Рішення № 20723551, 11.01.2012, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/2-3632/2011 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

17 листопада 2011 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-суддіБойчука О.В.

секретаря Кондратів Х.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором, звернення на предмет іпотеки, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Західінкомбанк» звернулося в суд з позовом про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2 в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором №1502/06 від 15.02.2006 року в сумі 158643,71 грн., звернення на предмет іпотеки : однокімнатної квартири №79 загальною площею 24,21 м2, житловою площею 11,6 м2, реєстраційний номер в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 10237623, яка знаходиться за адресою в м. АДРЕСА_3, а також стягнення понесених судових витрат по справі.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подавши до суду заяву, за змістом якої, заявлені вимоги підтримав з мотивів, викладених в позовній заяві, просив розглядати даний спір у відсутності представника та не заперечив проти прийняття заочного рішення.

Відповідачі в судове засідання не зявилися, хоч про час і місце судового розгляду повідомлялися у встановленому порядку, а тому, виходячи зі змісту ч.1 ст. 224 ЦПК України, та того, що відповідачі про причини неявки суд не повідомили, а позивач подав достатньо матеріалів, які свідчать про взаємовідносини сторін, суд вважає, що можливо провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що спір між сторонами виник із кредитного договору, забезпеченого заставою, умовами якого передбачено право заставодержателя задовольнити забезпечену вимогу в один із передбачених договором способів шляхом звернення стягнення на предмет застави.

Статтею 1054 Цивільного Кодексу України визначено зміст кредитного договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту.

Судом встановлено, що згідно з кредитним договором №1506/02 від 15.02.2006 року ПАТ «Західінкомбанк» надав ОСОБА_1 кредит в сумі 10000,00 дол. США з річною процентною ставкою в розмірі 14,5% та з кінцевою датою погашення кредиту 15.02.2011 року (а.с.9).

14.03.2007 року між ПАТ «Західінкомбанк» та ОСОБА_1 укладено додаткову угодою №3 до кредитного договору №1502/06 від 15.02.2006 року, за якою змінено пункти кредитного договору №1502/06 і відповідно до цих змін ПАТ «Західінкомбанк» надав ОСОБА_1 кредит в сумі 20000,00 дол. США з річною процентною ставкою в розмірі 14,0% та з кінцевою датою погашення кредиту 14.03.2012 року.

За змістом ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Проте, свої зобовязання за кредитним договором відповідач належним чином не виконувала, та станом на 19.10.2010 року заборгованість відповідача становить 20 052,04 дол. США, що еквівалентне 158643,71 грн. по офіційному курсу НБУ станом на дату розрахунку, а саме: борг по кредиту 17000,00 дол. США., борг по відсотках 2261,69 дол. США, пеня 170,53 дол. США, штраф за прострочення відсотків 619,82 дол. США. Зазначена обставина нічим не спростована.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобовязання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Види забезпечення виконання зобов'язання визначені ч. 1 ст. 546 ЦК України і такими є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток.

Відповідно до ст.. 1 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

З метою забезпечення виконання зобовязання відповідача за кредитним договором із ПАТ «Західінкомбанк» одночасно, із укладенням кредитного договору, 20.02.2006 року було укладено договір поруки №1 із ОСОБА_2 (а.с.18), а також договір іпотеки від 20.02.2006 року між Заставодержателем (ПАТ «Західінкомбанк») та Заставодавцем (ОСОБА_1) (а.с. 13).

04.12.2006 року між ПАТ «Західінкомбанк» та ОСОБА_1 було укладено угоду про внесення змін до договору іпотеки від 20.02.2006 року, якою збільшено суму розмір кредитних коштів до 17000,00 дол. США, встановлено термін користування кредитом до 04.12.2011 року (а.с. 16).

14.03.2007 одночасно з укладенням додаткової угоди №3 до кредитного договору №1502/06 від 15.02.2006 року, між ПАТ «Західінкомбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про внесення змін до договору іпотеки від 20.02.2006 року (а.с 17), а також між між ПАТ «Західінкомбанк» та ОСОБА_2 укладено додаткову угоду до договору поруки №1 (а.с.19).

Відповідно до договору поруки поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобовязання перед кредитором відповідати за зобовязанням відповідача, які виникають з умов кредитного договору №1502/06 від 15.02.2006 року у повному обсязі цих зобовязань, однак до цього моменту поручителем всупереч умовам договору поруки та ст.554 Цивільного Кодексу України не виконано свого обовязку. Зазначена обставина нічим не спростована.

Згідно з п. 3.4, 3.4 договору іпотеки вартість предмету іпотеки оцінена сторонами в сумі 125 000 грн. 00 коп. За змістом п.п. 6.2.1 вказаного договору передбачено, що у разі невиконання іпотекодавцем зобов'язань за кредитним договором іпотекодержатель має звернути стягнення на предмет іпотеки. Пункт 6.8 визначає, що у разі не покриття предметом іпотеки заборгованості згідно з кредитним договором, додатковими до нього договорами та даним договором, іпотеко держатель має право задовільнити свої вимоги і повному обсязі з іншого майна чи коштів іпотекодавця та позичальника.

У статті 575 ЦК України зазначено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Статтею 589 ЦК України встановлено, що у разі невиконання зобовязання забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави він має право задоволити в повному обсязі свої вимоги з урахуванням сплати відсотків, неустойки, збитків та іншого.

Відповідно до ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Спосіб реалізації предмета застави встановлений ст. 591 ЦК України.

Відповідно до положень ст.ст. 16, 20 ЦК України передбачено право особи захистити своє порушене право шляхом звернення до суду. При цьому право на захист особа здійснює на свій розсуд. В даному випадку позивач просить про захист його порушеного права шляхом стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором, а також звернення стягнення заборгованості за кредитним договором на предмет застави.

Оскільки одночасне задоволення позовних вимог суперечить ст. 61 Конституції України, де передбачено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, а саме : позов підлягає задоволенню в частині стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет застави.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору, в даному випадку кредитному договору №1502/06 від 15.02.2006 року.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволений частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі наведеного, відповідно до ст. 61, 124 Конституції України, ст. 11, 15, 16, 20, 526, 527, 530, 546, 548, 553-554, 575, 589, 590, 591, 610-612, 1049-1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором, звернення на предмет іпотеки задовольнити частково.

Звернути стягнення заборгованості за кредитним договором №№1502/06 від 15.02.2006 року, укладеним між Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк» та ОСОБА_1, в сумі 158643,71 грн., що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 19.10.2010 року еквівалентно 20 052,04 доларам США, на предмет застави згідно з договором іпотеки від 20.02.2006 року - однокімнатної квартири №79 загальною площею 24,21 м2, житловою площею 11,6 м2, реєстраційний номер в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 10237623, яка знаходиться за адресою в м. АДРЕСА_3, яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_2, в солідарному порядку в користь Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк», місцезнаходження якого: м. Луцьк, вул. Проспект Перемоги, 15, витрати по оплаті судового збору в розмірі 1586 грн. 43 коп. і 120 грн.00 витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених статтею 294 ЦПК України, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя Бойчук О.В.