Рішення № 20731946, 05.01.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 303

РІШЕННЯ

Іменем України

05.01.2012Справа №5002-17/4609-2011 За позовом Прокурора Первомайського району Автономної Республіки Крим в інтересах Держави в особі Первомайської районної державної адміністрації, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, Войковської сільської ради

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Деней"

про стягнення втрат сільськогосподарського виробництва в сумі 839 759 грн.

Суддя В.І. Гайворонський

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від Ради Міністрів АР Крим - Зигар В.Л., представник

Прокурор- Шехірєва Н.Ю.

Від Республіканського комітета по земельним ресурсам АР Крим - Кобилянська Н.Є. представник

Від відповідача- Бабіч Л.Й., представник

Суть спору: Прокурор просить стягнути з відповідача втрати сільськогосподарського виробництва в сумі 839759 грн. у звязку з ненадходженням до бюджету вказаних коштів в зазначені законодавством строки.

Відповідач у відзиві щодо позову заперечує, та вказує, що він практично позбавляється можливості використовувати дану ділянку, та до використання земельної ділянки може приступити лише після відповідного оформлення такого права. Розрахунок втрат здійснений невірно, подачу позову вважає передчасною.

Щодо невірного здійснення розрахунку відповідач посилається на лист Заступника голови Республіканського комітету по земельним ресурсам від 15.07.2011 року О. Горбачова.

Суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними у ній матеріалами, при цьому виходить із того, що згідно ст.129 Конституції України надання доказів є правом стороні, а не обовязком.

По справі проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Первомайської районної державної адміністрації АР Крим № 78-р від 02.03.2011 року «Про затвердження проекту землеустрою по відводу земельної ділянки ТОВ «Деней» зі зміною цільового призначення для розробки карєру пильних вапняків» затверджено проект землеустрою в частині відводу земельної ділянки для розробки карєру пильних вапняків ТОВ «Деней» площею 46,400 га (пастбище) із земель

державної власності на території Войковської сільської ради Первомайського району АР Крим.

Згідно розрахунку розміру втрат сільськогосподарського виробництва сума загальна сума сільськогосподарських втрат складає 839759 грн. Вказаний розрахунок 12.12.2010 року узгоджений відповідачем та 21.01.2011 року начальником Управління Держземінспекції Рескомзему Криму В.П. Сидоренко.

Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, при цьому виходить з наступних обставин:

Відповідно до п. 4 Постанову КМУ «Про розміри та Порядок визначення втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництв, які підлягають відшкодуванню» № 1279 від 17.11.1997 року, відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництв, спричинених вилученням сільськогосподарських і лісових угідь для цілей, не повязаних із веденням сільського і лісового господарства, провадиться юридичними і фізичними особами в двохмісячний термін після затвердження в установленому порядку проекту відведення їм земельних ділянок, а у випадках поетапного освоєння відведених угідь для добування корисних копалин відкритим способом у міру їх фактичного надання.

Згідно розрахунку втрати сільськогосподарського виробництва складають 839 759 грн.

Відповідачем доказів сплати вказаної суми не надано.

Ст. 129 Конституції України передбачено, що сторона вільна в наданні суду доказів та доказуванні перед судом їх переконливості, а також закріплений принцип змагальності сторін, та їх рівності перед Законом та судом.

Згідно ст. 8 Конституції України вона має вищу юридичну силу та її норми являються нормами прямої дії.

Про необхідність дотримання принципу диспозитивності сторін також указується в постанові Верховного Суду України від 20.05.2002 року № 02/132. (справа № Д12/12), а в

постанові Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 року “Про застосування норм Конституції України при здійсненні правосуддя” вказується, що суди вправі застосовувати безпосередньо норми Конституції як норми прямої дії.

Таким чином, суд вправі розглядати справу по тим матеріалам, яки надані зацікавленими особами.

Оскільки відповідні докази не надані до матеріалів справи до винесення рішення, не існує підстав їх залучати до справи після винесення рішення по справі.

Якщо вказана сума чи її частка сплачена, чи буде сплачена в добровільному порядку, зацікавлена особа вправі звернутися із заявою в порядку ст. 117 ГПК України про визнання наказу не підлягаючим виконанню.

Така сплата не є підставою для зміни чи скасування рішення, оскільки при прийнятті рішення суд ні матеріального, ні процесуального законодавства щодо вказаної обставини не порушує.

Посилання відповідача на те, що він практично позбавлений можливості використовувати земельну ділянку суд не може прийняти до уваги, оскільки ця обставина відповідно до Постанови КМУ «Про розміри та Порядок визначення втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництв, які підлягають відшкодуванню» № 1279 від 17.11.1997 року не має правового значення.

Так, вказаною постановою обовязок по сплаті зазначеної суми залежить лише від затвердження в установленому порядку проекту відведення їм земельних ділянок, та не ставиться в залежність ще від будь-яких умов.

Згідно ст. 117 Конституції України постанови Кабінету Міністрів України обовязкові до виконання.

Указана постанова у встановленому законом порядку не визнана такою, що не підлягає застосуванню.

Окрім цього, відповідач не довів, що він практично позбавлений можливості використовувати земельну ділянку.

Також необхідно зазначити, що відповідач повинен був виконати зобовязання по сплаті коштів в двохмісячний строк з дати затвердження проекту відведення йому земельних ділянок, тобто з 02.03.2011 року, а лист Заступника голови Республіканського комітету по земельним ресурсам О. Горбачова датований - 15.07.2011 року.

