Постанова № 20737964, 30.11.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

1

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2011 року м.Полтава Справа № 2а-1670/8392/11

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чеснокової А.О.,

при секретарі Пшенишному В.С.,

за участю:

представника позивача - Білявського В.В.,

представника відповідача - Панченка Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Холдингової компанії "АвтоКраз" у формі відкритого акціонерного товариствадо Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областіпро скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

21 жовтня 2011 року позивач Холдингова компанія "АвтоКраз" у формі відкритого акціонерного товариствазвернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областіпро скасування податкового повідомлення-рішення

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на помилковість висновків податкового органу щодо безпідставності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2011 року, яке виникло за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в травні 2011 року, що є наслідком віднесення до складу податкового кредиту сум, підтверджених податковими накладними, що на думку податкового органу є недійсними. Позивач зазначає, що на момент вчинення правочинів між ВАТ ХК "АвтоКрАЗ" та його контрагентами ТОВ "Хімпостач-Електро", ТОВ "Спецпожгазмонтаж", ТОВ Фірма "Ліссєв" останні були існуючими субєктами господарювання (перебували в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) та здійснювали свою діяльність згідно статті 3 ГК України. Позивач вважає, що податковий орган протиправно ставить йому у вину формування свого податкового кредиту на підставі податкових накладних, складених ТОВ "Хімпостач-Електро", ТОВ "Спецпожгазмонтаж", ТОВ Фірма "Ліссєв", що є недійсними. Позивач також вказує, що реальність виконання сторонами умов договорів підтверджується, крім податкових накладних, первинними документами бухгалтерської та фінансової звітності, що наділяє позивача правом віднести суми ПДВ за такими угодами до складу свого податкового кредиту.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні, дії Кременчуцької ОДПІ вважає правомірними, а спірне податкове повідомлення-рішення - таким, що відповідає чинному законодавству внаслідок того, що податковим органом встановлено порушення позивачем податкового законодавства та безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суми, підтверджені недійсними податковими накладними.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 02 вересня 2011 року по 15 вересня 2011 року відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок у банку за червень 2011 року, яке виникло за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в травні 2011 року.

За результатами перевірки 21 квітня 2011 року складено акт № 6740/23-110/05808735, в якому контролюючий орган зафіксував порушення вимог пункту 44.1 статті 44, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України в результаті чого позивачем завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та податкового кредиту з ПДВ за червень 2011 року на 19741,00 грн.

На підставі висновків зазначеного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 05 жовтня 2011 року № 0001052302/194, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 19741,00 грн. Визначаючи вказану суму податкового зобов'язання, податковий орган виходив з того, що отримані позивачем від ТОВ "Хімпостач-Електро", ТОВ "Спецпожгазмонтаж", ТОВ Фірма "Ліссєв" податкові накладні, оформлені неналежним чином - не містять всіх необхідних реквізитів, а саме: місця знаходження юридичної особи-постачальника, а тому вважаються недійсними. Із врахуванням викладеного, податковий орган вважає, що ВАТ ХК "АвтоКрАЗ" сформувало податковий кредит за червень 2011 року на підставі податкових накладних, отриманих від ТОВ "Хімпостач-Електро", ТОВ "Спецпожгазмонтаж", ТОВ Фірма "Ліссєв", неправомірно, внаслідок чого позивачем занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за підсумками червня 2011 в розмірі 19741,00 грн.

Позивач, не погоджуючись із позицією відповідача щодо правомірності донарахування йому податкових зобов'язань з податку на додану вартість, звернувся до суду з вимогою скасувати спірне податкове повідомлення-рішення .

