Рішення № 20732704, 04.01.2012, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" січня 2012 р. Справа № 5019/2811/11

Суддя Войтюк В.Р. розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми "Гарант Плюс"

до відповідача: Приватного підприємця Полюхович Романа Андрійовича

про стягнення в сумі 1 585 грн. 51 коп.

Представники:

Від позивача : ОСОБА_1 дов. № 202 від 15.12.2011 р.

Від відповідача : не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю - фірма "Гарант Плюс" звернулась до суду з позовною заявою про стягнення з ПП ОСОБА_2 1585,51 грн. за поставлений товар з підстав зазначених у позовній заяві (а/с 2-4).

Зокрема, зазначає, що 12 травня 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю-фірмою «Гарант Плюс»та Приватним підприємцем ОСОБА_2 був укладений договір купівлі - продажу продукції № 2083 від 12 травня 2011 року, на підставі якого Позивач прийняв на себе зобов'язання передати у власність Відповідача продукцію, а останній зобов'язався прийняти та оплатити її.

На виконання умов Договору (п. 1.1. Договору) та на підставі накладних: №26076, №26077 від 16.09.2011, Відповідачу було поставлено продукцію, загальна вартість якої становить 1402,72 грн. Згідно пункту 5.4. вказаного Договору, розрахунок за отриману продукцію Відповідач повинен був здійснити протягом 7 банківських днів з дня її отримання.

В порушення умов Договору Відповідач станом на 13 грудня 2011 року жодних коштів на користь Позивача не сплатив, чим і допустив заборгованість перед Позивачем що підтверджується вищевказаними накладними.

Заявлену претензію від 25.10.2011 №158 щодо сплати заборгованості за договором купівлі - продажу Відповідачем залишено без відповіді.

Відповідач відзиву на позов не подав, участі уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив. Оскільки відповідач був завчасно повідомлений про день та час судового розгляду та мав можливість в розумні терміни довести до відома суду свої доводи та міркування стосовно позовних вимог, однак своїми правами визначеними ст.22 України не скористався, то суд вважає можливим розгляд справи по суті позовних вимог участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд Рівненської області прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, з огляду на таке.

12 травня 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю-фірмою «Гарант Плюс»та Приватним підприємцем ОСОБА_2 був укладений договір купівлі - продажу продукції № 2083 від 12 травня 2011 року, на підставі якого Позивач прийняв на себе зобов'язання передати у власність Відповідача продукцію, а останній зобов'язався прийняти та оплатити її.

На виконання умов Договору (п. 1.1. Договору) та на підставі накладних: №26076, №26077 від 16.09.2011, Відповідачу було поставлено продукцію, загальна вартість якої становить 1402,72 грн. Згідно пункту 5.4. вказаного Договору, розрахунок за отриману продукцію Відповідач повинен був здійснити протягом 7 банківських днів з дня її отримання.

В порушення умов Договору Відповідач коштів на користь Позивача не сплатив, чим і допустив заборгованість перед Позивачем що підтверджується вищевказаними накладними.

Заявлену претензію від 25.10.2011 № 158 щодо сплати заборгованості за договором купівлі - продажу Відповідачем залишено без відповіді.

Виходячи із змісту ст.193 Господарського кодексу України, згідно якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів та договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з ст.ст.1,3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»та умов Договору нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення, яка станом на 13 грудня 2011 року становить 41,11 грн.

Разом з тим, відповідно до п. 6.3. вищевказаного Договору, в разі протермінування платежу більше ніж на 10 банківських днів Покупець додатково сплачує Постачальнику штраф у розмірі 10 % від суми протермінованого боргу, що становить 140,27 грн.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а саме: за вересень 2011 року при встановленому індексі інфляції - 100,1, за жовтень 2011 року при встановленому індексі інфляції - 100,0 та за листопад 2011 року при встановленому індексі інфляції-100,1 (від суми боргу 1402,72 грн.), що станом на 13.12.2011 становить 1,41 грн.

Відповідно до вимог ст.509 України зобов'язанням є правовідношенням, в якому - одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ст.525 цього ж Кодексу, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судові витрати по справі в сумі 1 411 грн. 50 коп. слід покласти на відповідача згідно ст.49 ГПК України. Враховуючи викладене, керуючись статтями 49,82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «Гарант Плюс»(33024, м.Рівне, вул.Млинівська,20, код ЄДРПОУ 22562218) суму основного боргу у розмірі 1402,72 грн., суму, на яку збільшилася заборгованість з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі 1,41 грн., штрафних санкцій у розмірі 140,27 грн., пеню у розмірі 41,11 грн., 1 411,50 грн. судового збору.

3.Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Суддя Войтюк В.Р.

Повний текст рішення складений "05" січня 2012 року.