Рішення № 20715208, 16.11.2011, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 2-3072/2011

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е МУ К Р А Ї Н И

16 листопада 2011 рокумісто Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Пікалової Н.М., при секретарі Костенко Л.І. з участю представника Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” Бикової М.А., відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ТОВ „Дельта” ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Дельта”, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До Краматорського міського суду надійшов позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Дельта”, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В позовній заяві вказано, що згідно до договору № 07-604 від 15.06.2007 року та додатковою угодою до кредитного договору № 07-604 від 07.09.2007 року ООО „Дельта” 07.09.2007 року отримав ліміт по поновлювальній кредитній лінії у розмірі 340000 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 17,15 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 14.06.2010 року. Згідно до ст.526,527,530 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений до умов договору та вимог закону. У порушенні зазначених норм закону та умов договору Відповідач зобовязання за вказаним договором належним чином не виконав. У звязку з зазначеними порушеннями зобовязань за кредитним договором Відповідач станом на 14.06.2011 року має заборгованість 464854 грн.57 коп., яка складається з наступного: 310000 заборгованість за кредитом, 111216 грн.,14 коп.- заборгованість по процентам за користування кредитом,43638,43 пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором. Зобовязання за договором забезпечено договором поруки від 15.06.2007 року та додатковою угодою № 1 від 07.09.2007 року до договору поруки від 15.06.2007 року укладеним з поручителем ОСОБА_2 , згідно до п.4 договору поруки від 15.06.2007 року відповідачі відповідають перед позивачем як солідарні боржники. Просить стягнути з відповідачів солідарно 464854 грн.57 коп.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги і просила суд їх задовольнити.

В судовому засіданні представник ООО „Дельта” суду пояснив, що з позовом згоден частково . З 7.03.2010 року підприємство неодноразово зверталось до керівництва Краматорської філії ПАТ КБ „ПриватБанк” з проханням перенести строк погашення заборгованості по кредитній лінії ТОВ „Дельта” запропонувало банку покрити існуючу заборгованість шляхом звернення стягнення на нерухоме майно, відповідно до договору іпотеки № 2924 від 15.06.2007 року. Банк відмовився від реалізації майна, запропонувавши пролонгацію договору. Але до теперішнього часу ніяких проектів договору надано не було. Банк умисно затягує пролонгацію договору, не бажає укладати договір реструктуризації, сприяє збільшенню заборгованості за кредитним договором та ускладненню фінансового становища ТОВ „Дельта”. Крім того вони не згодні з заборгованістю по тілу кредиту. Платіжним дорученням № 588 від 02.09.2010 року ТОВ „Дельта” перераховано гроші в розмірі 60000 грн. в якості погашення тіла кредиту на відповідний розрахунковий рахунок який надав Банк. Банк листом № 3345 від 22.12.2010 року надав відповідь про зарахування оплачених ТОВ „Дельта” коштів у сумі 60000 гривень на погашення тіла кредиту, прийняв належне виконання зобовязання боржника, про що надав підтверджуючий документ. Пізніш довідкою банку № 201000/7-474 від 31.01.2011 року повідомлено ТОВ „Дельта”, що на тіло кредиту зарахована інша сума. Крім того Банк порушив Закон України „Про звернення громадян” на листи відповідачів про намір пролонгації договору не надано ніяких відповідей.

ТОВ „Дельта” не відмовляється від свої обовязків, але вважає, що дії Банку не партнерські, вони не сприяють належному виконанню обовязків за кредитним договором, а ставлять їх в невигідне положення з вимогою виплачувати проценти більш ніж в подвійному розмірі . Просить суд стягнути заборгованість по тілу кредиту 245000 гривень, проценти 73606 гривень з урахуванням процентної ставки 17,5 % , а не 39, 1 % ( за порушення обовязків) а також пеню в розмірі 39510 грн. згідно до договору.

В судовому засіданні ОСОБА_2 підтримав пояснення представника ТОВ „Дельта” і пояснив, що він є поручителем ТОВ „Дельта” за відповідним договором поруки і він звертався до керівництва Банку із проханням провести реструктуризацію кредиту, та з метою підтвердження своїх намірів, щодо вирішення ситуації, здійснив відповідні платежі на користь Банку з дотриманням строків зазначених у власній заяві. Однак на його заяву відповіді він не отримав. Банк на протязі 2010 -2011 років не надав жодної офіціальної відповіді з проектами пролонгації чи реструктуризації договору кредиту, не бажає і звернути стягнення на предмет іпотеки, хоча йому було це запропоновано, Банк продовжує нараховувати штрафні проценти за договором, тим самим умисно сприяє збільшенню заборгованості за кредитним договором та ускладненню ситуації. Просить позов задовольнити частково в тих розмірах, яких запропонував представник ТОВ „Дельта”.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає за можливе ухвалити рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково з наступних підстав.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст.ст. 549, 550 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобовязання.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобовязання внаслідок односторонньої від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобовязання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до вимог статті 1048 К України.

Згідно з ч. 1 ст. 88 ЦПК України, з відповідачів підлягають стягненню на користь позивача судові витрати.

Таким чином, суд вважає що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав:

згідно до договору № 07-604 від 15.06.2007 року та додатковою угодою до кредитного договору № 07-604 від 07.09.2007 року ООО „Дельта” 07.09.2007 року отримав ліміт по поновлювальній кредитній лінії у розмірі 340000 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 17,15 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 14.06.2010 року.

До 14.06.2010 року починаючи з 07.03.2010 року відповідачі неодноразово зверталися до керівництва Краматорської філії ПАТ КБ „ПриватБанк” з проханням перенести строк погашення заборгованості по кредитній лінії. Відповідачі просили пролонгувати договір, пропонували Банку реалізувати іпотечне майно, однак позивач після 14.06.2010 року, вже 29.07.2010 року повідомив про оформлення пролонгації договору кредиту, однак до теперішнього часу це не зроблено. В судовому засіданні представник банку надала суду пояснення, в яких повідомила, що на сьогоднішній час між банком та відповідачами діє процес узгодження реструктуризації боргу.

На теперішній час банк вимагає стягнення процентів в розмірі 39,1 % згідно до п.А.7 кредитного договору № 07-604, суд вважає, що стягнення процентів більш ніж в два рази є санкцією за порушення обовязків по кредитному договору. Суд вважає, що в даному випадку це не може бути використано, бо відповідачі до теперішнього часу виплачують заборгованість, намагаються вирішити питання про реструктуризацію чи пролонгацію договору. Крім того згідно до договору іпотеки від 15 червня 2007 року п.18.8.1 іпотекодержатель з метою забезпечення своїх вимог має право звернути стягнення на Предмет іпотеки у випадках, якщо в момент настання термінів виконання іпотекодавцем якого не будь із зобовязань, передбачених Кредитним договором, вони не будуть виконані. Відповідач письмово звертались до позивача з пропонуванням здійснити погашення заборгованості іпотечним майно. На цей лист позивач у відповіді ( а. с.92) вказав, що звернення на предмет іпотеки недоцільно, бо вирішується питання пролонгації кредитного договору.

Між позивачем і відповідачами не узгоджена заборгованість по тілу кредиту. Відповідачі перерахували на рахунок позивача 60000 гривен на тіло кредиту. Ці кошти були перераховані саме на рахунок заборгованості по тілу кредиту (20673053602589) (а.с. 24,25,94-97) і після цього, відповідачі отримали лист з банку з якого просліджується, що вся сума , а саме 60000 гривен зараховані на тіло кредиту , потім відповідачі отримали лист за тим же підписом заступником керівника ОКЦ Краматорської філії ПАТ КБ „ПриватБанк” ОСОБА_4, з якого вбачається, що 30000 гривень були банком самостійно перераховані на інший рахунок , а саме чи пеня чи проценти невідомо ( а.с.27,93).

В судовому засіданні представником банку не було надано доказів того, що позивачі відмовлялися від реструктуризації чи пролонгації договору, не було надано проектів договорів.

Суд вважає, що саме санкція в 39,1 % не повинна бути застосована до відповідачів, бо вони повідомили Банк про неможливість виконання зобовязань в звязку з фінансовими труднощами, продовжують виплачувати кредит, наполегливо звертаються до позивача з проханнями пролонгації договору.

З урахуванням виплат відповідачів по кредитному договору суд вважає, що є заборгованість по тілу кредиту 245000 гривень, проценти 73606 гривень з урахуванням процентної ставки 17,5 % , а не 39, 1 % ( за порушення обовязків) а також пеню в розмірі 39510 грн. згідно до договору.

Суд вважає, що з відповідачів треба солідарно стягнути заборгованість по кредиту в сумі 358116,85 грн., з них тіло кредиту - 245000 грн., проценти 73606 грн., і пеня- 39510 грн.., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційне технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212, 213, 215, 224, 226 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 530, 536, 549, 550, 554, 611, 1050, 1054 ЦК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Дельта”, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю „Дельта”, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” (р/р № 29098829000000 у ПАТ КБ „ПриватБанк” у м. Дніпропетровську, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за договором № 07-604 від 15.06.2007 року та додатковою угодою до кредитного договору № 07-604 від 07.09.2007 року в сумі 358116,85грн.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю „Дельта”, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” (р/р № 64993919400001 у ПАТ КБ „ПриватБанк” у м. Дніпропетровську, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570)витрати по сплаті судового збору у сумі 1700 грн. , витрати на інформаційне технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120,00 грн. (сто двадцять грн. 00 коп.)

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду подається в Апеляційний суд Донецької області через Краматорський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя:

Рішення ухвалене в нарадчій кімнаті й надруковано в одному екземплярі.

Суддя: