Рішення № 20727547, 10.01.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 311

РІШЕННЯ

Іменем України

10.01.2012Справа №5002-18/4909-2011 За позовом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», м. Київ (01030, м. Київ, б. Т. Шевченка, 18) в особі Кримської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», м. Сімферополь (95000, м. Сімферополь. вул. О. Невського, 2)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Терція» (1. 98637, м. Ялта, провулок Червоних партизан, 9-А; 2. 98637, м. Ялта, вулиця Червоних партизан, 9-А)

про стягнення 921,65 грн.

Суддя І.К. Осоченко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача ОСОБА_1 представник, довіреність від 30.12.2011.

Від відповідача - не зявився

Суть спору: Публічне акціонерне товариство «Укртелеком», м. Київ в особі Кримської філії ПАТ «Укртелеком», м. Сімферополь (далі позивач) звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Терція» (далі відповідач), в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості у розмірі 739,95 грн., індекс інфляції у розмірі 131,71 грн., 3% річних 49,99 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 525, 526, 625 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що 01.03.2007 між позивачем та відповідачем був укладений договір № 922 про надання телекомунікаційних послуг. Відповідач в порушення пункту 3.2.16 договору не сплачував своєчасно і у повному обсязі телекомунікаційні послуги, в результаті чого за ним виникла заборгованість у сумі 739,95 грн.

Як виходить з тексту позовної заяви, 04.03.2010 на адресу відповідача позивачем була направлена претензія з вимогою погасити заборгованість за телекомунікаційні послуги. Проте відповідач залишив претензію без відповіді та задоволення. Несплата відповідачем заборгованості за телекомунікаційні послуги і стала підставою для звернення позивача до суду.

У судовому засіданні 22.12.2011 суд почав розгляд справи по суті.

У судовому засіданні 22.12.2011 представник позивача надав суду письмові пояснення, які були залучені судом до матеріалів справи.

Також, у судовому засіданні 22.12.2011 представник позивача заявив клопотання про продовження строку розгляду спору на 15 днів.

Для всебічного, повного і обєктивного розгляду справи, з урахуванням положень ст. 69 ГПК України, суд вважав можливим продовжити строк розгляду спору та задовольнив клопотання позивача.

Представник відповідача у судові засідання пять разів не зявився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Слухання справи відкладалося у порядку, передбаченому статтею 77 ГПК України.

Враховуючи, що участь у судових засіданнях є правом відповідача, яким він не скористувався, а не його обовязок, суд вважає можливим розглянути дану справу за відсутністю відповідача у порядку ст. 75 ГПК України на підставі матеріалів, які наявні у справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.03.2007 між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Терція» укладено договір № 922 про надання послуг електрозвязку.

14.06.2011 загальними зборами акціонерів змінено найменування Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» на Публічне акціонерне товариство «Укртелеком».

Відповідно до пунктів 2.1.1, 3.2.8 договору № 922 від 01.03.2007, підприємство зобовязано забезпечувати безперебійне і якісне надання послуг телефонного звязку, а споживач зобовязаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські і міжнародні телефонні розмови, передані у кредит телеграми і інші послуги, які надаються по телефону.

Відповідно до пункту 4.2 договору, споживач сплачує послуги по авансовій системі оплати з наданням рахунків.

Судом встановлено, що позивач виставляв відповідачеві рахунки за надані телекомунікаційні послуги за період з січня 2008 року по липень 2009 року включно (а.с. 82-100).

Пунктом 4.5 договору передбачено, що розрахунки за фактично отримані у кредит послуги електрозвязку за кожний попередній місяць проводяться споживачем на протязі десяти днів з дня отримання рахунку, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Проте за період з 21 березня 2008 року по 21 серпня 2009 року відповідач належним чином рахунки не сплачував, у звязку із чим за вказаний період за ним склалася заборгованість за надані телекомунікаційні послуги у сумі 739,95 грн.

Дану суму заборгованості відповідач не оплатив, суду доказів такої оплати не представив.

Відповідно до пункту 5 статті 33 Закону України «Про телекомунікації», споживач зобовязаний виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобовязань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязаннявідповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідач не представив суду доказів оплати суми боргу у розмірі 739,95 грн., в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів. У звязку з чим позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості у сумі 739,95 грн. підлягають задоволенню.

У відповідності зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання їм грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за увесь час прострочення, а також 3 % (три відсотки) річних від простроченої суми.

Враховуючи те, що у порушення пункту 4.5 договору відповідач не здійснив своєчасно і у повному обсязі оплату за надані йому послуги, то позовні вимоги у частині стягнення інфляційної суми у розмірі 131,71 грн. за період з серпня 2009 року по жовтень 2011 року включно та 3% річних у сумі 49,99 грн. за період з серпня 2009 року по жовтень 2011 року включно підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

10.01.2012 у судовому засіданні судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 10.01.2012.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Терція» (98637, м. Ялта, провулок Червоних партизан, 9-А; код ЄДПРОУ 23437936) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», м. Київ (бул. Т. Шевченка, 18, м. Київ, Україна, 01030; код ЄДРПОУ 21560766) в особі Кримської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (вул. О. Невського, 2, м. Сімферополь, 95000; р/р 260064839 в КРД АТ «Раффайзен Банк Аваль», м. Сімферополь, МФО 324021, код ЄДРПОУ 22236588) 739,95 грн. заборгованості; 3% річних у сумі 49,99 грн.; суму інфляції у розмірі 131,71 грн., 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримОсоченко І.К.