Рішення № 20728060, 15.12.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" грудня 2011 р.Справа № 16/17-3918-2011 Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Холіної Ю.О.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю № Д/ЮС від 29.06.2011р.

Від відповідача: не зявився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом приватного акціонерного товариства „Українське Дунайське пароплавство” до державного підприємства „Устьдунайводшлях” про стягнення 42487,52 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство „Українське Дунайське пароплавство” (далі по тексту ПрАТ „Українське Дунайське пароплавство”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до державного підприємства „Устьдунайводшлях” (далі по тексту ДП „Устьдунайводшлях”) про стягнення заборгованості в загальному розмірі 42487,52 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 37473,80 грн., інфляційних витрат в розмірі 1524,55 грн., трьох відсотків річних в сумі 744,65 грн. та нарахованої пені в сумі 2744,52 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобовязань за договором на комплексне обслуговування флоту ДП „Устьдунайводшлях” № 148/ОУИ/21/09 від 12.05.2009р. щодо своєчасної та в повному обсязі оплати вартості наданих позивачем послуг.

Відповідач повністю заперечує проти позову, наголошуючи на необґрунтованості визначеної позивачем ціни вищезазначеного договору за спірний період та розрахунку суми заявлених до стягнення штрафних санкцій. Крім того, ДП „Устьдунайводшлях” наголошувало на пропуску позивачем річного строку позовної давності для звернення до суду із позовними вимогами про стягнення штрафних санкцій. В судове засідання, призначене на 15.12.2011р., представник ДП „Устьдунайводшлях” не зявився, незважаючи на повідомлення його про час та місце розгляду справи, що підтверджується підписом представника відповідача на повідомленні про оголошення перерви в засіданні суду від 12.12.2011р., про причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.

12.05.2009р. між ВАТ „Українське Дунайське пароплавство” (Виконавець), яке було перейменоване у ПрАТ „Українське Дунайське пароплавство” на виконання вимог Закону України „Про акціонерні товариства”, та ДП „Устьдунайводшлях” (Замовник) було укладено договір на комплексне обслуговування флоту ДП „Устьдунайводшлях” № 148 ОУИ/21/09 (далі по тексту договір № 148 ОУИ/21/09 від 12.05.2009р.), у відповідності до п.п. 1.1 якого Виконавець надає Замовнику послуги з комплексного обслуговування флоту: розміщення суден Замовника на частині території Виконавця в затоні № 4, 96 км. р. Дунай частина затону площею 0,7 га та земельна ділянка площею 0,27 га, що примикає до території затону; проходу робітників та проїзду автотранспорту на охоронювану територію затону № 4 Виконавця; користуванню інженерними спорудами, що знаходиться на території Виконавця; забезпеченню безпечної стоянки суден.

Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Виходячи з умов п. 7.1 договору № 148 ОУИ/21/09 від 12.05.2009р. даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2009р. Якщо за місяць до закінчення строку його дії будь-якої із сторін даної угоди не буде в письмовій формі заявлено про розірвання або зміну умов даного договору, він вважається продовженим на той самий строк. В матеріалах справи відсутні докази волевиявлення жодної із сторін названого договору на припинення його дії, у звязку з чим, суд доходить висновку, що договір № 148 ОУИ/21/09 від 12.05.2009р., укладений між сторонами по справі, неодноразово був пролонгований та на момент вирішення даного спору є діючим.

В силу положень ст. 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Як стверджує позивач, протягом періоду з червня 2010р. по травень 2011р. ним сумлінно виконувались прийняті на себе зобовязання за договором № 148 ОУИ/21/09 від 12.05.2009р. щодо забезпечення комплексного обслуговування флоту ДП „Устьдунайводшлях”. На підтвердження даних обставин ПрАТ „Українське Дунайське пароплавство” посилається на надіслані на адресу відповідача акти №№ ОУИ/125, ОУИ/140, ОУИ/71, ОУИ/43, ОУИ/265, ОУИ/125, ОУИ/244 та рахунки фактури № ОУИ/125 від 05.07.2010р., № ОУИ/149 від 30.07.2010р., № ОУИ/156 від 02.09.2010р., № ОУИ/244 від 02.12.2010р., № ОУИ/265 від 04.01.2011р., № ОУИ-68 від 14.03.2011р., № ОУИ-71 від 12.04.2011р.. № ОУИ-92 від 10.05.2011р., № ОУИ-140 від 09.06.2011р. на загальну суму 37473,80 грн.

Положеннями п.п. 2.1 2.5 договору № 148 ОУИ/21/09 від 12.05.2009р. встановлено, що вартість надання послуг визначається згідно узгодженого протоколу договірної ціни на надання послуг (додаток № 1). Договірна ціна визначається із розрахунку грошової оцінки 1 кв.м. землі та послуг, що надаються. На момент укладення даного договору грошова оцінка 1 кв.м. землі території Виконавця складає 63,00 грн. Сторони домовились, що у випадку зміни вартості 1 кв.м. землі згідно її оцінки, договірна ціна на надання послуг змінюється пропорційно. Вартість послуг за договором складає 1833,30 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 305,55 грн., щомісячно, що відображено у додатку № 1 до названого договору (протокол узгодження договірної ціни). Оплата послуг за договором здійснюється щомісячно, не пізніше 10-го числа на підставі виставленого рахунку.

Однак, за твердженням ПрАТ „Українське Дунайське пароплавство”, відповідачем, в порушення прийнятих на себе зобовязань, не було здійснено своєчасної та повної оплати наданих на виконання умов договору № 148 ОУИ/21/09 від 12.05.2009р. послуг, незважаючи на надіслану позивачем претензію № 4 від 18.04.2011р. за вих. № 4М-300. Викладені обставини, а саме нездійснення з боку ДП „Устьдунайводшлях” оплати вартості наданих ПрАТ „Українське Дунайське пароплавство” послуг за період з червня 2010р. по травень 2011р. зумовили звернення до суду останнього із даними позовними вимогами.

В силу положень ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами. Зобовязання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами по справі виникли правовідносини з оплатного надання позивачем на користь ДП „Устьдунайводшлях” послуг з обслуговування належного останньому флоту, врегульовані умовами договору № 148 ОУИ/21/09 від 12.05.2009р. За змістом даного договору послуги надаються позивачем особисто, що кореспондується з наведеними вище по тексту рішення приписами ст. 902 ЦК України, та безперервно протягом строку дії даного договору. На підтвердження факту надання послуг, вартість яких заявлена до стягнення, позивачем були надіслані на адресу відповідача акти №№ ОУИ/125, ОУИ/140, ОУИ/71, ОУИ/43, ОУИ/265, ОУИ/125, ОУИ/244 та рахунки фактури № ОУИ/125 від 05.07.2010р., № ОУИ/149 від 30.07.2010р., № ОУИ/156 від 02.09.2010р., № ОУИ/244 від 02.12.2010р., № ОУИ/265 від 04.01.2011р., № ОУИ-68 від 14.03.2011р., № ОУИ-71 від 12.04.2011р.. № ОУИ-92 від 10.05.2011р., № ОУИ-140 від 09.06.2011р.

Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Слід відзначити, що відповідачем не заперечується факт надання спірних послуг позивачем, а тому, в силу оплатного характеру договору № 148 ОУИ/21/09 від 12.05.2009р., на ДП „Устьдунайводшлях” покладається обовязок оплати прийнятих ним послуг. Однак з матеріалів справи вбачається, що деякі з вищезазначених актів, а саме: акт № ОУИ/140 на надання послуг за рахунком № ОУИ/140 від 09.06.2011р., акт № ОУИ/71 на надання послуг за рахунком № ОУИ/92 від 10.05.2011р., акт № ОУИ/71 на надання послуг за рахунком № ОУИ/71 від 12.04.2011р., акт № ОУИ/43 на надання послуг за рахунком № ОУИ/68 від 14.03.2011р. не були підписані з боку відповідача. ДП „Устьдунайводшлях” стверджує, що підставою для відмови від підписання даних актів виконаних робіт стало необґрунтоване завищення позивачем вартості наданих ним послуг. З викладених обставин господарський суд при вирішенні даного спору вважає за необхідне дослідити обґрунтованість визначеної ПрАТ „Українське Дунайське пароплавство” вартості наданих ним послуг, заборгованість за які заявлена до стягнення в межах даної справи.

У відповідності до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

За змістом наведеної законодавчої норми, договір повинен передбачати його ціну, визначену за погодженням сторін. Однією із форм закріплення ціни договору є включення до положень відповідної угоди умов, які передбачають зміну ціни договору в ході його виконання сторонами, із визначенням конкретного переліку підстав та способів для зміни ціни договору. Застосовуючи приписи статті 632 ЦК України до положень договору № 148 ОУИ/21/09 від 12.05.2009р., господарський суд дійшов висновку, що первісна ціна даної угоди, визначена в сумі 1833,30 грн., в т.ч. ПДВ, на місяць, може змінюватись в односторонньому порядку, без згоди на це з боку відповідача, у випадку зміни вартості 1 кв.м. земельної ділянки, на якій розташована територія ПрАТ „Українське Дунайське пароплавство”, яка використовується для надання спірних послуг, згідно проведеної в установленому порядку оцінки вартості землі. Сторонами по справі погоджено зміну вартості спірних послуг в процесі виконання договору № 148 ОУИ/21/09 від 12.05.2009р. пропорційно зростанню вартості 1 кв.м. згідно проведеної в установленому порядку оцінки землі, яка використовується для надання послуг.

Листом від 06.06.2011р. за вих. № ВУМ-136 ПрАТ „Українське Дунайське пароплавство” повідомило ДП „Устьдунайводшлях” про зміну вартості послуг згідно з договором № 148 ОУИ/21/09 від 12.05.2009р. В додатку до даного листа викладено розрахунок вартості послуг, що надаються позивачем на виконання умов вищезазначеної угоди, виходячи із вартості 1 кв.м. земельної ділянки згідно з витягами про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, складеними відділом Держкомзему у м. Ізмаїл Одеської області. Так, з названих витягів вбачається, що станом на 29.05.2009р. вартість 1 кв.м. земельної ділянки позивача, розташованої у м. Ізмаїл, затон пос. Фортеця, становить 124,04 грн., а станом на 01.01.2011р. вартість цієї ж ділянки складає 166,89 грн. Якщо застосувати положення п. 2.4 договору № 148 ОУИ/21/09 від 12.05.2009р. та пропорційно збільшити вартість послуг, які надаються позивачем, використавши інформацію про змінену порівняно з первісною вартість 1 кв.м. землі ПрАТ „Українське Дунайське пароплавство”, що використовується для надання спірних послуг, можна отримати наступні дані:

1.вартість послуг, що надаються за період з червня 2009р. по січень 2011р.:

1833,30 грн. / (63,00 грн. вартість 1 кв.м. землі на момент укладення договору / 124,04 грн. вартість 1 кв.м. землі згідно нормативної грошової оцінки станом на 29.05.2009р.) = 3609,56 грн.

2.вартість послуг, що надаються за період з лютого по травень 2011р.:

1833,30 грн. / (63,00 грн. вартість 1 кв.м. землі на момент укладення договору / 166,89 грн. вартість 1 кв.м. землі згідно нормативної грошової оцінки станом на 01.01.2011р.) = 4856,50 грн.

Саме така вартість послуг визначена ПрАТ „Українське Дунайське пароплавство” у вищезазначених актах виконаних робіт та рахунках фактурах, надісланих відповідачу протягом спірного періоду. Таким чином, перевіривши розрахунок вартості послуг, що надавались позивачем у спірний період на виконання умов договору № 148 ОУИ/21/09 від 12.05.2009р., господарський суд дійшов висновку про те, що збільшення ціни даного договору було здійснено ПрАТ „Українське Дунайське пароплавство” в односторонньому порядку виходячи з положень укладеної між сторонами по справі угоди та положень чинного законодавства. З огляду на викладені висновки суду, заперечення ДП „Устьдунайводшлях” щодо необґрунтованого визначення вартості наданих позивачем послуг є такими, що не ґрунтуються на законних підставах.

Як вже наголошувалось судом вище по тексту рішення, виходячи з положень ст. 903 ЦК України, положень п.п. 2.1 2.5 договору № 148 ОУИ/21/09 від 12.05.2009р. на відповідача покладено обовязок оплачувати надані йому послуги щомісячно, не пізніше 10-го числа на підставі виставленого рахунку. Крім того, матеріалами справи підтверджено, що ПрАТ „Українське Дунайське пароплавство” на адресу ДП „Устьдунайводшлях” систематично надсилались відповідні рахунки-фактури із визначенням вартості наданих послуг, що підлягають оплаті. Загальна вартість наданих позивачем послуг за спірний період визначена в розмірі 37473,80 грн.

Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Однак відповідачем прийняті на себе зобовязання за договором № 148 ОУИ/21/09 від 12.05.2009р. щодо оплати наданих йому позивачем послуг до 10 числа кожного місяця на підставі виставлених ПрАТ „Українське Дунайське пароплавство” рахунків виконані не були. Викладене свідчить про порушення ДП „Устьдунайводшлях” прийнятих на себе грошових зобовязань, тобто невиконання їх у встановлений угодою строк, та дозволяє суду дійти висновку щодо обґрунтованості та доведеності позовних вимог ПрАТ „Українське Дунайське пароплавство” про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги в сумі 37473,80 грн.

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобовязання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобовязання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобовязання. Так, згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При цьому, при здійсненні нарахування пені слід мати на увазі приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 3.2. договору № 148 ОУИ/21/09 від 12.05.2009р. встановлено, що за несвоєчасну оплату наданих послуг ДП „Устьдунайводшлях” сплачує на користь ПрАТ „Українське Дунайське пароплавство” пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Як вбачається з розрахунку, викладеного по тексту позовної заяви, за несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобовязань за договором № 148 ОУИ/21/09 від 12.05.2009р. позивачем додатково було нараховано до сплати ДП „Устьдунайводшлях” 2744,52 грн. пені. за період з 10.07.2010р. по 10.09.2011р. Розглянувши здійснений позивачем розрахунок суми пені, господарський суд відзначає його правильність та обґрунтованість. Однак з урахуванням тверджень відповідача про необхідність застосування при вирішенні даного спору наслідків пропущення ПрАТ „Українське Дунайське пароплавство” встановленого строку позовної давності для стягнення штрафних санкцій суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, згідно зі ст.ст. 256, 257 ЦК України позовною давністю є строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

У відповідності до ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Положеннями ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. В свою чергу, позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач (ч. 2 ст. 264 ЦК України).

Таким чином, з урахуванням обставин справи, суд дійшов висновку, що строк позовної давності для стягнення з відповідача нарахованої пені розпочинався з 11 числа кожного місяця, протягом якого ПрАТ „Українське Дунайське пароплавство” надавались спірні послуги. За своєю юридичною сутністю пеня є видом неустойки, який нараховується протягом певного проміжку часу, який, згідно зі ст. 232 ГК України, не може перевищувати шести місяців, якщо інше не встановлено угодою сторін. Отже, у випадку пропуску строку позовної давності щодо частини періоду, пеня за даний період є такою, що нарахована поза межами строку позовної давності.

Згідно зі ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, з урахуванням того, що даний позов був поданий через установи поштового звязку 20.09.2011р., враховуючи річний строк позовної давності для звернення до суду із позовними вимогами про стягнення пені та зробленої ДП „Устьдунайводшлях” заяви про застосування відповідного строку позовної давності до даних вимог, суд дійшов висновку, що пеня, нарахована позивачем за порушення ДП „Устьдунайводшлях” прийнятих на себе зобовязань за договором № 148 ОУИ/21/09 від 12.05.2009р., підлягає нарахуванню виключно з 20.09.2010р.

Таким чином, з урахуванням викладених обставин, пеня, нарахована позивачем за період розрахунок суми пені, здійснений позивачем, підлягає зменшенню на суми пені, що нарахована до 20.09.2010р., а саме на:

1) сума пені, нарахована за рахунком ОУИ/125 від 05.07.2010р.:

3609,56 грн. /сума заборгованості за рахунком/ * 70 /кількість днів прострочення з 10.07.2010р. по 20.09.2010р./ * 0,155 / 365 = 107,30 грн.;

2 ) сума пені, нарахована за рахунком № ОУИ/149 від 30.07.2010р.

3609,56 грн. /сума заборгованості за рахунком/ * 41 /кількість днів прострочення з 10.08.2010р. по 20.09.2010р./ * 0,155 / 365 = 62,85 грн.;

3) сума пені, нарахована за рахунком № ОУИ/156 від 02.09.2011р.

