна, 1)

До Державної акціонерної компанії "Хліб України"(01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1)

Про визнання права власності на майно

Суддя ГС АР Крим Н.С.Пєтухова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача - Ревуцька Т.К., керуючий санацією.

Від відповідача – не з’явився

Сутність спору: Позивач звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом, у якому просить суд:

- визнати право власності на майно, яке знаходиться за адресою: 97420, Україна, м. Євпаторія, вул. Виноградна,1, а саме - елеватор 50 тис. тон (інвентарний № 100), АБК (інвентарний № 101), вагова автомобільна (інвентарний № 102), насосна станція (інвентарний № 105), трансформатор П.С. (інвентарний № 106), будівля з/д вагової (інвентарний № 107), мотовозне депо (інвентарний № 109), обладнання для відвантаження з/д (інвентарний № 200), обладнання для прийому з автотранспорту (інвентарний № 201), ливнева каналізація (інвентарний № 203), автодороги ( інвентарний № 204), паркан, огорожі (інвентарний № 205), площадки (інвентарний № 206), резервуар 2x250 (інвентарний № 208), електромережа (інвентарний № 300), водопровід (інвентарний № 301), теплова мережа (інвентарний № 302), пожежний водопровід (інвентарний № 303), побутова каналізація (інвентарний № 304), лінія зв'язку (інвентарний № 305), кабель силовий (інвентарний № 306), теплова мережа (інвентарний № 307), свинарник (інвентарний № 308), теплиця (інвентарний № 202), овочесховище (інвентарний № 114), склад БХМ (інвентарний № 103), склад тарних вантажів (інвентарний № 104), склад погруз №2 (інвентарний № 110), вибійний цех (інвентарний № 113);

- визнати право власності на майно, що знаходиться за адресою: 96200, Україна, АР Крим, Роздольненський район, с. Стерегуще, а саме - Зерносклад №1 (інвентарний № 1), Зерносклад № 2 (інвентарний № 2), Зерносклад № 3 (інвентарний № 3 ), Зерносклад № 4 (інвентарний № 4), Зерносклад № 5 (інвентарний №5 ), Зерносклад № 6 (інвентарний № 6), Зерносклад № 7 (інвентарний № 7), Зерносклад № 8 (інвентарний № 8), Зерносклад № 9 (інвентарний № 9), Зерносклад № 10 (інвентарний № 10),Вагова будка (інвентарний № 12), Приймальна лабор. Будівля (інвентарний № 24), Трансформаторна підстанція (інвентарний № 507), Побутові приміщення (інвентарний № 529), Черговий куточок (інвентарний № 22), Контора з лабораторією (інвентарний № 13), Матеріальний склад (інвентарний № 11), Будівля одноповерхова (інвентарний № 559), Огорожа (інвентарний № 156), Пожежна водойма (інвентарний № 151), Поїзні колії, асфальт (інвентарний № 431).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, відповідно до п.10 Протоколу засідання Спостережної ради ДАК «Хліб України» № 4 від 20.12.1999 р. було проведено реорганізацію Дочірнього підприємства ДАК «Хліб України» «Євпаторійське хлібоприймальне підприємство» шляхом виділення частини майна та створення на його базі нового Дочірнього підприємства ДАК «Хліб України» «Західно-Кримський елеватор».

26 травня 2000 року Виконавчим комітетом Євпаторійської міської ради АР Крим було проведено державну реєстрацію Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Західно-Кримський елеватор».

Відповідно до положень п.4.1 Статуту Дочірнього підприємства ДАК «Хліб України» «Західно-Кримський елеватор», затвердженого рішенням Спостережної ради ДАК «Хліб України» (протокол № 1 від 24.03.2001 р.) «Майно Підприємства становлять основні та оборотні засоби, грошові кошти, а також інші активи, вартість яких відображається в бухгалтерському балансі підприємства».

На балансі Підприємства з моменту його створення та до 2006 року перебувало спірне майно.

Проте, рішенням Третейського суду при Київській палаті сприяння третейському судочинству від 04.01.2006 р. по справі № 17/11-2005 вищезазначене майно визнано таким, що незаконно перебуває на балансі Підприємства, та підлягає передачі до статутного фонду Відповідача.

06 лютого 2006 року Господарським судом міста Києва було видано наказ про примусове виконання рішення Третейського суду при Київській палаті сприяння третейському судочинству від 04.01.2006 р. по справі № 17/11-2005, яким Позивач був зобов’язаний передати майно до статутного фонду Відповідача.

У зв’язку з цим, починаючи з 2006 року і до теперішнього часу вищевказане майно не відображається на балансі Позивача.