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню Кременчуцької ОДПІ від 05 жовтня 2011 року № 0001052302/194, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що між позивачем (Замовник) та ТОВ "Хімпостач-Електро" (Постачальник) укладено договір від 05 лютого 2010 року № 05/02 (а.с. 46-49) та додаткову угоду до нього № 1 від 31 грудня 2010 року (а.с. 50) згідно умов яких Постачальник зобов'язується поставити на адресу Замовника, запасні частини, електротехнічні вироби і матеріали до верстатного обладнання в асортименті, кількості та за ціною, що обумовлені у рахунку. Поставка товару здійснюється автомобільним транспортом на умовах РСА (м. Кременчук, склад Продавця). Оплата товару проводиться за фактом поставки з відстрочкою платежу до 10 банківських днів.

Судом встановлено, що на виконання умов вказаного договору, ТОВ "Хімпостач-Електро" на підставі рахунка-фактури від 02 червня 2011 року № 23 поставлено позивачу трьохфазний електропічний трансформатор ТЕСК 200/50 зі ступеневим регулюванням 2011, за ціною 88500,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 14750,00 грн.), що підтверджується видатковою накладною від 20 червня 2011 року № 14.

Судом також встановлено, що оплата товару здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок ТОВ "Хімпостач-Електро".

Наявні в матеріалах справи копії платіжних доручень (а.с 53-54, 120) дають підстави стверджувати, що позивач в повному обсязі виконав умови договору від 05 лютого 2010 року № 05/02 в частині належної оплати товару.

На виконання вказаного договору Продавцем складено податкову накладну від 20 червня 2011 року № 2 (а.с. 56), яка включена позивачем до реєстру виданих і отриманих податкових накладних. Судом відзначається, що вищезазначена податкова накладна містить відомості про місцезнаходження ТОВ "Хімпостач-Електро" за адресою вул. Леніна, 96, кім. 20, м. Світловодськ, Кіровоградської обл.

Поставка вказаного трансформатора здійснена автотранспортом ТОВ "Хімпостач-Електро", автомобілем ГАЗ державний номерний знак ВІ 38-03 АС, що підтверджується відомостями Книги обліку ввезення (вивезення) ТМЦ на територію підприємства транспортом сторонніх організацій через АКПП-2 (а.с. 99-101). З вищевказаної Книги обліку ввезення (вивезення) ТМЦ вбачається, що вантаж від ТОВ "Хімпостач-Електро" транспортувався на підставі видаткової накладної від 20 червня 2011 року № 14, яка містить відмітку про вхідний контроль.

Поставлений на адресу Позивача трансформатор, прийнятий представником Позивача за довіреністю від 21 червня 2011 року № 653243 та оприбуткований на склад № 3 за прибутковим ордером № 11-17975/454 (а.с. 102).

На даний час отриманий від ТОВ "Хімпостач-Електро" трансформатор знаходиться у підприємства Позивача.

Матеріалами справи підтверджено, що між позивачем (Замовник) та ТОВ "Спецпожгазмонтаж" (Виконавець) укладено договір від 05 січня 2011 року № 05/01-11 (а.с. 57-59) згідно умов якого Виконавець зобов'язується прийняти вогнегасники для технічного обслуговування: технічного діагностування, ремонту та заміни комплектуючої продукції: ЗПП, заструбів, індикаторів, шлангів, чеки, паспортів, мембрани, БВТ, гідравлічного випробування корпусу, вибраковки на підставі договору доручення від 01 серпня 2008 року № 72 з ФОП ОСОБА_4 Оплата товару проводиться безготівковим шляхом протягом трьох банківських днів по факту виконання робіт.

Судом встановлено, що на виконання умов вказаного договору, ТОВ"Спецпожгазмонтаж" на підставі рахунка-фактури від 24 травня 2011 року № СФ-0000065 (а.с. 108) виконано роботи з технічного обслуговування, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт від 06 червня 2011 року № ОУ-0000036 (а.с. 107).

Судом також встановлено, що оплата товару здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок ТОВ "Спецпожгазмонтаж".

Наявні в матеріалах справи копії платіжних доручень (а.с. 109, 63, 64) дають підстави стверджувати, що позивач в повному обсязі виконав умови договору від 05 січня 2011 року № 05/01-11 в частині належної оплати товару.

