Рішення № 20732410, 10.01.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "10" січня 2012 р.Справа № 17/5007/125/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1 - дов. №1026-11111211891 від 21.11.2011р.

від відповідача не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віойл-Агро" (м.Вінниця)

до Приватного підприємства "Україна" (с.Водотиї, Брусилівський район, Житомирська область)

про стягнення 3844,40грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 3844,40грн., з яких: 2998,75грн. основного боргу, 545,77грн. пені, 299,88грн. штрафу.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, передбачених договором поставки №1031-21010132685 від 13.10.2010р., в частині поставки позивачу товару.

В судовому засіданні 10.01.2012р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 10.01.2012р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не надав, хоча про час та місце судового розгляду був належним чином повідомлений, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с. 36).

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Віойл-Агро" - покупець (позивач у справі) та Приватним підприємством "Україна" - продавець (відповідач у справі) договору поставки №1031-21010132685 від 13.10.2010р. (а.с. 10, 11), позивач 18.10.2010р. перерахував відповідачу в якості попередньої оплати за товар (соняшник) кошти в розмірі 390000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №10137759 від 18.10.2010р. (а.с. 29), оригінал якого був оглянутий в судовому засіданні.

Згідно з п.3.2 вищезазначеного договору, сторони погодили, що оплата за товар здійснюється позивачем наступним чином: попередня плата в розмірі 395000,00грн. протягом 2-х банківських днів з моменту підписання даного договору та надання відповідачем позивачу рахунку-фактури та документів, викладених у п. 8.7 даного договору.

Відповідно п.2.2 вищезазначеного договору, сторони передбачили, що поставка всієї партії товару за даним договором здійснюється в термін до 20.10.2010р. включно.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач поставив позивачу товар на суму 387001,25грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000165 від 20.10.2010р. (а.с. 13).

Таким чином, відповідач свої зобов'язання по передачі позивачу товару належним чином не виконав, внаслідок чого створилась заборгованість перед позивачем в сумі 2998,75грн. попередньої оплати.

Відповідно до ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно з приписами ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач звернувся з вимогою (претензією) від 19.10.2011р. за №1028-11112091934 (а.с. 40-42) до відповідача про повернення грошових коштів сплачених в якості попередньої оплати за товар (поштова квитанція №7852 від 19.10.2011р. (а.с. 43)), яка була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно п. 5.2 вищезазначеного договору, відповідач за даним договором несе наступну відповідальність: за порушення термінів поставки товару сплачує позивачу неустойку в розмірі 0,1% за кожний день прострочення від вартості непоставленого (недопоставленого) товару; якщо термін прострочення перевищує 3 календарних днів, крім неустойки, сплачується штраф в розмірі 10% від вартості непоставленого (недопоставленого) товару.

За порушення термінів поставки товару, відповідачу нарахований штраф в розмірі 299,88грн. та пеня в сумі 545,77грн.

Разом з тим, при нарахуванні суми пені позивач застосував відсоток пені в розмірі 0,1% за кожний день прострочення від вартості непоставленого (недопоставленого) товару, даний відсоток пені, є більшим, ніж встановлено Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Слід також зазначити, що такої ж правової позиції притримується ВГС України в постанові від 14.02.2008р. по справі №5/2164 та в постанові від 23.09.2008р. по справі №47/350.

Враховуючи викладене, суд самостійно нараховує суму пені за період з 21.10.2010р. по 20.04.2011р. (включно):

- (2998,75 (сума боргу) х 15,5% (подвійна облікова ставка НБУ у відповідний період): 365 (кількість днів у році) х 182 (кількість прострочених днів) = 231,77грн.

Таким чином, сума пені складає 231,77грн.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 ГК України).

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.

Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Відповідач позов не оспорив, доказів сплати суми заборгованості суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на суму 3530,40грн., з яких: 2998,75грн. основного боргу, 231,77грн. пені, 299,88грн. штрафу. В частині стягнення 314,00грн. пені в позові необхідно відмовити.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 525, 526, 530 ч.2, 546, 693 ЦК України, ст.193 ГК України, керуючись ст.ст. 49,82,84,85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Україна", 12624, Житомирська область, Брусилівський район, с.Водотиї, ідентифікаційний код 03746361 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віойл-Агро", 21034, м.Вінниця, вул. Немирівське шосе, 26, ідентифікаційний код 31414911 - 2998,75грн. основного боргу, 231,77грн. пені, 299,88грн. штрафу, 93,67грн. витрат по сплаті державного мита, 216,72грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 314,00грн. пені в позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

СуддяШніт А.В.

<Поле для текста >

<Текст ><Поле для текста >

1 - в справу;

2-позивачу;

3-відповідачу (рек. з повід.).

<Текст >

<Текст >