Рішенням того ж Третейського суду від 16.04.2004 р. по справі № 4/16-01-04 було також задоволено позов ДАК «Хліб України» до ДП ДАК «Хліб України» «Західно-Кримський елеватор» про визнання права власності на окремо визначене майно. Цим рішенням суд визнав право власності на майно за Відповідачем.

Також Позивач звертає увагу, що після того, як майно протягом майже 6 (шести) років перебувало на балансі Позивача, а потім було передано на баланс Відповідача, воно увесь цей час залишалось і залишається у фактичному володінні та користуванні Позивача, утримається за рахунок власних коштів Підприємства. Окрім того, Позивачем здійснюються усі можливі заходи щодо збереження, примноження та модернізації майна.

Не зважаючи на згадані судові рішення третейського суду, реєстрація прав власності на майно за Відповідачем до цих пір так і не відбулась.

Крім того, Позивач посилаючись на п. 4.1 Статуту Позивача, вважає, що насправді ДП ДАК «Хліб України» «Західно-Кримський елеватор» є належним та фактичним власником майна, що є предметом спору. У свою чергу Відповідач, починаючи з 2006 року, був і залишається лише формальним власником, який може обмежувати права та інтереси належного власника майна.

Відповідач проти позову заперечує по мотивам, викладеним у відзиву на позов від 09.12.2011р.(а.с.40-41), посилаючись на те, що відповідач в обґрунтування своєї позиції зазначає, що 22 серпня 1996 року Постановою Кабінету Міністрів України "Про утворення державної акціонерної компанії «Хліб України» № 1000 прийнято рішення про створення ДАК "Хліб України", засновником якої визначена держава Україна в особі Кабінету Міністрів України.

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 1997р. № 1218 "Про прискорення приватизації хлібоприймальних і хлібозаготівельних підприємств" на Міністерство агропромислового комплексу України було покладено обов’язок передати у двомісячний термін до статутного фонду ДАК "Хліб України" державне майно підприємств, зазначених у додатку № 3 постанови № 1218, перетворивши їх у дочірні підприємства Компанії.

В додатку № 3 до Постанови № 1218 визначено перелік підприємств, майно яких передається до статутного фонду ДАК "Хліб України", в тому числі майно Євпаторійського хлібоприймального підприємства, у яке входило, зокрема, майно розташовано за адресами: 97420, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Виноградна, 1 та 96200, України, АР Крим, Роздольненський район, с. Стерегуще.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, витребувані ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.12.2011 р. документи, у тому числі копії рішення Третейського суду оформлене відповідно до вимог п.5.27 Держстандарту України № 4163-2003 "Уніфіковання системи організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів. Баланси на 01.01.2011р. та на 01.07.2011р. з розшифровкою основних фондів(їх найменування, вартість і т.д.); документально підтвердити право власності на майно, що знаходиться за адресами : 96200, Україна, АР Крим, Роздольненський район, с. Стерегуще; 97420, Україна, м. Євпаторія, вул. Виноградна,1, не надав. Про день слухання справи був сповіщений належним чином. Ухвала суду була направлена на його юридичну адресу рекомендованою кореспонденцією. Причина не явки представника відповідача суду не відома.

Від позивача надійшла заява від 10.01.2012 року у порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України про зменшення позовних вимог, у якої він просить суд визнати за ним право власності на майно, що знаходиться за адресою: 97420, Україна, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Виноградна,1, щодо позовних вимог про визнання права власності на майно яке знаходиться за адресою: 96200, України, АР Крим, Роздольненський район, с. Стерегуще позивач дані позовні вимоги просив залишити без розгляду.

Заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог судом задоволено згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні позивач підтримав зменшені позовні вимоги.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача, оскільки у матеріалах справи є достатньо документів для розгляду справи. Крім того, у відповідача було достатньо часу для надання документів, необхідних за його думкою, для розгляду спору.

Справа розглядається на підставі наявних у неї| матеріалів у|в,біля| порядку|ладу| ст. 75 Господарського процесуального| кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, а також додатково надані сторонами документи, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

В с т а н о в и в:

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду звертаються особи за захистом своїх порушених чи оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, що кореспондується із положеннями статті 21 ГПК України, де до позивачів віднесено осіб, які пред’явили позов або в інтересах яких пред’явлено позов саме про захист порушеного права чи охоронюваного законом інтересу.

Згідно статті 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом установлення, зміни і припинення господарських правовідносин, іншими способами, передбаченими законом.

Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 16 Цивільного кодексу України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов’язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7)припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

22 серпня 1996 року Постановою Кабінету Міністрів України "Про утворення державної акціонерної компанії «Хліб України» № 1000 прийнято рішення про створення ДАК "Хліб України", засновником якої визначена держава Україна в особі Кабінету Міністрів України.

