Єдиний державний реєстр судових рішень КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.11.2011 № 20/164
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Остапенка О.М.
суддів: Іваненко Я.Л.
Скрипка І.М.
при секретарі судового засідання Боднар Н.З.,
за участю представників сторін:
від позивача: не зявилися;
від відповідача ОСОБА_1. довіреність № 08-03-28/482-10 від 08.12.2010 року;
розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Національна акціонерна страхова компанія „Оранта” на рішення господарського суду міста Києва від 27.09.2011 року
у справі№20/164 (суддя Палій В.В.)
за позовомПриватного акціонерного товариства „Страхова компанія „АХА Страхування”, м. Київ,
доВідкритого акціонерного товариства „Національна акціонерна страхова компанія „Оранта”, м. Київ,
простягнення суми в порядку регресу у розмірі 24511,46 грн.,
встановив:
У вересні 2011 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача на свою користь в порядку регресу суми сплаченого страхового відшкодування в розмірі 24511,46 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 27.09.2011 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ВАТ „НАСК „Оранта” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд частково скасувати дане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у розмірі 22694,38 грн., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2011 року вищезазначену апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні за участю повноважних представників сторін та третьої особи.
Представники позивача в судове засідання, яке відбулося 22.11.2011року, не зявилися, про причини неявки суд не повідомлено. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Представник відповідача в судовому засіданні 22.11.2011 року заперечував проти доводів відповідача викладених в апеляційній скарзі, просив суд апеляційну скаргу ВАТ „НАСК „Оранта” залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 25.07.2011 року без змін.
У судовому засіданні, яке відбулось 22.11.2011 року, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду у даній справі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу ВАТ „НАСК „Оранта” слід задовольнити, а рішення господарського суду міста Києва від 27.09.2011 року скасувати частково, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно із частиною 2 статті 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як вбачається із матеріалів справи між ЗАТ „СК „АХА Страхування” (правонаступником якого є позивач), як страховиком, та ОСОБА_4., як страхувальником, було укладено Страховий поліс страхування автотранспорту № 678а/09х від 01.04.2009 року (далі Договір страхування), відповідно до якого позивачем було застраховано майнові інтереси страхувальника повязані з володінням, користуванням та розпорядженням автомобіля марки Volkswagen Passat, д/н НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_2. Вигодонабувачем за даним Договором страхування є ЗАТ „ОТП Банк”.
20.10.2009 року близько 13 год. 45 хв. на перехресті вул. Сумська та вул. Раднаркомівська в м. Харкові сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю автомобіля марки Volkswagen Passat, д/н НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2, яким він і керував та автомобіля марки ВАЗ, д/н НОМЕР_2, яким керував його власник ОСОБА_3, що підтверджується довідкою ВДАІ з обслуговування м. Харкова та АТІ № 52/1-6541 від 21.10.2009 року.
В результаті вищезазначеної ДТП автомобілю Volkswagen Passat були завдані механічні пошкодження, чим заподіяно матеріальну шкоду.
В той же день 20.10.2009 року ОСОБА_2. повідомив страховика про ДТП та просив страхову компанію здійснити виплату страхового відшкодування на розрахунковий рахунок СТО.
Відповідно до Звіту спеціаліста-товарознавця № 132/2009 від 17.11.2009 року вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу автомобіля Volkswagen Passat, д/н НОМЕР_1 складає 22 694,38 грн.
Позивач, як страховик, виплатив на р/р ТОВ „Солли-Плюс”, відповідно до умов укладеного Договору страхування на підставі Страхового акту № 678-а/09Х-1 від 24.12.2009 року, суму страхового відшкодування у розмірі 24511,46 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4961 від 25.12.2009 року.
Розрахунок сум страхового відшкодування здійснювався на підставі виставленого ТОВ „Солли-Плюс” рахунку-фактури № АД-275 від 14.11.2009 року, згідно якого вартість відновлювального ремонту затрахованого автомобіля складає 25288,00 грн., за вирахуванням безумовної франшизи в розмірі 776, 54 грн. за умовами Договору страхування.
Згідно до розділу 7 Договору страхування до страхових ризиків відноситься, зокрема, пошкодження ТЗ внаслідок ДТП. Строк дії Договору з 23.04.2009 року по 22.04.2010 року. Страхова сума на момент страхового випадку становила 155 308,00 грн.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що загальний розмір підтверджених фактичних витрат позивача з виплати страхового відшкодування складає 24511,46 грн.
Відповідно до статті 27 Закону України „Про страхування” та статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі, з вини іншої особи відшкодовується винною особою.
Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 20.11.2009 у адміністративній справі № 3-6310/09, водія автомобіля ВАЗ, д/н НОМЕР_2 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні ДТП 20.10.2009 року внаслідок порушення пункту 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України та притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 КпАП України.
Статтею 37 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів” передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Згідно із статтею 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Деу Ланос, д/н НОМЕР_3, застрахована ВАТ „НАСК „Оранта” згідно із полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/6254597 строком дії з 10.12.2009 року по 09.12.2010 року (далі Поліс).
З матеріалів справи, а саме, відповіді відповідача від 22.08.2011 року на запит позивача, вбачається, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля ВАЗ, д/н НОМЕР_2 ОСОБА_3 застрахована ВАТ „НАСК „Оранта” згідно із полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/8114218 (Поліс).
Термін дії Полісу з 15.11.2008 року по 14.11.2009 року, страхова сума становить 86000,00 грн., франшиза 0 грн.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно з пунктом 37.1 статті 37 вказаного Закону виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.
Позивач претензією про виплату страхового відшкодування (в порядку регресу) Вих. № 1469-10у від 23.04.2010 року, до якої додані документи, передбачені статтею 35 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, звернувся до відповідача з проханням відшкодувати у порядку регресу шкоду в розмірі 24511,46 грн.
Відповідач відповіді на лист не надав, страхове відшкодування в порядку регресу не виплатив.
З аналізу наведених вище норм вбачається, що особою, відповідальною за завдані власнику пошкодженого автомобіля Volkswagen Passat збитки, у даному випадку є ВАТ „НАСК „Оранта” відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених Полісом.
З огляду на викладене, до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за Договором страхування, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа ОСОБА_2. мав до ВАТ „НАСК „Оранта”, як особи, відповідальної за завдані збитки.
Дану правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 25.11.2008 року у справі № 11/406-07.
Судом першої інстанції заявлені до стягнення позовні вимоги в розмірі 24511,46 грн. виплаченого страхового відшкодування задоволено у повному обсязі.
Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог, однак помилково присудив до стягнення суму страхового відшкодування в розмірі 24511,46 грн., що вираховувалась на підставі виставленого ТОВ „Солли-Плюс” рахунку-фактури № АД-275 від 14.11.2009 року.
Згідно із ст. 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 34 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” розмір шкоди визначається аварійним комісаром або експертом.
У відповідності до ч. 2 ст. 7 Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” проведення оцінки майна є обовязковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
В матеріалах справи міститься Звіт спеціаліста-товарознавця № 132/2009 від 17.11.2009 року, згідно якого вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу автомобіля Volkswagen Passat, д/н НОМЕР_1 складає 22 694,38 грн.
За таких обставин, колегія суддів погоджується із доводами відповідача, викладеними в апеляційній скарзі, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 22 694,38 грн., відповідно до Звіту № 132/2009 від 17.11.2009 року.
Відповідно до положень частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
Відповідачем у відповідності до статей 33, 34, 36 ГПК України надано суду усі необхідні письмові документи і матеріали на підтвердження та обґрунтування доводів, викладених в апеляційній скарзі.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 27.09.2011 року у справі №20/164 прийнято з порушенням норм матеріального права та підлягає частковому скасуванню.
Керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,
постановив:
1.Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Національна акціонерна страхова компанія „Оранта” на рішення господарського суду міста Києва від 27.09.2011 року у справі №20/164 задовольнити.
2.Рішення господарського суду міста Києва від 27.09.2011 року у справі №20/164 змінити.
3.Резолютивну частину рішення господарського суду м. Києва 27.09.2011 року у справі №20/164 викласти в такій редакції:
„1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Національна акціонерна страхова компанія „ОРАНТА” (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „АХА Страхування” (фактична адреса: 04070, м. Київ, вул. Братська, 14, підїзд, 3, пов. 6; юридична адреса: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 20474912) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення 22 694,38 грн. страхового відшкодування в порядку регресу, 227,00 грн. державного мита, 218,56 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позову відмовити.”
4.Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „АХА Страхування” (фактична адреса: 04070, м. Київ, вул. Братська, 14, підїзд, 3, пов. 6; юридична адреса: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 20474912) на користь Відкритого акціонерного товариства „Національна акціонерна страхова компанія „ОРАНТА” (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034186) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення 51,00 грн. витрат по сплаті державного мита за розгляд апеляційної скарги.
5.Доручити місцевому господарському суду видати накази.
6.Копію постанови суду надіслати учасникам апеляційного провадження.
7.Справу №20/164 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.
Головуючий суддяОстапенко О.М.
СуддіІваненко Я.Л.
Скрипка І.М.
Судове рішення № 20728512, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 22.11.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 20/164. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: