Рішення № 20716807, 09.12.2011, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 2-6747/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2011 року Рівненський міський суд Рівненської області

в особі судді -Музичук Н. Ю.

при секретарі - Швець А.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини і подружжя, -

в с т а н о в и в :

В жовтні 2011 року в суд надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 15 січня 2010 року відділом РАЦС Рівненського міського управління юстиції за актовим записом № 13, від якого є малолітня дитина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, стягнення на її користь аліментів на утримання неповнолітньої дочки, в твердій грошовій сумі в розмірі 900 грн. щомісячно з дня звернення до суду до досягнення повноліття дитиною, також на її утримання у відповідності до ст. 84 СК України, оскільки при ній знаходиться малолітня дитина, кошти по 600 грн. щомісячно до досягнення трьохрічного віку дитиною 25 грудня 2012 року.

В позовній заяві зазначала, що до реєстрації шлюбу вони 03.08.2008 року уклали шлюб церковним обрядом і проживали одною сім»єю, від шлюбу народилась дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Сімя розпалась з вини відповідача із 01.09.2011 року на ґрунті постійних необґрунтованих претензій до неї з приводу неправильного ведення домашнього господарства, витрачання коштів. В цей день відповідач, забравши свої речі та наявні спільні грошові кошти, звільнився із посади майстра депо ВАТ «Рівнеазот»і переїхав на проживання в село Пустоіванне Радивилівського району Рівненської області. Кошти на утримання дитини та її утримання не надає, що стало підставою для вимоги про стягнення аліментів.

Згідно письмового заперечення відповідача на позовну заяву, відповідач частково визнає позовні вимоги. Зокрема, він погоджується на розірвання шлюбу але не згідний із приведеними мотивами розпаду сім»ї. Причиною розпаду сім»ї вважає відсутність уваги до нього з боку позивачки, інтерес її тільки до матеріальної сторони та вплив батьків позивачки на їх сімейні відносини. 31 Серпня 2011 року після роботи позивачка не впустила його в квартиру по місцю проживання, з родичами винесла його речі, заявила про відсутність бажання проживати із ним, стала ініціатором розлучення. Він вимушений, не маючи житла в місті, переїхати до батьків в село Пустоіванне Радивилівського району. Винною стороною в розпаді сім»ї вважає позивачку. В частині позову про стягнення аліментів він зобовязаний та бажає в добровільному порядку сплачувати аліменти на утримання спільної доньки. На стягнення аліментів на утримання позивачки не погоджується. Він втратив роботу по вині позивачки, працевлаштування за теперішнім місцем проживання неможливе. Проживає в будинку його діда, 1921 року народження, здійснює догляд за ним. Батьки є пенсіонерами, потребують допомоги, сам хворіє, значні кошти витрачає на лікування, не має у власності нерухомого майна чи земельної ділянки.

В судовому засіданні позивачка в повному обсязі підтримала позовні вимоги в частині розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дочки та на своє утримання. Додатково пояснила, що не погоджується із запереченнями відповідача, вважає можливим подальше проживання в квартирі її батьків та роботу на підприємстві, а дії відповідача розцінює умисним ухиленням від сплати аліментів. Розрахунок розміру аліментів нею проводився на підставі заробітної плати з попереднього місця роботи, оскільки на теперішній час відповідачем штучно створена ситуація майнового стану та відсутності доходів. Пояснила, що стан здоров»я відповідача не перешкоджав постійній його роботі на ВАТ «Рівнеазот»та не потребував системного витрачання коштів на лікування. Уточнила, що вважає примирення та збереження сімї неможливим, наполягає на розірванні шлюбу. Просить стягнути аліменти в зазначеному позовом розмірі. Вважає, що таким стягненням не будуть порушені інтереси дитини та відповідача. Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, витрати покласти на відповідача.

Відповідач не визнав позовні вимоги, повністю підтримав заперечення. Пояснив, що станом на даний час не має доходу окрім соціальної допомоги по догляду за дідом, проживає на допомогу батьків, не має підсобного господарства, потребує лікування. Примирення та збереження сім»ї вважає неможливим внаслідок гострого конфлікту між сторонами, обману та шахрайської поведінки з метою заволодіння його коштами з боку позивачки та її родини. Погоджується на сплату аліментів на утримання дитини в мінімальному розмірі, по 150 грн. щомісячно, стягнення коштів на утримання позивачки заперечує за відсутністю можливості їх забезпечення. Не заперечує задоволення позовних вимог про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дочки в межах визнаного розміру.

Оцінюючи пояснення сторін, досліджені надані в справі докази в їх сукупності, встановлені обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.

Встановлено, що сторони перебувають в шлюбі із 15 січня 2010 року зареєстрованому відділом РАЦС Рівненського міського управління юстиції за актовим записом № 13, від якого є малолітня дитина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка фактично з часу припинення сімейних відносин 01.09.2011 року проживає із позивачкою, перебуває в основному на утриманні позивачки, на утримання якої відповідач не надає регулярної матеріальної допомоги в добровільному порядку.

У відповідності до положень ст.ст. 180, 181, 184 СК України, позивачкою правомірно заявлений позов про стягнення коштів на утримання дитини в твердій грошовій сумі від прибутку непрацюючого на час вирішення позову відповідача, відомості про наявність регулярного і стабільного заробітку якого відсутні, який заперечує можливість забезпечення сплати аліментів в заявленому розмірі 900 грн. щомісячно, та надав докази на спростування вимог про стягнення з нього аліментів в заявленому розмірі. Відповідно до положень ст.182, 184 СК України, суд враховує підтверджені доказами обставини звільнення відповідача із роботи 20.10.2011 року та зміну місця проживання на сільську місцевість, відсутність постійних доходів окрім соціальної допомоги по догляду за престарілою особою, відсутність у власності рухомого чи нерухомого майна, яке б давало регулярні прибутки, водночас відсутність інших утриманців, яких по закону зобовязаний утримувати відповідач, відсутність належних доказів витрат на його лікування та оздоровлення, і приходить до висновку про доцільність, з урахуванням встановлених обставин, часткового задоволення вимог шляхом стягнення аліментів на утримання дитини в твердій грошовій сумі в розмірі по 300 грн. щомісячно. Вважається, що із задоволенням позовних вимог про стягнення аліментів у вказаному розмірі щомісячно не будуть порушені права та інтереси дитини, стягувача та платника аліментів.

Позивачка є непрацездатною, зайнята доглядом дитини до досягнення нею трирічного віку, потребує матеріального утримання відповідача, яке він зобовязаний надавати, у відповідності до положено ст.ст. 75,84 СК України, але фактично його не надає із вересня 2011 року.

Враховуючи викладене, вимоги позивачки про стягнення коштів на утримання самої позивачки, непрацездатної у звязку із зайнятістю доглядом за дитиною, у відповідності до положень чинного законодавства, вважаються доведеними, обгрунтованими і правомірними, проте такими, що підлягають до часткового задоволення внаслідок відсутності належних для їх забезпечення прибутків відповідача. З урахуванням вищезазначених встановлених судом, передбачених ст.182 СК України, обставин, доцільне стягнення коштів на утримання непрацездатного зайнятого доглядом за дитиною подружжя в твердій грошовій сумі в розмірі 150 грн. щомісячно. Вважається, що із задоволенням позовних вимог про стягнення коштів в такому розмірі щомісячно не будуть порушені права та інтереси стягувача та платника коштів.

Сукупністю досліджених в справі доказів встановлено, що на грунті тривалого непорозуміння через несумісність поглядів і характерів, відсутність взаєморозуміння, неналежне відношення відповідача із родиною позивачки, гостроти конфліктної ситуації між сторонами остаточно припинені сімейні відносини із 01 вересня 2011 року, сторони прийшли до остаточного висновку про неможливість збереження сімї. За таких обставин, примирення вважається неможливим, а конфліктні відносини суперечать інтересам сторін та дитини, що, у відповідності до положень ст. 112 СК України, є підставами до розірвання шлюбу.

На підставі викладеного, ст.ст.104,105,110,112,198-200, 184,191 СК України, , керуючись ст.ст.10,11, 60, 88,208, 209, 212-215, 223, 224-228, 292,294,367 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково .

Шлюб, зареєстрований 15 січня 2010 року відділом РАЦС Рівненського міського управління юстиції Рівненської області за актовим записом №13 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, розірвати.

Неповнолітню дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишити на проживання з матірю.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця міста Добропілля Донецької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі 300 грн., щомісячно, починаючи із 28 жовтня 2011 року до досягнення повноліття дитиною.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця міста Добропілля Донецької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1 кошти на її утримання на період непрацездатності, у звязку із доглядом за дитиною до досягнення нею трирічного віку, в розмірі 150 грн. щомісячно, починаючи із 28 жовтня 2011 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Допустити негайне виконання рішення суду про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця міста Добропілля Донецької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, судовий збір в розмірі 188 грн. 20 коп. на рахунок 31217206700002 в УДК в м. Рівне, Код ЄДРПОУ 26406128, МФО 833017, код класифікації доходів бюджету 22030001, код отримувача /код з ЄДРПОУ/ 22586331.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через місцевий суд поданням апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення, а для осіб які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Рівненського міського суду Н.Ю.Музичук