Таким чином, щодо зобовязань відповідача та строку їх виконання, вказаний лист не має правового значення.

При цьому також необхідно відмітити, що цей лист адресований не відповідачу, а ДП КРФ «Центр Державного земельного кадастру».

Більш того, надана копія вказаного листа не може вважатись доказом.

Так, частиною 2 статті 36 ГПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Ч. 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При цьому необхідно відмітити, що суд не є нотаріусом, та не повинен засвідчувати за сторону її докази, які згідно ч. 2 ст. 36 ГПК України повинна засвідчувати сама сторона.

Однак, надана відповідачем копія листа не може вважатись належним чином засвідченою.

Так, на копіях документів, доданих до позовної заяви відсутнє прізвище та посада особи, яка засвідчила копії.

Тобто, копії засвідчені невідомою особою з невідомими повноваженнями.

При цьому необхідно відмітити, що рішення суду не може засновуватись на припущенні. Тобто, оскільки особа, що засвідчила копії, не вказана, суд не має права припускати таку особу.

Окрім цього, не всі сторінки листа засвідчені, а на останній його сторінці відсутній також підпис особи, що його засвідчує.

Більш того, якщо відповідач вважає, що вказаним листом порушуються його права щодо практичного використання земельної ділянки, він вправі оскаржити дії відповідної посадової особи.

Так, відповідачем не надано доказів того, що Розпорядження Первомайської районної державної адміністрації АР Крим № 78-р від 02.03.2011 року «Про затвердження проекту землеустрою по відводу земельної ділянки ТОВ «Деней» зі зміною цільового призначення для розробки карєру пильних вапняків» визнане недійсним (незаконним, протиправним чи скасовано).

При цьому також необхідно відмітити, що згідно п. 7 указаного розпорядження директора ТОВ «Деней» Козакова А.А. зобовязано до відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва в розмірі 839759, 00 грн. до реєстрації договору оренди земельної ділянки під розміщення та експлуатацію основних, підсібних та допоміжних будівель та споруд підприємствами, які повязані з використанням надр.

У всякому разі відповідачем та начальником Управління Держземінспекції Рескомзему Криму В.П. Сидоренко узгоджена сума 839759 грн., та доказів того, що узгоджена нова сума, відповідачем не надано.

Більш того, представник Республіканського комітету по земельним ресурсам АР Крим Кобилянська Н.Є. в засіданні суду пояснила, що Республіканський комітет по земельним ресурсам АР Крим не оскаржує узгоджену суму та підтверджує її.

Зазначений представник також пояснила, що ця сума розрахована по мінімальним показникам, та якщо можливий її перегляд, то тільки в сторону збільшення.

Більш того, сам начальник Управління Держземінспекції Рескомзему Криму В.П. Сидоренко 06.09.2011 року звернувся до Прокуратури АР Крим з листом щодо прийняття заходів прокурорського реагування у звязку з несплатою відповідачем до бюджету вказаних коштів.

Таким чином, якщо сума витрат буде офіційно переглянута, та узгоджена нова сума, зацікавлена особа вправі звернутися з відповідною заявою про перегляд цього рішення за нововиявленими обставинами.

Однак, на цей час не стягувати узгоджену суму, яку відповідач був зобовязаний сплатити ще по 03.05.2011 року, суд підстав не знаходить.

При цьому також необхідно відмітити, що порушення відповідачем своїх зобовязань спричиняє неотримання бюджетом значних грошових коштів тривалий час.

При викладених обставинах суд вважає, що позовні вимоги є законними та підлягають задоволенню.

Судові витрати згідно ч. 3 ст. 49 ГПК України підлягають відшкодуванню відповідачем до бюджету.

Відповідно до п. «а» ч. 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів ставка державного мита встановлюється в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (17Х6=102 грн.).

Таким чином, державне мито підлягає стягненню в сумі 8397,59 грн.

Відповідно до п. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України неоподатковуваний мінімум встановлений у розмірі 17 грн.

Згідно постанови Кабінету міністрів України від 05 серпня 2009 року № 825 з 05.08.2009 року розмір судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу складає 236,00 грн.

На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Деней» (96300, АР Крим, Первомайський район, смт. Первомайське, вул. Радянська 1, ідентифікаційний код: 32606418) на користь Войковської сільської ради (94343, АР Крим, Первомайський район, с. Войково, вул. Леніна 4; р/р 33219848700216, код платежу: 2111600, отримувач: ГУ ДКСУ в АР Крим, ОКПО 37273586, МФО 824026) втрати сільськогосподарського виробництва в сумі 839 759 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Деней» (96300, АР Крим, Первомайський район, смт. Первомайське, вул. Радянська 1, ідентифікаційний код: 32606418) на користь бюджету (р/р 31115095700002 в банку одержувача Головне Управління Госказначества в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, ЗКПО 34740405, код платежу 22090200) судові витрати з державного мита в сумі 8397,59 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Деней» (96300, АР Крим, Первомайський район, смт. Первомайське, вул. Радянська 1, ідентифікаційний код: 32606418) на користь бюджету (Отримувач: 22050000 Державний бюджет м. Сімферополя; р/р 31218259700002 в УДК в м. Сімферополь ГУ ДКУ в АР Крим, ЗКПО 34740405, МФО 824026) судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати накази.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримГайворонський В.І.