В подальшому Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 5 листопада 1997 р. № 1218 «Про прискорення приватизації хлібоприймальних і хлібозаготівельних підприємств», відповідно до якої, міністерство аграрної політики передало до статутного фонду ДАК «Хліб України» майно підприємств, зазначених у додатку до цієї постанови, перетворивши їх у дочірні підприємства Компанії.

Таким чином, статутний фонд Відповідача був сформований шляхом передачі Відповідачу майна 100 державних підприємств, в тому числі за рахунок передачі об’єктів рухомого і нерухомого майна державного підприємства «Євпаторійське ХПП» з перетворенням його в Дочірнє підприємство ДАК «Хліб України» «Євпаторійське ХПП».

В подальшому згідно з рішенням спостережної ради ДАК «Хліб України» від 20.12.1999 (протокол № 4) утворено ДП ДАК «Хліб України» «Західно-Кримський елеватор» шляхом виділення частини статутного фонду ДАК «Хліб України» за рахунок розподілу майна ДП ДАК «Хліб України» «Євпаторійське ХПП».

26 травня 2000 року Виконавчим комітетом Євпаторійської міської ради АР Крим було проведено державну реєстрацію Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Західно-Кримський елеватор».

Статтею 135 Господарського кодексу України визначено право власника засновувати господарські організації або здійснювати господарську діяльність в інших організаційно-правових формах господарювання, закріплюючи за ними належне йому майно на праві власності, праві господарського відання, а для здійснення некомерційної господарської діяльності - на праві оперативного управління.

Відповідно до ч. 3 ст. 55 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання реалізують свою господарську компетенцію на основі права власності, права господарського відання, права оперативного управління відповідно до визначення цієї компетенції у цьому Кодексі та інших законах.

Правовий режим майна суб’єктів господарювання закріплений в статті 133 Господарського кодексу України. Основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління.

Таким чином, даний час Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України взагалі не передбачено такого поняття як безоплатне право користування майном.

При цьому, чинним законодавством України не передбачено можливості внесення до статутного фонду юридичної особи прав користування.

Статтею 12 Закону України «Про господарські товариства» визначено, що товариство є власником: майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.

Згідно з с. 1 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Суд дійшов до висновку, що після формування статутного фонду ДП ДАК «Хліб України» «Західно-Кримський елеватор» за рахунок внеску Відповідача, останній (ДАК «Хліб України») отримав у власність корпоративні права на дочірнє підприємство.

В совою чергу, майно на праві власності має належати виключно ДП ДАК «Хліб України» «Західно-Кримський елеватор».

По своїй природі Позивач є господарським товариством, 100% частки якого належить ДАК «Хліб України».

Отже не може одночасно належите одному і тому ж суб’єкту і майно товариства (підприємства) і корпоративні права.

Таким чином, з моменту внесення Відповідачем спірного майна до статутного фонду Позивача, останній набув права власності на нього.

За таких обставин, позовні вимоги ДП ДАК "Хліб України" «Західно-Кримський елеватор» про визнання права власності на майно розташоване за адресою: 97420, Україна, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Виноградна, 1 визнаються судом законними, обґрунтованими та такими, що відповідають положенням чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У судовому засіданні 10.01.2012р. були оголошені тільки вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення оформлений відповідно до ст. 84 ГПК України і підписаний 12.01.2012 р.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 22, 32, 33, 34, 49, 75, 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Заяву про зменшення позовних вимог прийняти.

2. Позов задовольнити.

3. Визнати за Дочірнім підприємством Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Західно-Кримський елеватор»(97420, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Виноградна, 1, ЄДРПОУ 31001863) право власності на майно, що знаходиться за адресою: 97420, Україна, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Виноградна, 1, а саме:

№ п/п

Найменування майна

Інвентарний номер

1

Елеватор 50 тис. тон

100

2

АБК

101

3

Вагова автомобільна

102

4

Насосна станція

105

5

Трансформатор П.С.

106

6

Будівля з/д вагової

107

7

Мотовозне депо

109

8

Обладнання для відвантаження з/д

200

9

Обладнання для прийому з автотранспорту

201

10

Ливнева каналізація

203

11

Автодороги

204

12

Паркан, огорожі

205

13

Площадки

206

14

Резервуар 2х250

208

15

Електромережа

300

16

Водопровід

301

17

Теплова мережа

302

18

Пожежний водопровід

303

19

Побутова каналізація

304

20

Лінія зв’язку

305

21

Кабель силовий

306

22

Теплова мережа

307

23

Свинарник

308

24

Теплиця

202

25

Овочесховище

114

26

Склад БХМ

103

27

Склад тарних вантажів

104

28

Склад погруз №2

110

29

Вибійний цех

113

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Пєтухова Н.С.