3609,56 грн. /сума заборгованості за рахунком/ * 10 /кількість днів прострочення з 10.09.2010р. по 20.09.2010р./ * 0,155 / 365 = 15,33 грн.;

Загальна сума пені, нарахованої поза межами строку позовної давності складає (107,30+62,85+15,33) = 185,48 грн.

З огляду на вищевикладені розрахунки та висновки суду, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню частково на суму 2559,04 грн.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У звязку із простроченням відповідачем виконання прийнятих на себе грошових зобовязань зі своєчасного та у повному обсязі внесення плати за надані послуги, позивачем, в порядку ст. 625 ЦК України, було здійснено розрахунок суми інфляційних збитків в розмірі 1524,55 грн. Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок суми витрат від інфляції, господарський суд дійшов висновку щодо його обґрунтованості та відповідності вимогам чинного законодавства, у звязку з чим позовні вимоги ПрАТ „Українське Дунайське пароплавство” в частині стягнення з відповідача інфляційних витрат в сумі 1524,55 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, в порядку ст. 625 ЦК України позивачем було нараховано три відсотки річних на суму простроченого грошового зобовязання в розмірі 744,65 грн. Розглянувши наданий позивачем розрахунок трьох відсотків річних за прострочення виконання відповідачем прийнятих на себе грошових зобовязань, суд доходить висновку, що вказаний розрахунок було здійснено позивачем обґрунтовано, з урахуванням приписів чинного законодавства, у звязку з чим позовні вимоги в частині стягнення з ДП „Устьдунайводшлях” трьох відсотків річних в сумі 744,65 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості ДП „Устьдунайводшлях” перед ПрАТ „Українське Дунайське пароплавство” за договором № 148 ОУИ/21/09 від 12.05.2009р. на загальну суму 42302,04 грн., що складається з заборгованості за надані послуги в сумі 37473,80 грн., інфляційних витрат в сумі 1524,55 грн., трьох відсотків річних 744,65 грн. та нарахованої пені в сумі 2559,04 грн., витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди та положень чинного законодавства, підтверджується матеріалами справи. Доказів, спростовуючих викладене, відповідачем в порушення вимог ст. 32, 33 ГПК України суду надано не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобовязання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо правомірності та обґрунтованості заявлених ПрАТ „Українське Дунайське пароплавство” позовних вимог та необхідності їх часткового задоволення на суму 42302,04 грн. Таким чином, з відповідача слід стягнути на користь ПрАТ „Українське Дунайське пароплавство” суму основного боргу в розмірі 37473,80 грн., інфляційні витрати в сумі 1524,55 грн., три відсотки річних в сумі 744,65 грн., пеню в сумі 2559,04 грн. відповідно до ст.ст. 11, 256 258, 261, 264, 267, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 615, 617, 625, 629, 632, 901 903 ЦК України, ст.ст. 193, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР.

Судові витрати, повязані із сплатою державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу слід віднести на рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 256 258, 261, 264, 267, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 615, 617, 625, 629, 632, 901 903 ЦК України, ст.ст. 193, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР, ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з державного підприємства „Устьдунайводшлях” /68600, м. Ізмаїл, вул. Г. Сталінграда, 36, код ЄДРПОУ 31091889, р/р 26008024397003 в філії АТ „Укрексімбанк” в м. Ізмаїл, МФО 328384/ на користь приватного акціонерного товариства „Українське Дунайське пароплавство” /68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Краснофлотська, 28, код ЄДРПОУ 01125821, р/р 2600801531105 в філії АТ „Укрексімбанк” в м. Ізмаїл, МФО 328629/ суму основного боргу в розмірі 37473 грн. 80 коп. /тридцять сім тисяч чотириста сімдесят три грн. 80 коп./, інфляційні витрати в сумі 1524 грн. 55 коп. /одна тисяча пятсот двадцять чотири грн. 55 коп./, три відсотки річних в сумі 744 грн. 65 коп. / сімсот сорок чотири грн. 65 коп./, пеню в сумі 2559 грн. 04 коп. /дві тисячі пятсот пятдесят девять грн. 04 коп./, витрати на оплату держмита в сумі 423 грн. 02 коп. /чотириста двадцять три грн. 02 коп./, витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 234 грн. 97 коп. /двісті тридцять чотири грн. 97 коп./. Наказ видати.

3.В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст.ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення складений 20.12.2011р.

Суддя Желєзна С.П.