На виконання вказаного договору Продавцем складено податкову накладну від 06 червня 2011 року № 8 (а.с. 61), яка включена позивачем до реєстру виданих і отриманих податкових накладних. Судом відзначається, що вищезазначена податкова накладна містить відомостей про місцезнаходження ТОВ "Спецпожгазмонтаж" за адресою вул. Хохлових, 8, м. Київ, 04119.

Транспортування вогнегасників на адресу ТОВ "Спецпожгазмонтаж" та у зворотному напрямку проводилося згідно "Разнарядки на техническое обслуживание огнетушителей ОАО ХК "АвтоКрАЗ" в мае 2011 года", (а.с. 106) за накладною серії 02 ХК № 000014 від 13 травня 2011 року (а.с. 104) та товарно-транспортною накладною серії 01 ХКА № 003027 від 13 травня 2011 року (а.с. 105).

Судом встановлено, що між позивачем (Покупець) та ТОВ "Ліссєв" (Постачальник) укладено договір від 13 жовтня 2010 року № 910Си (а.с. 65-67) та додаткову угоду до нього № 01 від 02 червня 2010 року (а.с. 69) згідно умов яких Постачальник зобов'язується поставити на адресу Замовника поліпропілен згідно специфікації, а Покупець зобовязується прийняти та оплатити товар. Поставка товару здійснюється автомобільним транспортом на умовах РСА (Лисичанськ, склад Продавця). Оплата товару проводиться за фактом завантаження.

Судом встановлено, що на виконання умов вказаного договору, ТОВ "Ліссєв" на підставі рахунка-фактури від 02 червня 2011 року № СФ-026 поставлено позивачу поліпропілен, за ціною 88500,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 14750,00 грн.), що підтверджується видатковою накладною від 20 червня 2011 року № 14.

Судом також встановлено, що оплата товару здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок ТОВ "Ліссєв".

Наявне в матеріалах справи платіжне доручення (а.с 70) дає підстави стверджувати, що позивач в повному обсязі виконав умови договору від 13 жовтня 2010 року № 910Си в частині належної оплати товару.

На виконання вказаного договору Продавцем складено податкову накладну від 16 червня 2011 року № 24 (а.с. 72), яка включена позивачем до реєстру виданих і отриманих податкових накладних. Судом відзначається, що вищезазначена податкова накладна містить відомості про місцезнаходження ТОВ "Ліссєв" за адресою вул. Леніна, 34, м. Сіверодонецьк, Луганської обл.

Поставка передбаченого договором від 13 жовтня 2010 року № 910Си товару здійснена автотранспортним засобом позивача, що підтверджується копією посвідчення про відрядження від 17 червня 2011 року № П-002190 (а.с. 113) за товарно-транспортною накладною 01 ХКА 002057 від 20 червня 2011 року (а.с. 114) та подорожнім листом №738801 від 18 червня 2011 року (додаток 115).

Поставлений на адресу Позивача товар, прийнятий представником Позивача за довіреністю від 26 червня 2011 року № 653190 (а.с. 111) та оприбутковано на склад № 9 за прибутковим ордером від 21 червня 2011 року № 11-18305/180 (а.с. 116).

Також суд вважає за доречне зазначити, що ТОВ "Хімпостач-Електро", ТОВ "Спецпожгазмонтаж" та ТОВ Фірма "Ліссєв" на момент укладення та виконання умов договорів, а також формування податкових накладних були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що не заперечувалось сторонами в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Хімпостач-Електро", ТОВ "Спецпожгазмонтаж" та ТОВ Фірма "Ліссєв" підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, вищезазначені угоди виконані в повному обсязі, сторони претензій та зауважень один до одного не мають, а отже, у суду відсутні підстави для визнання вищеописаних правочинів фіктивними. Суд відзначає, що на момент укладення договорів, позивачем з "Хімпостач-Електро", ТОВ "Спецпожгазмонтаж" та ТОВ Фірма "Ліссєв", останні значились платниками податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку.

Дослідивши податкові накладні, видані позивачу підприємствами ТОВ "Хімпостач-Електро", ТОВ "Спецпожгазмонтаж" та ТОВ Фірма "Ліссєв" для документального оформлення виконаних угод, судом встановлено, що зазначені документи містять неточності в частині зазначення адрес контрагентів позивача, що стало підставою для визнання Кременчуцькою ОДПІ таких податкових накладних недійсними та як наслідок виключення сум, визначених цими документами, зі складу податкового кредиту ВАТ ХК "АвтоКрАЗ", суд не погоджується з висновками податкового органа, зазначаючи наступне.

Згідно пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України врегульовано, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Вимоги щодо оформлення податкової накладної викладені в статті 201 Податкового кодексу України на підставі якого платник податку зобовязаний надати покупцю податкову накладну, яка повинна мати перераховані у вказаній нормі реквізити та відомості.

Пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно пункту 201.9 статті 201 Податкового кодексу України не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідачем в ході розгляду справи не доведено, що податкові накладні, за якими останнім здійснено донарахування, видані особами, не зареєстрованими як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу або платниками звільненими від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

Податковим органом також не надано доказів того факту, що контрагенти позивача ТОВ "Хімпостач-Електро", ТОВ "Спецпожгазмонтаж" та ТОВ Фірма "Ліссєв" не включили відповідні суми податку на додану вартість до складу своїх податкових зобов'язань

Крім того, Кременчуцькою ОДПІ не надано належних доказів на підтвердження факту відсутності за місцезнаходженням ТОВ "Хімпостач-Електро", ТОВ "Спецпожгазмонтаж" та ТОВ Фірма "Ліссєв". При цьому суд відзначає, що база "Контрагенти", відомості якої стали підставою для висновків податкового органа, викладених в акті перевірки, є програмою для внутрішнього службового користування відповідача. За таких обставин, відомості, що містяться у базі "Контрагенти" не можуть прийматись судом як належний доказ відсутності за місцезнаходженням контрагентів позивача ТОВ "Хімпостач-Електро", ТОВ "Спецпожгазмонтаж" та ТОВ Фірма "Ліссєв".

Разом із тим суд зауважує, що такий недолік податкової накладної від 16 червня 2011 року № 24 (арк.с. 72) як неправильне зазначення місце знаходження постачальника, (в податковій накладній та в свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи зазначена адреса - Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Леніна, 34, проте згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул. Леніна, 14, кім.210) не свідчить про неможливість ідентифікувати відповідних контрагентів позивача та за умови доведеності факту придбання позивачем зазначеного в таких документах товару/послуг сам по собі не позбавляє позивача права на податковий кредит щодо зазначених у цих податкових накладних сум податку на додану вартість.

Аналізуючи вищевикладене, та враховуючи факт правомірного отримання позивачем податкових накладних від ТОВ "Хімпостач-Електро", ТОВ "Спецпожгазмонтаж" та ТОВ Фірма "Ліссєв" на підтвердження підстав включення до складу податкового кредиту сум передбачених цими документами, позивач правомірно сформував податковий кредит за червень 2011 року та без порушень чинного законодавства розрахував та сплатив податкові зобов'язання з податку на додану вартість за цей період.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного повідомлення-рішення покладено на податковий орган.

Відповідач не довів суду правомірність прийнятого ним спірного податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Зважаючи на те, що повідомлення-рішення від 05 жовтня 2011 року №0001052302/194 є правовим актом індивідуальної дії, який відповідно до повноважень суду, встановлених частиною 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне згідно з частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05 жовтня 2011 року № 0001052302/194.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Холдингової компанії "АвтоКраз" у формі відкритого акціонерного товариства до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05 жовтня 2011 року № 0001052302/194.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Холдингової компанії "АвтоКраз" у формі відкритого акціонерного товариства витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 05 грудня 2011 року.

Суддя А.О. Чеснокова